Позачергове засідання Верховної ради 9 червня, на якому могли бути прийняті зміни до Конституції в частині децентралізації та особливого статусу Донбасу, не відбулося. Це сталося через розбіжності, які виникли між "Блоком Петра Порошенко" і "Народним фронтом" з приводу того, в якому вигляді слід приймати ці зміни. На Банковій вважають, що децентралізація повинна бути проголосована спільно з особливим статусом районів, підконтрольних ДНР і ЛНР, а "Народний фронт" пропонує голосувати за децентралізацію і за особливий статус окремо. Розбіжності між партнерами по коаліції з кулуарних переговорів вже вийшли в публічну площину.
Глухий кут у процесі прийняття конституційних змін з питання врегулювання ситуації на Донбасі поставив Петра Порошенка між двох вогнів. З одного боку, у нього є зобов'язання перед західними партнерами щодо прийняття змін до Конституції стосовно децентралізації та проведення виборів в окремих районах Донецької та Луганської областях, а з іншого – відсутність необхідних для цього 300 голосів у парламенті. У першу чергу, свою жорстку позицію демонструє вимушений союзник по коаліції – фракція "Народний фронт" (НФ).
Справа в тому, що кулуарні переговори стосовно Донбасу вже перейшли в публічну площину. Це проявилося на засіданні Кабміну 8 червня, коли між міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим і віце-прем'єром Геннадієм Зубком виник спір. Зокрема, представник НФ Арсен Аваков зажадав виключити з проекту змін до Конституції норму про особливий статус окремих районів Донбасу. Інакше, на його думку, парламент не прийме ці зміни. Таким чином, Банкова наполягає на тому, що децентралізація повинна бути проголосована спільно з особливим статусом районів, підконтрольних ДНР і ЛНР, а "Народний фронт" пропонує голосувати за децентралізацію і за особливий статус окремо. До речі, лідер "Народного фронту" Арсеній Яценюк неодноразово говорив про те, що голосувати за особливий статус Донбасу їхня фракція буде тільки після того, як Київ відновить контроль над неконтрольованою ділянкою російсько-українського кордону, а перепалка між Аваковим і Зубко зайвий раз підтвердила наявність розбіжностей.
Загалом генеральна лінія поведінки "фронтовиків" зрозуміла. У разі можливих перевиборів вона дозволить не тільки зберегти, а й розвинути імідж партії війни, який приніс команді Яценюка щедрий електоральний урожай. Адже в політичному порядку українського виборця запит на войовничу ідеологію зовсім не пропав, а в разі активізації бойових дій на Донбасі продовжить зростати. Тому з точки зору власних політичних інтересів Арсеній Яценюк не зацікавлений допомагати Петру Порошенку виконувати перед західними партнерами свідомо нездійсненні мінські зобов'язання і тим самим давати йому сильний козир у поході на другий президентський термін. Усі розуміють, що в Арсенія Петровича на майбутні президентські вибори є свої амбіції та міркування.
Через розбіжності між партнерами по коаліції, власне кажучи, і провалилися початкові плани продавити конституційні зміни стосовно Донбасу на позачерговому засіданні Ради 9 червня. Хоча ініціатори цілком могли розраховувати на успіх, оскільки голосування за зміни до Конституції в частині судової реформи отримало підтримку 335 народних депутатів. Більше того, лідери фракцій "Самопомочі" і РПЛ Олег Березюк та Олег Ляшко не приховували, що голосування 2 червня було генеральною репетицією перед внесенням змін до Конституції щодо особливого статусу окупованого Донбасу.
У такій ситуації в президента не залишається іншого виходу, окрім як і далі проштовхувати зміни до Конституції, інакше він втратить статус договороздатного партнера з боку Заходу і може бути звинувачений у зриві Мінських угод. У цьому випадку політичні та іміджеві втрати Києва будуть непоправними. Таким провалом обов'язково скористаються внутрішні опоненти, незадоволені тим, як швидко концентруються в руках президента політичні та економічні ресурси. Але як протягнути одночасно і децентралізацію, і особливий порядок місцевого самоврядування в ДНР і ЛНР, не маючи голосів, на Банковій поки не знають.
Однак варіанти є завжди.
Варіант перший. Скористатися "сміттєвим провалом" мера Львова Андрія Садового, якого можуть притягнути до відповідальності за екологічну катастрофу, яка спричинила за собою загибель людей. Як вирішиться ця надзвичайна ситуація і чи буде хтось відповідати за катастрофу, ще незрозуміло, але больова точка у фракції "Самопоміч", на яку можна натиснути, щоб змусити її голосувати так, як потрібно Банковій, уже з'явилася.
Варіант другий. Використовувати з метою упокорення політичних опонентів так звані "списки Геллера". Але для того, щоб "чорна каса регіоналів" дійсно перетворилася на ефективний інструмент, потрібна синергія з правоохоронними та антикорупційними органами. Поки що це тільки інструмент обнулення політичної репутації, який навряд чи спрацює проти більшості українських "тефлонових" політиків.
Варіант третій. Відновлення активних бойових дій на Донбасі. В умовах постійних обстрілів на лінії розмежування Київ може в будь-який момент піддатися на провокації. І тоді ні про які конституційні зміни йтися не буде за визначенням.
Варіант четвертий. Несподіване для суспільства голосування за зміни до Конституції, яке може відбутися в будь-який зручний момент, незважаючи на сесійний розклад парламенту. Для цього буде використано фактично вже наявну коаліцію БПП з фракціями колишніх "регіоналів". А схилити "Народний фронт" до голосування допоможе Вікторія Нуланд.
