Війна несе з собою страждання та лиха. Одна з найгостріших проблем громадян – втрата чи суттєве зниження доходів. Проте навіть під час війни прості українці можуть знайти способи додаткового заробітку. "Апостроф" розбирався, які є варіанти для інвестування для збереження коштів від знецінення
Війна принесла в Україну смерть, руйнування, лиха. Мільйони співвітчизників залишили свої помешкання, перебравшись у безпечніші регіони, а багато хто виїхав із країни та влаштувався за кордоном, переважно в Європі.
За майже три роки з початку російського вторгнення більшість українців стали біднішими, чимало людей втратили роботу, у багатьох знизилася зарплата.
Не дивно, що за таких обставин українці шукають додаткові джерела заробітку.
Одним із таких способів є отримання так званого пасивного доходу. Але для цього необхідно мати хоча б якісь накопичення.
На що може розраховувати простий українець у цьому плані під час війни?
Депозит у банку – порятунок від інфляції
Перше, що спадає на думку, це розміщення депозиту в банку.
Незважаючи на війну, банківська система України зберігає значну стійкість, тому відкриття депозиту вважається досить безпечним кроком. Бажано при цьому дотримуватися деяких правил і звертати увагу на такі речі: чи має банк збитки, чи має до нього претензії Національний банк України, чи пов'язані з банком якісь скандали, чи немає зв'язків з Росією у власників банку і, нарешті, чи надто високу процентну ставку за депозитом пропонує фінустанова.
Також потрібно визначити, у якій валюті розміщуватиме депозит. Відразу зазначимо, що відсоткові ставки за валютними вкладами на сьогодні в Україні є вкрай низькими. Найчастіше вони будуть менше 1%. Наприклад, у "ПриватБанку" вклади у доларах мають прибутковість 0,1%. Максимальна ставка становить 3%, але її пропонують невеликі та маловідомі банки, які, ймовірно, таким чином намагаються залучити додатковий капітал. Необов'язково, що ці банки обов'язково прогорять, а розміщені в них вклади зникнуть, але обережність була б не зайвою.
Гривневі депозити мають значно більшу прибутковість. У середньому вона становить близько 13% річних (депозитні ставки варіюються від 5% до 16%).
Враховуючи, що інфляція у 2024 році становитиме, як очікується, близько 10% (девальвація гривні, швидше за все, виявиться меншою за 10%), і приблизно на такому ж рівні буде у 2025 році, депозит через рік принесе його власнику невеликий заробіток.
Уявімо, що розмір вкладу – 100 тисяч гривень. За ставки 13% через рік сума зросте до 113 тисяч гривень, з яких дохід – 13 тисяч гривень.
При цьому потрібно не забувати, що дохід від розміщення депозиту (саме дохід, а не сам депозит, як помилково думають багато хто) оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%. Однак набирає чинності закон про підвищення податків, згідно з яким військовий збір зростає до 5%, а загальне податкове навантаження на доход від депозиту, відповідно, до 23%.
Таким чином, якщо депозит за рік принесе вам дохід 13 тисяч гривень, на руки ви отримаєте лише 10 010 гривень.
Купівля держоблігацій – прибутково та патріотично
Банківський депозит – не єдиний спосіб зберегти та примножити свої кошти.
Доволі поширеним видом заробітку сьогодні є купівля державних облігацій – облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), "військових" облігацій. І якщо ще кілька років тому вкладення в держоблігації було долею спеціалізованих інвесторів, то сьогодні цим займаються багато пересічних громадян.
Особливо популярна купівля облігацій стала після російського вторгнення. З весни 2022 року уряд випускає "військові" облігації, які мають у людей значний попит.
Торгівлі держоблігаціями також сприяє спрощення процедури їх придбання. Сьогодні сприяння купівлі цих цінних паперів надають усі системні банки України та багато менших банків. На сайтах фінустанов міститься докладна інформація про придбання облігацій. Великим плюсом є можливість їх покупки через застосунок "Дія"
.Чим же такі привабливі держоблігації? По-перше, процентними ставками, які можуть становити 15-17% (крім гривневих ОВДП є й валютні, але по них прибутковість у кілька разів нижча, тобто тут ситуація аналогічна депозитам).
