Платіжки за опалення від 5 до 20 тисяч гривень на місяць вже стали анекдотом – щоправда, не таким вже й смішним, бо кияни все ж змушені віддавати тисячі гривень за опалення. Чому у платіжках за тепло подекуди з'являються п'ятизначні суми - з'ясовував "Апостроф".
Киянка Євгенія не знає, сміятися їй чи плакати, розповідаючи історію про нинішній опалювальний період. У грудні їй прийшов рахунок, в якому значилась сума 10 тис грн. Спершу жінка подумала, що їй нарахували пеню. Хоча заборгованості за опалення в неї не було. Менше з тим, заплатила. Але наступного місяця – має вже 18 тисяч.
"У квартирі було дуже холодно, батареї не гріли. Навіть сусіди з маленькою дитиною говорили, що неможливо перебувати в квартирі, бо надто холодно", - розповідає "Апострофу" киянка, дивуючись, звідки могли набігти такі суми.
Говорить, одразу почала дзвонити до "Київтеплоенерго". Але це все одно, що ходити по зачарованому лабіринту.
"Вони мене кудись перенаправляють, дають інші контакти, а по них мені говорять, що це не до нас тощо. Нібито хотіли дати бухгалтера, який це все нарахував, але натомість дали скайп, а туди взагалі неможливо додзвонитися. Коли я зі скайпу витягла номер і набрала його, мене, образно кажучи, послали: сказали, що вони цим не займаються, і не знають, чим допомогти. І на їхній сторінці у Facebook їм дзвонила, щодня, по кілька разів. У мене цілий ритуал був. Щодня дзвонила і щодня чула нову інформацію", - бідкається Євгенія.
Звідки аномальні платіжки
Ситуація Євгенії – на жаль, далеко не єдина. У Facebook було навіть щось на кшталт онлайн-флешмобу, коли користувачі постили свої платіжки. Але звідки беруться суми, на які можна обігріти чи не весь Київ?
"Стосовно аномальних платіжок повідомляємо, що така ситуація може виникнути у випадку, коли в будинку не всі квартири обладнані індивідуальними лічильниками", - відповіла Юлія Орел, заступник директора з інвестиційної діяльності та перспективного розвитку КП "Теплоенерго" на офіційний запит "Апострофу".
"Якщо в багатоповерховому будинку передбачена можливість встановлення індивідуальних приладів обліку тепла, то власники квартир з приладами обліку сплачують за спожите тепло за показаннями своїх лічильників та додатково розрахунковий обсяг за опалення місць загального користування (МЗК), а власники квартир без індивідуальних лічильників – за методикою, затвердженою КМУ від 21.07.2005 року №630. Вона передбачає нарахування на підставі різниці між показаннями загальнобудинкового приладу, витрат на опалення МЗК та сумарних показань усіх індивідуальних лічильників пропорційно опалюваній площі квартири", - коментує "Київтеплоенерго"
Перекладаємо на людську мову. Є люди, які встановили індивідуальний лічильник. Щомісяця, з 5 по 30 число вони передають показники своїх лічильників до КП "Теплокомуненерго". Їм у відповідь приходить платіжка відповідно з наданими показниками. А є ті, в кого таких лічильників немає, відповідно на них розрахований загальнобудинковий регулятор тепла. З загальнобудинкового показника віднімаються ті показники, які передали люди з індивідуальними лічильниками. Потім цей показник ділиться на кількість осіб, у яких немає такого лічильника.
"Якщо людей, які перейшли на індивідуальний облік тепла, було багато, то всі ті втрати фактично перекладались на тих осіб, які не поставили теплолічильники. І як результат це викривляло показник для тих, хто не поставив теплолічильник. Тож і вартість спожитого тепла в них була суттєво більшою", - зазначив у коментарі "Апострофу" економічний експерт та позаштатний консультант комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Ілля Несходовський.
Установка теплового лічильника
До цього може додаватися й борг, а також інші чинники, наприклад, зміна конструкції опалення.
"Буває, що люди виносять батареї на балкон або роблять у ванній теплу підлогу за рахунок батарей, - говорить Ілля Несходовський. - Як результат – більше споживання. І всім іншим мешканцям будинку, які користуються загальнобудинковим лічильником, доводиться за нього платити. Такі люди мусили би поставити регулятор тепла на свої батареї, і зменшувати температуру в кімнаті шляхом такого регулювання. А вони відкривають вікна і таким чином збільшують споживання".
Економічний експерт Олексій Кущ вважає, що основна відповідальність – на власниках індивідуальних лічильників, які не завжди чесно себе поводять, та на державі, яка не може нормально врегулювати відносини споживача й теплопостачальника.
"Це абсолютно гібридна система нарахування. Показники індивідуальних лічильників не завжди відповідають реальності. Є люди, які знижують показники, або не передають їх вчасно. Відтак вираховується середній показник за останні місяці, а він може бути нижчий, ніж фактичне споживання тепла", - пояснив Олексій Кущ "Апострофу".
