Український письменник Андрій Кокотюха, що неодноразово висловлювався щодо фемінітивів, навів кілька прикладів із перекладу роману Стівена Кінга та пояснив, чому вважає таке використання фемінітивів доцільним.
Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.
Він згадує переклад роману Стівена Кінга "Голлі", яким займалася Ольга Захарченко. Додає, що використання фемінітивів у її перекладі вважає "прийнятним":
"Я не знайомий із перекладачкою Ольгою Захарченко. Але її переклад роману Стівена Кінга "Голлі" для мене дуже прийнятний. Бо там є фемінітиви, проте нема "членкинь" та інших покручів".
Кокотюха наводить кілька прикладів, які він побачив у книзі "Голлі":
"Ось кілька прикладів розумного використання фемінітивів: "Професор Емілі Гарріс, тепер уже заслужений професор" (правильно, бо це вчений ступінь), але "Попросила професорку Гарріс" (правильно, бо нема займенника "вона" чи\та імені, яке визначає стать), "Жінка-детектив", але "Велика шанувальниця кіно" (бо шанувальниця - не професія, хоча за це іноді платять)", "Люба покійниця" (бо це стан, а не професія, інакше було б "акторка грає покійника")".
Наприкінці він наголошує:
"Можна витратити більше часу і скласти великий цитатник, який демонструє вміле володіння мовою як інструментом, і це володіння дозволяє уникати повних покручів, при цьому підкреслюючи, що в оповіді йдеться саме про жінку".
Читайте також, як Кокотюха пожартував про політичне майбутнє країни.
