Індія декілька місяців поспіль знижує закупівлю російської нафти. У Нью-Делі кажуть, що це пов'язано з її ціною – на ринку є привабливіші пропозиції. При цьому Росія не може використати багатомільярдну виручку за вже продану в Індію нафту, оскільки вона номінована в рупіях і не може бути виведена з рахунків індійських банків. Крім того, менше російської нафти став купувати і Китай, а це вже загрожує по справжньому серйозними проблемами. "Апостроф" з'ясовував, що відбувається з російським нафтовим експортом, як його скорочення позначається на бюджеті країни-агресора, і що буде з фінансами РФ найближчими місяцями.
Індія, яка у 2022 році стала другим після Китаю найбільшим покупцем російської нафти, останнім часом скорочує обсяги постачання з РФ.
До російського вторгнення в Україну Індія майже не купувала нафту в Росії, проте після його початку наростила імпорт удесятеро. Причина цілком прозора - через західні санкції РФ була змушена агресивно демпінгувати на світовому нафтовому ринку, чим і скористалися в Нью-Делі.
Проте в останні місяці постачання російської нафти скорочується, і в серпні її експорт до Індії становив 1,57 мільйона барелів на добу (на 24% менше, ніж у липні), що стало найнижчим показником з початку поточного року.
Читайте: Більше не бензоколонка? Чому в Росії не вистачає палива
Міністр нафти Індії Хардіп Пурі пояснив зниження обсягів закупівлі російської нафти зростанням її ціни. "Цінова рентабельність країн Перської затоки зараз набагато привабливіша", - сказав він агентству Bloomberg.
Останнім часом ціни на нафту дійсно зростають, зокрема, російська Urals зараз коштує понад 70 доларів за барель, що істотно вище за цінову стелю в 60 доларів за барель, яку західні країни ввели як санкцію на нафту з РФ. До речі, це також може створювати додаткові складності для Індії, яка раніше заявляла, що має намір дотримуватися цінової стелі.
Рупія б'є по рублю
Проте Індія вже купила у Росії нафти на десятки мільярдів доларів. А точніше, рупій, які зависли на банківських рахунках у цій країні. Справа в тому, що індійська рупія не є вільно конвертованою валютою, а це означає, що отримані за нафту гроші можна витратити, лише купивши на них товари в самій Індії.
Однак на відміну від Китаю, чий юань також не є повністю конвертованим, Індія мало що може запропонувати Росії. "Нам нема чого купувати в Індії, але ми не можемо ці рупії повернути, оскільки рупія - неконвертована валюта", - заявив днями колишній міністр фінансів РФ Михайло Задорнов. За його словами, у першому півріччі 2023 року Росія поставила в Індію нафти та нафтопродуктів на 30 мільярдів доларів (які були оплачені в рупіях в еквіваленті), при тому, що індійський імпорт у РФ становить близько 6-7 мільярдів доларів на рік.
Задорнов також висловив думку, що такий перекіс у торгівлі з Індією став "неочевидною" причиною послаблення російського рубля, яке спостерігалося з початку поточного року і набуло загрозливих форм у липні-серпні. Нагадаємо, в перші дні липня курс американського долара перевищив 90 рублів, при тому, що ще в червні коштував трохи більше 80 рублів. У серпні курс продовжував зростати і на якийсь час переступив навіть 100-рублевий рубіж. У другій половині минулого місяця російській владі вдалося його трохи збити, і зараз він тримається поблизу позначок 96-98 рублів за долар.
У коридорах російської влади, мабуть, почули заклик Задорнова вирішити питання з рупіями, що зависли в Індії, щоправда, підійшли до нього досить своєрідно. Так, віце-спікер Держдуми Владислав Даванков направив листа прем'єр-міністру РФ Михайлу Мішустіну, в якому запропонував розглянути можливість організувати для росіян безкоштовні тури до Індії, щоб ці рупії, що лежать мертвим вантажем, хоч якось витратити.
Пропозиція Даванкова нагадує старий радянський анекдот про те, що таке "бізнес по-російські". Виглядає він так: вкрасти ящик горілки, продати за півціни і на виручені гроші напитися. Ось тільки в даному випадку це, схоже, зовсім не анекдот, а державна політика сучасної Росії.
Товариш Путін, ви великий вчений
Приклад торгівлі з Індією певною мірою є унікальним, і з іншими країнами, наприклад, з Китаєм чи Туреччиною, у Росії такого дисбалансу немає. Проте рішення російського диктатора Володимира Путіна відмовитися від долара в міжнародних розрахунках завдало російській економіці значної шкоди.
