Незалежні члени наглядової ради ПАТ "Магістральні газопроводи України" вважають необґрунтованим звільнення голови наглядової ради і погрожують відставкою, якщо його не відновлять на посаді. "Апостроф" з'ясовував, чому виникають подібні скандали у керівних органах держкомпаній, і чи виконують наглядові ради свої функції з протидії корупції.
У державній компанії "Магістральні газопроводи України" (МГУ) вибухнув скандал: двоє незалежних членів наглядової ради Ян Чадам і Карина Лучінкіна погрожують піти у відставку, якщо на посаді голови наглядової ради не буде поновлено Вольтера Больтца, звільненого у кінці травня.
Чадам і Лучінкіна вважають, що Больтца звільнили необґрунтовано, а саме рішення про звільнення, прийняте Міністерством фінансів України, яке є єдиним акціонером МГУ, є втручанням у діяльність наглядової ради.
Вони звернулися з відповідним листом до глави Мінфіну Сергія Марченка з проханням переглянути рішення про звільнення Больтца. В іншому випадку ці двоє членів наглядової ради не виключають своєї відставки.
Ми, що нижче підписалися
Трохи історії. ПАТ "Магістральні газопроводи України" було створено в 2016 році в рамках виконання Україною вимог Третього енергопакету ЄС, згідно з яким одна й та сама компанія не може займатися продажем газу і його транспортуванням. Оскільки ці функції поєднувала НАК "Нафтогаз України", в рамках так званого анбандлінга (поділу) зі структури холдингу було виділено газотранспортну систему (ГТС) України, незалежним оператором якої і стало ПАТ МГУ.
Перший склад наглядової ради компанії був призначений в лютому 2018 року. У нього як незалежні члени увійшли згадані Больтц, Чадам і Лучінкіна, а також Фабріс Нуайлан. Державу в наглядовій раді представляли Костянтин Мар'євич і Адомас Аудіцкас. У квітні 2018 року наглядову раду очолив Вольтер Больтц.
На сьогодні після звільнення Больтца (на сайті МГУ він ще перебуває у складі наглядової ради) в наглядовій раді залишаються п'ять членів. У команді представників держави також відбулися зміни - замість Костянтина Мар'євича до наглядової ради в серпні 2019 року увійшов Віктор Пинзеник, колишній віце-прем'єр і міністр фінансів України, екс-нардеп кількох скликань.
Мінфін обіцяє обрати нового незалежного члена наглядової ради на прозорому конкурсі. Хто очолить наглядову раду, поки невідомо.
У своєму листі Чадам і Лучінкіна, крім іншого, наголошують на тому, що в червні повинні завершитися процедури сертифікації оператора української ГТС. А сертифікація, в свою чергу, є однією з умов виконання контракту на транзит російського газу в Європу через Україну, а необдумані кроки, до яких автори документа, очевидно, відносять і звільнення Вольтера Больтца, нібито ставлять під загрозу цей транзитний контракт.
Разом з тим, ще 29 травня, коли, власне, і був звільнений Больтц, заступник голови наглядової ради Адомас Аудіцкас заявив, що це рішення не буде мати негативного впливу на роботу оператора ГТС.
У листі Чадама і Лучінкіної, крім іншого, міститься пасаж, який часто використовують звільнені і такі, що очікують на звільнення топ-менеджери і члени наглядових рад держкомпаній, в якому йдеться про те, що рішення про відставку Больтца є негативним сигналом міжнародній спільноті, а також незалежним членам наглядових рад інших держкомпаній, що їх можуть у будь-який момент звільнити без жодних підстав.
До речі, якщо вже на те пішло, звільнення Вольтера Больтца безпричинним назвати не можна - у відповідному рішенні зборів акціонерів компанії сказано, що причиною звільнення є неналежна організація роботи наглядової ради.
Почесна пенсія для топ-менеджерів
Наглядові ради з'явилися в багатьох державних компаніях України як "запобіжник" від корупції - з тим, щоб чиновники не могли чинити вплив - і тиск - на ці компанії в своїх інтересах і / або в інтересах конкретних фінансово-промислових груп (ФПГ). Адже не секрет, що держкомпанії і держпідприємства є сприятливим середовищем для корупції, що полягає насамперед у тому, що згадані чиновники і ФПГ отримують прибуток від роботи таких організацій - і за бюджетний рахунок.
До наглядових рад, крім вітчизняних фахівців, запрошують і іноземців, а ті з радістю приймають запрошення, адже вони отримують досить пристойну винагороду .
