З початку 2014 року 18 держав світу надавали Збройним силам України матеріально-технічну і гуманітарну допомогу. Загальна вартість різного обладнання, переданого цими країнами в розпорядження ВСУ, перевищила $164,1 млн. Про це в Міноборони повідомили у відповідь на інформаційний запит "Апострофа". Вся технічна допомога носить "нелетальний" характер. Найбільш масштабну підтримку надали США, передавши різного майна на суму понад $117,5 млн. Втім, на думку експертів, іноземна допомога була важлива лише на перших етапах збройного конфлікту на території України. Надалі вона лише вказала на необхідність розширювати можливості власної "оборонки".
Як повідомили "Апострофу" в управлінні зі зв'язків з громадськістю Міноборони, з 1 січня 2014 року та до 15 липня 2016 року 18 держав світу надали Україні різну матеріально-технічну і гуманітарну допомогу. Це США, Канада, Польща, Великобританія, Австралія, Китай, Туреччина, Словаччина, Норвегія, Франція, Нідерланди, Іспанія, Чехія, Албанія, Литва, Швейцарія, Латвія і Данія. Загальна вартість обладнання, переданого цими країнами в розпорядження ВСУ за вказаний період, перевищила $164,1 млн.
За даними Міноборони, найбільш масштабну підтримку надали США. Вони переправили в Україну лазерні системи імітації тактичних дій MILES (виріб, призначений для тренування солдатів у навчальному бою), радіостанції Harris, медичне обладнання, прилади для розмінування місцевості, пристрої нічного бачення і тепловізори; бронежилети і кевларові шоломи, човни з жорстким корпусом WILLARD, а також радари для контрбатарейної боротьби, автомобілі підвищеної прохідності типу HMMWV, обмундирування і сухі пайки. Загальна вартість обладнання, яке ЗСУ отримали з США, перевищує $117,5 млн.
На другому місці за рівнем підтримки знаходиться Канада, звідки надійшли радіостанції Harris, пристрої для розмінування, бронежилети і кевларові шоломи, прилади нічного бачення, а також амуніція для солдатів. Загальна вартість канадської гуманітарної допомоги склала $23,6 млн.
Третє місце посідає Польща, яка поставила обладнання більш ніж на $5,4 млн, медичні засоби, сухі пайки, індивідуальне спорядження і обмундирування. З невеликим відставанням від Польщі йде Великобританія, надавши допомогу на $4,975 млн. Крім засобів індивідуального захисту, медичного обладнання та приладів нічного бачення, британці направили в Україну GPS-навігатори та ноутбуки.
Кошти для надання медичної допомоги, обмундирування і бронежилети передавали в Україну майже всі країни, за винятком Латвії, де вирішили, що українська армія потребує допомоги у вигляді дитячих речей і побутової техніки, та Данії, яка обмежилася партією GPS-навігаторів. Обсяги гуманітарної допомоги з Латвії та Данії у фінансовому вимірі виявилися найбільш скромними - $31,1 і $21,3 тис. відповідно. На 800 доларів щедріше Латвії була Швейцарія: з країни годинників і сиру в Україну прибули аптечки медичної допомоги, які обійшлися швейцарській стороні в $31928.
Вся технічна допомога, надана Україні іноземними державами, носить "нелетальний" характер. В управлінні зв'язків з громадськістю Міноборони підкреслили, що велика частина інших відомостей, які цікавили видання, "носять конфіденційний характер" і не можуть бути розголошені. Від себе додамо, що, наприклад, Литва, яка, за даними Міноборони направляла в Україну медичне обладнання, сухі пайки та обмундирування (вартістю понад $116 тис.), передавала в нашу країну і зброю. Про це "Апострофу" повідомляв міністр оборони Литви Юозас Олекас.
Як пояснив "Апострофу" директор інформаційно-консалтингової компанії Defence Express Сергій Згурець, іноземна допомога мала дуже великий політичний ефект на самому початку російської інтервенції, коли здавалося, що Україна залишилася один на один з ядерною державою. "Проте всі країни намагалися не переходити певну межу, щоб не спровокувати Росію на більш жорсткі методи ведення бойових дій на Донбасі, - зазначив експерт. - Більше того, якщо до початку війни ми могли спокійно купувати в Європі вузли, агрегати та комплектуючі для ремонту бронетехніки, то після її початку ситуація вкрай ускладнилася і нам важко купувати навіть звичайні артилерійські боєприпаси".
На думку Згурця, ці обставини змусили українську сторону зробити ставку на власні сили. "Реальне підвищення потенціалу української армії базується на використанні можливостей "Укроборонпрому". Але в багатьох напрямках великого прогресу не відбулося. Наприклад, у нас є аналоги того обладнання, яке надійшло з-за кордону. Дуже добре, що до нас надходять американські контрбатарейні радари, але ми маємо власними контрбатарейні комплекси "Зоопарк-2". Вони здатні діяти ефективніше, але чомусь їх не купують і не доводять до розуму", - пояснив Сергій Згурець.