"Ідея перейти на розрахунки в нацвалютах при експорті нафти і газу була дуже тупою. При розрахунках у доларах або євро дисбаланс у торгівлі просто не помічали, оскільки отримували від неї долари (або євро), а тепер ці дисбаланси стало видно", - сказав в коментарі "Апострофу" економіст, колишній член Ради Національного банку України (НБУ) Віталій Шапран. - Не тільки Індія, а й КНР не хочуть випускати свої валюти за межі національних ринків, оскільки в перспективі - це величезні дисбаланси. Більш того, Індія обмежила купівлю валюти за рупії у дуже великих обсягах, тому що не хоче систематичних проблем на внутрішньому валютному ринку".
Але корифеї "пітерської школи економіки" стоять на своєму. За підсумками зустрічі президентів Туреччини та Росії Реджепа Тайіпа Ердогана та Володимира Путіна 4 вересня сторони вирішили інтенсифікувати взаємні розрахунки в національних валютах, що викликало у російської телеграм-спільноти досить нервову реакцію – адже турецька ліра, крім того, що також не є вільно конвертованою, входить до числа рекордсменів за темпами девальвації (хоча рубль її в цьому вже випередив). Загальний зміст постів на цю тему зводиться до фрази: "Нам до завислих рупій ще турецьких лір не вистачало!" .
Втім, торгові партнери РФ у ситуації, що склалася, опинилися не в накладі.
"Думаю, що вони цілком собі задоволені, що знайшли російських дурнів, які наповнили їхній внутрішній ринок умовно безплатною ліквідністю", - говорить Віталій Шапран.
Напередодні обвалу
Таким чином, сьогодні склалася така ситуація, що експорт російської нафти продовжує знижуватися, при цьому частина валютної виручки від продажу нафти фактично недоступна РФ.
Втім, як вважає президент Центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайло Гончар, поки що не можна говорити про обвал російського нафтового експорту.
Щодо Індії, то, за словами експерта, вона досить довго купувала значні обсяги російської нафти і зараз просто не може зберігати постачання на колишньому рівні.
"Нафтовий експорт Росії зменшиться ситуативно, поки вони не знайдуть, кому це ще продати", - спрогнозував Гончар у розмові з "Апострофом".
Хоча, відзначимо від себе, знайти заміну такому великому покупцю як Індії досить проблематично.
Також наголосимо, що зараз на світовому ринку нафти спостерігається штучне обмеження пропозиції з боку картелю ОПЕК+, до якого входить і Росія. Мета такої політики – підтримка високих цін на нафту, і, треба сказати, поки що вона досить успішна, оскільки, як було сказано вище, котирування основних марок, зокрема російської Urals, останнім часом зростають.
Проте, як зазначив Михайло Гончар, закупівлю російської нафти скорочує не лише Індія, а й Китай. І в його випадку це пов'язано із незадовільним станом економіки, яка у 2023 році зростає суттєво повільніше, ніж очікувалося.
Економічні проблеми КНР неминуче вплинуть на світові ринки, зокрема сировинні.
"Ситуація може бути такою, що зараз ціна нафти йде вгору, але десь у четвертому кварталі, ближче до кінця року, вони можуть піти в обвал", - вважає експерт.
В очікуванні "чорного лебедя"
Падіння нафтових цін на тлі зниження обсягів експорту означає скорочення доходів. Оскільки в Росії збільшуються військові витрати, зростає і бюджетний дефіцит.
Російський Мінфін намагається стримати його розростання шляхом секвестру видатків – за винятком військових та низки соціальних. Але це все одно не допомагає.
Скоротити бюджетний дефіцит може допомогти слабкий рубль, тому виключати курс 100, 110, 120 і навіть 150 рублів за долар найближчим часом не можна.
З іншого боку, глибша девальвація рубля прискорить зростання цін і ще більше знецінить доходи громадян, а в умовах електорального осінньо-весняного циклу влада хотіла б цього уникнути.
"Думаю, що курс вони триматимуть в районі 100 рублів плюс-мінус 10%. Для цього центральному банку доведеться ще рази два-три підняти ставку (ЦБ РФ з 15 серпня підняв облікову ставку з 8,5% до 12% - "Апостроф "), - каже Віталій Шапран. - Але я сподіваюся, що на російський валютний ринок прилетить "чорний лебідь" - такий, як бунт Пригожина або щось жорсткіше".
Читайте: Одна з найбільших країн світу може зникнути з карти: що відбувається
