В Україні заявами про корупцію в політиці нікого не здивуєш. Але про справжні масштаби цього явища країна дізналася в кінці травня поточного року. Тоді колишній перший заступник голови СБУ, начальник Головного управління "К" генерал Віктор Трепак передав у НАБУ так звану "чорну бухгалтерію" Партії регіонів із зафіксованими виплатами на суму близько 2 мільярдів доларів. Пізніше копії "бухгалтерії" оприлюднив і нардеп Сергій Лещенко. Серед фігурантів матеріалів виявилися відомі політики, міністри, депутати, судді, а також американський політтехнолог Пол Манафорт. Останній після розголосу змушений був піти у відставку з посади керівника виборчого штабу кандидата в президенти США Дональда Трампа.
Нещодавно директор НАБУ Артем Ситник повідомив про закінчення почеркознавчих експертиз у цій справі, а також про наміри найближчим часом повідомити про підозру деяким фігурантам матеріалів, що свідчить про їх достовірність.
В інтерв'ю "Апострофу" Віктор Трепак повідомив, коли допускає оприлюднення всіх матеріалів "бухгалтерії", про звільнення з СБУ своїх підлеглих, які брали участь у затриманні "діамантових прокурорів", а також про спільні уїкенди колишнього генпрокурора Віктора Шокіна та голови Конституційного суду України Юрія Бауліна.
- У травні ви передали в НАБУ так звану "чорну бухгалтерію" Партії регіонів, яка викликала широкий резонанс в Україні і навіть у США, оскільки спричинила відставку Манафорта - керівника виборчого штабу Дональда Трампа. Чи очікували ви тоді такий результат?
- Я розраховував на проведення всебічного і об'єктивного розслідування. На підставі цих матеріалів можна довести, що протягом багатьох років в Україні діяла злочинна організація, яка захопила державну владу і неправомірно використовувала її. А також те, що Янукович прийшов до влади незаконно і не був легітимним президентом України. Тобто для мене це важливий юридичний результат.
Зараз багато фігурантів цих матеріалів не тільки себе спокійно відчувають, але і займають ключові посади в системі нинішньої влади. Фундамент корупції не зруйновано. Інститут "смотрящих" відновлено, в тому числі за рахунок тих, хто виконував цю функцію за попередньої влади.
У США після резонансу Манафорт змушений був негайно піти у відставку. Міністерство юстиції України та ФБР почали спільне розслідування щодо участі американських компаній і окремих осіб у корупційних схемах в Україні під час президентства Януковича. Але наші чиновники, прізвища яких вже "спливли" в "чорної бухгалтерії ПР", всі на місцях.
Я вважаю, резонанс повинні викликати результати розслідування - оголошення підозр, направлення до суду справ, винесення вироків. Вибіркове "викидання" в ЗМІ вигідної комусь інформації може призвести до банального політичного кілерства і примітивного заробляння дивідендів. Я вже не кажу про те, що це ускладнить або навіть унеможливить ефективне розслідування цих матеріалів.
Конкретика стосовно фігурантів "чорної бухгалтерії" може з'явитися тільки в результаті офіційного розслідування НАБУ і ГПУ. Деякі виступають за негайне оприлюднення НАБУ всіх матеріалів. В принципі, я допускаю оприлюднення всієї "чорної бухгалтерії" в тому вигляді, в якому вона існує, але тільки за умови, якщо з якихось суб'єктивних причин офіційне розслідування виявиться безрезультатним. Тобто коли держава розпишеться у своєму безсиллі виконати вимоги Конституції та законів.
- Через кілька днів після вашої передачі бухгалтерії регіоналів у НАБУ фрагменти з цих документів оприлюднив нардеп Сергій Лещенко. Як ви поясните такий збіг?
- Це справді збіг. Я не знайомий з Лещенком. Бачив його лише кілька разів на засіданнях парламентського комітету. В останній раз - у жовтні минулого року.
- На вашу думку, оприлюднення фрагментів пішло на користь слідству чи зашкодило йому? Директор НАБУ Ситник заявив, що через публікацію матеріалів кілька фігурантів покинули країну...
