Під час повномасштабної війни із Росією мільйони українців щодня жертвують гроші на допомогу захисникам країни. "Донати" (від англ. donation - пожертвування) допомагають волонтерам закривати найрізноманітніші збори, починаючи від медикаментів і закінчуючи першим "народним" супутником. Однак під час війни багато людей втратили роботу, доходи сімей суттєво знизилися, а витрати зросли. Через це не кожен має можливість регулярно відправляти гроші і відчувати свою корисність.
Військовий психолог та ветеран Андрій Козінчук розповів, як упоратися з соромом, якщо немає можливості "донатити".
"Якщо всі навколо "донатять", дають на армію, спонсорують якісь фонди, а ви – ні, у вас може бути почуття провини, що ви робите дуже мало, – каже Козінчук на своєму YouTube-каналі "В моїй голові", - Але волонтерство - це не обов'язково давати гроші. Це означає робити якісь дії у бік створення, відновлення України. Що робити зі своїм почуттям провини? Ви можете щось зробити: підтримати добрим словом, написати пост у мережі або зробити яку- то свою роботу дуже добре".
"Волонтерство не повинно бути втечею від себе. Воно має бути таким: "Я так багато в собі енергії акумулюю, що можу нею поділитися". Тоді це правильне волонтерство. Якщо останню сорочку віддати, "щоб наші бідні хлопчики там воювали", то це втеча від себе", - вважає психолог.
"Волонтерство не має стандартів, що кожна людина має раз на місяць 100 доларів приносити кудись. Це про те, що якусь частину вашого робочого дня чи робочого тижня ви присвячуєте роботі для армії, медицини, сектору безпеки. Бо якщо весь ваш час іде на волонтерство, це вже робота, де має бути зарплата, відпустка, відпочинок, щоб ви могли бути максимально ефективними, - пояснює Козінчук. - Волонтерство часткове полягає саме в тому, щоб ви виділили якийсь відсоток свого часу, енергії, грошей чи зв'язків, щоб щось створити".
Раніше Андрій Козинчук говорив, що почуття сорому та провини найчастіше пов'язане з тим, що людина не визначила свою роль під час війни.
"Є військові, роль яких чітко регламентована. Є люди, які максимально сприяють військовим: їхні сім'ї, волонтери, спонсори, "донатери", всі, хто допомагає їм. Не обов'язково це мають бути гроші. Це може бути добре слово, гідне ставлення до військових. Побачив військового, сказав: "Спасибі тобі, красавчик!" Коли військовослужбовець знає, що його поважають і люблять, воювати стає легше, - каже він. - Ви можете бути в безпеці і просто вчитися, працювати. Якщо ви просто заробляєте або витачаєте свої гроші, нам ідуть податки. Найгірше, що може бути – коли ви не знаєте своєї ролі. Не просіть людей, щоб вам її призначили. Це самостійна робота – ви повинні усвідомити, що ви робите”.
- Раніше Андрій Козінчук розповів, як підштовхнути близьких до переходу на українську мову.
- Читайте також поради психолога, чого не варто робити та говорити у спілкуванні з військовими.
Найцікавіші історії та новини дня тепер у Telegram! Підписуйтесь на канал theLime і дізнавайтеся про них швидше.