З огляду на те, що деякі люди входять не в одну наглядову раду, а відразу в кілька, виходить дуже непогано - йдеться в прямому сенсі про мільйони.
У розмові з "Апострофом" експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Єгор Киян зазначив, що робота наглядових рад в Україні нагадує японську модель, де людям, які пропрацювали в компанії протягом усього життя (а в Японії це дуже поширене явище), особливо на керівних посадах, влаштовують почесну пенсію у вигляді якоїсь посади, де немає особливої відповідальності, і де не потрібно особливо напружуватися.
Від себе додамо, що Україна в цьому плані стала такою "японською компанією" в масштабах всього "ділового Заходу", де таким чином працевлаштовуються колишні топ-менеджери міжнародних компаній і державних організацій.
За словами Єгора Кияна, члени наглядових рад дуже часто практично не впливають на прийняття рішень в компаніях.
"Правда, є і організації, де роль наглядових рад досить серйозна, але в них помітна і роль різних стейкхолдерів, зокрема, олігархів, які через наглядові ради розхитують ситуацію, здійснюючи пресинг на керівників, щоб вони приймали рішення на користь цих стейкхолдерів (за умови, що менеджмент вже не підконтрольний їм, - "Апостроф"), - каже експерт. - А таких наглядових рад, які б ефективно виконували свої функції - дуже і дуже мало. Здебільшого туди йдуть або заради грошей, або заради лобіювання чиїхось інтересів".
Якщо ж проаналізувати рейтинг прозорості та фінансового здоров'я державних підприємств, то виявляється, що далеко не все добре в багатьох організаціях. А це означає, що наглядова рада в такій компанії напевно грає не ту роль, яку повинна.
Недержавні держкомпанії
Дії (а часто і бездіяльність) наглядових рад, так само як і топ-менеджерів держкомпаній, дуже часто викликають питання. Так, наприклад, завдяки старанням журналістів-розслідувачів стало відомо, що держкомпанія "Центренерго" закуповувала вугілля у фірм, пов'язаних з олігархом Ігорем Коломойським, при цьому саме вугілля за своїм походженням було російським. І продавалося це вугілля зі значною націнкою. У цей же час українське вугілля лежало на складах.
І тут виникає ще одна небезпека, насамперед для стратегічних галузей.
"За останні кілька років поступово і акуратно усі підприємства державної форми власності були виведені з-під управління держави", - сказав в коментарі виданню керівник спеціальних проектів науково-технічного центру "Психея" Геннадій Рябцев.
За його словами, зроблено це було шляхом акціювання таких підприємств. В результаті, практично жодна з контролюючих структур не має можливості здійснювати перевірки в таких компаніях.
Що стосується наглядових рад таких компаній, то в них, як зазначив Рябцев, замість представників державних структур, наприклад, заступників профільних міністерств, вводилися так звані незалежні члени: "При цьому багато хто не мав досвіду роботи з даного профілю - наприклад, в "Укрзалізницю" взяли журналіста (колишній журналіст Сергій Лещенко, - "Апостроф"). в результаті, у наглядових радах держава опинилася в меншості".
Крім того, зазначив Рябцев, незалежні наглядові ради "дуже часто виявляються цілком навіть залежними від людей, які всю цю реформу державних підприємств затіяли".
Замкнуте коло
За словами Геннадія Рябцева, боротьба за контроль над цими псевдо-державними компаніями, які залишаються ласими шматками для груп впливу, виражається в численних скандалах, які пов'язані з призначеннями і звільненнями, як членів правління, так і членів наглядових рад.
Що собою являє скандал в ПАТ "Магістральні газопроводи України"? Експерти вважають, що це - тиск і шантаж.
При цьому, за словами Геннадія Рябцева, вирішити ситуацію, що склалася, досить просто: "Їх всіх треба звідти гнати".
Єгор Киян, який також допускає, що демарш членів наглядової ради МГУ є елементом тиску, зазначає, що їх відставка (Вольтера Больтца і можлива Яна Чадама і Каріни Лучінкіної, - "Апостроф") не вирішить головну проблему: чи стане наглядова рада незалежним після приходу нових людей?
"Питання - до системи в цілому, адже не виключено, що спробують впровадити когось, хто буде лобіювати чиїсь інтереси", - пояснив експерт.
А, значить, все йде по колу, порочному, зауважимо. Але що можна стверджувати з великою часткою впевненості, так це те, що створення незалежних рад держкомпаній багато в чому себе не виправдало, оскільки не вирішило основне завдання - щоб ці компанії працювали в інтересах не окремих, а всіх українських громадян.