- Я поінформував суспільство тільки про факт існування "чорної бухгалтерії Партії регіонів" та передачу її в НАБУ. Говорити про конкретні прізвища, факти, цифри не став, тому що як оперативний працівник добре розумів, що це може призвести до знищення слідів злочинів. Хоча безперечно, тоді я міг назвати десятки відомих в Україні та за її межами чиновників, які фігурують у зазначених матеріалах. Після того, як я передав "чорну бухгалтерію" в НАБУ, народний депутат Сергій Лещенко негайно оприлюднив документи, які у нього були, за його словами, ще з початку року.
Я навіть не знаю, чи це були оригінали, чи копії. Але суспільний резонанс таке оприлюднення викликало серйозний. Чи пішло це на користь слідству? Як на мене - ні. Але точно це можуть сказати в НАБУ і САП, оскільки вони проводять розслідування.
- Нещодавно нардеп Ігор Луценко заявив, що доказова сила цих матеріалів досить сумнівна. Наскільки обґрунтовані ці сумніви?
- Такі твердження можуть висловлюватися чи то в силу незнання закону, чи то з метою посіяти сумнів у легітимності розслідування. Я брав участь у десятках успішних розслідувань за фактами хабарництва, які завершилися звинувачувальними вироками. Якщо б хоча б по одному з них було щось на кшталт "чорної бухгалтерії" - це було б просто оперативне і слідче щастя! Хабарництво - це дуже латентна злочинна діяльність. Як правило, ніхто ніколи письмово не фіксує, кому дав або у кого і за що взяв.
У моїй практиці були випадки, коли факт хабарництва проходив в суді взагалі без наявності предмета хабара. По тій же справі судді Зварича одним з доказів суд визнав написану ним просту записку, в якій зазначалася лише сума і номер судової справи. А тут ми маємо оригінальну фіксацію фактів дачі-одержання хабарів з прізвищами, датами, сумами, підписами, призначенням незаконної винагороди ... Це ж доказовий Клондайк!
Безперечно, для того, щоб інформація "чорної бухгалтерії" лягла в основу обвинувачення, потрібно провести величезну оперативно-слідчу роботу. З точки зору Кримінального процесуального кодексу, матеріали "чорної бухгалтерії" мають безперечну доказову силу. По-перше, вони передані в НАБУ в установленому законом порядку. По-друге, є самодостатніми в юридичному плані доказами, оскільки повністю відповідають вимогам, які КПК пред'являє до доказам. По-третє, вони надають колосальні можливості для отримання нових доказів шляхом проведення слідчих дій.
- Геннадій Москаль висловив припущення, що "чорна бухгалтерія" була винесена з офісу Партії регіонів під час інспірованої пожежі в лютому 2014 року. Через деякий час вона потрапила до вас?
- Знову ж таки: для встановлення істини важливий зміст цих матеріалів. А де вони зберігалися, хто, звідки, коли і як їх виніс і кому передав - має другорядне значення. Якщо виходити з державних інтересів, то треба бути вдячними тому, хто ці матеріали зберіг. "Чорна бухгалтерія" Партії регіонів - просто рідкісна знахідка для оперативників і слідчих, яка може потрапити в руки правоохоронців раз в сто років. Ці матеріали - унікальний шанс для системного оновлення державної влади.
- Чому ви не повідомили про "амбарну книгу" керівництву СБУ? Невже там усе так погано, що ви вирішили не ставити їх до відома?
- Моє рішення про передачу матеріалів "чорної бухгалтерії" Партії регіонів у НАБУ обумовлено двома головними причинами. Перша з них - суто юридична. Матеріали я отримав не як посадова особа СБУ, а як громадянин. На той час я вже не працював першим заступником голови-начальником Главку "К" СБУ, я не обіймав жодної посади в Службі і був підписаний мій рапорт про звільнення з органів безпеки.
На основі аналізу отриманих матеріалів були ознаки дачі-отримання хабара в особливо великих розмірах посадовими особами високого рівня. Відповідно до КПК, ці злочини належать до виключної підслідності НАБУ, а не СБУ чи Генпрокуратури. Тому з точки зору закону у мене просто не було варіантів щодо того, якому з правоохоронних органів передавати ці матеріали.
