Сьогоднішня війна України та Росії – це результат тривалого протистояння азійської імперської традиції, яка завжди була притаманна росіянам, та традиції демократії, яка переважала в українців. Про це "Апострофу" розповів автор Акту проголошення незалежності, Герой України ЛЕВКО ЛУК’ЯНЕНКО. На його думку, щоб повернути захоплені території Україні потрібно брати приклад з фінів, три мільйони яких у 1939 році не побоялися виступити проти 150-мільйонного СРСР. В інтерв’ю, повний текст якого буде опубліковано незабаром, Лук’яненко також розповів, чому не потрібно серйозно сприймати заяви Надії Савченко і чому він ставиться негативно до висунення її першим номером у списку "Батьківщини".
Щодо історичних передумов сьогоднішньої війни з Росією
До сьогоднішньої ситуації призвела цивілізаційна різниця між Московією і Україною. Ця війна була неминуча. І я молю бога, щоб вона набула тільки такої форми. Ця цивілізаційна різниця - у тому, що Росія – це азіатська країна. Вона заселена не слов’янами, як нам кажуть, а угро-фіно-татарським населенням. Це населення азіатського походження. І на цій великій території – найбільші прояви отої централізаційної традиції, тут ніколи не було демократії, тут завжди було підпорядкування людини владі. Їх великій історик – Соловйов – сформулював це так: "Для нас, русских, преступно сомневаться в праве делать с нами все, что власть захочет". Отже, у них свободи не було ніколи, і всю історію вони душать свободу інших, на тому будувалася "Велика Московія". Україна ж населена українцями, це європейські племена, ми об’єдналися, перетворилися в русичів. І свої політичні традиції ми черпаємо від київського віче, яке наймало й виганяло князя.
Щодо кроків з повернення анексованого Криму і окупованої частини Донбасу
Я виступаю за те, щоб оголосити стан війни у Криму, а також у Луганській та Донецькій областях. А мінську групу наша дипломатія повинна перетворити у міжнародний орган по звинуваченню Росії в загарбанні частини нашої території і порушенні міжнародного права. І цей орган мав би зайнятися складанням плану репарацій на адресу Російської імперії, які вона повинна виплатити Україні, за шкоду, завдану незаконними військовими діями. Щодо того, чи не спровокує це якусь відповідь… скажу так – нація повинна бути готова до всього. Захищати свободу потрібно життям. Боятися цього не слід. Треба брати приклад із фінів. Три мільйони фінів у 1939 році не злякалися 150-мільйонного СРСР. Бо краще згинути в бою, ніж повернутися у московське колоніальне рабство.
Щодо Надії Савченко
Я розцінюю Савченко як офіцера Українських повітряних сил. Вона - смілива жінка, бо щоб 42 рази стрибнути з парашутом, треба мати неабияку сміливість. Вона - добрий вояка, зуміла витримати випробування арештом, підняла честь нашого жіноцтва, і показала, що наші жінки уміють не тільки борщ і вареники варити. Але в політиці вона - дитя. І не треба її дуже судити, як не можна судити школяра другого класу, що він не знає математики на рівні 10-го класу. До неї треба ставитися з розумінням, а до "Батьківщини", яка її висунула, треба ставитися негативно. Бо та традиція, яка в нас існує 25 років, коли партії беруть у свої списки артистів, письменників, людей, які не готові до політичної боротьби, – є абсолютно неправильною. Юлія (Тимошенко) зробила із Савченко "великого політика", а насправді – вона в політиці ні "а", ні "б". У результаті, у Верховній Раді та у Європі вона смішить людей. Це політичний популізм.
Повний текст інтерв'ю з Левком Лук'яненком читайте в найближчі дні