Терміни погашення - від одного місяця, однак, як правило, вони починаються від року та можуть становити кілька років. Як правило, що пізніше настає термін погашення, то вище прибутковість цінних паперів. Але й ризик у вигляді інфляції та девальвації у цьому випадку теж вищий.
Банки як агенти з купівлі держоблігацій беруть плату за свої послуги, але останнім часом вона або взагалі відсутня, або є символічною.
Важливий момент – на відміну від доходу від депозиту, дохід, що отримується від погашення держоблігацій, не оподатковується.
Таким чином, якщо громадянин виявить бажання придбати річні облігації з прибутковістю 15% на 100 тисяч гривень, його дохід становитиме 15 тисяч гривень, і саме стільки він, скоріше за все, отримає на руки.
Купи квартиру - здай іншому
Третій з найпоширеніших способів зберегти заощадження від знецінення - купівля нерухомості.
На відміну від депозиту або держоблігацій нерухомість вимагатиме суттєво більших коштів, і тут 100 тисяч буде явно мало – знадобиться принаймні мільйон.
Придбання нерухомості у всьому світі є одним із основних способів інвестування коштів. Однак під час війни з нею виникають додаткові складнощі, пов'язані насамперед з тим, що фактично будь-який об'єкт в Україні зараз може стати ціллю для ворожої ракети чи дрона.
При цьому деякі регіони страждають від обстрілів значно більше, ніж інші. Мова про прифронтові райони та міста, серед яких Харків, Суми, Запоріжжя, Миколаїв.
Інші міста зазнають обстрілів значно менше, а, наприклад, Ужгород до останнього часу можна було вважати взагалі безпечним місцем.
Віддаленість регіону від лінії фронту та кордону з Росією,а також менша частотність обстрілів відображаються в цінах на об'єкти нерухомості.
Саме тому Київ, хай і чисто формально, втратив цінову першість – його за цим показником трохи випередив Львів. У цих двох містах однокімнатну квартиру можна сьогодні придбати за 55-60 тисяч доларів (в Україні традиційно оцінюють нерухомість в американській валюті), в Ужгороді – за 50-55 тисяч доларів. Також досить високі ціни в інших західних регіонах України – Волинській, Рівненській, Чернівецькій областях.
При цьому потрібно враховувати, що при купівлі квартири доведеться додатково заплатити нотаріусу, маклеру, у разі потреби юристу. Також покупець оплачує пенсійний збір у розмірі 1% від суми покупки. Ще близько 1% утримає банк, через який проводитиметься угода (оплата готівкою вважатиметься незаконною).
Придбана нерухомість може майже відразу ж почати приносити дохід, адже її можна здавати в оренду. Прибутковість такої діяльності під час війни зросла через наплив переселенців.
У Львові орендні ставки стартують від 9-10 тисяч гривень на місяць. Однак слід пам'ятати, що, як і будь-який інший дохід, дохід від здачі в оренду нерухомості оподатковується, і податок тепер складатиме 23% (18% податку на доходи фізосіб та 5% військового збору).
У Харкові, куди також переїхало багато людей із Луганської та Донецької областей, здати квартиру можна суттєво дешевше – за 4000-8000 гривень. Проте тут і на купівлю нерухомості піде набагато менше грошей – однокімнатна квартира коштує в середньому 20 тисяч доларів.
Купуючи нерухомість, наприклад, в Ужгороді, Чернівцях чи Луцьку, треба розуміти, що після завершення бойових дій звідти виїде значна частина вимушених переселенців зі східних регіонів країни (Львову це навряд чи загрожує, або масштаби відтоку будуть незначними). А це означає, що вартість квартир у цих містах падатиме, як і ставки орендної плати.
Зате можуть зрости ціни у Харкові, Запоріжжі, Миколаєві, Херсоні, Одесі. Тому хоч і ризикованим, проте перспективним може виявитися придбання нерухомості в цих містах, де ціни зараз досить низькі, але можуть злетіти після настання миру.
З іншого боку, можна і не йти на такий ризик і витратити наявні гроші (у кого вони є) на щось інше – на придбання побутової техніки, потужних акумуляторів чи генераторів, автомобіля. Або, як було сказано вище, вкластися в облігації внутрішньої держпозики, або розмістити депозит у банку.
