У багатьох регіонах Росії, ключового нафтового експортера, спостерігається дефіцит бензину та дизельного палива. Влада вигадує різні виправдання, але все ж таки змушена визнати наявність проблеми. При цьому, якщо десь пальне і можна купити, коштуватиме воно суттєво дорожче, ніж ще кілька тижнів тому. "Апостроф" розбирався, чому пальне зникло з російських АЗС, і чи все ще відповідає РФ званню головної світової бензоколонки.
Росія, яка є одним із провідних світових виробників нафти та нафтопродуктів, зіткнулася з найжорстокішим дефіцитом бензину та дизельного палива.
Якби йшлося про якусь іншу країну чи часи десь десятирічної давності, подібна інформація була б сприйнята як фейк, причому досить низькопробний. Однак у сьогоднішній путінській Росії вже мало, що може по-справжньому здивувати.
І, звичайно, інформація про зникнення бензину та дизеля з роздрібного продажу у багатьох регіонах РФ є абсолютно справжньою, до того ж підтвердженою на офіційному рівні.
Читайте: "Гойдалка" рубля: як війна топить російський бізнес
Автомобільне пальне в РФ почало дорожчати ще навесні, а до кінця літа його вартість досягла чергових максимумів. Так, на торгах 18 серпня оптова ціна бензину А-95 перевищила 70 тисяч рублів (750 доларів) за одну тонну, що стало історичним рекордом цього виду палива.
Вартість дизеля, який пришвидшено дорожчає з кінця липня (за місяць зростання цін перевищило 20%), теж б'є рекорди. На торгах 17 серпня його оптова ціна досягла 68 тисяч рублів (720 доларів) за тонну. Попит на солярку зростає з боку аграріїв, яким треба збирати врожай.
При цьому паливо подорожчало і в роздробі, а невдовзі воно взагалі зникло на багатьох АЗС. Повідомлення про відсутність бензину та дизеля надходять як із центральної частини Росії, наприклад, з Рязанської області, так і з Сибіру та Далекого Сходу.
Весь бензин пішов на експорт
Як же так вийшло, що Росія, яка не без гордості носить ім'я головної світової бензоколонки (хоча з боку розвинених країн воно має, скоріше, зневажливе забарвлення), не може забезпечити пальним власні потреби?
За однією з версій, перебої з автомобільним паливом викликані затримками з його доставкою залізницею. Як повідомив російський "Інтерфакс" із посиланням на свої джерела, терміни постачання останнім часом зросли значно – у деяких випадках аж до 90 днів.
Однак зрозуміти, через що виникають такі затримки (крім традиційного російського бардаку), досить складно. Так, наприклад, повідомляється, що зараз великі обсяги вугілля перевозяться залізницею на схід (ймовірно, мається на увазі Китай, оскільки інших реальних покупців на тому напрямку немає). Але невже в попередні місяці подібні постачання не здійснювалися?
Ще одна версія про виникнення дефіциту пального – нібито проведення планових ремонтів на нафтопереробних заводах (НПЗ). Однак і це досить сумнівно, враховуючи, що жодних повідомлень про масові ремонти на таких підприємствах останнім часом не було (насправді пік ремонтів на таких заводах припадає на травень), до того ж, в РФ на сьогодні налічується близько 30 великих нафтопереробних заводів та близько 80 міні-НПЗ. Тому навіть якщо на деяких із них дійсно проводяться регламентні роботи, це ніяк не може вплинути на загальну ситуацію.
Тому, очевидно, справа дещо в іншому.
За словами керівника спеціальних проектів науково-технічного центру "Психея" Геннадія Рябцева, нинішня ситуація на російському ринку автомобільного палива зумовлена кількома причинами.
"Одна з них – досить дивна податкова політика. Спочатку вона була заточена на те, щоб стимулювати експорт нафтопродуктів, а не нафтової сировини, що, в принципі, логічно. Але, зрештою, вона звелася до посилення податкового навантаження та вилучення коштів на шкоду розвитку галузі", - сказав експерт у коментарі "Апострофу".
Йдеться про так званий податковий маневр, суть якого полягає в тому, що експортне мито на нафту та нафтопродукти поступово скорочується (у 2024 році воно має обнулитися), а податок на видобуток корисних копалин, до яких, безумовно, відноситься і нафта, еквівалентно збільшиться (до 30%).
Друга важлива причина багато в чому випливає з попередньої, і це - незбалансованість ринку.
"Заводи не справляються з тими обсягами, які вимагає зростаючий ринок, а стимулів для того, щоб НПЗ постачали продукт саме на внутрішній ринок, немає", - пояснює Рябцев.
Тобто нафтові компанії зацікавлені в тому, щоб по максимуму відправляти нафтопродукти на експорт: "На внутрішньому ринку заробити майже неможливо, тому все, що можна продати за кордон, продається за кордон. А залишки поставляються в ті регіони (РФ), в які це вигідно - Москва, Пітер, Казань, Єкатеринбург".
Щодо інших, депресивніших регіонів, то саме в них, насамперед, і зник бензин.
До речі, цілком імовірно, що додатковим стимулом збільшення експорту нафтопродуктів на шкоду внутрішньому ринку стало недавнє ослаблення рубля.
"Падіння вартості російського рубля робить експорт нафтопродуктів ще вигіднішим, ніж їх продаж на внутрішній ринок, тому нафтовики намагаються збільшити експортні поставки, що також формує дефіцит на внутрішньому ринку", - вважає аналітик Freedom Finance Global Володимир Чернов, якого цитують російські "Известия".
Слідом за російським космічним кораблем
У будь-якому випадку очевидно, що Росія не в змозі задовольнити власний попит на пальне – як з боку населення, так і бізнесу.
І у зв'язку з цим виникає закономірне запитання: а чи не перестала Росія бути тією самою світовою бензоколонкою – незалежно від того, з гордістю про це йде мова, чи зі зневагою?
"Про це ще зарано говорити. Вона як була бензоколонкою, так нею і (поки що) залишається", - переконаний директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
У розмові з "Апострофом" він зазначив, що зараз, коли в Росії всі ресурси спрямовуються на потреби військово-промислового комплексу, країні-агресору необхідні кошти, які вона отримує від продажу за кордон сировинних товарів, перш за все нафти.
Але видобуток нафти у Росії падає. Частково це пов'язано з її зобов'язаннями в рамках ОПЕК+, але це не єдина причина. Річ у тім, що розроблені родовища з нафтою, що легко видобувається, виснажуються, при цьому якість сировини на багатьох з них помітно погіршується, а для розробки нових родовищ немає ані коштів, ані технологій. Очевидно, що скорочення нафтовидобутку зменшує й експортний потенціал – як нафти, так нафтопродуктів.
"Для них (Росії) зараз найважливіше – не консервувати свердловини, тому вони готові продавати за будь-якими цінами", – каже Володимир Омельченко.
Але перспективи невтішні.
"Це дуже інерційна галузь. Я думаю, що у найближчі півроку ситуація визначиться. А потім почнеться обвал видобутку (через неможливість продавати)", - додає експерт.
За словами Геннадія Рябцева, негативні тенденції вже проявляються, але їх ретельно приховують.
"Припинено публікацію даних про те, що відбувається на нафтовому ринку. Але ж за хорошого життя статистику не ховають, - пояснює експерт. - А перспектив, насправді, немає. Про все добре розповідається, а все погане замовчується. А потім виходить, як з "Луною-25" (російський космічний модуль, який нещодавно розбився під час спроби сісти на Місяць - "Апостроф"). З нафтовою галуззю буде те ж саме - "раптове зіткнення з поверхнею Луни".
