У середу, 7 вересня, Євросоюз услід за США ще на півроку продовжив персональні санкції щодо 146 громадян і 37 юридичних осіб з Росії, а також України та окупованого Криму. До 15 вересня це рішення має бути оприлюднено офіційним Брюсселем. Втім, не ці обмежувальні заходи є найбільш важливими: у січні 2017 року повинен бути продовжений основний блок антиросійських санкцій, в іншому випадку їхня дія просто припиниться. Як прогнозують аналітики американської приватної розвідувально-аналітичної компанії Stratfor, за час, що залишиться до січня, Росія намагатиметься підірвати єдність ЄС у цьому питанні. Головними об'єктами тиску Кремля стануть Угорщина, Греція і Словаччина. Спроби Москви можуть увінчатися успіхом, особливо на тлі розбіжностей всередині Європи, які тільки загострилися з моменту голосування британців за вихід з ЄС.
Санкції проти Росії були предметом складних дискусій членів ЄС від початку їх запровадження в 2014 році. На відміну від США, які займають войовничу позицію, бажаючи вплинути на Кремль, у питаннях врегулювання конфлікту в Україні, країни ЄС по-різному дивляться на те, як слід будувати відносини з РФ. У групі країн, які вороже налаштовані на Росію, найбільш помітні Польща і Прибалтійські країни. Вони мають історично погані відносини з Москвою і з великою пересторогою ставляться до демонстрацій Росією своєї військової сили, оскільки самі межують з РФ. А ось такі країни, як Угорщина, Словаччина та Греція, мають тісні економічні та енергетичні зв'язки з Москвою.
Ще один член Євросоюзу - Німеччина, яка де-факто є лідером ЄС, що не перебуває в жодному з цих таборів. Між тим з початку української кризи уряд Німеччини продемонстрував готовність взаємодіяти з Росією дипломатично. При цьому канцлер Німеччини Ангела Меркель стверджує, що санкції повинні зберігатися, поки Росія не виконає умови Мінських угод.
Досі країни ЄС були одностайні в питанні продовження санкцій, зауважують фахівці американської приватної розвідувально-аналітичної компанії Stratfor. За них голосували навіть лідери дружніх Росії країн, прем'єр-міністри Угорщини та Греції Віктор Орбан і Алексіс Ціпрас. Це відбувалося тому, що Угорщина і Греція набагато тісніше пов'язані з Німеччиною та іншими країнами ЄС, ніж з Росією. Однак голосування Великої Британії за вихід з Євросоюзу ставить під сумнів консенсус всередині блоку. В ЄС з'явилися більш нагальні проблеми, аніж необхідність тиснути на Росію, щоб та виконувала Мінські домовленості. Тепер і уряди Угорщини, Італії закликають провести у своїх країнах референдуми з питань щодо ЄС. Наприклад, стосовно квот на розподіл мігрантів або лімітів на державні витрати. Оскільки умови та часові рамки виходу Британії з Євросоюзу не були визначені, країни об'єднання, схоже, і надалі будуть зосереджені на "постбрекситній" еволюції ЄС.
Для Росії це за щастя, вважають у Stratfor. Голосування з питання Brexit дозволяє Москві використовувати наявні розбіжності між країнами Європейського Союзу. Кремль чудово розуміє, що достатньо буде однієї не згодної на це країни, щоб покласти край санкціям. Словаччина, яка наразі головує в ЄС, є головною мішенню в цій кампанії Росії. І вже є багатообіцяючі результати. Після зустрічі 25 серпня з президентом Росії Володимиром Путіним прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо закликав до раціональної переоцінки режиму санкцій, беручи до уваги ті наслідки, які вони мали для Євросоюзу. Швидше за все, найближчими місяцями російське керівництво зустрінеться ще з лідерами Угорщини та Греції. Російські спецслужби імовірно також будуть намагатися підігрівати розбіжності всередині ЄС, використовуючи власну надійну мережу по всій Європі та контакти в керівництві країн-членів ЄС.
Нагадаємо, якщо в 2017 році не вдасться вирішити питання продовження антиросійських санкцій, вони просто втратять чинність. Тому противники Росії - Естонія, Латвія, Литва і Польща будуть робити все можливе для їхнього збереження, поки не припиниться війна на сході України. Під час зустрічі з Ангелою Меркель у Талліні 24 серпня прем'єр-міністр Естонії Рийвас закликав Європейський Союз до збереження єдиного фронту підтримки санкцій. А міністр закордонних справ Литви запропонував навіть подвоїти їх у відповідь на бездіяльність Росії щодо виконання Мінська-2.
Хоча країни, які підтримують санкції проти РФ, досі переважали, наступне продовження аж ніяк не гарантоване. Голосування стають все більш суперечливими, а наслідки санкцій проти Росії і російських контрсанкций — все більш помітними. Майбутнє ЄС під питанням через Brexit. У зв'язку з цим Росія, схоже, найближчими місяцями матиме більше важелів впливу в питанні санкцій, тому є реальна ймовірність як мінімум ослаблення санкцій проти РФ у наступному році. Тим не менше це рішення буде залежати від розвитку ситуації не тільки на сході України, а й усередині ЄС, який і надалі проводитиме переговори з Британією.