І так само - різниця між індивідуальним та загальнобудинковим лічильником ділиться на квартири без лічильника.
"Виходить, що фактичні показники споживання тепла будинком плюс-мінус відповідають, а індивідуальні показники занижені. Занижена частина компенсується за рахунок тих, хто без індивідуальних лічильників. Відтак і з’являються рахунки в десятки тисяч гривень", - пояснює Олексій Кущ.
Що робити?
З причинами більш менш розібрались. Але раптом ви опинились у когорті "щасливчиків", які отримали "фантастичну платіжку"? Куди бігти й до кого звертатися, якщо в КП лишень співчувають та ввічливо просять піти деінде.
"У споживача два варіанти: плюнути й заплатити, або, якщо є час та натхнення, виборювати свої права, - говорить Олексій Кущ. – Можна написати скаргу в НКРЕКП, можна до відповідного управління КМДА. Але не так це вже ефективно, і краще одразу вже до суду".
Принаймні, краще, аніж сидіти й чекати, доки до суду подадуть комунальники. Адже зараз діє система судових наказів, і "Теплокомуненерго" може подати до суду за несплату тарифів.
"Специфіка судового наказу в тому, що судове засідання як таке не проходить. Рішення приймається без сторін, без адвокатів, суддя сам видає наказ і людина має два тижні на його оскарження. І добре, якщо людина вчасно його отримає. Якщо ні – через два тижні рішення вступає в силу, і "Теплокомуненерго" може подавати ці документи в виконавчу службу аж до того, що людині навіть можуть заборонити виїхати за кордон. Тому краще самому позиватись і чекати, чи будуть зустрічні судові рішення", - коментує експерт.
Певно, злякавшись такого свавілля, наша героїня Євгенія вирішила піти на поступки теплопостачальникам.
"Довелось заплатити. Я хочу здавати квартиру, і мені треба швидко все уладнати. Бо чекати... Вони на карантині, судовий процес затягся би надовго. А я хотіла швидше все вирішити, тож не залишилось нічого, окрім як заплатити", - ділиться Євгенія.
"Наступні мої кроки – ставлю лічильники, здаю квартиру й тікаю геть з цієї країни", - говорить дівчина.
Але ж добре, коли є такі гроші. В іншому випадку можуть запропонувати виплатити суму частинами. Тепловики ж бо все розуміють: 10 тисяч гривень середньостатистичному українцю дещо не по кишені.
Економіст Ілля Несходовський припускає думку, що з боку комунальників теж можуть бути зловживання.
"Списують на людей і нараховують спожите тепло, щоби отримати більший прибуток. Тут теж треба розбиратися й є достатньо велика проблема бездіяльності з боку державних органів, які мають стежити за тим, яким чином надаються послуги, і відповідно враховувати інтереси споживачів", - каже фахівець.
Комунальники радять киянам встановлювати індивідуальні лічильники. Мовляв, пишіть-дзвоніть, і ми вам усе встановимо.
"Телефоную три тижні щодо лічильника, і все марно. Буду звертатися до приватних фірм, бо з цими каші не звариш", - коментує ситуацію киянка.
"Мало того, що тариф не відповідає платоспроможності населення, так ще й повний пакет послуг не надає. Встановлення й перевірку лічильників мусить здійснювати "Київтеплоенерго". Це все одно, що людина приходить до ресторану, платить за каву, а їй говорять, а зробіть нам звіт для податкової", - обурюється Олексій Кущ.
Лічильник наше все
Наразі єдина гарантія справедливих тарифів – це індивідуальний лічильник. Навіть за свої кошти. Щоправда, це не вбереже від сплати 1000 грн за опалення під’їзду, як у деяких киян в платіжках. Зате не треба буде обирати: діставати з кишені відкладені на інші потреби кошти й нести до КП "Теплокомуненерго" чи пізнати на собі звивисті стежки вітчизняної судової системи.
Також киянам радять бути активними, об’єднуватись у ОСББ, утеплювати будинки й під’їзди.
"80 відсотків проблем - на рівні самого будинку, - говорить "Апострофу" Тетяна Бойко, координатор житлово-комунальних послуг та енергетичних програм громадянської мережі "Опора". - Тому або створювати ОСББ і самим управляти, або знайти хорошу управляючу компанію. Якщо будинок старий, то він потребує модернізації, значить - енергоаудиту, залучення коштів з державних та місцевих програм підтримки енергоефективності".
З нею погоджується і Ілля Несходовський: "Великі платежі приходять до споживачів, які не займаються утепленням самих будинків. Вартість за опалення помешкань, власники яких утеплили свій фасад, була в три рази менша, ніж аналогічний будинок, який стояв поруч. Активні мешканці використовують надані державою можливості для утеплення будинків, вони зменшують свої платіжки".
Справді, активних людей важче обдурити. Навіть у "Теплокомуенерго" визнають: поки що плата за теплоспоживання – це "колізія, неврегульована законодавчо".