Народний депутат України, колишній російський в'язень НАДІЯ САВЧЕНКО у другій частині інтерв'ю "Апострофу" розповіла про три способи повернення анексованого Криму. На її думку, найшвидший з них - піти та відвоювати його. Українська льотчиця також вважає, що діючий президент Петро Порошенко проявив недостатньо бажання для того, щоб закінчити війну на Донбасі, яку можна було б завершити за один день.
Першу частину інтерв'ю за Надією Савченко читайте тут
- Ви вже другий місяць в парламенті. З ким із нардепів ви б вступили в коаліцію?
- Не дивлячись на те, що є фракція ("Батьківщина", - ред.), є міжфракційні утворення, вони називаються “Європлатформа” або “Єврооптимісти”. Така собі молода гвардія. Саме з такими людьми ще можна працювати. Так, їх небагато. Але залучати всіх інших я не бачу сенсу. Тому що це вийде те саме, що й стара гвардія. Нехай молода гвардія поки зберігає свою чисту кров, її треба просто перезапускати - і чим далі, тим частіше і краще.
- Як ви вважаєте, чи потрібні зараз перевибори Ради?
- Я вважаю, що вони зараз нічого не дадуть. Вони в нас можуть відбуватися кожен рік, кожні півроку, раз на два роки... Буде витрачатися бюджет, а ми нічого не змінимо. Від перестановки доданків сума не міняється, від перетасовки карт колода не змінюється. Нам спочатку потрібна зміна самої концепції, самої сутності влади, як вона повинна працювати, як вона повинна досягатись. І тільки потім проводити перевибори.
- Стосовно посад була інформація, що вас хотіли призначати в РНБО України.
- Я такого навіть не чула.
- Як ви до таких пропозицій ставитесь? Можливо, ви для себе за цей час визначили якусь іншу сферу діяльності?
- Я розуміюся на двох видах діяльності: в армії і в пенітенціарній системі. Тому що через це я пройшла на власному життєвому досвіді. Чи можу я займатися ще якими-небудь сферами? Так, звичайно. Людина багатополігамна (лексику співрозмовника збережено, - "Апостроф"), вона може навчатися. І я можу вивчити так само, з часом розібратися. Я починаю розбиратися, вивчаючи кожне питання, яке надходить від людей. Я починаю розбиратися то в бізнесі, то в економіці, то в якійсь юриспруденції. Все це доводиться вивчати.
- А яких знань вам не вистачає зараз?
- Та жодних. Всі знання можна знайти, аби розум був. Все решта написано, все можна почитати, знайти, аби ліньки не було. Для цього в мене є команда, яка так само старається і працює.
Народний депутат України Надія Савченко
- Ви сказали, що добре знаєте, власне, військову справу. Можливо, ви би хотіли працювати в Міноборони?
- Ні, не хотіла б. Я боролася із системою із середини всі 10 років, поки я служила в армії. І боротися із середини, починаючи із низів, досить важко і не дає потрібного ефективного результату. Якщо навіть зараз ставати міністром оборони, то боротися уже не з міністерством, а боротися із системою уряду. Розумієте, риба гниє з голови. Треба починати перезавантажувати і рубати із самого верху для того, щоб у нас все ставало на свої місця. Тому що підґрунтя, наш народ, уже давно готовий.
І тому робити реформу у будь-якій системі потрібно тільки тоді - це пояснювала вже неодноразово. Є таке в авіації таке поняття, як кореляційний механізм. Вам поясню простіше: це така кругла рейка із отакими гайками, що підкручують по колу. І якщо ти починаєш підкручувати лише одну гайку, то ламаються всі інші. Реформа має робитися одночасно в усіх галузях. Якщо ми робимо реформу потужну в одній сфері, то у нас зламаються всі інші сфери. І це треба розуміти – це елементарні речі.
- Головна гайка в цій системі - президент?
- Так, звичайно, що президент.
- Чи бачите ви ще когось, крім себе, хто би міг бути президентом?
