Влітку 2023 року Європа зіткнулася з проблемою дефіциту потужностей для зберігання газу, хоча ще торік у ЄС були серйозні побоювання, що блакитного палива не вистачить на зиму, у зв'язку з чим ціни на нього зросли в кілька разів. Зараз газ дешевшає, і його можна буде купити за дуже привабливою ціною про запас. Ось тільки зберігати його не буде де. Але на допомогу може прийти Україна, чиї підземні сховища порожні. "Апостроф" з'ясовував, що може запропонувати наша країна європейським компаніям у плані зберігання їхнього газу, і як це допоможе ЄС остаточно позбутися газової залежності від Росії.
Україна прийде на допомогу
У Європейському Союзі серйозно замислилися над тим, щоб зберігати частину свого газу у підземних українських сховищах. Як пише Bloomberg, європейські сховища до початку літа були заповнені в середньому на 70%, і, враховуючи, що сезон закачування палива в ПСГ тільки почався, потужностей, які є в ЄС, може просто не вистачити.
До того ж, європейці не поспішають із закупівлями газу, бо сподіваються, що ціни на нього найближчим часом впадуть, а до середини літа на деякий час можуть стати взагалі від'ємними. Відповідно, таку сприятливу цінову кон'юнктуру потрібно використовувати якнайбільше.
Вирішити проблему дефіциту європейських потужностей для зберігання газу можуть українські сховища. При цьому в ЄС чудово розуміють, що в Україні триває війна, а тому є ризик, що сховища можуть зазнати атак.
"Зберігання життєво важливого палива в країні, яка зазнає ракетних ударів і нападів на критично важливу енергетичну інфраструктуру, може здатися божевільною ідеєю. Але вона знаходить прихильників, оскільки сховища розташовані досить далеко від лінії фронту, щоб вважатися безпечними, і деякі трейдери вважають, що це варте ризику", – йдеться у матеріалі Bloomberg.
Україна раніше сама просувала ідею використання своїх ПСГ для зберігання європейського газу. І деякі іноземні трейдери у довоєнні роки користувалися відповідними послугами. Однак зараз може йтися про істотно більші обсяги.
Українські ПСГ є складовою газотранспортної системи. Загалом наша країна має 13 підземних сховищ газу, два з яких наразі перебувають на тимчасово окупованій території Луганської області, а одне – у тимчасово окупованому Криму. Загальна проектна потужність сховищ становить понад 32 мільярди кубометрів газу, що є першим показником у Європі (без урахування РФ).
Більшість сховищ розташована на заході України, зокрема найбільше з них - Більче-Волицько-Угерське у Львівській області (проектна ємність понад 17 мільярдів кубометрів газу). Саме це ПСГ розглядається європейцями як пріоритетне для зберігання палива. Для порівняння – воно більш ніж у чотири рази об'ємніше ніж найбільше сховище в Німеччині та ЄС - Реден (Rehden), ємність якого становить близько 4,4 мільярда кубів газу (сумарно континентальна Європа має в своєму розпорядженні сховища ємністю понад 70 мільярдів кубів). До речі, до квітня 2022 року це ПСГ належало російському "Газпрому", який у період дефіциту та зростання цін тримав його практично порожнім. Потім контроль над сховищем перейшов до німецької держави, після чого його почали активно заповнювати паливом.
Більче-Волицько-Угерське ПСГ, окрім того, що є дуже містким, знаходиться на значній глибині, що робить його недоступним для ворожих обстрілів, а також добре інтегроване до європейської газотранспортної системи. Ці фактори підвищують привабливість даного сховища, проте переговори щодо його використання європейськими трейдерами ще тривають, пише Bloomberg.
Насамперед - безпека
Але наскільки сьогодні реалістичною є ідея зберігання європейського газу в українських ПСГ?
За словами директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка, ця ідея є досить перспективною, тому що в ЄС справді виникли проблеми зі зберіганням газу, оскільки його залишилося в ПСГ доволі багато після теплої зими. До того ж, європейські країни на тлі скорочення поставок із Росії суттєво зменшили енергоспоживання, зазначив він у розмові з "Апострофом".
Однак є і перешкоди для її реалізації, і вони пов'язані з війною.
" Якщо постачальник, наприклад, узимку, за договором не виконує команду (на постачання певного обсягу газу), нараховуються величезні штрафи. А тут – війна, і ризики є", - каже експерт.
Керівник спеціальних проектів науково-технічного центру "Психея" Геннадій Рябцев також вважає, що основні ризики пов'язані із військовими діями у нашій країні.
"Ідея перспективна. Єдина проблема - страхування, - сказав Рябцев у коментарі "Апострофу". - Якщо буде вирішено проблеми страхування, то тоді все буде нормально".
За його словами, це питання може бути вирішене через надання держгарантій.
Від себе додамо, що певна підтримка, включаючи гарантії, може бути надана на рівні ЄС.
Таким чином, місія України зі зберігання європейського газу навіть під час війни не видається нездійсненною.
