RU  UA

Четвер, 21 листопада
  • НБУ:USD 41.00
  • НБУ:EUR 43.20
НБУ:USD  41.00
Транспорт та зв'язок

Поновлення авіапольотів в Україні: що відомо, коли чекати

Без забезпечення безпеки будь-які розмови про відновлення авіасполучення безглузді

Без забезпечення безпеки будь-які розмови про відновлення авіасполучення безглузді Аеропорт "Бориспіль" Фото: архів

В Україні знову заговорили про можливість відновлення авіасполучення, яке було перервано першого ж дня російського вторгнення. "Апостроф" розбирався, чому влада повернулася до ідеї поновлення польотів, з яких аеропортів воно може розпочатися на першому етапі, і чи є на сьогодні можливість забезпечити безпеку пасажирів, літаків та повітряних гаваней.

Україна може відкрити своє небо для авіапольотів після майже трьохлітньої перерви, пов’язаної з російською військовою агресією проти нашої країни.

Перші рейси з українських аеропортів можуть відбутися вже у січні наступного року, заявив днями старший партнер компанії Marsh McLennan Кріспін Еллісон (Marsh McLennan займається страхуванням суден, які здійснюють перевезення "морським коридором" в чорноморські порти України та з них).

"Думаю, якщо нам пощастить, то в січні у нас буде п'ять або шість авіакомпаній, які захочуть літати", - заявив Еллісон.

Наразі розглядаються два аеропорти, з яких можуть поновитися польоти, – столичний "Бориспіль" та аеропорт "Львів".

За словами Кріспіна Еллісона, особисто він схиляється до того, щоб задіяним був львівський аеропорт, але, президент України Володимир Зеленський наполягає на тому, щоб це був "Бориспіль".

"Я продовжую говорити, що Львів набагато безпечніший за Тель-Авів. Людям не подобається, коли я так кажу, але я кажу", - сказав Еллісон.

В будь-якому разі, додав він, остаточне рішення ухвалюватиметься на Банковій.

Віз і нині там

Інформацію про поновлення польотів навряд чи можна вважати сенсаціє, адже приблизно рік тому вже озвучувалась така ж сама ідея. В грудні 2023 року поновлення польотів анонсував тодішній секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов. Тоді передбачалось розпочати рейси 2024 року, чого, як ми бачимо, не сталося.

Рік тому також йшлося насамперед про безпеку польотів, адже будь-який об’єкт на території України є потенційною мішенню для російських ракет та дронів. Актуальність цього питання не зникла і сьогодні, що підтверджується щоденними обстрілами з боку ворога.

Друге питання, яке піднімалось рік тому, і за замовчуванням розглядається зараз, - це страхування польотів і повітряних суден, які будуть їх здійснювати. Тому нічого дивного немає в тому, що про поновлення авіарейсів повідомив представник страхової компанії, яка вже певний час працює в Україні і має справу з безпековими ризиками.

Наприкінці жовтня цього року у Варшаві відбулася багатостороння зустріч за участю представників Міністерства розвитку громад та територій України, Державної авіаційної служби, "Украероруху", Повітряних сил ЗСУ, українських аеропортів, на якій була презентована "дорожня карта" з відкриття повітряного простору України в умовах воєнного стану. Проте якісь подробиці цієї "дорожньої карти" наразі не відомі.

Також варто пригадати, що ще навесні цього року повідомлялось, що Україна розпочала переговори з регуляторами США, Європейського Союзу та Ізраїлю про можливість відновлення пасажирських авіаперевезень у нашій країні. Втім, поки що жодних повідомлень про результати цих перемовин не було.

Безпека і ще раз безпека

Тож, наскільки реалістично сьогодні запустити авіасполучення з українських аеропортів, і чи дійсно щось принципово змінилось за рік, що дозволяє поновити польоти?

"У військово-політичній ситуації я змін не бачу, більше того, йде погіршення на всіх ділянках фронту. Просто у влади є дві історії, які вона вкидає в суспільство, - що мир буде вже ось-ось, і що ми зараз відкриємо аеропорти, і з певною періодичністю вони виникають, - сказав "Апострофу" колишній міністр інфраструктури України, а нині майор ЗСУ Володимир Омелян. - Щодо до аеропортів, то я дотримуюся тієї ж самої думки, що і раніше: оптимальний варіант - це "Львів". Теоретично ще "Ужгород", але там треба провести великий масив фізичних робіт щодо інфраструктурної складової, але цього зроблено не було, і я не вірю, що це можна зробити в зимовий період. Про "Бориспіль" зараз мови не може бути в принципі".

За його словами, сьогодні, тим не менш, можна було б знайти механізми, в тому числі безпекові, для того, щоб відновити польоти зі Львова.

Авіаексперт, учасник Львівського оборонного кластера Кирило Новіков вважає, що аеропорти "Львів" та "Бориспіль" найбільш готові для потенційного відновлення польотів – і технічно, і інфраструктурно, і в тому, що стосується колективів, і взаємодії з авіакомпаніями.

"Я впевнений, що і по безпеці у якійсь мірі ці аеропорти готові. Але в будь-якому випадку вони є потенційними об’єктами небезпеки. Щоби цю небезпеку усунути, має бути гарантія з боку держави, - сказав експерт у розмові з виданням. – Але ми розуміємо, що аеропорт "Бориспіль" знаходиться у набагато менш вигідній позиції відносно атак ворога на відміну від аеропорту "Львів".

