В Україні вже через кілька місяців може початися кампанія з добровільного декларування "тіньових" доходів і придбаних на них активів в рамках так званої "податкової амністії". Якщо коротко, то будь-який українець за відносно невеликий відсоток зможе "легалізувати" їм самим визнечену суму, з якої у минулому не були сплачені податки. "Апостроф" розбирався, кого торкнеться "амністія" і кому потрібно хвилюватися.
Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради пакет законопроектів, які націлені на проведення в країні так званої "податкової амністії".
Раніше глава парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев в інтерв'ю "Апострофу" заявив, що у владної команди спочатку було бачення, що амністія капіталів має бути ініційована саме президентом, так як тут ключовим є питання довіри до того, хто вносить цю пропозицію.
Крім того, нагадаємо, проведення "податокової амністії" було одним з передвиборних обіцянок Володимира Зеленського.
Йдеться про внесені в кінці лютого законопроекти №№ 5153 ,5154 ,5155 і 5156, якими пропонуються зміни до різних законодавчих актів України, в тому числі до Податкового, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів.
Данило Гетманцев в Telegram опублікував, як він сам висловився, "алгоритм одноразового декларування" в рамках "податкової амністії".
Що декларувати будемо
Отже, що собою являє об'єкт декларування. Це - активи (в тому числі рухоме і нерухоме майно, цінні папери, корпоративні права) в Україні та за кордоном, придбані за рахунок коштів, що не були задекларовані за будь-який податковий період до 1 січня 2021 року.
Важлива деталь: таке декларування не поширюється на неповнолітніх і недієздатних осіб, а також на тих, хто з 2005 року повинен був подавати декларацію згідно з антикорупційним законодавством (це, в першу чергу, державні службовці).
При цьому амністії не підлягають активи, отримані в результаті кримінальних правопорушень крім податкових, а також активи осіб, щодо яких порушені кримінальні провадження за статтями про легалізацію доходів, отриманих злочинним шляхом, і фінансування тероризму.
Також є перелік активів, які не підлягають декларуванню, тобто апріорі вважаються "чистими".
До таких активів належать:
- квартира площею до 120 квадратних метрів або майнові права на таку квартиру;
- житловий будинок площею до 240 квадратних метрів або його незавершене будівництво за умови права власності на земельну ділянку;
- нежитлова нерухомість (в тому числі недобудована) некомерційного призначення площею до 60 квадратних метрів;
- земельні ділянки в межах нормативів безоплатної приватизації;
- один транспортний засіб, зареєстрований в реєстрі (крім автомобілів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, або з об'ємом двигуна не менше 3000 кубічних сантиметрів, або, якщо його середня ринкова вартість перевищує 375 мінімальних зарплат (на сьогодні 225 тисяч гривень), також крім мотоцикла з об'ємом двигуна більше 800 кубічних сантиметрів, а також літака, вертольота, яхти або катера);
- інші активи сумарною вартістю не більше 400 тисяч гривень.
Спеціальне декларування заплановано (за умови, що згадані законопроекти будуть прийняті вчасно - "Апостроф") з 1 липня 2021 року до 1 липня 2022 року.
Легалізація "тіньових" активів буде здійснюватися не безкоштовно.
Базою оподаткування для валютних цінностей та прав грошової вимоги є грошова або номінальна вартість, підтверджена документально. Для нерухомості - це витрати на придбання, оціночна або біржова вартість, а також вартість, що визначена самостійно декларантом.
Амністія буде реалізовуватися за такими податковими ставками:
- 5% для валютних цінностей, розміщених на рахунках в банках України, та інших активів, які перебувають (зареєстровані) в Україні;
- 9% для валютних цінностей, розміщених на рахунках в банках за кордоном, а також для інших активів, які перебувають за кордоном;
- 2,5% для облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), придбаних в період з 1 січня 2021 року по 20 червня 2022 року до подачі декларації.
Податок або, як його названо в законопроектах, спеціальний збір, по одній із зазначених ставок потрібно буде сплатити протягом 10 календарних днів з дня подачі декларації.
Декларовані кошти мають розміщуватися на спеціальних рахунках. Джерело задекларованих в рамках амністії доходів не буде перевірятися. Більш того, декларація може бути знеособленою - така декларація подається через нотаріуса, а декларант персоніфікується через спеціальний код.
Хто буде "амністуватися"
Головне питання: для чого все це робиться? Відповідь, в принципі, відома: для того, щоб вивести з "тіні" доходи українців і активи, на них придбані. За різними оцінками, "тіньова" частка може досягати 50% від усього обсягу національної економіки.
Така система складалася роками, якщо не десятиліттями, і всі попередні боязкі спроби її зруйнувати або, хоча б, похитнути, закінчувалися провалом. Не в останню чергу через те, що в цьому не були зацікавлені самі можновладці.
І ось, схоже, момент істини настав.
Але як до цього поставляться прості громадяни?
Головна проблема полягає в тому, що у населення склалася (причому, ясна річ, не вчора, а набагато раніше) гостра недовіра до влади, а тому і до всіх її ініціатив.
Крім того, українці вкрай негативно ставляться до всього, що, так чи інакше, пов'язане з податковою системою, причому ця недовіра часом межує зі страхом.