- Та будь-кого, крім тих, хто був при владі. Будь-яка людина. Мені здається, є дуже багато людей із совістю і з розумом, які могли би бути президентом. Але тільки не хтось із тих, хто був при владі за ці 25 років, тому що це люди зіпсовані. Не тільки при владі в уряді, або президентом, або у Верховній Раді, а взагалі – місцева влада, судді... Абсолютно всі люди старої системи упереджені. Їх треба змінювати.
- Можете ви назвати ваш перший указ на посаді президента?
- Референдум.
- Який референдум?
- Народ має задати рамки, куди влада повинна рухатися. На референдум можна винести різні запитання. Можна поставити декілька, можна програму, можна запитати, наприклад: у нас централізація чи децентралізація? Але при цьому треба пояснити людям, якою вона буде, як вона буде грамотно виписана: чи ми країна блоку, чи ні, чи рухаємося ми в Європу.
Тільки народ має право вирішити, куди іти владі. Перше, що повинен робити президент, – це запитати, куди йому йти, а не казати людям "виберіть мене, виберіть мене", наобіцяти купу всього, "я буду краще за всіх, я вас поведу і туди, і туди, і туди", і потім ми нікуди не ідемо.
- Але в кандидатів є передвиборча програма.
- Яка була програма в нашого президента теперішнього? "Президент миру. Я закінчу війну за два тижні". Не потрібно давати тих обіцянок, яких не виконаєш. Я б спершу запитала б в людей, що мені робити, куди мені йти і куди мені їх вести, а далі я б доклала зусиль президента для того, щоб виконати їхню волю.
Народний депутат України Надія Савченко
- Україна зараз прагне на Захід, розраховує на підтримку Заходу...
- Цінності, самі цінності. Ми не орієнтувалися на Захід, як просто на Захід. Нам подобалися цінності Заходу. Якщо подивитися на Росію, як там живуть люди, яке там ставлення до людини. Там людина – це бидло. Ми, українці, довели, що не стоїмо на колінах, йдемо вперед, ми - не раби. Нам подобаються європейські цінності як напрямок цінностей. Не саме Європа, не саме союз економічний, а напрямок цінностей.
А от економічний напрямок повинен бути вигідним для країни. Економічний напрямок може бути дуже різносторонній, тому що економіка повинна бути просто, перш за все, вигідною.
- Ви не вважаєте, що європейські цінності все-таки дуже переоцінені? Особливо після усіх останніх подій.
- Ми бачимо, що вони не працюють, тому що вони не можуть захистити, якщо їх порушують отак нагло, вони не можуть захиститися. Так я це бачу, і люди теж це бачать, і тому треба було вибрати, які цінності в нас будуть пріоритетом, наприклад, на тому самому референдумі.
- До речі, повертаючись до питання про референдуми. Як ви ставитеся до так званого "референдуму" у Криму про "приєднання до РФ"?
- Можливо, він був би правильним, якби тільки не стояли там танки і не під дулом автоматів проводився цей референдум. Ви розумієте, референдум – це волевиявлення народу, а не змушування народу до такого вчинку, який наказує Росія. Давайте не плутати: там не було референдуму, там було захоплення, окупація і просто наказ людям виконувати.
- Або ось недавно у Великобританії був референдум, і більшість британців проголосували за вихід з ЄС. Це призвело до ряду негативних наслідків для країни. Можливо, референдуми не такі ефективні?
- Референдуми не можуть бути неефективними, якщо ви - не президент-диктатор. Якщо диктатор, то так, для вас такий референдум неефективний. А Brexit - те, що вибрали люди. Ну, значить, влада повинна перепрограмуватися і працювати так, як люди вибрали. Хто вам сказав, що вони вибрали погано? Історія покаже. Тільки історія показує наслідки. А влада повинна зробити все так, щоб запрацювала країна на всю потужність, щоб було людям добре в такому напрямку, який вони вибрали.
- Яким чином можна зараз досягнути повернення Криму? Що для цього потрібно зробити?
