18 вересня в Росії відбулися вибори у Державну думу. За попередніми даними, правляча партія "Єдина Росія" отримала більше 54% голосів. В ГД РФ також пройдуть ще три "нелояльні" до України партії — КПРФ, ЛДПР і "Справедлива Росія". Опозиційні політсили не подолали мінімальний 5% бар'єр. На території анексованого Росією Криму вибори також пройшли, незважаючи на низьку явку кримських татар і заперечення української влади. З цієї причини депутати "Народного фронту" зареєстрували у Верховній Раді України постанову про визнання Держдуми РФ нелегітимною. Втім, на думку експертів, особливого міжнародного резонансу цей крок не матиме.
Станом на ранок понеділка, 19 вересня, правляча партія РФ "Єдина Росія" набрала на виборах в Держдуму 54,3% голосів — такі результати підрахунку 93% голосів. "Єдинороси" лідирують в 203 з 225 одномандатних округів (половина депутатів Думи обирається за пропорційною системою, друга — в одномандатних округах). Це дозволить партії сформувати конституційну більшість в парламенті. Друге місце займає КПРФ Геннадія Зюганова з 13,5% голосів, третє — ЛДПР Володимира Жириновського з 13,2% голосів. Четвертою йде "Справедлива Росія" з 6,2%. Інші політсили п'ятивідсотковий бар'єр не подолали, в тому числі головні опозиційні партії - "Яблуко" (1,9%) і ПАРНАС (0,7%).
Явка на виборах, за попередніми даними, склала 47,8% виборців. Найбільш високою вона була в Чеченській (83,8%), Кабардино-Балкарській (79,8%) республіках, а також в Кемеровській області (79%). Менше всього на дільниці прийшли жителі Москви і Санкт-Петербурга — 28,7% і 25,6% відповідно.
18 вересня обиралися не тільки 450 депутатів Держдуми, але і глави 9 регіонів, а також депутати місцевих парламентів. В окремих суб'єктах Російської Федерації "Єдина Росія" показала ще більш вражаючий результат. Наприклад, в Татарстані ЕР набрала 85,8% голосів виборців при оброблених 97,4% бюлетенів. З перемогою "єдиноросів" вже встигли привітати президент Володимир Путін і прем'єр Дмитро Медведєв.
У день виборів ряд російських ЗМІ і представників політичних сил повідомляли про різні порушення: "каруселі"; на окремих відео можна помітити, як в урну кидають папери, схожі на бюлетені. Через це Центрвиборчком Росії вирішив скасувати вибори на трьох виборчих дільницях. Але повідомлення про "каруселі" голова ЦВК Елла Памфілова назвала "дешевими спекуляціями".
Громадяни Росії голосували і в Україні. За даними посольства РФ, всього на території нашої країни проголосували 369 росіян: 155 у Києві, 120 в Одесі, 56 у Харкові та 38 у Львові. Вибори відбулися, незважаючи на заяви Петра Порошенка та МЗС України про неможливість голосування росіян в Україні, оскільки кампанію Кремль організував і на території анексованого Росією Криму. В результаті голосування офіційно не заборонили, однак процес викликав обурення громадських активістів. Протести супроводжувалися заворушеннями у російських диппредставництвах в Києві та Одесі, де були розгорнуті виборчі дільниці.
У самому Криму голосування пройшло спокійно. Територію анексованого півострова Росія поділила на 4 одномандатних округи. Але, як заявив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, вибори в Держдуму татари масово проігнорували. Зокрема, на одній з виборчих дільниць Сімферополя, де кримські татари становлять 90% виборців, явка становила лише 9%.
У зв'язку з організацією виборів на території анексованого Криму, який, як і раніше вважається частиною України, фракція "Народного фронту" зареєструвала у Верховній Раді проект постанови про невизнання легітимності Держдуми РФ. У ньому міститься і відповідне звернення до Генасамблеї ООН, ОБСЄ та інших міжнародних організацій. Заступник голови комітету ВР у закордонних справах Ігор Гузь ("Народний фронт") вважає, що необхідна кількість голосів за таку постанову у Верховній Раді знайдеться: "Політичні сили демократичної проєвропейської спрямованості, думаю, мають консолідовану позицію щодо виборів у Криму".
У той же час нардеп поки не взявся спрогнозувати реакцію західних країн на цей заклик. "Мені здається, це більше політична дія, тому що їх парламент все одно буде працювати. Але це — позиція українського парламенту. Будемо сподіватися, що в цьому нас підтримають європейці. Думаю, що в такому випадку можливі ускладнення у відносинах між парламентами. Не виключено ігнорування російської Держдуми як такої", — припустив Гузь.
Фахівці з міжнародного права називають також прийняття постанови швидше політичним, ніж юридичним кроком. "Швидше за все, тут у разі невизнання легітимності Держдуми будуть політичні наслідки у відносинах між Україною і Росією", - сказав "Апострофу" юрист-міжнародник, доктор юридичних наук Олександр Мережко
За словами юриста, якщо Верховна Рада проголосує за таку постанову, то зможе укладати з Росією хіба що деякі міжнародні договори, оскільки вони лише ратифікуються парламентом, а підписуються главою держави. А от яких-небудь змін у відносинах між Росією і іншими країнами, на думку Мережко, очікувати не варто. "Думаю, це ніяк не позначиться на тих зв'язках, які на даний момент існують. Це навіть не пов'язано з питанням про санкції. Швидше за все, все обмежиться політичними заявами. Поки західні країни визнають лише нелегітимність виборів в Криму, а не взагалі в Росії. Захід не хоче заганяти Росію у кут і остаточно псувати відносини", — сказав Мережко. Юрист вважає, що треті країни і після української резолюції зможуть без проблем підписувати договори з Росією, адже такі документи створюють зобов'язання для двох сторін договору.
Однак Мережко вважає українську ініціативу правильною, оскільки Держдума називає себе органом, що представляє всю територію Росії разом з анексованим Кримом: "Тут мова йде не стільки про невизнання Думи, скільки про невизнання легітимності приєднання Криму до Росії. Тому що за допомогою цих виборів Росія намагається легітимізувати анексію Криму. Не визнаючи легітимність виборів на окупованій території, ми послідовно здійснюємо політику невизнання захоплення Криму. Якщо справа дійде до судового розгляду, це буде юридичним аргументом на користь України".
Утім, деякі юристи припускають, що постанова Верховної Ради може мати і серйозніші наслідки. Як пояснив "Апострофу" директор зі стратегічних справ Української Хельсінської спілки з прав людини Михайло Тарахкало, якщо депутати підтримають постанову, виникнуть дипломатичні труднощі у відносинах між Україною і РФ: "Можливий і повний розрив дипломатичних відносин. А як вести відносини з країною, де нелегітимний парламент приймає нелегітимне законодавство? Адже будь-який договір, який буде вимагати ратифікації в парламенті, згідно з нашою позицією, буде нелегітимним".
Однак юрист не чекає аналогічного рішення від парламентів західних країн або міжнародних організацій. Він зазначає, що це мало б точно такі ж наслідки, що і для двосторонніх українсько-російських відносин: "Якщо країна визнає парламент іншої країни нелегітимним, логічно, що настане повне блокування відносин. Я не вірю, що це реально".