Друга причина полягала в тому, що я був переконаний в абсолютній приреченості цих матеріалів у разі потрапляння їх в СБУ. Адже ними займався б Главк "К", тоді вже керований Демчиной, якого ЗМІ називають людиною "Кононенко-Грановського". Він був моїм підлеглим, я дуже добре знаю його ділові та особисті якості, принципи діяльності, а також тих, хто за ним "стоїть". Тому я легко міг передбачити “долю" цих матеріалів...
Я також враховував той факт, що НАБУ менш політично заангажований і найбільш незалежний правоохоронний орган. Зате за законом СБУ чітко знаходиться "під" президентом, що могло вплинути на хід і результати перевірки "чорної бухгалтерії". А чи міг я просто зайти до голови СБУ Василя Грицака і проінформувати його про отримання зазначених матеріалів? Звичайно, міг. Але не хотів ставити Василя Сергійовича в незручне становище. Я добре знав, як би розвивалися події після цього. На той момент рішення мною було вже прийнято, я взяв усю відповідальність на себе і зробив так, як вважав за необхідне відповідно до закону.
- Порошенко під час прес-конференції розповів, що ви працювали з ним, виконуючи певні функції у сфері безпеки. Можете детальніше розповісти, що це було за співпраця? Ви працювали в службі охорони Порошенко?
- У службі охорони Порошенка я не працював. Як кандидат у президенти він мав державну охорону. Але потреба в додаткових заходах безпеки об'єктивно існувала, виходячи з ситуації фактичної війни на сході України. Я мав можливість надавати його команді допомогу з питань безпеки, оскільки в той час перебував у розпорядженні голови СБУ. Вже як перший заступник голови-начальник Главку "К" СБУ я зустрічався з президентом Порошенко по службових питаннях.
Останньою була зустріч в кінці жовтня минулого року після мого виступу на антикорупційному парламентському комітеті, на якому була заслухана справа "діамантових прокурорів". Ця зустріч стала для мене вирішальною. Вона, а також ряд інших обставин дали мені чітке розуміння того, що реальної політичної волі щодо боротьби з корупцією в Україні немає. Що працювати так, як того вимагає закон і так, як я хотів і вмію працювати, мені просто не дадуть. А працювати за правилами, які мені нав'язували всупереч моїй позиції, я не хотів. Як кажуть, готовий служити, але не прислужувати...
- За вашими словами, однією з причин вашого звільнення з СБУ стала неможливість ефективно боротися з корупцією через керівників Генпрокуратури, зокрема, Віктора Шокіна. Зараз, коли генпрокурор змінився, ви повернулися б назад?
- Повертатися в СБУ в нинішній ситуації не бачу ніякого сенсу. Адже негативні тенденції, які змусили мене піти з роботи, за цей час тільки посилилися. З приходом Юрія Луценка на посаду генпрокурора "погода" в прокуратурі однозначно змінилася на краще. Це треба визнати. Наскільки ефективною буде робота прокуратури надалі - покаже час.
Але треба розуміти, що для цього потрібні кардинальні зміни. По-перше, кадрів, по-друге, принципів діяльності. По кадрам є великі питання. Люди Шокіна зберегли посади у всій прокурорської ієрархії. Плюс кадри Яреми-Даниленко, що майже одне і те ж. Залишилися на своїх посадах заступник генпрокурора по слідству Столярчук, начальник головного слідчого управління Грищенко, начальник управління внутрішньої безпеки Дзюба, начальник департаменту кадрів Горбань, отримав підвищення скандально відомий слідчий Сус, зайняв місце прокурора Києва шокинський заступник Говда... За наявною інформацією, навіть Куценко, якого називали "обличчям Шокіна", продовжує працювати в ГПУ!
Навіть за наявності великого бажання новий генпрокурор не зможе зі "старими" кадрами організувати роботу прокуратури по-новому. Можна скільки завгодно заявляти про незалежність і самостійність прокуратури, але всім відомо, що ключові рішення в цьому відомстві приймалися на Банковій.