- Є кілька варіантів. Можна почати гарно й багато жити, заможно, підняти економіку, і тоді Крим буде просто в кризі, тому що Росія йому не дасть заробити стільки. Так, це спосіб не швидкий. Є швидший спосіб – піти воювати і відбити Крим. Є більш дипломатично-політичний - постійно давити санкціями Росію, тоді Крим теж повернеться. Але я вам скажу одне – простіше було його не здавати, ніж зараз його повернути. А так - будемо жити, будемо бачити.
- Чи має зараз Україна достатній військовий потенціал, щоб силою повернути Крим?
- Якщо ви підете воювати, то так. 40 млн мають більший військовий потенціал, ніж 300 тис, які там живуть, в Криму. От вам весь вихід. Ви думаєте, що таке військовий потенціал? Військовий потенціал у війні - це мобілізація. Це не тільки армія і зброя, яка буде воювати. В нас же бачите, йде хвиля за хвилею мобілізації. Так, перші хвилі - це "гарматне м'ясо". Але так починаються війни. На жаль, вони так і відбуваються. Країна, яка не знала 70 років війни, яка не воювала, дуже сильно втрачає навички. Потім, коли приходить нова війна, йде зовсім інша навченість війська. А коли починають брати в руки зброю жінки, діти на захист своєї території, тоді відбувається становлення нації. Розумієте?
gallerry/706/20695
- Так ви виступаєте за мобілізацію? Чи потрібно нам зараз проводити сьому-восьму хвилю мобілізації?
- Нам потрібно закінчувати цей бардак. Війна на Донбасі не потрібна, вона вже не відбувається як війна. Вона тримається на політичних і бізнес-інтересах корупційних при владі з одного і з іншого боку, і тільки через це вона не може закінчитись. Її можна було закінчити в один день, якби було бажання.
- В один день? Порошенко казав схожі слова, коли йшов до влади. Але все-таки не вдалося війну завершити.
- Справді? Чого ж не зробив? Значить, немає бажання.
- Виходить, що ви обіцяєте те саме.
- Ні, ви не розумієте я не обіцяю. Я не йду в президенти поки що. Я кажу, що можна, якщо є бажання. Якби я прийшла до влади, і якби було моє бажання її закінчити... А якщо Порошенко прийшов до влади, а бажання в нього немає, то вона й не закінчилася. Відчули різницю?
- Коли ви останній раз спілкувалися з президентом?
- Давно, не пам'ятаю коли, нема комунікації. Я записалася на прийом згідно з графіком прийому як народний депутат, написала заяву і чекаю на відповідь.
- Чи потрібна вам сьогодні для успішної роботи підтримка президента?
- Ні. Для чого? Я не розумію нащо. Президент підтримує кожного народного депутата чи взагалі якось підтримує депутатів? Важлива і відповідальна робота - в кожного народного депутата, парламент в нас - законодавча влада, а президент – це виконавча влада. Ви мені поясніть, хто кому повинен підтримку надавати.
- Ви заявили, що займаєтесь визволенням полонених. Переговори щодо цього відбуваються в тристоронній контактній групі, а туди представників України делегує президент. Тому не кажіть, що вам не потрібна його підтримка в цьому питанні.
- Знаєте, мінська група вже займається цим питанням "енну" кількість років, просто займається, а результати дають якраз ті люди, я вам ще раз кажу, перемовники, яких президент туди не делегує, але які реально витягують людей. Якби ви прийшли на мітинг, куди прийшли матері і колишні військовополонені, то вони розказували, хто і як їх викупив. Одного мати викупила за ящик тушонки - і такі випадки бувають.
Мінська група займається, але реальних результатів вона дає мінімум. А от люди, які реально туди їдуть, і президент не делегує... І нікому не потрібна делегація або дозвіл президента, тому що ми люди доброї волі. Ми - вільні люди, ми - не раби. Ми не кріпосні селяни, яких можна продавати, якими можна торгувати або кудись посилати. Кожен, хто хоче, навіть ви можете їхати туди і домовлятися про обмін військовополоненими, робити щось для цього. Для цього не потрібна підтримка президента.
- Для цього потрібен професіоналізм.
