Перемога України на міжнародному пісенному конкурсі "Євробачення-2022" стала промінчиком радості на тлі війни з росією. Але й така щаслива подія не обійшлася без скандалу. Українці обурилися, що учасник Польщі, країни, яка дуже допомагає нам у боротьбі з рф, не отримав від українських суддів жодного балу. Люди вважають, що підтримка Польщі на конкурсі була б чудовим жестом подяки від України за все добро, яке роблять для нас поляки.
Про всі тонкощі відбору членів журі та процес голосування "Апострофу" розповів голова національного журі Євробачення-2022 ВАДИМ ЛИСИЦЯ.
— Розкажіть детально, як відбувався процес голосування у фіналі "Євробачення-2022"?
— Ми збираємося в кімнаті, де переглядаємо генеральну репетицію, у даному випадку, фіналу "Євробачння-2022". Нам включають пам’ятку, нагадують ті умови, за якими працюють усі члени журі. Умови дуже прості: не можна розголошувати, не можна писати пости в соцмережах, не можна робити відео та фото зйомку, не можна взагалі нікому повідомляти, яку оцінку ставить журі. Це повністю конфіденційна інформація на момент голосування й до оприлюднення цих результатів.
Це голосування є таємним. У пам’ятці сказано, що не можна впливати на інших членів журі. Не можна обговорювати оцінки, які ви ставите. І ми цього не обговорювали.
Після закінчення перегляду нам видають іменні бланки з датою та списком номерів, які ми оцінюємо.
Щодо критеріїв оцінювання, то їх є чотири: пісня, виконання, вокальні здібності та загальне враження від виступу. Більше ніяких, тим паче політичних, критеріїв там немає. Там навіть прописано: заборонено враховувати політичний чинник при оцінюванні конкурсантів.
Заповнені бланки ми віддаємо на перевірку юристу, що присутній під час усього процесу. Після перевірки юристом ми отримуємо ці бланки на підпис і віддаємо працівнику Суспільного мовника, який їх вносить у комп’ютер та відправляє на центральний сервер Європейської мовної спілки, яка є організатором "Євробачення".
Ніхто з нас не знає загального результату, ніхто з нас не знає, хто та як проголосував, які оцінки поставив. Результат по фіналу я дізнався разом з усіма в прямому ефірі.
Ніяких чинників, ніяких дзвінків та прохань завалити Польщу, чи Литви, чи будь-кого не було й бути не могло. Інформація про склад журі до кінця була таємницею. Її оголосили, коли вже "Євробачення" відбулося.
— Членкиня журі Ірина Федишин писала у своєму Facebook, що поставила Польщі 10 балів. Та як виявилося, це були не бали, а місце. Це просто помилка, чи може хтось із журі не до кінця зрозумів механізм голосування?
— Ні, як це можна не зрозуміти, коли тобі видають бланк і там написано, що ви ставите "1", якщо вам дуже подобається, і "24", коли зовсім не подобається. Вона просто помилилася, коли писала цей допис, і, до речі, вона його виправила і сказала, що це була помилка.
— А як обираються члени журі?
— Цього я вам не можу розповісти. Мені зателефонували із Суспільного мовника та запропонували увійти до складу журі. Я не знаю, хто їх визначає. До речі, я дізнався, хто є іншими членами журі лише тоді, коли ми зустрілися перед першим півфіналом. Особисто я був знайомий тільки з Іриною Федишин, тому що колись робив їй одну пісню. Усіх інших людей я особисто не знав, ми ніколи не спілкувалися до цього.
— Українці обурені тим, що ви своїми оцінками не підтримали саму Польщу, яка нам зараз дуже допомагає. Так, "Євробачення" — це аполітичний конкурс, але неформально політика там усе ж присутня. Наприклад, ми бачили заклик зі сцени хлопців з Kalush Orchestra допомогти Маріуполю та нашим захисникам з "Азовсталь", за який їх могли дискваліфікувати. Але організатори "Євробачення" оцінили це не як політичний, а гуманітарний заклик, що не заборонено правилами….
— Дивіться, усі ці промови зі сцени, чи прапори України на руках інших учасників, усе, що ми побачили, спочатку було обговорене делегаціями цих країн із Європейським мовником - і вони це дозволили. За правилами не можна агітувати, вигукувати політичні лозунги й таке інше. Щодо Маріуполя та "Азовсталі", хлопці сказали, але це є не політичний, а гуманітарний лозунг.
