Сьогодні, 1 вересня, у зв'язку з початком нового навчального року на Донбасі запанував режим тиші, який у цілому дотримується. Втім, більшість опитаних "Апострофом" експертів сумніваються, що спокій протримається довго. За їхніми словами, накопичення противником техніки на певних напрямках суперечить всій логіці режиму припинення вогню.
У четвер, 1 вересня, на Донбасі розпочався режим припинення вогню, пов'язаний з початком навчального року. Протягом дня тиша дотримувалася по всій лінії розмежування. Це підтверджують спеціальні моніторингові місії ОБСЄ, а також міністр оборони Степан Полторак. За інформацією прес-центру штабу АТО, за винятком одиничного не прицільного пострілу в районі Станиці Луганської, обстрілів, спроб пересування диверсійно-розвідувальних груп противника помічено не було. "Принаймні, сьогодні, починаючи з опівночі, не застосовується важке озброєння - артилерійські снаряди калібром понад 100 мм, а також танки. Тому якісь позитивні зміни присутні", - з обережним оптимізмом повідомив речник штабу АТО Іван Ареф'єв.
Водночас ще кілька днів тому представники української сторони в Спеціальному центрі з контролю і координації питань припинення вогню зовсім не розраховували на те, що бойовики будуть дотримуватися тиші, оскільки кількість обстрілу в останні дні літа досягла рекордних показників. Наприклад, 29 серпня був зафіксований 91 обстріл. Але вже 1 вересня Тристороння контактна група з урегулювання ситуації на Донбасі на відеоконференції за участю представників незаконних ДНР і ЛНР дійшла висновку, що режим тиші необхідно дотримуватися і надалі.
Оцінки експертів щодо того, як довго на фронті не будуть стріляти, розрізняються. "Спробуємо зробити так, щоб перемир'я було тривалим. А ще краще — вічним. Нам невідомі плани бойовиків, але ми бачимо, що їхні обстріли до позаминулої доби дійсно досягали понад дев'яноста. Вони намагалися максимально вибити наших військових, зруйнувати оборонні рубежі. Тобто завдати якомога більшої шкоди нашим силам. Але українському керівництву вдалося домогтися більш активної позиції від наших західних союзників. Було звернення до керівництва Росії про досягнення режиму тиші. Дійсно, так і сталося, без будь-яких провокацій. Але ми знаходимось у повній бойовій готовності. Щоб відповідати на атаки, нам не потрібні ніякі інші накази", - пояснив спікер Адміністрації президента з питань АТО Андрій Лисенко.
Втім, самі фронтовики більш скептичні. Зокрема, командир 2-го батальйону 54-окремої механізованої бригади майор Павло Федосенко вважає, що режим припинення вогню триватиме не більше двох тижнів. "Якщо бойовики довго не будуть стріляти, їм ніхто не буде платити", — сказав він. Водночас офіцер підтвердив, що 1 вересня пройшло спокійно.
Координатор групи "Інформаційний опір" Костянтин Машовець переконаний в тому, що передумов для тривалого дотримання перемир'я немає. "У стратегічному відношенні Москві невигідний спокій на Донбасі. У політичному плані режим тиші також не зіграє ніякої ролі, тому що санкції базуються на зовсім іншій основі", — вважає Машовець.
А на думку військового журналіста Романа Бочкали, тиша на Донбасі триватиме деякий час, після чого знову "розпочнеться поступове сповзання в ескалацію". Як і Машовець, Бочкала не бачить умов для тривалого встановлення режиму припинення вогню: "Я не вірю в ці режими, оскільки не бачу ніяких фундаментальних причин для того, щоб раптом це перемир'я настало. Сказати один одному "Давайте не будемо стріляти!" можна. Але потрібен якийсь предмет домовленостей. У чому в цьому випадку полягає предмет домовленостей, незрозуміло".
Роман Бочкала також нагадав, що останні дані розвідки і поверхневий аналіз переміщення техніки суперечать всій логіці режиму припинення вогню: "Спілкувався з нашими розвідниками. Так ось, за наявними даними, зараз відбувається досить активне накопичення бойової техніки противником на вузлі Горлівка - Авдіївка. Питається, якщо готуєшся до перемир'я, навіщо накопичувати техніку". На думку Романа Бочкали, така тиша може бути вигідна Росії ситуативно, оскільки всі попередні перемир'я, як і наступні за ними ескалації, завжди були якимись важелями і аргументами для подальшого використання в рамках переговорів.
