Українські енергетики минулої зими продемонстрували високий професіоналізм і справжнісінький героїзм, повністю відновивши електропостачання в країні, незважаючи на значні руйнування об'єктів критичної інфраструктури, спричинені ворожими ракетними та артилерійськими обстрілами.
Проте розслаблятися поки що зарано, оскільки країна-агресор не відмовляється від планів захопити нашу країну, а тому за першої ж реальної можливості відновить обстріли енергооб'єктів. Тим не менш, вітчизняна енергетична інфраструктура вже буде набагато захищенішою від подібних дій ворога.
Про те, як вдалося відновити енергопостачання в досить короткі терміни, як триває підготовка, зокрема по лінії безпеки, до нового опалювального сезону, і чи настав час позбуватися генераторів - в інтерв'ю "Апострофу" розповів радник прем'єр-міністра України ЮРІЙ БОЙКО.
Велика вода допомагає енергетиці
- Повернення цілодобового енергопостачання в лютому сприймалося як несподіванка, але зараз стало вже цілком звичним. Як це вдалося після настільки масштабних руйнувань?
Читайте: Підвищення цін на електроенергію буде й незабаром - Юрій Бойко
- Дійсно, Україна вже понад 60 днів працює без відключень енергії. Винятком була Житомирська область, де внаслідок обстрілів в березні були перебої з електропостачанням. Ліквідація наслідків зайняла кілька тижнів, проте і цей регіон зараз також отримує енергію без обмежень.
Повернення до стабільного електропостачання стало можливим завдяки декільком факторам. Зупинимось лише на ключових.
Це насамперед, звичайно, героїчна робота українських енергетиків, яким вдалося відновити роботу мереж попри масштабні руйнування. На сьогодні вдалося відремонтувати магістральну мережу, а також ввести в роботу достатньо потужності для того, щоб подавати енергію цілодобово. В рамках робіт за 3-4 місяці було встановлено більше високовольтного обладнання, ніж за попередні три роки.
Другий фактор, який сприяв закриттю енергетичного дефіциту, - водний ресурс. Паводок цього року почався ще в лютому. Накопиченню води в водосховищах також сприяють рясні опади, які тривають протягом березня та квітня. Завдяки цьому Україна отримала значний енергетичний ресурс, який дозволяє активно експлуатувати наші гідроелектростанції.
Третій фактор: в березні повним складом працювали наші атомні електростанції, виробляючи достатню кількість енергії. Зараз частина блоків знову зупиняється на ремонт, але оскільки споживання з потеплінням і подовженням світлового дня зменшується, це не впливає на забезпечення енергією.
Четвертий фактор: зі збільшенням тривалості дня стали зростати об’єми генерації сонячної енергії. Це дає можливість диспетчерам більш ефективно і гнучко використовувати наявний енергетичний ресурс, подавати в мережу вдень більше сонячної енергії, зберігаючи вугілля, газ і воду для темної пори доби.
- На тлі відновлення регулярного енергопостачання знову з’явилися заяви про те, що Україна може відновити експорт енергії. Чи маємо ми таку можливість?
- Потреби українських споживачів задовольняються повністю, а електростанції при цьому здатні виробляти додаткові обсяги енергії. Тож цілком логічно продати надлишки на зовнішньому ринку. Уже відбулися перші аукціони, і розпочалося постачання енергії до Молдови, Польщі та Словаччини.
Читайте: Зростання тарифів на світ неминуче: які нові правила можуть запровадити
При цьому залишається принципова позиція - експорт буде здійснюватися лише за умови повного забезпечення потреб внутрішніх споживачів. Тому аукціони проводяться лише на ті потужності, які гарантовано не призведуть до обмеження внутрішнього споживання. Наприклад, технічні можливості дозволяють передавати до Польщі потужність 235 мегават. Проте зараз ідеться лише про передачу 70-80 мегават.
Експорт дозволить генеруючим компаніям заробити додаткові кошти, якими можна буде профінансувати зокрема масштабні ремонти, яких потребують зруйновані енергоблоки.
Все ще може бути
- Навряд чи варто розраховувати на те, що росіяни не спробують наступної зими здійснити те, що у них не вийшло нинішньої, - зруйнувати енергетичну систему України. Тож очевидно в результаті ремонтів об’єкти повинні стати менш вразливими до обстрілів.
- Звичайно, ми усвідомлюємо, з ким маємо справу. І абсолютно не збираємося покладатися на те, що ворог припинить бомбардування цивільної інфраструктури. В своїй роботі енергетики виходять з того, що нічого ще не закінчилося, і ми маємо бути готові до відновлення обстрілів будь якої миті. Звичайно, порівняно з осінню, спроможність вітчизняної ППО значно зросла. Проте процент враження цілей не може досягнути 100%, і в результаті обстрілів якісь об’єкти неминуче будуть вражені.
