У серпні в Південно-Африканській Республіці відбудеться саміт країн БРІКС, до якої, окрім ПАР, входять Бразилія, Росія, Індія та Китай. Ця зустріч, окрім історії довкола арешту російського президента Володимира Путіна, має бути присвячена обговоренню ідеї створення спільної валюти цієї організації. "Апостроф" розбирався, чи справді є необхідність у появі нової міжнародної валюти, які цілі в контексті її впровадження мають учасники БРІКС та які шанси, що ця валюта з'явиться вже до кінця 2023 року.
Читайте також: Чому Путін відмовився від поїздки на саміт БРІКС: названо дві можливі причини
Операція "дедоларизація"
Обкладена з усіх боків західними санкціями, Росія намагається послабити наслідки від них. Зокрема останнім часом вона активно просуває ідею відмови в міжнародній торгівлі від розрахунків в доларах.
Питання полягає в тому, чим можна замінити всюдисущу американську валюту (а також, певною мірою, і євро). Спроби запропонувати зовнішньоекономічним партнерам в якості розрахункової одиниці власний рубль успіхом не увінчалися.
Тому в Москві народилася нова ідея: створити спільну валюту в рамках організації країн БРІКС (BRICS: Brazil, Russia, India, China, South Africa - Бразилія, Росія, Індія, Китай, Південна Африка). Така ідея отримала певну підтримку всередині організації, оскільки деякі з її учасників також мають підстави побоюватися, що в майбутньому вони можуть потрапити під американські та європейські санкції.
"Дедоларизація - давня мрія не лише Росії, але й Китаю та деяких інших країн, - розповів "Апострофу" засновник First Kyiv Investment Club Іван Компан. - Адже міжнародна валюта є певним інструментом впливу. За її допомогою емітент, в даному випадку Сполучені Штати, може досягати певних своїх цілей не тільки в зовнішній торгівлі, але й в політиці".
Питання створення нової валюти обговорювалося в червні цього року на зустрічі міністрів іноземних справ БРІКС. Також передбачається, що воно стане однією з основних тем для обговорення на саміті організації, який в серпні має приймати Південна Африка.
В російських засобах масової інформації (точніше пропаганди) вже з’являються повідомлення про те, що "нова" валюта буде впроваджена ще до кінця 2023 року.
Проте у більшості експертів з цього приводу є сумніви - надто різними є учасники організації, і надто багато питань треба їм узгодити до того, як така валюта побачить світ.
Головною перешкодою для її впровадження є не дуже міцні економічні зв’язки між країнами-учасницями.
"Для того, щоб спільна валюта працювала, її засновники повинні мати дуже значний товарообіг між собою", - розповів "Апострофу" голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук.
За його словами, найближчим відповідником такої спільної валюти для міжнародних розрахунків був перевідний радянський рубль - спільна розрахункова валюта Ради економічної взаємодопомоги (РЕВ) - організації, яка існувала з 1946 по 1991 рік й включала СРСР та його східноєвропейських сателітів.
"Проте, на відміну від БРІКС, ця організація включала країни, які мали дуже подібні економічні і політичні системи, і майже вся їхня зовнішня торгівля відбувалася всередині організації. Економічні контакти з зовнішнім світом були дуже обмеженими", - пояснив експерт.
Ще одним прикладом спільної валюти є євро. Країни, які його використовуть, є географічними сусідами та членами ЄС. Їх об’єднує спільний ринок товарів і послуг, свобода пересування інвестицій, робочої сили, а також багато в чому спільне законодавство, яке створюється наднаціональними органами влади.
Випадкова компанія
Нічого цього у БРІКС немає.
Великою мshj., БРІКС є штучним утворенням, яке своїм існуванням може завдячити економісту Goldman Sachs Джиму О'Нілу – саме він у 2001 році вигадав абревіатуру тоді ще БРІК (тобто без ПАР), яка позначала країни, що на той час вважалися найбільш швидко зростаючими у світі в плані економіки.
Згаданим країнам така увага з боку світового співтовариства сподобалась, і вони вирішили перетворити вдалий акронім на повноцінну організацію. Проте країни-учасниці цієї організації розкидані по всій планеті і розділені океанами. Торгові зв’язки між ними не мають ексклюзивного характеру. Здебільшого вони пов’язані економічно зі своїми сусідами, ніж з іншими учасниками організації. Наприклад, Бразилія набагато більше зацікавлена в торгівлі з країнами Південної Америки, де сама знаходиться, ніж з Росією чи Південною Африкою.
Між країнами БРІКС існують і дуже значні відмінності в системах державного управління. Росія і Китай є авторитарними диктатурами, тоді як інші учасники мають, хоч і не надто розвинені, але демократичні режими. Це породжує принципово різні способи управління економічними процесами.
"Впровадження валюти вимагатиме від країн-учасниць запровадження спільної монетарної, регуляторної, банківської політики, - розповідає "Апострофу" фінансовий аналітик Андрій Шевчишин. - Проте, з огляду на дуже значні відмінності, учасникам буде дуже важко домовитися про таку політику. Крім того, жодна з країн БРІКС не готова відмовитися від власної національної валюти. Тому фактично впровадження спільної валюти буде означати її використання паралельно з національними валютами, що породить велику кількість проблем".
Рівень економічного розвитку країн БРІКС також дуже відрізняється. Серед учасників є друга економіка світу - Китай. Причому більшість його зовнішнього товарообігу припадає саме на економічно розвинені країни Європи та Північної Америки, а не на партнерів по БРІКС (хоча останнім часом економічне співробітництво з Росією, через санкції проти неї, посилилося). Натомість Росія та ПАР мають слабо диверсифіковані економіки і пропонують на світових ринках переважно сировину.
