В Україні назріває черговий скандал. Як з'ясувалося, наша країна не заплатила американським підрядникам за роботу, виконану в рамках проекту будівництва у Чорнобильській зоні сховища відпрацьованого ядерного палива. Крім того, є серйозні побоювання, що саме сховище не є абсолютно безпечним об'єктом, як того вимагають міжнародні стандарти та здоровий глузд. "Апостроф" з'ясовував, у чому полягають основні проблеми українського ядерного сховища, і які ризики він несе.
Наше паливо - наші проблеми
Одна з галузей, в якій Україна на сьогодні практично повністю залежить від Росії - зберігання відпрацьованого ядерного полива. Міжнародне законодавство в цій сфері встановлює, що ядерні відходи повинні зберігатися на території тих країн, де вони утворилися. Таким чином, де б не закуповувала Україна тепловиділяючі елементи (ТВЕЛ) для своїх атомних станцій, зберігати їх після того, як вони відпрацювали свій ресурс, вона повинна на своїй території.
Проблема України полягає в тому, що у спадок від Радянського Союзу вона отримала п’ять АЕС (після закриття Чорнобильської їх залишилося чотири) і жодного сховища для відпрацьованого палива. Пізніше на Запорізькій АЕС було збудоване сховище, в якому зберігається паливо з цієї станції, проте проблем інших станцій це не вирішило.
Відтак протягом усіх років незалежності відпрацьоване паливо з наших електростанцій відправляється на зберігання до Росії. За це Україна, по-перше, платить щорічно 200 мільйонів доларів країні-агресору, а, по-друге, ця послуга є тимчасовою, і паливо все одно повинне в майбутньому повернутися в Україну.
Тому створення власного Центрального сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) є дуже актуальним завданням для нашої країни. Такий об’єкт будується вже багато років. Постачальником технології сухого зберігання палива, яка сьогодні вважається найбільш безпечною, стала відома американська компанія Holtec. За її допомогою вже виконано більшу частину робіт зі створення сховища в Чорнобильській зоні.
Протягом останніх двох років уряд регулярно бадьоро рапортує про практичне завершення будівництва і готовність сховища до прийняття контейнерів з відпрацьованим паливом, а керівництво НАЕК "Енергоатом" заявило, що з нинішнього року вивезення палива до Росії припиняється.
Проте насправді ситуація навколо ЦСВЯП є зовсім не такою безхмарною, як це випливає з урядових прес-релізів. Ще у серпні нинішнього року фахівці звертали увагу на те, що об’єкт має ряд недоліків, зокрема тріщини в бетонному покритті, на якому будуть встановлюватися контейнери з відпрацьованим паливом. А останнім часом виникла реальна загроза того, що з проєкту може вийти основний постачальник технології зберігання - компанія Holtec.
Тріщини на бетонному покритті
Де гроші?
Нещодавно сайт "Наші гроші" опублікував лист президента та виконавчого директора Holtec International Кріса Сінгха до тимчасово виконуючого обов’язки президента "Енергоатома" Петра Котіна. З листа випливає, що в процесі реалізації проєкту ЦСВЯП виникли значні проблеми, як фінансового, так і технологічного характеру.
В листі керівник американської компанії нагадує, що українська сторона не виконує своїх зобов’язань і не оплачує вже виконану роботу, що ставить під загрозу перспективу остаточної реалізації проєкту ЦСВЯП.
"Затримка замовником своєчасних платежів може спричинити ... невиконання зобов’язань по нашому ланцюжку постачань, що було б катастрофічним для нашої ділової репутації. Holtec та ДП "НАЕК "Енергоатом", як поважні організації, не можуть та не повинні такого допустити. З огляду на серйозність ситуації, наш фінансовий директор не повністю урізав кошти проєктній команді, але стан проєкту дедалі слабшає", - йдеться у листі.
При цьому Holtec висловлює здивування з того приводу, що кошти на фінансування проєкту ЦСВЯП взагалі не закладені в фінансовий план "Енергоатому".
Виникло у американців і традиційне для України питання: куди поділися гроші? За підрахунками Holtec, "Енергоатом" отримав від Central Storage Safety Project Trust (організації, створеної для фінансування проєкту сховища) позику на суму близько 174,6 мільйона доларів. Це означає, що залишок коштів на рахунках "Енергоатому" має складати близько 75 мільйонів доларів. В той же час українська компанія повідомила американців про те, що залишок складає всього 62 мільйони. Тож Holtec цікавиться, куди поділася різниця у 13 мільйонів доларів.
