RU  UA  EN

Неділя, 22 грудня
  • НБУ:USD 41.55
  • НБУ:EUR 43.25
НБУ:USD  41.55
Політика
Погляд

Вибори в Криму: як Україна може покарати Росію

Українська дипломатія повинна вести себе жорсткіше стосовно виборів до російської Держдуми

Українська дипломатія повинна вести себе жорсткіше стосовно виборів до російської Держдуми Розширення списку санкцій може бути ще однією відповіддю України на незаконне проведення російських парламентських виборів в Криму Фото: duma.gov.ru

Заява глави українського МЗС щодо неприпустимості проведення виборів у Держдуму на території України, в тому числі у диппредставництвах РФ, з посиланням на Віденську конвенцію про дипломатичні зносини виглядає цілком логічною. Павло Клімкін говорить про те, що, згідно конвенції, дипустанови РФ мають поважати законодавство країни перебування, а вибори в окупованому Криму суперечать цьому положенню. Аналітик МЦПД Євген Ярошенко вважає, що Україна повинна зайняти більш жорстку позицію в процесі делегітимізації виборів у Криму.

За останні дні українські політики зробили кілька гучних заяв щодо виборів у Державну думу Російської Федерації, які відбудуться 18 вересня. Зокрема, 8 вересня Верховна Рада звернулася до парламентів інших країн та міжнародних організацій з проханням не визнавати результати виборів у Державну думу РФ через їх проведення на території анексованого Криму. Через два дні президент Петро Порошенко доручив МЗС проінформувати РФ про неможливість проведення виборів на території України.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін виконав доручення глави держави. За словами головного українського дипломата, парламентські вибори в РФ є неприпустимими у зв'язку з тим, що територія анексованого Криму включена в один з федеральних округів РФ.

"У відповідності з Віденською конвенцією, дипустанови повинні поважати законодавство країни перебування. Згідно Конституції, Крим є невід'ємною частиною України, і тому проведення виборів у окрузі, який включає Крим, згідно з українським законодавством, є неприпустимим, в тому числі - в дипломатичних представництвах РФ", – пояснив він.

Глава МЗС також уточнив, що Україна буде контролювати цю заборону, яка стосується громадян РФ. У той же час, за словами дипломата, Україна не має інструментів для перешкоджання волевиявленню дипломатів РФ в приміщеннях диппредставництв.

Заявляючи про необхідність прояву поваги до законодавства України з боку РФ, Клімкін посилався на ст. 41 Віденської конвенції про дипломатичні зносини 1961 року, згідно якої співробітники дипломатичних представництв зобов'язані поважати закони держави перебування. Виходячи з цієї логіки, дипломати РФ мають поважати Конституцію України, яка однозначно свідчить, що територія України є цілісною і недоторканною, а Крим – її невід'ємною складовою.

Проте, як випливає із заяви міністра, українська дипломатія "проявляє твердість" досить вибірково. Якби МЗС був більш послідовним у відстоюванні національних інтересів, він повинен був би не тільки напередодні "незаконних виборів" вимагати, щоб дипломати РФ поважали законодавство України, а й увесь інший час. Інакше кажучи - передумовою можливості роботи російських дипломатів в Україні має бути повага з їхнього боку до Конституції України та визнання Криму невід'ємною складовою нашої держави. Відсутність даної передумови може бути підставою для розриву дипломатичних відносин з державою-агресором. Однак 12 вересня 2016 року Павло Клімкін в черговий раз заявив, що Україна не має наміру розривати дипломатичні відносини з РФ, навіть незважаючи на незаконне проведення виборів в анексованому Криму.

Як показує практика, позиція України вже не в перший раз обривається на половинчастих кроках. Раніше, в серпні, Павло Клімкін висловив сумніви щодо доцільності введення візового режиму для російських громадян після загострення ситуації в Криму. Крім того, важко не помітити, що за постійними звинуваченнями Росії в агресії проти України не стоять активні кроки з метою домогтися кваліфікації агресивних дій нашого сусіда з боку міжнародного співтовариства.

До речі, міжнародне право не дозволяє українській владі перешкодити голосуванню росіян на території дипломатичних установ в умовах збереження дипломатичних відносин. Згідно Віденської конвенції, приміщення дипломатичних представництв, в яких можуть проходити вибори, є недоторканними. Дана конвенція також передбачає недоторканність дипломатичної пошти, в якій можуть перевозитися виборчі бюлетені та протоколи, що доставляються дипломатичним агентом.

Хоча у нашої держави немає можливості перешкодити виборам в Криму, Україна ще може частково делегітимізувати їх результати на анексованому півострові. Важливий крок у цьому напрямку був зроблений під час зустрічі Петра Порошенка з послами країн "Великої сімки", під час якої президент закликав не визнавати легітимність виборів на окупованій території.

Однак простих заяв недостатньо для того, щоб світове співтовариство серйозно враховувало позицію України. Для цього потрібна послідовна політика делегітимізації виборчого процесу в Росії в рамках стратегії деокупації Криму. Наступним кроком у цьому напрямку має бути вимога кримінального переслідування майбутніх депутатів Державної думи, обраних від незаконно створених одномандатних округів №№ 19, 20, 21 (Крим) і 219 (Севастополь). Київ повинен подати чіткий сигнал всьому світу, що на даних парламентаріїв не може поширюватися депутатська недоторканність при виїзді за кордон на підставі того, що вони були обрані незаконно - з порушенням Конституції України та норм міжнародного права.

Розширення санкційного списку може бути ще однією відповіддю на незаконне проведення виборів у Криму. В першу чергу, під обмежувальні заходи повинні потрапити депутати Державної думи, нелегітимно обрані від Криму і Севастополя, а також керівництво Центральної виборчої комісії РФ, голови територіальних комісій на окупованій території і особи, що висунули свої кандидатури від незаконно створених одномандатних округів. У питанні санкцій важливо, щоб Україна першою заявила про відповідну ініціативу, а не чекала аналогічного кроку з боку Заходу.

Це, мабуть, найбільш скромні дії, на які може піти Україна в рамках відстоювання суверенітету і територіальної цілісності. Проте якщо українська дипломатія проігнорує навіть ці можливості і обмежиться якимись безглуздими заявами, то може настати момент, коли в світі і зовсім перестануть рахуватися із інтересами нашої держави і сприймати Україну як суб'єкт міжнародної політики.

Читайте також