19-20 травня у штаб-квартирі НАТО проходить засідання міністрів закордонних справ країн-членів Альянсу, присвячене підготовці до саміту НАТО, який відбудеться в липні у Варшаві. І хоча до Брюсселя прибув начальник Генштабу ЗСУ Віктор Муженко, щоб переконати представників військового комітету НАТО надати Україні військову допомогу, головні події не стосувалися України. Родзинкою зустрічі стало підписання прем'єр-міністром Чорногорії Мілом Джукановичем протоколу про приєднання його країни до Альянсу, що викликало негативну реакцію російської сторони.
Заходи в рамках міністерської зустрічі НАТО в Брюсселі розпочалися ще 18 травня. Того дня до штаб-квартири НАТО прибула українська делегація на чолі з начальником Генштабу Віктором Муженком, який повинен був взяти участь у засіданні військового комітету Альянсу у форматі Україна — НАТО. Начальник Генштабу не приховував, що врешті хоче обговорити з новим головнокомандуючим об'єднаними збройними силами НАТО в Європі Кертісом Скапаротті питання поставок зброї Україні. "Йтиметься про зброю, починаючи від засобів розвідки і закінчуючи протитанковим озброєнням", - уточнив Муженко в інтерв'ю українським журналістам.
До таких переговорів Віктора Муженка мабуть надихнула позиція Скапаротті, який на початку травня змінив на посаді головнокомандувача Філіппа Бридлава. Під час свого представлення у бельгійському Монці Скапаротті заявив серед іншого, що хотів би з'ясувати, яку зброю потребує Україна, і висловив ідею, що нашій країні необхідно надати таке обладнання, яке вона в змозі ефективно використовувати", зокрема протитанкову зброю.
Проте вже 18 числа стало зрозуміло, що українській стороні буде дуже складно домогтися свого, тому що далеко не всі військові представники Альянсу поділяють позицію Скапаротті. Про це "Апострофу" повідомив голова військового комітету НАТО Петро Павел. "НАТО постачає обладнання несмертельної дії, НАТО здійснює заходи, здатні збільшити оборонні можливості Збройних сил України. Але потреби в поставках летального озброєння немає — це може лише збільшити страждання людей", - пояснив Петро Павел.
Таку заяву було зроблено вже після завершення засідання військового комітету НАТО, в якому взяв участь Віктор Муженко. Начальнику Генштабу ЗСУ все ж вдалося домовитися про багато речей . "Досягнуто низку угод у питаннях підтримки України. Ми також обговорили питання надання матеріально-технічної допомоги Україні", - повідомив Муженко, пояснивши, що серед іншого йдеться про екіпіровку, медичне устаткування, а також про різні транспортні засоби, які можуть бути передані нашій країні.
Однак головним героєм міністерської зустрічі була не Україна. Ще в середу генсек НАТО Йєнс Столтенберг анонсував на прес-конференції, що 19 травня прем'єр-міністр Чорногорії Міло Джуканович підпише протокол про приєднання своєї країни до НАТО, а після того, як цей протокол ратифікують усі держави-члени Північноатлантичного блоку, Чорногорія стане 29-м членом Альянсу. За словами Столтенберга, таким чином НАТО зміцнює свої позиції на Балканах, а також демонструє політику відчинених дверей.
Російські журналісти, які були присутні на прес-конференції, моментально позначили ставлення РФ до цієї події, запитавши Столтенберга, чи не потрібно спочатку провести в Чорногорії референдум з питання членства в НАТО. "Чорногорія — демократична країна, і вона зробила вибір. Не бачу жодної причини, щоб відмовляти їй у цьому праві", — заявив Столтенберг.
19 травня, вже на зустрічі міністрів, Джуканович в урочистій обстановці підписав протокол про приєднання, а потім свої підписи під цим документом поставили й інші міністри закордонних справ. Коли Джуканович і Столтенберг вийшли до журналістів, щоб розповісти про важливу подію, представники російських ЗМІ повторили своє питання про референдум. На це прем'єр Чорногорії відповів, що сенсу в подібному заході немає, оскільки, згідно з соцопитуванням, 75% населення країни і без того підтримують вступ до НАТО.
Судячи з усього, запитуючи про референдум, російські журналісти транслювали позицію уряду РФ, який висловив свій протест стосовно того, що зближення Чорногорії з Альянсом відбувається, обходячи цю процедуру. "Тривале штучне втягування Подгориці в Альянс відбувається на основі келійних домовленостей з чорногорською верхівкою без урахування думки громадян цієї країни", - зазначила офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова.
У підсумкових заявах першого дня міністерської зустрічі все ж знайшлося місце для українського питання. Порушив його держсекретар США Джон Керрі. За його словами, НАТО має намір приділити особливу увагу стримуванню російської агресії на східному фланзі Альянсу. "Ключовим аспектом у цьому є дії Росії в Україні", - підкреслив Керрі. За його словами, у зв’язку з цим США виділять $3,4 млрд на зміцнення позицій Альянсу в Східній Європі. "І, будь ласка, не думайте, що ми визнаємо анексію та окупацію Криму", - підкреслив держсекретар США.
У п'ятницю, 20 травня, міністерська зустріч продовжиться. Сторони мають намір обговорити ситуацію в Афганістані.