Інше питання – який обсяг нашого сховища реально можуть прийняти?
У довоєнні роки у вітчизняні ПСГ на зиму закачувалося 15-20 мільярдів кубометрів газу. Проте з початком великої війни потреби в таких обсягах немає – багато промислових підприємств не працюють, а мільйони громадян залишили країну, ставши біженцями.
За даними українського уряду, наша країна входила в опалювальний сезон 2022/2023 років із запасами газу обсягом 11,7 мільярда кубометрів, і далеко не всі вони були використані у минулий осінньо-зимового періоду. Тобто якщо наступного опалювального сезону Україна вирішить закачати аналогічний обсяг газу, теоретично вільними залишаться близько 20 мільярдів кубометрів.
Хоча реально доступними будуть все ж таки менші обсяги.
"Десь 10 мільярдів кубів ми можемо надати досить легко", - каже Геннадій Рябцев.
Володимир Омельченко вважає, що в наших сховищах реально може бути вільно і до 15 мільярдів кубометрів.
"Але поки що я не особливо оптимістичний, - каже експерт. - Напевно, будуть якісь закачування, але не думаю, що цього року заповнять 10 або 15 мільярдів. Якщо заповнять 1-2 мільярди, вже буде добре".
За його словами, європейці насамперед заповнюватимуть свої ПСГ, і вже потім – українські. Крім того, ЄС серйозно налаштований і надалі знижувати споживання вуглеводнів, зокрема й газу, а тому і запасів йому буде потрібно дедалі менше.
"Ми можемо використати свої сховища для зберігання газу європейських компаній, якщо у нас це буде набагато дешевше і, якщо у нас будуть мінімальні ризики. Тоді вся ця картина може скластися", - резюмував Омельченко.
У цьому випадку вигода для ЄС є очевидною. Але Україна теж зацікавлена в тому, щоб європейський газ, до того ж, у значних обсягах, зберігався у наших ПСГ. Все просто - за закачування газу та його зберігання стягуватиметься плата.
"Але ми отримуватимемо не лише гроші, - каже Геннадій Рябцев. - Крім того, у нас буде більше газу. Відтак менше буде потрібно витрат на підйом газу зі сховищ, зокрема для потреб українських споживачів. Адже з технологічної точки зору, чим більше запасів, тим легше його звідти (зі сховища) витягувати".
Крім того, така співпраця сприятиме ще більшій інтеграції України до європейської спільноти.
Життя після транзиту
У питанні про зберігання європейського газу у ПСГ України є ще один важливий момент. Пов'язаний він із транзитом газу з Росії до Європи. Який, зауважимо, незважаючи на війну триває.
Більше того, зараз паливо з РФ надходить до країн ЄС лише газопроводом "Турецький потік" та українським маршрутом, оскільки постачання газопроводом "Ямал-Європа" через Польщу було зупинено в березні 2022 року, а прокачування по "Північному потоку" припинилося на початку вересня минулого року (наприкінці вересня обидві труби "Північного потоку" були підірвані, що унеможливило його експлуатацію).
Але чинний контракт на транзит російського газу через Україну закінчується наприкінці 2024 року. А зараз говорити про його продовження або укладання нового договору неможливо.
Таким чином, постачання газу з Росії до країн ЄС українським маршрутом після 2024 року буде під великим питанням (насправді, транзит нашою ГТС може припинитися і раніше, враховуючи непередбачуваність керівництва РФ).
Однак перспектива припинення транзиту через Україну змушує європейців нервувати вже зараз.
Як нещодавно заявив міністр економіки Німеччини Роберт Габек, у разі припинення поставок українським маршрутом, низка центральноєвропейських країн (ним газ постачається, зокрема, до Угорщини, Словаччини та Австрії) можуть зіткнутися з дефіцитом палива. І оскільки Німеччина має намір виконувати зобов'язання щодо перерозподілу газу між державами-членами ЄС, вона постачатиме його до країн Центральної Європи, якщо у них виникне паливний дефіцит. Але це, за словами міністра, може призвести до того, що в самій Німеччині буде зупинено багато промислових підприємств.
Як бачимо, незважаючи на неухильне скорочення споживання газу, насамперед російського, ЄС поки що не може повністю відмовитися від енергоресурсів РФ – на це може піти кілька років. І українські сховища можуть допомогти європейцям ще більше знизити цю залежність – адже закачаний у них газ може надходити звідки завгодно, зокрема з портів Польщі, Литви чи Німеччини, куди він поставлятиметься у скрапленому стані зі США чи Катару.
"Це один з моментів, - каже Володимир Омельченко. - При цьому він далеко не новий. Я, наприклад, висував пропозицію щодо створення східноєвропейського газу хаба на базі українських сховищ ще 15 років тому".
І якщо тоді ні Україна, ні ЄС не були готові до реалізації такого проекту, то сьогодні непереборних перешкод для нього немає. У виграші будуть як Європейський Союз, так і Україна, яка все більше інтегрується до ЄС.
Ну, а в програші опиниться Росія. І мова не лише про театр воєнних дій.
