Війна країни-агресора Росії проти України розпочалася 24 лютого і триває вже шостий день. Надзвичайна ситуація негативно вплинула не лише на фізичний стан людей, але й на психологічний стан. Спочатку була паніка та нерозуміння, що робити далі. Зараз у деяких громадян з'явилася так звана "провина вцілілого", адже вони вижили.
Активістка Маріам Найєм розповіла у своєму блозі в Instagram, що вина вцілілого – це поширена психологічна проблема під час війни, але її можна позбутися. "У ці дні я намагалася допомогти тим, хто переживає. А ще помітила, що у всіх схожі симптоми. Мої батьки – психологи, тому я маю розуміння, що це. І я вирішила зробити пост для підтримки", – сказала дівчина у коментарі виданню "Сьогодні".
Провина уцілілого – це вид провини, який з'являється у людей, які пережили стресову ситуацію, небезпечну для їхнього життя. Хтось відчуває провину через те, що вижив і перебуває у безпеці, коли інші страждають та вмирають. Інші міркують про події, де вони могли або мали зробити щось, що могло б вплинути на кінцевий результат (на їхню думку).
Симптоми провини вцілілого бувають двох типів: психологічні (почуття безпорадності, відсутність мотивації, нав'язливі думки про те, що сталося) та фізіологічні (відсутність апетиту, безсоння, головний біль, нудота або біль у животі).
Що з цим усім робити?
- Перше – дозвольте собі сумувати. Це нормально. Не давіть на себе думкою, що комусь, як ви вважаєте, важче.
- Друге – зробіть хорошу справу для інших. Це може бути координаторська робота чи психологічна підтримка. Боятися разом легше.
- Третє – згадайте, що призвело вас до стану провини вцілілого. На Україну напала Росія. Це не вина мирних українців! Проаналізуйте політичну ситуацію між двома країнами, щоб позбавитися самозвинувачення. Ви – невинні.
- Четверте – практикуйте самопрощення. Навчіться прощати себе. Це допоможе рухатися вперед і відновити позитивний світогляд у період війни.
- П'яте – усвідомте, що почуття провини вцілілого – поширена психологічна проблема. Ви не самі! Почуття провини не означає, що ви робите щось не так. Сум, страх, тривога, горе і почуття провини – це цілком нормальні реакції у воєнний період.
- Шосте - почуватися щасливими завдяки власному успіху і водночас оплакувати долю інших – це нормально.
- Дізнайтеся, як підтримати дитину в екстремальній ситуації. Про це розповів лікар-психіатр, кандидат психологічних наук Спартак Субота.
Найцікавіші історії та новини дня тепер у Telegram! Підписуйтесь на канал theLime і дізнавайтеся про них швидше.