- ЗМІ писали, що ви пішли з СБУ після конфлікту, який виник через вашу відмову виконувати специфічні завдання "Кононенко - Грановського". Також ви писали в Facebook, що ваш наступник Демчина такі вказівки виконує. Чи можете детальніше розповісти, що це за вказівки?
- Я говорив про це дещо в іншому ракурсі. Але суть дійсно зводиться до того, що я не хотів підкорятися сторонньому впливу. На моє переконання, якщо спецслужба стає об'єктом нагляду "смотрящих", то це вже не спецслужба, а щось зовсім інше. В СБУ повинен бути один керівник - її голова.
- За вашою інформацією, чи має Демчина вплив на Головне управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ?
- Демчина займає посаду першого заступника голови СБУ і безпосередньо керує Главком "К". Однак це не виключає можливості залучення ним до виконання завдань і інших підрозділів, надання їм відповідних вказівок. Ті, хто його "опікає", завжди хотіли, щоб він у Службі очолив економічний напрямок, а також намагалися розширити сферу його впливу, зокрема, на питання контрабанди. Враховуючи це, думаю, що діяльність управління контррозвідувального захисту в сфері економічної безпеки їм дуже цікава.
Останнім часом СБУ цілеспрямовано перетворюють на відданий "загін", що згубно позначається на стані національної безпеки. Ми це вже проходили, і наслідки Україна буде ще довго "розхльобувати".
Великою помилкою всіх президентів було те, що замість утвердження СБУ в якості сильної національної спецслужби вони намагалися поставити її на службу собі особисто. Згубною також вважаю практику, коли голова Служби не в повній мірі впливає на кадрову політику в очолюваному ним відомстві, коли ключові кадрові рішення приймаються сторонніми для Служби особами. Зрозуміло, що керувати такими "кадрами" фактично будуть ті, хто пролобіював їх призначення.
- Чи збувся ваш прогноз щодо звільнення новим керівником Главку "К" Демчиною співробітників СБУ, які мали відношення до реалізації справи "діамантових прокурорів"? Ви писали в Facebook, що вам відомо про відповідне зобов'язання Демчини перед Шокіним...
- Цей процес йде - звільнений від займаної посади співробітник СБУ, який був старшим групи, що проводила обшук у Корнійця. Фактично відсторонений від службових справ мій заступник, який керував операцією по затриманню одного з "діамантових прокурорів". Є подання про звільнення від займаних посад інших працівників Главку "К", які працювали у справі "діамантових прокурорів".
Тобто все підтверджується і все робиться за схемою, яку застосував Шокін до прокурорських працівників, які починали розслідування справи "діамантових прокурорів". Тільки в Службі це робиться не нахрапом, а більш "делікатно" - зважаючи на зміну обставин і суспільний резонанс. У той же час альянс Шокін-Демчина зберігається, оскільки вони мають загальні інтереси і міцну "прив'язку" до одного центру впливу.
- Після звільнення з СБУ ви працюєте викладачем в Академії СБУ. Наскільки сильна підготовка курсантів, чи відповідає вона сучасним вимогам?
- Буквально на днях читав лекцію магістрам - отримав величезне задоволення від спілкування з ними. Є всі передумови для того, щоб СБУ поповнилася освіченими, добре підготовленими, я б навіть сказав, просунутими і, що сьогодні дуже важливо, патріотично налаштованими співробітниками. Як на мене, вони нічим не будуть поступатися співробітникам найсильніших спецслужб світу. У той же час ми можемо програвати в технічному оснащенні, матеріальному та фінансовому забезпеченні. А методи і принципи діяльності спецслужб однакові в усьому світі.
- Чи можуть випускники української спецслужби конкурувати з російськими, ізраїльськими, британськими та американськими колегами?
- Треба розуміти, що становлення сильної спецслужби триває не одне десятиліття. Саме тільки напрацювання агентури вимагає колосальних витрат і тривалого часу. Розвиток вітчизняної спецслужби не завжди відбувався за сприятливих обставин. При розпаді СРСР і в період правління Януковича вона пережила два потрясіння і зазнала непоправних втрат. Коли керівництво спецслужби біжить у ворожу державу, знищуючи одні важливі оперативні матеріали і забираючи з собою інші, а також розкриваючи всі секрети ворогу, то відновити її функціональну здатність дуже складно. Але цілком можливо.
