Поки в Україні триває воєнний стан, тарифи на комунальні послуги підвищувати не можна. Але це не всіх тарифів стосується. Тарифи на електроенергію і холодну воду можуть бути підвищені. Ба більше, підвищення тарифів на електроенергію вкрай необхідне. Детальніше про те, скільки українці мають платити за світло та які категорії населення треба захистити - в етері Апостроф TV розповів народний депутат від фракції "Батьківщина", перший заступник голови Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко.
Вже третій рік війни в українській енергетиці відбуваються серйозні процеси, а жодних змін у системі управління і регулювання не відбувається. В результаті накопичуються величезні борги і відбувається дуже великий хаос і на енергоринку, і на газовому ринку. Коли мова йде за те, що "теплокомуненерго" винні "Нафтогазу" близько 70 млрд грн за газ - це реальна загроза національній безпеці. Бо ці борги, рано чи пізно, треба віддавати. А по-друге, вони не дають виконувати ті роботи, які потрібно.
Читайте: Зростуть відразу кілька тарифів на комуналку: до яких "сюрпризів" готуватися українцям
І накопичення боргів - це свідчення того, що система управління і регулювання на сьогодні не відповідає реаліям.
Щодо ймовірності підвищення тарифів на елекроенергію. Це питання розглядається. Я не хочу розчаровувати українців, хай їм хтось інший не дуже хороші новини розповідає. Але я практично переконаний, що неминуче певне підвищення тарифу на електроенергію для населення. Нагадаю, що для населення електроенергію постачають дві державні компанії – це Енергоатом і Укргідроенерго – за механізмом так званого покладання спеціальних обов’язків. Тобто їм уряд визначив ціну на електроенергію, яку вони продають із збитком.
І через те, що вони це роблять із збитками, то Енергоатом не виконує своїх програм, а Укргідроенерго втратила серйозну генерацію і так само має величезні проблеми. Тому ці компанії сьогодні вимагатимуть, щоби населення споживало електроенергію за собівартістю. Ніякої ринкової ціни точно не може бути – це однозначно. А по собівартості їх позиція буде обґрунтованою. За моїми підрахунками і тими відповідями, які я отримував свого часу від уряду – це десь 3,5 гривні. Я давно цю цифру знаю і не випадково зараз і в уряді йде дискусія навколо неї.
Ще раз. Я би не хотів цього. Яка нормальна людина любить, коли підвищують тарифи. Але я достатньо розумію проблеми на ринку і чомусь виходжу з такого сценарію, про який я говорю.
В той же час, звертаю увагу, що на ціни на газ, тепло і гарячу воду накладено мораторій законом України. Тобто там точно не буде жодних рухів. В зоні ризику електроенергія і певною мірою холодна вода.
Читайте: Кожен українець винен 4 тисячі доларів: як Україна буде віддавати державний борг
Щодо водопостачання, то свого часу регулятори теж наробили справ. Бо у нас загнали всі водоканали в борги. В результаті водоканали не розраховуються за електроенергію, накопичуються борги і цей ланцюг зрештою доходить до тих проблем на енергоринку, про які я вже сказав.
Щодо імпорту електроенергії в сьогоднішніх умовах. Ця електроенергія йде на ринок. А бізнес і бюджетні підприємства по суті купують електроенергію з ринку. Справа в тому, що у нас на оптовому ринку ціна достатньо давно приблизно така ж, як і в Європі. Тобто ринки збалансувалися і ціни там вирівнялися. Ринкова ціна весь рік трималася на позначці близько 6–6,5 грн. А для населення 2,64. Різниця у два з половиною рази. Але цей дисбаланс довго існувати не може. Інтеграція ринків неминуча і щойно це відбудеться, то почнеться певний процес вирівнювання цін. І тому треба насамперед захищати малозабезпечених. Я навіть запропонував би НКРЕКП, щоби не чіпали абсолютно людей, в яких дуже мале споживання. Бо це зазвичай бідні люди. Умовно кажучи, 100-150 кв можна взагалі не чіпати по ціні, щоб не постраждали бідні люди. При цьому у нас достатньо людей, які здатні платити по собівартості. Бо ринкова ціна – це значно більше.