- Слухайте, дивіться, моя сестра, коли я потрапила до полону, пішла мене визволяти. Вона була професіоналом? Ні, вона просто пішла, тому що я їй - рідна людина. Для цього нічого не потрібно, нічого не потрібно абсолютно, крім бажання.
- Якими мають бути сьогодні відносини з Росією?
- Економічно вигідними, більш ніякими. Нам не потрібні їхні культурні і духовні цінності, тому що вони в нас різні. Нам не потрібні їхні політичні надбання, їх "руській мір", бо він нам шкодить. Ми - не раби, в нас "рабів до раю не пускають". Вони всі - раби, стоять на колінах, така їхня ментальність, в нас різна ментальність. Нам з ними потрібні економічно вигідні стосунки.
- Але такі стосунки майже припинилися, тепер Україна все більше переорієнтовується на торгівлю із Заходом.
- Ну, чому вони припинилися. Я вам ще раз пояснюю, в нас бізнес наших олігархів, корупціонерів і далі працює. Стоїть в Ліпецьку фабрика шоколадна президента, в Росії, вона далі працює. Так само в Криму там щось працює, так само їздять туди рошенівські цукерки. Про що ви кажете? Що припинилося? Для країни припинилося? Для країни в нас взагалі все припинилося, тому що влада своя для країни перекрила кисень... Це не залежить від стосунків з Росією.
- В Росії скоро будуть вибори….
- Так будуть. Жодна людина не вічна, і Путін - теж. Звичайно, коли-небудь Росія буде вільна, в неї буде новий президент.
- Як ви думаєте, чи має Путін вже наступників?
- Я так скажу: хай краще про це думають росіяни, це їхнє життя, це їхня країна, хай вони шукають йому заміну. Я не займаюся Росією, я хочу підняти Україну. Я хочу зробити все, щоб моєму народу стало легше жити.
- Ваша сестра порівняла вас з Ісусом Христом. Що ви про це думаєте?
- Це не вона, це сказала людина, яка писала мені у в’язницю. Він - росіянин, але живе в США. Коли я сиділа у в’язниці він мені писав, що я схожа на Жанну Д’Арк. Він - людина, яка вивчала історію Жанни Д’Арк. Одного разу він написав так: як думаєш, що б робила Жанна Д’Арк, якби вона не померла? Він каже, що є історичні факти, що вона все-таки пішла, їй заплатили гроші за виконану роботу, вона пішла, завела чоловіка, народила дітей і так собі там жила. Я йому пояснила, що якщо Жанна д’Арк - така як я, якщо ми дійсно схожі, то вона б ніколи не змогла спокійно жити зі своєю родиною, якби бачила, що після того, як вона віддала всю себе, в країні відбувалося отаке і далі.
Коли я вийшла з в’язниці, він мені написав: тепер я розумію, що б робила Жанна д’Арк, якби залишилася живою. Вона б зупинила бійню і почала б шукати примирення з народом. Проходить ще якийсь час - і він мені пише: "раніше нагадувала Жанну д’Арк, а зараз ти нагадуєш Ісуса Христа. У твій бік всі, кому не лінь, кидають каміння". Ще недавно він мені написав: тепер ти мені нагадуєш Ноїв ковчег. Ти ведеш, і той, хто встигне з тобою заскочити, той не потоне, а всі решта потонуть, як на “Титаніку”.
Потім він мені ще написав, що я схожа чи-то на 10 заповідей, чи щось таке... Євреї носилися з ними як зі святинею, це був їхній закон. І він їм настільки заважав жити, тому що треба було жити по закону, і от вони його десь закопали для того, щоб сказати: "Ой, ми втратили його. Ми б так хотіли добре жити, але ми забули, як це робити і будемо жити знову не по совісті, не по честі". Ну, тобто от такі порівняння.
- Так що ви скажете про порівняння з Христом?
- Мені шкода Христа. Він помер за таких людей, які не виправдали його жертви. Чи можу я себе порівнювати з Христом? Та я себе і з Жанною д’Арк не порівнюю. Я - Надія Савченко, я себе ні з ким не порівнюю.