Тому ще в кінці минулого року було ухвалене урядове рішення про зведення енергетичних об’єктів нового типу - захищених від влучань ракет і безпілотників. Причому йдеться вже не про мішки з піском, якими енергетики обкладали підстанції восени, а про сучасні інженерні конструкції, які дозволять значно посилити захист.
Читайте: Тарифи на світло з 1 травня: кому можуть підвищити більше ніж утричі
Виконанням реконструкції опікується Міністерство інфраструктури і Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України. Взимку було запущено два пілотних проєкти. Згодом список об’єктів значно розширився, і зараз роботи тривають в багатьох регіонах країни. Деякі проєкти передбачають зведення повністю нових об’єктів з урахуванням всіх вимог воєнного часу. На інших відбудеться глибока реконструкція вже існуючих об’єктів.
Тож сподіваюся, наступної зими наша енергосистема буде мати набагато вищий рівень захищеності, ніж раніше.
- Можна сподіватися, що наступної зими планових відключень і блекаутів вже не буде?
- Це залежатиме від багатьох факторів. Насамперед від того, наскільки нам вдасться відновити енергетичну інфраструктуру. Як вже неодноразово повідомлялося, всі електростанції і майже всі трансформаторні підстанції зазнали вражень того чи іншого ступеня тяжкості. Роботи з відновлення розпочалися одразу після перших обстрілів і не припиняються ні на день.
Причому варто пам’ятати, що взимку для того, щоб максимально швидко відновлювати подачу електрики, енергетики відновлювали багато об’єктів в аварійному, терміновому режимі. Це дозволяло скоротити термін ремонту в 4-5 разів, проте певні необхідні операції при цьому пропускалися заради пришвидшення робіт. Тому ремонтним бригадам протягом літа доведеться повернутися на ряд об’єктів і завершити весь обсяг необхідних робіт.
До того ж, хоча на даний момент користувачам здається, що система працює так само, як і раніше, це насправді не так. До масштабного вторгнення енергосистема України мала величезний запас міцності. Існувала достатня кількість резервних ліній живлення і запас потужності. І у разі пошкодження одних ліній об’єкти практично миттєво заживлювалися через інші. Це відбувалося в автоматичному режимі, і в більшості випадків споживач навіть не помічав аварій, оскільки перебоїв у подачі електрики не було.
Завдяки такій гнучкості нам вдалося протриматися протягом зими. Проте наразі, хоча подача енергії і відновлена, запас міцності став значно меншим ніж раніше. Зараз зусилля енергетиків спрямовані на те, щоб повернути частину базових можливостей системи. Наскільки нам це вдасться, залежить від багатьох факторів, – наявність достатнього фінансування, швидкість постачання обладнання (зокрема від наших партнерів), достатність людських ресурсів тощо.
Також ми не можемо передбачити масштабів можливих майбутніх руйнувань. Як показує досвід минулої зими, вони можуть бути дуже різними. Протягом масштабних обстрілів було зафіксовано близько 250 потраплянь в об’єкти "Укренерго". Крім цього, були обстріляні всі теплові та гідроелектростанції, зазнавали уражень мережі обленерго. І різниця між результатами обстрілів величезна. В одних випадках було завдано відносно незначних пошкоджень, які вдавалося усунути за 2-3 дні. В інших на відновлення знадобилося 2-4 тижні. На якихось об’єктах роботи тривали декілька місяців.
Ризики виникнення проблем з постачанням енергії нерівномірно розподілені по території України. Ми бачимо, що запаси ракет великого радіусу дії у ворога значно знизилися, завдяки чому скоротилися можливості завдавати ударів вглиб території України. Натомість ракет до комплексів С-300 у ворога ще дуже багато. Тому інтенсивність обстрілів в прифронтових областях набагато вища.
Ще більше потерпають райони, які знаходяться в зоні досяжності ворожої артилерії. Там під постійними обстрілами знаходяться не лише великі енергетичні об’єкти, але й локальні, через що підтримувати постійну подачу енергії дуже важко. І припинити ці обстріли можуть лише ЗСУ, відігнавши ворога на відстань, недосяжну для артилерії.
Виходячи з усіх названих факторів, зараз неможливо передбачити, чи з’явиться необхідність вдаватися до відключень. Про всяк випадок, потрібно бути до цього готовими.
Підготовка до зими вже йде
- Міністр енергетики Герман Галущенко згадував про те, що триває робота над децентралізацією генерації електроенергії, що дозволить зробити систему більш надійною. В чому вона полягає?
- Йдеться про те, що якщо виробляти енергію на невеликих потужностях, розташованих в різних місцях, то, по-перше, вразити всі ці потужності буде дуже важко, а, по-друге, враження кожного окремого генератора буде мати менше наслідків для всієї системи енергопостачання, ніж руйнування великого енергоблока.
