Україна може призупинити роботу своєї делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи, якщо туди після виборів у Держдуму повернуться представники РФ. Про це заявив голова МЗС України Павло Клімкін. Про це ж говорять і українські делегати в ПАРЄ. Вони наполягають, що немає сенсу залишатися в організації, яка зраджує власним принципам верховенства права, допустивши росіян до роботи в цьому органі, тоді як Росія не виконала жодну з умов, які ПАРЄ ставила перед Москвою. У свою чергу експерти попереджають, що вихід з ПАРЄ буде не найлогічнішим рішенням українських делегатів, адже це позбавить Київ можливостей впливати на Росію за допомогою цього органу Ради Європи.
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін 12 вересня в ефірі одного з політичних ток-шоу заявив, що Україна може перервати роботу в рамках Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), якщо в цій організації визнають повноваження Росії, незважаючи на нелегітимність виборів у Держдуму РФ на території окупованого Криму. Зі свого боку він пообіцяв давати поради щодо радикальних кроків у цьому відношенні, хоча і визнав, що не може заборонити українським народним депутатам брати участь у роботі ПАРЄ. Але вже незабаром таку ідею міністра підтримали голова постійної делегації Верховної Ради в ПАРЄ Володимир Ар'єв і перший заступник голови Верховної Ради, член постійної делегації в ПАРЄ Ірина Геращенко.
Варто зазначити, що побоювання українських дипломатів і депутатів є небезпідставними: керівництво ПАРЄ було неодноразово помічено в кроках назустріч РФ. Зокрема, 7 вересня Москву відвідали президент Парламентської асамблеї Ради Європи Педро Аграмунт і керівники політичних груп цього консультативно-дорадчого органу. Як тоді повідомляли в представництві України при Раді Європи, Аграмунт поїхав домовлятися про повернення росіян в ПАРЄ вже з початку наступного року. У липні він зробив заяву про необхідність діалогу з Росією, а ще місяцем раніше була опублікована резолюція Асамблеї з аналогічним посланням. Ірина Геращенко у своєму пості у Facebook назвала ПАРЄ "асамблеєю порожніх розмов", адже та сама дозволяє не виконувати свої резолюції, а президент ПАРЄ "щомісяця бігає в Москву з проханнями про діалог". Варто зазначити, що нинішній президент, іспанець Педро Аграмунт, вступив у повноваження в 2016 році. Його попередницею була депутат від Люксембургу Анн Брассьор.
ПАРЄ — один з двох головних статутних органів Ради Європи (разом з Комітетом міністрів). Цей консультативний орган на основі доповідей, що подаються депутатами, приймає резолюції та рекомендації. У квітні 2014 року через анексію Криму ПАРЄ наклала на Росію дипломатичні санкції, позбавивши її права голосувати, брати участь у спостережних місіях на виборах, бути доповідачами та призначеними як представники ПАРЄ в інших органах. У січні 2015 року в російської делегації (а РФ, до речі, як і Велику Британію, Німеччину, Італію, Францію, Туреччину, в ПАРЄ представляла найбільша кількість депутатів — 18) повторно відібрали право голосу в цьому органі. Тоді Москва призупинила членство своєї делегації, а роком пізніше просто не подала список представників, оскільки ПАРЄ збиралася продовжити обмеження. Але саме через відсутність росіян санкції проти РФ згідно з процедурою продовжити не вдалося.
Наразі, до чого й апелюють українські делегати в ПАРЄ, Росія не виконала жодної з вимог, які у своїх резолюціях перед РФ ставила ПАРЄ. Зокрема, не прибрала свої війська з території України, не припинила репресії проти організацій кримських татар, не дозволила повернутися на територію Криму Мустафі Джемілєву і Рефату Чубарову, не повернула Україні Крим. Повний список дещо більший. У січні 2016 року Анн Брассьор зазначала, що Росія буде позбавлена членства як мінімум до виборів у Держдуму РФ.
Побоювання українських представників у ПАРЄ можна було б назвати передчасними, оскільки повернення росіян поки не відбулося. Водночас їхню риторику швидше варто сприймати як попередження тим органам ЄС, які після виборів можуть визнати повноваження російської делегації. Як раніше заявляв постпред України при Раді Європи Дмитро Кулеба, про повернення Росії в ПАРЄ у жовтні не йдеться, а реальність повернення РФ в ПАРЄ на початку 2017 року покаже якраз жовтнева сесія асамблеї, адже поки незрозуміло, чи достатньо в органі набралося прихильників саме такого рішення. Але він зазначав, що є депутати, які "хочуть повернути Росію до зали ПАРЄ будь-якою ціною". Кулеба також звертав увагу на те, що юридично санкцій ПАРЄ проти РФ вже нема.