"Якщо сам громадянин буде це декларувати, він на шляху помре від страху", - сказала в розмові з "Апострофом" консультант Київського центру підтримки і розвитку бізнесу Олександра Томашевська, додавши: "Не знаю, чи вдасться їм ця реформа".
Керівник компанії Perfomance Management Сергій Сароян також досить скептично ставиться до цієї ініціативи. На його думку, "податковою амністією" захочуть скористатися не більше 5% населення.
"Пов'язано це і з менталітетом, і з загальною недовірою населення до пропонованого нововведення", - зазначив він в коментарі виданню.
За словами експерта, запропонований механізм "легалізації" активів досить простий, але бізнесу і приватним особам все одно буде досить складно зважитися на подібний крок.
"Що стосується частини законопроекту щодо амністії нерухомого майна, то тут все набагато складніше, механізм не прозорий, і саме ця частина може викликати найбільше неприйняття", - сказав він.
А це означає, що, як мінімум, одна мета цієї ініціативи навряд чи буде досягнута, а саме - поповнити за рахунок "легалізованих" коштів українців державну казну.
За різними оцінками "під матрацами" у наших громадян може лежати від 10 до 80 мільярдів доларів (від 280 мільярдів до 2,2 трильйона гривень). Що стосується обсягів можливих надходжень до бюджету внаслідок проведення "податкової амністії", то до недавнього часу називалися різні цифри від 1 до 10 мільярдів доларів (від 28 до 280 мільярдів гривень відповідно). Якщо брати по верхній планці, то це більше, ніж запланований на цей рік бюджетний дефіцит розміром в 247 мільярдів гривень.
Та й самі легалізовані кошти також, в кінцевому рахунку, будуть працювати на економіку.
Але, якщо виходити з того, що спеціальне декларування не буде масовим, значних надходжень чекати не варто.
Втім, можливо, влада і не розраховує на масовість.
За словами Олександри Томашевської, за логікою, така амністія має бути націлена на людей з доходами вище середнього. "Може, вона взагалі зроблена під десяток людей, а ми просто цього не знаємо", - додала вона.
В обхід бар'єрів
Але чи означає це, що звичайним громадянам можна розслабитися? Питання це досить дискусійне.
З одного боку, з огляду на те, що квартиру або будинок, а також автомобіль декларувати не потрібно, незалежно від того, на які кошти вони були придбані, то хвилюватися більшості українців справді не варто.
Але, проблеми можуть виникнути вже після "амністії", якщо людина захоче, наприклад, купити нове житло або новий транспортний засіб, а легальних доходів у неї як і раніше не буде. При цьому потрібно розуміти, що, якщо вчасно не "легалізувати" "тіньові" доходи, 5% вже не відбитися - фіскальні органи зможуть в цьому випадку застосувати до неплатника податків весь арсенал наявних у них засобів.
Напевно спритні громадяни намагатимуться обійти бар'єри - власне, як це відбувається і зараз.
Наприклад, якщо у когось запланована велика покупка, а легальне походження відповідної суми надати не представляється можливим, людина, по ідеї, може її "засвітити" в рамках спецдекларування - це все одно буде дешевше, ніж потрапити на штрафні санкції від податкової ("Апостроф" ні в якій мірі не агітує порушувати закон, а лише моделює можливу ситуацію).
Втім, навіть в цьому випадку простому українцеві навряд чи варто чогось побоюватися.
"Для того, щоб купити квартиру, взагалі не потрібна декларація. Якщо щось і потрібно показати з документів, то - банку. При цьому в банках часто прямо говорять, який дохід "намалювати". Банки, як і забудовники, зацікавлені в тому, щоб продати, - каже Олександра Томашевська. - А податкова відношення до цього не має".
Що буде далі
Томашевська сумнівається, що співгромадяни будуть масово шукати шляхи обходу декларування в рамках "податкової амністії", оскільки воно є суто добровільним.
При цьому, за словами фахівця, головне в будь-якому декларуванні, в тому числі і в нинішньому, - його вигідність для самого декларанта: "Наприклад, якщо з 2023 року наберуть чинності якісь жорсткі норми".
А такі "жорсткі норми" як раз очікуються. У вигляді загального декларування, яке в Україні можуть ввести через кілька років. Принаймні, такі плани у влади є.
Декларування доходів і, що ще важливіше, майна, в Україні існує і сьогодні, проте на практиці податкові декларації подають далеко не всі.
Однак загальне декларування - це загальносвітова практика, і наша країна до неї, рано чи пізно, долучиться.
Запровадити загальне декларування у нас хочуть незабаром після "податкової амністії", що цілком логічно - адже це, по суті, означає почати жити з "чистого аркуша".
Загальне декларування - окрема тема, однак варто відзначити, що українці традиційно дуже неохоче діляться інформацією про свої доходи та майно, справедливо побоюючись, що вона може "витекти" в мережу і потрапити в руки шахраїв або вимагачів.
Чи будуть "зливати" дані з наших декларацій? Такий ризик, безумовно, є, але експерти вважають, що він, насправді, не настільки великий, як може здаватися.
"Але зламати можуть - у нас кібербезпека средненькая, - каже Олександра Томашевська. - Якщо захочуть у когось щось розкопати, то розкопають".
Однак світ рухається в бік "прозорості", в тому числі і в майнових питаннях. "І Україна теж, рано чи пізно, до цього прийде", - переконана експерт.