"Невиконання "Енергоатомом" своїх фінансових зобов’язань перед постачальником технології зберігання відпрацьованого ядерного палива може призвести для того, що проєкт так і не буде реалізовано, - вважає член колегії Державної інспекції ядерного регулювання України Ольга Кошарна. - На мою думку, в цій історії видно російський слід. Нинішнє керівництво "Енергоатому" підриває співробітництво з західними партнерами для того, щоб зберегти максимальний російський вплив на український енергетичний сектор".
Якщо співробітництво з Holtec припиниться, Україна знову повернеться до ситуації, коли вона вимушена буде просити Росію про допомогу. І ця допомога може обійтися нашій країні набагато дорожче, ніж нинішні 200 мільйонів доларів на рік.
Малоймовірний сценарій з тяжкими наслідками
Ще більш тривожними є повідомлення Holtec відносно проблем з ядерною безпекою, які виникають в процесі підготовки до запуску ЦСВЯП. В згаданому листі повідомляється про те, що компанія-постачальник технології не знає, що відбувається на об’єкті і наскільки він готовий до експлуатації: "... В нас відсутня достовірна інформація щодо фактичного стану готовності Замовника до експлуатації ЦСВЯП. При цьому необхідно підкреслити, що всі операції з поводження з відпрацьованим паливом, включаючи транспортування, повинні проводитися відповідно до найкращих галузевих практик та вимог правил, норм та стандартів ядерної та радіаційної безпеки".
А як раз зі стандартами ядерної безпеки у технологічному процесі зберігання палива є проблеми. Причому виникають вони переважно на тих ланках технологічного ланцюжка, які знаходяться у зоні відповідальності "Енергоатому".
"Компанія Holtec постачає Україні спеціальні контейнери, призначені для транспортування і зберігання відпрацьованого палива, - розповіла Ольга Кошарна. - В той же час, за процес завантаження цих контейнерів і все обладнання, за допомогою якого воно здійснюється, відповідає "Енергоатом".
Тестовий прогін першого пробного спецпоїзда з імітатором контейнера
І до цього обладнання (спеціальних кранів, за допомогою яких паливо завантажується до контейнерів) є питання. Керівник Holtec наголошує на тому, що все обладнання, яке використовується при роботі з ядерними матеріалами, повинне бути спроєктоване і побудоване з урахуваннями принципу одиничної відмови. Цей принцип полягає в тому, що обладнання повинне виконувати власні функції при будь яких початкових умовах, а також в разі будь яких відмов окремих вузлів. Тобто техніка, спроєктована за таким принципом, повинна спрацьовувати в будь яких випадках. Це, як правило, досягається дублюванням механізмів таким чином, що якщо основний виходить з ладу, то його функцію підхоплює інший. При цьому для більшої надійності роблять так, щоб основна і дублюючі системи працювали на різних принципах. Це знижує ймовірність того, що зовнішній вплив, який призвів до відмови основної системи, виведе з ладу і дублюючу.
Зважаючи на величезну важливість ядерних установок і небезпеку, яку становлять аварії на них, принцип одиничної відмови застосовується практично до всіх ключових елементів таких установок. Так, наприклад, система охолодження активної зони реактора ВВЕР дубльована тричі. Причому кожна з дублюючих систем здатна повністю виконати всі необхідні задачі.
За таким же принципом повинні бути побудовані і крани, якими паливо переміщується на АЕС. За їх допомогою ТВЕЛи, які після виймання з реактора протягом кількох років зберігаються в спеціальних басейнах витримки (поки у них знизиться тепловиділення), виймаються з басейнів і завантажуються до транспортних контейнерів, в яких їх доставляють до сховища.
Проте вочевидь наявна на сьогоднішній день техніка не відповідає принципу одиничної відмови. Це показав інцидент, що трапився у травні нинішнього року. На одному з кранів на Рівненській АЕС під час роботи зруйнувався підшипник, в результаті чого вантаж упав на залізо-бетонне перекриття басейну витримки і пошкодив його.