По суті, одним з прикладів децентралізації виробництва енергії стали бензинові та дизельні генератори, які масово завозилися до України восени і взимку. За їх допомогою кожна торгова точка, підприємство чи житловий будинок самостійно забезпечували себе енергією. Це дозволило українцям пережити вкрай складну зиму. Проте слід пам’ятати, що енергія, яку виробляють ці пристрої, принаймні вдесятеро дорожча, ніж енергія, яка виробляється на електростанціях. Тому хоча генератор дозволяє не залишитися без світла під час відключень, його використання тягне за собою значні додаткові витрати.
Вартість енергії дуже швидко знижується зі збільшенням потужності установки. Тому в короткостроковій перспективі компромісним рішенням, яке з одного боку забезпечує децентралізацію генерації, а з іншого - прийнятну вартість енергії, є встановлення по регіонах, наприклад, газотурбінних установок (ГТУ). Якщо в невеликому місті є така установка потужністю 1-2 мегавата, то навіть в умовах відключення зовнішнього постачання там продовжать працювати основні системи життєзабезпечення - опалення, водогін, зв’язок тощо.
Потужність ГТУ може бути і набагато більшою - до 25-50 мегават, що співмірно з потужністю блоків на ТЕЦ обласних центрів. Тож кожне місто може підібрати собі установку, яка відповідає його потребам.
Тому в рамках підготовки до майбутньої зими встановлення і запуск в дію таких невеликих енергетичних об’єктів є однією з першочергових задач для місцевих адміністрацій.
Як позитивний приклад можу назвати Ірпінь (Київська область), де вже запущена ГТУ, яка дозволяє забезпечити електроенергією не лише всю критичну інфраструктуру, але й значну частину житлового фонду. Тож навіть в умовах великої аварії на лініях зовнішнього постачання місто зможе самостійно забезпечити свої основні потреби.
- Попит на ринку генераторів значно спав порівняно з осінню (наприклад, якщо бензиновий 5-кіловаттний генератор в листопаді коштував 50-70 тисяч гривень, то зараз - 15-20 тисяч, а вживані машини можна придбати за 4-8 тисяч гривень, - "Апостроф"). Багато хто сьогодні продає генератори як непотрібні. Чи час сьогодні, на вашу думку, позбуватися генераторів?
- Сьогодні використовувати генератори дійсно не доводиться. Проте, гадаю, продавати їх ще зарано. Адже війна далеко не закінчена, і зараз неможливо передбачити, які складнощі і руйнування на нас ще чекають. Енергетики, звичайно, робитимуть все можливе для того, щоб електрика була постійно. Проте не можна виключати виникнення локальних проблем, які набагато легше буде пережити, маючи генератор.
- Значна частина генерації електроенергії працює на газі і вугіллі. Тому важливо на осінь створити достатні запаси цих енергоносіїв. Чи вдасться нам це зробити?
- Уряд усвідомлює, що готуватися до наступного опалювального сезону потрібно вже зараз. І ця робота вже розпочалася. Ще півтора місяці тому кількість вугілля, яке надходить на склади, почала перевищувати кількість, яка спалюється. Таким чином накопичення вугілля на наступний опалювальний сезон розпочалося навіть раніше, ніж закінчився нинішній. І при збереженні поточних тенденцій до осені на складах буде міститися кількість вугілля, достатня для благополучного проходження сезону.
Що стосується газу, то ми вийшли з зими з непоганим запасом. І причиною цьому стала не лише тепла зима, але і значні руйнування енергетичного обладнання, на якому цей газ мав спалюватися. Це призвело до величезних збитків, але також і до мимовільної економії газу.
На минулому тижні споживання газу в Україні стало нижчим за власний видобуток. Таким чином розпочалося також і накопичення газу в сховищах для наступного сезону.
Щодо питання, чи вистачить нам для створення необхідних запасів на зиму власного газу, є різні оцінки з цього приводу. З одного боку, "Нафтогаз" декларує готовність збільшити власний видобуток до об’єму, який дозволить повністю закрити потреби внутрішнього споживання. Низка галузевих експертів стверджує, що необхідно здійснити додатковий імпорт в обсязі до 2 мільярдів кубометрів. Я схиляюсь до більш консервативних прогнозів: додатковий імпорт в обсязі не менше 1 мільярда кубометрів дозволить входити в зиму набагато впевненіше.
До речі, меморандум з МВФ передбачає виділення до 60 мільярдів гривень бюджетного фінансування для "Нафтогазу", що є цілком достатньо для того, аби профінансувати імпорт газу в необхідних обсягах. Зараз ціни на європейському ринку значно нижчі, ніж були восени минулого року, тому закупівлю можна здійснити на цілком прийнятних умовах.
Протягом найближчого часу керівництво "Нафтогазу" має представити баланс газу і шляхи його отримання. В разі потреби імпорту і фінансова, і технічна можливість для реалізації такої задачі існує.
Читайте: Далі точно без Росії: яке майбутнє в українського урану