— Тобто це було проговорено перед виступами?
— Звичайно. Люди розуміють, що якщо вони щось не так зроблять, їх можуть дискваліфікувати - й це буде поразка. Тому, звичайно, голови делегацій це спочатку обговорювали, а потім робили.
Щодо Польщі - це теж маячня. Тому що ми підтримуємо й ми дуже вдячні польському народу і за військову, і за гуманітарну допомогу, за те, що вони приймають наших людей, за те, що вони допомагають фінансово та за все інше. І це неправда, що ми не вдячні. Ми вдячні. Але ж професійне журі працює для того, щоб оцінювати суто творчі показники. Плюс, свою думку висловив народ України, який дав Польщі 12 балів.
І, до речі, щодо підрахунку голосів. Цей процес у Європейського мовника має свої певні алгоритми. За цифрами, які я порахував, то українське журі дало таку кількість балів, що Польща мала бути на 9 сходинці та отримати 2 бали. Але у Європейської мовної спілки є алгоритми, які це коригують. І вони мені не відомі, бо це є таємницею.
— Як громадяни воюючої країни, ми всі зрозуміли, що спорт, музика та інші види творчості не можуть бути поза політикою. І багато говорили, що такі міжнародні конкурси, як, зокрема, і "Євробачення" чи міжнародні змагання, мають бути майданчиком для вираження соціально-політичної думки, позиції. На вашу думку, це так має бути, чи краще всі ці конкурси залишити поза політикою?
— Якщо ми всі почнемо говорити, що всі ці конкурси, або спорт, або ще щось треба використовувати в політичних цілях, на 100 % це буде не правильно. Де ж тоді буде залишатися місце для творчості, оцінювання пісні, артиста? Цього робити не можна.
Політичний чинник може бути у смс-голосуванні. Там, звичайно, він має силу, це по-перше. По-друге, я коли їздив з Alyosha на "Євробачення-2010", ми теж мали певні проблеми через те, що ми використовували цей майданчик для політичного впливу на розуми людей у Європі. У нас були акції на захист навколишнього середовища, і ми намагалися привернути увагу до цієї проблеми. І нас Європейський мовник постійно попереджав, що нас можуть дискваліфікувати. Тому ми так досить обережно це робили.
Але ми це робили, і якби зараз я туди потрапив, я б теж це робив. Тому що ця подія привертає дуже велику увагу людей, і нам потрібно, щоби ці люди отримували від нас інформацію про ситуацію в нашій країні. Зараз у нас йде війна, і те, що хлопці це зробили, це дуже круто, і це потрібно робити. Це дуже важлива історія.
Але ж потрібно залишати якусь частину людей або процесу - у даному випадку, це журі - котрі мають оцінювати суто творчі показники. Бо якщо ще й журі в нас буде політизоване, то в нас усі країни, які нам допомагають, мали б отримати високі бали. Але ми не могли цього зробити, це заборонено. Ми робили свою справу за тими умовами, під якими ми підписалися, ми зобов’язалися виконувати ці правила.
— Після перемоги Kalush Orchestra на "Євробаченні-2022", українці почали пропонувати свої місця для проведення цього конкурсу в Україні в наступному році. Були пропозиції провести його в Донецьку, Маріуполі чи Криму. А ви б у якому місті хотіли б прийняти "Євробачення-2023"?
— Я би хотів, щоби воно було проведено в найбезпечнішому місці в Україні, яке буде на той момент, щоби у жодному разі не постраждали люди. На жаль, у нас зараз уся територія нашої країни є небезпечною, немає області, куди б не прилітали ракети. Тому, я думаю, класною ідеєю було б провести "Євробачення-2023", наприклад, у Кракові або Варшаві. Або на кордоні Польщі з Україною, де найбезпечніше. Тобто зробити якийсь open air або збудувати ангар на кордоні та провести там.
— Та у нас усі сподіваються та вірять у те, що до наступного "Євробачення" ми вже точно переможемо і в нас усе буде добре, а ви про Польщу…
— Я дуже на це сподіваюся, але ж Україні потрібно дати відповідь Європейському мовнику про місце проведення до, здається, серпня. Я маю дуже велику надію, що в серпні русня піде, впаде та програє й ми здобудемо перемогу. Але, якщо цього не станеться, то потрібно буде шукати варіанти. Я просто пропоную цей варіант, щоби ми мали можливість провести "Євробачення-2023". І, до речі, думаю, що полякам це також буде до вподоби.