"Китай сьогодні забезпечує понад 50% загального ВВП БРІКС, - говорить Андрій Шевчишин. - Відтак він автоматично гратиме вирішальну роль при впровадженні та регулюванні нової валюти. Проте залишається велике питання, чи погодяться інші учасники з одноосібним домінуванням Китаю".
Золотий стандарт
Також незрозуміло чим буде забезпечено нову валюту. За доларом, наприклад, стоїть найпотужніша економіка світу. Його забезпеченням фактично виступає попит на американські товари та передові технології, а також високий рівень довіри до політики Федеральної резервної системи США (попри свою нематеріальність, такий актив як довіра грає дуже велику роль в сучасній світовій фінансовій системі).
Ініціатори створення спільної валюти говорять про те, що її планується забезпечувати золотом.
"Зараз країни, які відчувають, що можуть потрапити під американські санкції, намагаються скуповувати золото, яке є незалежним ліквідним активом та планують в подальшому використати цей метал для забезпечення спільної валюти, - говорить Іван Компан. - Проте навряд чи це реалістичний варіант, адже раніше такі спроби успіху не мали. Навіть така потужна ринкова економіка як США не змогла довгий час підтримувати золотий стандарт долара".
Впровадження нової валюти також може загострити економічні перекоси, які існують між країнами-учасницями і вже сьогодні викликають проблеми між ними.
"Є, наприклад, досвід з рупіями, - говорить Борис Кушнірук. - Росія погодилася приймати індійську валюту як плату за нафту. В результаті у росіян опинилася величезна кількість рупій, які вони ніяк не можуть використати. Адже інші країни відмовляються їх приймати, тож за них можна купити лише товари в самій Індії. А стільки індійських товарів росіянам не потрібно. Тож на даний момент ці гроші по суті нікому не потрібні".
В той же час, за словами експерта, впровадження спільної валюти повинно передбачати, що кожна національна валюта буде вільно в неї конвертуватися. В такому разі виникає цілий ряд питань. Якщо рупії нікому не потрібні, то чи потрібні комусь ті ж самі рупії, переведені в штучно створену валюту (до речі, зі всіх валют країн БРІКС лише південноафриканський ранд є вільно конвертованою валютою)? Чи зрадіють самі індійці, якщо виручені у них в країні гроші будуть витрачатися на закупівлю товарів в Китаї, підтримуючи тим самим китайських виробників? Чи захоче хтось забезпечувати золотом валюту, яку зараз майже неможливо витратити чи конвертувати в іншу?
До того ж, Індія останнім часом увійшла в фазу досить інтенсивного економічного зростання. Багато транснаціональних компаній, передбачаючи проблеми в Китаї (пов’язані з борговою кризою, сповільненням економіки та можливим нападом на Тайвань), переносять свої виробництва саме в Індію. Для продовження цього зростання країна зацікавлена в залученні максимальної кількості іноземних інвестицій. І отримати їх вона планує переважно з економічно розвинених країн Заходу. І саме на ці країни Індія розраховує як на основний ринок реалізації виробленої продукції. Тож сьогодні декларувати "дедоларизацію" економіки індійцям зовсім не так цікаво як росіянам, які точно знають, що на будь-які інвестиції їм розраховувати не доводиться.
Властиво це підтвердив нещодавно прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді, який після нещодавнього візиту до Вашингтону оголосив, що його країна не братиме участі у проєкті зі створення спільної валюти БРІКС.
Питання на роки
Уже очевидно, що питань перед учасниками БРІКС в процесі створення спільної валюти постане чимало. Звичайно, будь-які проблеми можна вирішити при наявності спільного інтересу. Проте навряд чи це вдасться зробити протягом найближчих місяців. За словами диpeктopа дeпapтaмeнту кoмунікaцій Mіжнародного валютного фонду (МВФ) Джулі Koзaк, фонд не має заперечень щодо впровадження нової міжнародної валюти. Проте на сьогоднішній день не існує конкретних пропозицій, які б говорили, що цей проєкт може бути реалізований найближчим часом.
За її словами, в світі дійсно відбуваються певні зміщення в валютній структурі резервів і торгівлі. Проте це досить повільний процес, час якого вимірюється десятиліттями. Частка долара в міжнародних резервах знизилася з 70% до 58%, але це сталося протягом 25 років.
Тож поки що МВФ не бачить перспектив швидкого збільшення частки валюти БРІКС, і розглядає її як рішення для одиничних розрахунків між учасниками організації.
Так само не демонструє надмірного оптимізму і фінансовий директор Нового банку розвитку (фінансова установа, створена учасниками БРІКС, приблизний аналог Європейського банку реконструкції і розвитку - "Апостроф") Леслі Маасдорп. Якщо буде ухвалене відповідне рішення, тоді цей чиновник гратиме ключову роль у практичному створенні нової валюти. Наразі він оцінює перспективу її введення як довгострокову, в кращому разі - середньострокову.
Тож попри рішучі заяви російських чиновників та пропагандистів, РФ навряд чи вдасться найближчим часом скинути з себе "ярмо" долара і наблизити довгоочікуваний крах Америки. Натомість крах рубля ми спостерігаємо вже зараз, і до колапсу самої Росії теж, очевидно, вже недалеко.
Читайте також: Хроніка пікіруючого рубля: як економіка Росії опинилася в цугцвангу
