В Україні збираються ввести податок для міжнародних компаній, які надають платні електронні послуги на території нашої країни. Йдеться про мільярди гривень, які мають поповнити вітчизняний бюджет. Однак питання в тому, чи погодяться інтернет-гіганти, такі як Google та Facebook, платити цей податок, і, якщо з ними все ж таки вдасться домовитися, як це відіб'ється на простих українцях. "Апостроф" розбирався в проблемі.
Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект, що пропонує обкладати податком на додану вартість (ПДВ) доходи міжнародних компаній, які надають електронні послуги на території України.
Офіційна назва документа - проект закону ( №4184 ) "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам". Однак для простоти його прозвали законопроектом про "податок на Google".
Мова про те, що на сьогодні такі світові гіганти як Google, Facebook, Netflix та деякі інші не платять ПДВ з продажу електронних послуг в нашій країні. При цьому маються на увазі ті послуги, за які оплата здійснюється не в українських представництвах цих компаній, а безпосередньо на їхні корпоративні рахунки. Через це український бюджет недоотримує щорічно мільярди гривень. Крім того, вітчизняні компанії, які платять ПДВ, знаходяться в свідомо нерівних умовах з нерезидентами.
У законопроекті визначено електронні послуги, з яких має стягуватися ПДВ:
- поставки через інтернет зображень та текстів (в тому числі електронних книг), аудіовізуальної продукції, ігор, азартних ігор;
- надання доступу до інформаційних, комерційних, освітніх та розважальних електронних ресурсів;
- надання в користування хмарних технологій;
- поставки та обслуговування програмного забезпечення;
- рекламні послуги в інтернеті, а також платні мобільні додатки.
При цьому передбачається спрощена процедура оподаткування для компаній-нерезидентів, які надають такі послуги. Зокрема, сплата ПДВ може здійснюватися віддалено в електронному вигляді на спеціальному веб-порталі. Крім того, стягуватиметься податок може в іноземній валюті.
У світовому тренді
Автори законопроекту стверджують, що їхня ініціатива відповідає світовим тенденціям. І багато в чому це справді так.
"Глобальні технологічні компанії зобов'язані платити податки в бюджети всіх країн, на чиїх територіях вони здійснюють діяльність і заробляють гроші, - заявив в коментарі "Апострофу" аналітик TeleTrade Сергій Родлер. - Технологічна сфера стала активно розвиватися не так давно, через що уряди ще не встигли актуалізувати законодавство, але перший крок вже зроблений. Зрозуміло, що ситуація, коли компанії з багатомільярдними оборотами платять податки тільки в тих юрисдикціях, де їм вигідно (Ірландія та Люксембург), є абсолютно несправедливою".
За його словами, нова американська адміністрація президента Джозефа Байдена готова обговорювати з Європою та іншими країнами введення "цифрового податку", який якраз і націлений на доходи Goggle, Facebook та інших IT-гігантів.
Джозеф Байден
До речі, саме до європейського досвіду апелює український законопроект.
"Вперше на проблему оподаткування ПДВ електронних послуг звернули увагу в Європейському Союзі, змінивши правила визначення місця постачання таких послуг… Запропонована Європейським Союзом модель оподаткування ПДВ електронних послуг стала основою для інших держав при розробці подібних податкових режимів, дозволивши збільшити розмір податкових надходжень до бюджету відповідної держави, шляхом оподаткування послуги безпосередньо у країні їх споживання", - йдеться в пояснювальній записці до документа.
Не все так просто
Виходить, що законопроект правильний, і його потрібно ухвалювати?
В принципі так. "Новий податок дозволить зрівняти шанси невеликих компаній, в тому числі українських, на конкуренцію з цими гігантами", - говорить Сергій Родлер.
Керуючий партнер комунікаційної групи PlusOne Максим Саваневський також бачить логіку в введенні такого оподаткування. "Послуги надаються на території України, і логічно, що вони повинні тут оподатковуватись", - сказав він в розмові з виданням.