Після Революції Гідності розпочався якісно новий етап розвитку СБУ, вона має всі шанси стати сильною українською спецслужбою. Головне - цей шанс не втратити, не дати політикам і ділкам можливості користуватися Службою, як вони це робили раніше.
- На вашу думку, призначення на посаду голови СБУ Хорошковського, а також кадрових російських офіцерів Калініна та Якименко вплинуло на нинішню ситуацію в країні - анексію Криму і війну на Сході?
- У пік свого правління, який припадає на 2012-2013 роки, Янукович повністю підім'яв під себе СБУ і використав її на свій розсуд. Власне, як і всю правоохоронну і судову системи. Можна сказати, що в той період вона вже діяла проти України і українського народу.
Діяльність Хорошковського на посаді глави СБУ політично можна оцінювати по-різному, але оперативникам працювати він давав. При ньому я очолював два підрозділи в центральному апараті - спочатку був начальником управління по правоохоронним органам і судам Главку "К" - призначався на цю посаду ще Наливайченком, а потім десь приблизно п'ять місяців - начальником управління внутрішньої безпеки.
Тоді СБУ вперше серйозно "вдарила" по прокурорам - ми реалізували матеріали, зокрема, щодо прокурора Сміли (Черкаська область) і транспортного прокурора Київської області, взявши їх на хабарах.
Певний оперативний простір у мене був і під час роботи в Управлінні внутрішньої безпеки СБУ. Тоді нашим "об'єктом" був начальник УСБУ Донецької області Якименко, за яким тягнувся шлейф зловживань. Займатися Якименком, якого Янукович поставив на свою вотчину, було не зовсім безпечно. До речі, потім Якименко "злили" про це інформацію і, ставши першим заступником голови, а потім головою СБУ, він всіляко намагався мене "дістати".
Калінін по професійним якостям - абсолютна випадковість на посаді керівника СБУ. Його "поставив" на цю посаду охоронець Януковича, якому той дуже довіряв. Думаю, Янукович розглядав Калініна як перехідну форму, щоб в майбутньому підготувати на цю посаду Якименко. Він не контролював ситуацію в Службі і не керував нею. Можна сказати, що він лише номінально був головою СБУ.
А ось Якименко був стовідсотковим "опричником" Януковича - ручним, відданим, готовим виконати будь-яке завдання. Він вважався креатурою Саші-Стоматолога - старшого сина Януковича, у якого він працював в охороні після звільнення з СБУ. Треба сказати, що Янукович "дотиснув" Хорошковського і присвоїв Якименко (в бутність його на посаді начальника УСБУ в Севастополі) звання генерал-майора. Таке звання у нього залишалося і в той час, коли він був головою СБУ. Можливо, більш високі звання йому вже присвоювали в іншій державі, до якої він потім втік?
На мій погляд, Якименко завдав величезної шкоди безпеці України, він фактично добив СБУ як українську спецслужбу, зробивши з неї засіб розправи з тими, хто не вгодив режиму Януковича. Переконаний, що слідству, яке веде ГПУ, не можна зациклюватися тільки на його ролі по Майдану, бо його антиукраїнська і антидержавна діяльність значно ширша і небезпечніша.
- За вашою інформацією, кримінальні справи стосовно узурпації влади Януковичем і причетності до цього суддів КСУ отримали новий імпульс, на який так сподівалися, коли передавали "чорну бухгалтерію" в НАБУ?
- Скоро мине три роки з тих пір, коли парламент звільнив за порушення присяги п'ять суддів КСУ, а ще сімох рекомендував звільнити президентові і з'їзду суддів. Давайте згадаємо, що підставою для такого голосування парламенту було прийняття рішень КС, котре Янукович використав для узурпації влади. На початку березня 2014 року Генпрокуратура розпочала кримінальне провадження за фактом узурпації влади Януковичем. І що ми маємо на сьогоднішній день? Один пішов у відставку у зв'язку із закінченням строку перебування на посаді, а шестеро з рекомендованих до звільнення суддів КСУ продовжують здійснювати "конституційне судочинство". Тому що президент і з'їзд суддів проігнорували цю рекомендацію.