В крані не виявилося дублюючої системи, яка б забезпечила його успішну роботу після виходу з ладу основного механізму. На щастя, вантаж в згаданому інциденті не був радіоактивним. Проте тепер немає впевненості в тому, що подібний інцидент не трапиться при переміщенні потенційно небезпечних матеріалів. Тому в своєму листі президент Holtec застерігає від спроб транспортування радіоактивних матеріалів до того, як крани не будуть приведені у відповідність до принципу одиничної відмови.
"Спробу, що наразі триває, з обгрунтування підйому та переміщення масивного 130-тонного контейнера.., радіоактивний вміст якого вимірюється 15 мільйонами Кюрі, без крану, виконаного з урахуванням принципу одиничної відмови, або без належних заходів щодо попередження наслідків, слід розглядати як неприйнятний ризик. Ми називаємо такий сценарій малоймовірним, але з величезними наслідками", - йдеться у листі.
Нагадаємо, що за оцінками фахівців, загальна радіоактивність викидів підчас Чорнобильської катастрофі склала 380 мільйонів кюрі. Таким чином згаданий контейнер, який планує переміщувати "Енергоатом", містить в собі 4% Чорнобиля. Цілком достатня кількість радіації, щоб викликати занепокоєння.
"Ми стурбовані, - пише Кріс Сінгх. - Ми розуміємо свою роль підрядника і не хочемо бути нав’язливими. Проте ми не можемо мовчати у ситуації, коли помилка у програмі вивезення відпрацьованого ядерного палива коштуватиме нашій компанії її світової репутації".
Мабуть є приводи для хвилювання і у української громадськості, яка в разі якихось інцидентів з радіоактивними матеріалами ризикує втратити набагато більше, ніж ділову репутацію.
Один із мостових кранів на Рівненській АЕС
Хто винуватий?
В той же час, "Енергоатом" не надто поспішає робити висновки з інциденту.
"Проведене компанією внутрішнє розслідування свідчить про те, що "Енергоатом", скоріше, намагається перекласти відповідальність на своїх партнерів (Holtec та компанію "ЮТЕМ-інжиніринг," яка займалася монтажем крана), ніж знайти причину помилок і вжити заходів щодо їх ліквідації, - говорить Ольга Кошарна. - Адже обладнання і запчастини для крана закуповував "Атомкомплект" - структурний підрозділ "Енергоатома". Тож відповідальність за їхню неналежну якість, а також за технічні характеристики крана, лежить на "Енергоатомі". І саме від нього залежить усунення недоліків для того, щоб весь технологічний ланцюжок зберігання відпрацьованого палива нарешті запрацював в Україні".
Втім, проблеми існують не лише з перевантажувальними кранами. За словами голови Громадської ради при Державній інспекції ядерного регулювання України (Держатомрегулювання) Сергія Денісенка, готовність самої споруди сховища також викликає запитання.
"На сховищі існують суттєві проблеми з якістю будівництва, - говорить експерт. - Бажаючи поскоріше відзвітувати про свої успіхи, "Енергоатом" припустився значної кількості похибок. І тепер, коли настав час відповідальності, в компанії шукають крайніх. Керівництво "Енергоатому" не бажає визнавати власну провину і намагається перекласти її на партнерів".
За словами Денісенка, Державна архітектурно-будівельна інспекція довгий час відмовлялася видати ліцензію на споруди ЦСВЯП. Проте в серпні нинішнього року, не дочекавшись усунення виявлених недоліків, раптово таку ліцензію видала. Ймовірно це було зроблено під тиском. І сьогодні існує ймовірність того, що уряд і "Енергоатом" намагатимуться отримати таким же чином і ліцензію на використання об’єкту і від Держатомрегулювання.
"Сьогодні вже очевидно, що через існуючі проблеми запуск сховища відпрацьованого ядерного палива в Україні доведеться відкласти на досить довгий термін, - говорить експерт. - Тож урочисті заяви "Енергоатома" і уряду про те, що вже з нинішнього року Україна припиняє вивезення палива до Росії, не відповідають дійсності. Паливо надходить постійно, і його десь потрібно зберігати. І якщо відповідного сховища в Україні не створено, доведеться платити за цю послугу Росії".
Втім, Денисенко вважає, що під тиском обставин "Енергоатому" все ж таки доведеться довести роботу з будівництва сховища до кінця, владнати стосунки з Holtec і, нарешті, запустити сховище в експлуатацію.
Тож іншого виходу у українських енергетиків немає. Питання лише в тому, як швидко вдасться вирішити всі існуючі проблеми і наскільки безпечним для населення буде це рішення.