Але проблема в тому, що в Україні до цього питання підійшли "не з того боку".
За словами експерта, в Євросоюзі цей процес триває вже багато років: "Вони вибудовували відносини, виписували дорожні карти. Не можна просто прийти і сказати, що ми ухвалили рішення, робіть, що хочете, інакше ми вас оштрафуємо. Потрібно було збирати учасників ринку, садити їх за стіл, шукати компромісні рішення".
Також потрібно розуміти, що український ринок для IT-гігантів не є настільки вже значущим. "Чи будуть вони наскільки зацікавлені в ньому, якщо з'являться додаткові клопоти, - невідомо", - зазначила в коментарі "Апострофу" консультант Київського центру підтримки і розвитку бізнесу Олександра Томашевська.
Максим Саваневський згоден. За його словами, цим компаніям буде простіше проігнорувати вимоги українського закону.
Скажімо, українцям можуть заблокувати покупки в додатках Google Play Store або Apple Store. Хоча це, все ж, ймовірно, крайня міра.
Але вже є приклади, коли IT-гіганти дуже агресивно грають своїми вже зовсім неслабими м'язами. Так, в Австралії збираються ухвалити закон, який зобов'язує інтернет-платформи ділитися доходами від реклами із засобами масової інформації, які розміщують на цих платформах свій контент. У відповідь на це Facebook заблокував можливість публікувати в соцмережі новинні матеріали, причому ця заборона поширюється не тільки на самі ЗМІ, а й на всіх резидентів "зеленого континенту".
Магазин інформаційного агентства в Сіднеї, Австралія
Тому, як вже було сказано, необхідно шукати компроміси.
"Вкрай важливо не переборщити з розміром податку і вводити підвищення поступово, аби платники податків і споживачі змогли підготуватися заздалегідь", - говорить Сергій Родлер.
За чий рахунок цей банкет - хто оплачувати буде?
А розмір ПДВ в Україні, нагадаємо, становить 20%. Відповідно, якщо законопроект про "податок на Google", в разі його прийняття в цілому як закону в тій редакції, в якій він існує зараз (до другого і остаточного читання до нього можуть бути внесені поправки), а також за умови, що Facebook, Google та інші міжнародні інтернет-компанії не відмовляться його платити, послуги цих цих компаній стануть для українців на ці ж 20% дорожче.
"Податки завжди накладаються на кінцевого споживача. Тобто, фактично, податок вводиться не на Google, а на нас з вами", - резонно зазначає Олександра Томашевська.
У партії "Слуга народу", представники якої є авторами законопроекту, стверджують, що для українців "пошук в Google або користування мережами, як і раніше, залишається безкоштовним".
Це правда. Але для тих, хто займається комерційним просуванням сторінок і публікацій на інтернет-платформах, загальний "чек" зросте на суму стягнутого податку.
Також подорожчають покупки в Google Play та Apple Store (в те, що їх просто заблокують, все ж, не віриться).
Якщо особливо свідомі громадяни дивляться фільми та серіали не на "піратських" сайтах, тобто безкоштовно, а за передплатою Netflix, їм доведеться платити замість нинішніх 12 євро (близько 400 гривень) вже 14,4 євро (майже 490 гривень) на місяць.
Ще одна проблема, про яку рідко говорять, полягає в тому, що багато українських компаній працюють за аутсорсингом, в тому числі, в сфері реклами, яку вони розміщують в інтересах американських та європейських партнерів. Також є українські компанії, що мають хостинг за кордоном. набуття дії зазначеним законом призведе до подорожчання послуг цих компаній, що зробить їх менш конкурентними, попереджає Максим Саваневський.
"З українським бізнесом теж ніхто не радився", - констатує фахівець.
Саме тому, роботи в цьому питанні, як то кажуть, непочатий край.