Відповідно, якщо відкривати тільки один аеропорт, то єдиним можливим варіантом може бути західний аеропорт: "Якщо відкриють тільки центральний аеропорт – "Бориспіль", то зрозуміло, що при польотах, наприклад в Європу, цього буде недостатньо з точки зору безпеки – на маршруті має бути ще одне летовище, яке потенційно може прийняти у разі позаштатної ситуації цей борт. Тому зрозуміло, що відкривати "Бориспіль" буде трошки небезпечно. Тому, на мою думку, кандидат номер один – це "Львів", кандидат номер два – це "Бориспіль", але якщо запрацює і "Львів".

"Якщо ми відкриваємо, то це означає, що ми створили гарантію безпеки, - сказав співрозмовник "Апострофа", пов'язаний з авіатранспортною галуззю, який побажав зберегти свою анонімність. - І оскільки це єдині державні аеропорти ("Бориспіль" та "Львів"), то не думаю, що йтиметься про запуск одного чи іншого. Можливо, що з початку буде один, а потім і другий, але якщо і буде відкриття, то вони будуть на рівних розглядатися".

Проте, за його словами, відновлення польотів в найближчі місяці – це надто оптимістично і ризиковано: "В тому числі тому, що будь-яка дискусія на цю тему провокую можливість того, що туди зараз знову поприлітає, щоб більше цього не обговорювали. Тому що з точки зору ворога, якщо аеропорт придатний для цивільних перевезень, хто сказав, що він не придатний для військових?"

Слово за партнерами

Важливо розуміти, що недостатньо відкрити для польотів лише українські аеропорти - треба щоб на них погодилися й інші країни, зокрема європейські та, наприклад, США та Ізраїль.

Також мають погодитися іноземні авіакомпанії.

"Жодна авіакомпанія, яка регулюється американським чи європейським законодавством, не піде на порушення відповідних вимог і обмежень, - каже анонімний співрозмовник видання. - Та й навіть, якщо європейська чи американська влада дасть згоду з певними обмеженнями, все рівно будуть певні корпоративні ризики та ризики в межах авіаальянсів".

Поки що офіційних повідомлень з боку наших західних партнерів про надання дозволів на польоти в Україну, хоча б з обмеженнями, не було. Втім, вони можуть з часом з’явитися.

За словами Кирила Новікова, поновлення авіасполучення потрібно навіть не стільки самій Україні, як нашим партнерам.

"Їм дуже складно добиратись до України. А без того, щоб побачити особисто, приймати рішення про допомогу Україні важко. І я впевнений, що навіть ставлять вимогу, що якщо ми не відкриємо польоти, буде менше приділятися часу Україні, тому що до нас банально важко добиратися", - пояснює експерт.

Неможна виключати, що питання поновлення польотів в Україну, зокрема їхньої безпеки, обговорюється на багатосторонньому рівні, включно із Росією.

"Зрозуміло, що є певні міжнародні правила, на які можна спиратися, і можливо є якісь консультації з тими, хто може спілкуватися з Російською Федерацією, що вони будуть їх певним чином гарантувати і виконувати", - сказав у розмові з "Апострофом" політолог, доктор політичних наук Ігор Петренко.

За його словами, у нас вже є прецедент у вигляді морського "зернового коридора", і Росія певний час була частиною цієї угоди: "Тобто у нас існують відповідні кейси, які ми можемо за аналогією екстраполювати на нинішню ситуацію (з авіаперельотами)".

Час підготуватися

Інформація про відкриття незабаром польотів з українських аеропортів, попри те, що безпекові ризики наразі залишаються, може навіть породити конспірологічну теорію про те, що це є індикатором скорого припинення вогню та завершення принаймні гарячої фази війни.

Проте навряд чи це дійсно так – хоча б тому, що розмови про поновлення польотів ведуться вже як мінімум рік.

"Я б не ставив у залежність ситуацію, що вона є таким маркером того, що є якісь домовленості, чи ми виходимо на переговорний трек, і ми вірімо, що Трамп все закінчить за 24 години, - каже Ігор Петренко. - Це, скоріше, показник того, що відбулося пристосування до тієї безпекової ситуації, і вихід на етап більшої контрольованості, яка дозволяє вже про це говорити".

Є ще одна версія, чому зараз заговорили про запуск польотів.

"Три роки аеропорти не функціонують, не отримують доходів, і це створює проблеми щодо втрати кадрів, занепаду інфраструктури, щодо відповідності сертифікаційним вимогам документації, - пояснює співрозмовник видання, який має відношення до авіаперевезень. - Аеропорт, щоб його зберегти у функціональному стані, повинен мати якісь, хоча б мінімальні витрати, навіть якщо він не працює. І подібна дискусія може бути направлена не стільки на те, щоб реально в січні полетіти, а на те, щоб ми отримали міжнародні гранти на фінансування цих постійних витрат, щоб аеропорти могли себе підтримувати в придатному стані. І в умовах, коли стає зрозуміло, що обстріли припиняються з такої-то дати, ризики знімаються, аеропорти запитують, коли вони зможуть відновити роботу. Бо, якщо ця робота з підтримування функціональності не буде проведена, на це піде набагато більше часу".

Але навіть коли будуть створені певні умови для здійснення відносно безпечних польотів, все має відбуватися поступово.

"Безпека – це перше питання, друге питання – це готовність авіакомпаній, третє питання - готовність страхових компаній, які застрахували такі ризики, які насправді досі високі. Четверте – це готовність пасажирів і вантажовідправників. Я думаю, що спочатку мають запрацювати вантажні рейси. Потім, якщо безпека протягом тривалого часу буде на висоті, підтягнуться і пасажирські перевезення", - резюмував Кирило Новіков.

Новини партнерів