Як розповів "Апострофу" нардеп від "Народного фронту" і член постійної делегації України в ПАРЄ Леонід Ємець, логіка перебування українських представників у Раді Європи і ПАРЄ полягає зокрема в тому, що українці хочуть жити за європейськими стандартами, "а не просто ходити європейською територією". "Саме європейські стандарти не дозволяють зараз їм повернути Росію, зняти з неї санкції, оскільки країна-агресор порушила всі міжнародні домовленості. Якщо ПАРЄ зніме санкції з російської делегації, — тоді як Росія не виконала жодного пункту Мінських домовленостей — це буде означати, що Парламентська асамблея відмовилася від своїх принципів і європейських стандартів. Після такого стане абсолютно логічним, що нам з ними не по дорозі", — переконаний Ємець.
Практично ідентичну думка "Апострофу" висловив і голова постійної делегації України в ПАРЄ, народний депутат від БПП Володимир Ар'єв: "Якщо ця організація йде проти власних принципів через те, що комусь захотілося пограти з росіянами, то що тоді робити в цій організації?! Вона себе тоді дискредитує. Поки вона все прощає агресору, робити там нема чого. Переважна більшість української делегації схиляється саме до такої позиції. Тим більше що повернення росіян буде означати ще й порушення міжнародного права, адже депутати Держдуми можуть бути обрані голосами окупованого Криму".
За його словами, офіційно українські делегати не говорили про вихід з ПАРЄ на засіданнях асамблеї. "Я лише робив натяки і попереджав, які настрої є в делегації, і що така можливість є. Але Україна не буде розривати всі відносини з Радою Європи", — сказав Ар'єв. Також він не взявся прогнозувати, яким буде рішення ПАРЄ щодо санкцій проти РФ, наприклад, у січні 2017 року, оскільки, за його словами, настрої всіх членів асамблеї вгадати складно.
Ємець зазначив, що, незважаючи на позицію окремих делегацій та керівників ПАРЄ, деякі іноземні делегати більш об'єктивно дивляться на ту інформацію, яку їм постійно надає українська делегація. "На прикладі останнього юридичного комітету, який відбувся буквально півтора тижні тому, незважаючи на позицію, наприклад, французької делегації та окремих керівників комітету, можемо зробити висновок, що позиція самих делегатів на українській стороні. Але ми розуміємо, що маємо справу з Росією, яка дуже часто вдається до так званої ікорної дипломатії: влаштовують шикарні прийоми з горілкою і чорною ікрою", — пояснив Ємець.
Нардеп також розповів, що Україні дає членство в ПАРЄ. "Останній комітет став дуже важливим, тому що там ми затвердили рекомендації, які будуть використовуватися Європейським судом з прав людини, щодо того, що в Луганську і Донецьку люди повинні звертатися до ЄСПЛ і виставляти опонентом Росію, оскільки вона фактично контролює ці території. Тим самим ми разом з ЄСПЛ визнаємо, що Російська Федерація є агресором саме в Луганській і Донецькій областях, що жодним чином з точки зору міжнародного права вже не може розглядатися як внутрішній конфлікт", — зазначив він.
Аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Євген Ярошенко вважає, що результат такого голосування щодо санкцій проти РФ в ПАРЄ буде залежати від загальної тенденції в Європі на той момент: "Вони будуть розглядати це в контексті політики санкції та інших обмежувальних заходів проти Росії. Якщо до кінця року спостерігається тенденція до пом'якшення санкцій, ймовірність повернення Росії в ПАРЄ буде значно вищою".
Водночас він переконаний, що плани Києва залишити ПАРЄ в разі повернення туди росіян взагалі не доцільні з точки зору інтересів України. "Україна в жодному разі не повинна припиняти свою участь, оскільки є жертвою агресії. Країна якраз страждає від того, що на частині окупованої території відбуваються вибори. Україна повинна дипломатичними і політичними зусиллями досягти того, щоб як мінімум ті депутати, котрі будуть обрані від анексованого Криму, не могли брати участі в роботі ПАРЄ. А як максимум — щоб Росія мала якомога менше представництва там у Страсбурзі", — упевнений Ярошенко.
На його думку, залишати ПАРЄ варто лише тоді, коли всі інші інструменти впливу будуть вичерпані: "Якщо українська делегація призупинить роботу, це зменшить можливості для України, адже Росія поки залишається членом Ради Європи, членом Європейської конвенції з прав людини. Вважаю, що ПАРЄ нам може дати значно більший коефіцієнт корисної дії, ніж дипломатичні відносини з Росією. На двосторонньому рівні ми фактично не спілкуємося. Дипломатичними шляхами Україна зараз дуже слабо може захищати інтереси своїх громадян у Росії".
Однак делегати в ПАРЄ однозначно відкинули будь-які порівняння доцільності розриву дипвідносин з Росією і призупинення роботи у складі Парламентської асамблеї. Леонід Ємець зазначив, що дипломатичні відносини можливі й між країнами, що воюють, адже ті повинні мати можливість контактувати. Вторить йому і Володимир Ар'єв: "Ми маємо дипломатичні відносини з РФ лише для захисту своїх громадян. Ці речі не можна порівнювати. Ми тоді не зможемо проводити переговори безпосередньо щодо обміну в'язнями".
