Виборча гонка в Росії, що завершилася, стала тріумфом для правлячої партії країни. "Єдина Росія" (ЄР) відновила більшість у Державній Думі, завоювавши 76% голосів. Виник разючий контраст від результатів голосування в 2011 році, які показали зниження рівня підтримки правлячої партії та зумовили масові протести по всій країні. Відмовившись від маніпуляцій, які спровокували гнів громадськості на попередніх виборах, уряд РФ з метою досягнення бажаних результатів вдався до змін у виборчій політиці і закулісних угод з конкуруючими сторонами. Хоча ці зусилля, схоже, окупилися, перемога ЄР затьмарена низкою фактів, стверджують фахівці американської приватної розвідувально-аналітичної компанії Stratfor. Головними викликами, на думку американських аналітиків, є ситуація в економіці та ризик соціальних заворушень, яким президент РФ Володимир Путін намагатиметься запобігти, концентруючи владу у своїх руках.
Велика частина російського електорату не голосувала на виборах у неділю. За оцінками незалежних спостерігачів, на дільниці прийшов 31% виборців. Офіційні оцінки вказують на цифру трохи меншу, ніж 50%. Деякі виборці бойкотували вибори, розуміючи, що їхній результат був вирішений наперед. Втім, Кремль сам відповідає за таку низьку явку, оскільки переніс день виборів на 18 вересня, розраховуючи, що багато росіян до того часу ще не повернуться з відпусток і не будуть думати про політику. Тепер авторитет Адміністрації Володимира Путіна покладатиметься більше на централізовану владу, ніж на підтримку народу, вважають у Stratfor.
Тим не менше високі показники "єдиноросів", принаймні на папері, дають Кремлю і Путіну мандат на прийняття жорстких рішень. Російський уряд має нарешті звернути серйозну увагу на економіку. Результати виборів також дозволяють Володимиру Путіну балотуватися на четвертий президентський термін у 2018 році. Інше питання, чи скористається він цією можливістю, адже російський лідер дав зрозуміти, що він втомився бути президентом і розглядає питання наступника, який повинен бути людиною з його найближчого оточення.
Це демонструє зростаючу ізоляцію Путіна в межах системи, яку він сам і створив. Клани, які прийшли до влади разом з Путіним, все більше конкурують за обмежені ресурси, активи і владу, кидаючи виклик самому президенту. Для того щоб зберегти свої позиції, лідер РФ вже почав зміщувати деяких з найвпливовіших людей у країні. За кілька тижнів до виборів у російській пресі почала з'являтися інформація про те, що Путін має намір переформатувати уряд після голосування, щоб залучити туди нових людей, які будуть зобов'язані особисто йому.
Побоюючись палацового перевороту, Володимир Путін створює "суперміністерство" під своїм безпосереднім керівництвом. Нове відомство буде складатися з підрозділів Федеральної служби охорони, Служби зовнішньої розвідки, Генеральної прокуратури, Міністерства з надзвичайних ситуацій, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони і Федеральної служби безпеки для нагляду за всіма функціями безпеки і правоохоронними органами Росії. "Суперміністерство" отримає зловісну назву Міністерство державної безпеки (МДБ). Точно таку саму назву радянський лідер Йосип Сталін дав своєму "суперміністерству", яке працювало з 1945 по 1954 рік і займалося шпигунством, контррозвідкою і поліцейською діяльністю в країні. Нинішнє МДБ може бути найпотужнішим закладом у всій Росії, в безпосередньому розпорядженні президента. За його допомогою Путін контролюватиме всі розслідування та кримінальні переслідування, які будуть відбуватися в Росії. Однак, на думку американських аналітиків, концентруючи владу в одних руках, Володимир Путін все одно дуже ризикує, провокуючи нестабільність у самому Кремлі та в російському суспільстві.