Зараз ці судді оцінюють на предмет конституційності закон про люстрацію – фактично, оцінюють свої власні дії, оскільки парламент визнав, що вони у неконституційний спосіб змінили конституційний лад, а ГПУ підозрює у сприянні узурпації влади Януковичем. По-моєму, очевидний конфлікт інтересів. І не тільки у зазначених шести суддів, але і ще як мінімум у трьох, які у 2013 році були введені в склад КСУ Януковичем і з'їздом суддів. Всі вони пройшли через кабінет Януковича.
І нікого з влади це особливо не хвилює, крім хіба що народного депутата Єгора Соболєва, який постійно порушує це питання. Голова КСУ Баулін - бажаний гість в Адміністрації президента, у нього там повне розуміння.
Як і при Януковичі, КС старанно ухвалює потрібні рішення. Дав добро на судову реформу, якою судову владу "загнали" під президента. Розтлумачив положення Конституції про наступну чергову сесію парламенту так, що "на голову не налазить"... Тому все більше починаєш вірити тим, хто каже, що суддів КС, які служили Януковичу, просто передали на службу новій владі. За гарантію непритягнення їх до відповідальності і спокійний відхід у відставку. Тобто за принципом "ти - мені, я - тобі". А ці імпульси, як ви кажете, із залученням суддів КС до відповідальності - це лише гра для заспокоєння суспільства. Ну і паралельно для міцного утримання суддів "на гачку", «щоб не сіпалися".
- Давайте повернемося до "чорної бухгалтерії". Під час голосування за скасування Конституції в 2010 році тільки двоє суддів КСУ написали особливі думки, інші підтримали пропозицію. В "бухгалтерії" регіоналів фігурували діючі судді КСУ? Які суми були вказані навпроти їх прізвищ?
- Під час допиту по цій справі мене попередили про кримінальну відповідальність за розголошення даних досудового розслідування. Якщо пам'ятаєте, директор НАБУ Ситник говорив, що в записах "бухгалтерії" зафіксовано, що коли приймалося це рішення, була виділена величезна сума в доларах, яка призначалася для КС. Більше сказати не можу.
- Нещодавно генпрокурор Луценко заявив, що активізується розслідування справи щодо суддів КСУ за скасування Конституції в 2010 році. Таким чином у Генпрокуратурі сподіваються завершити роботу по всьому масиву звинувачень проти екс-президента Януковича. Однак, як сказав генпрокурор, проблемою є те, що судді не несуть відповідальності за прийняте рішення, крім образи чи наклепу. Як це розуміти?
- Не бачу тут великої юридичної проблеми. Дійсно, в законі про КСУ є таке положення, але воно жодним чином не виключає кримінальної відповідальності за вчинений суддею КСУ злочин. Злочинність і покарання в Україні визначаються єдиним законом - Кримінальним кодексом. Ніяких особливих підстав кримінальної відповідальності суддів кодекс не встановлює.
Це питання виникало у слідчих СБУ в 2015 році, коли вони почали справу стосовно суддів КС за винесення неправосудних рішень. Тоді слідчі з урахуванням положень Кримінального кодексу прийшли до думки, що жодних юридичних перешкод для притягнення суддів КС до кримінальної відповідальності немає. Потім були підготовлені проекти підозр окремим суддям КС. Зокрема, голові суду Бауліну, які тодішній голова СБУ Валентин Наливайченко, як повідомляли ЗМІ, передав в ГПУ. Де вони безслідно зникли. Це і не дивно, тому що Баулін був з Шокіним "на короткій нозі" - вони разом проводили уїкенди, рибалили...
Але якщо навіть у Генпрокуратури сьогодні в цьому плані є якісь сумніви, то вони однозначно повинні розвіятися 30 вересня, коли наберуть чинності зміни до Конституції в частині правосуддя. Тому що в новій редакції статті 149 Основного Закону передбачено, що суддю КС не можна притягнути до відповідальності за голосування при розгляді справ, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.
А оскільки ГПУ вбачає, що судді КС при ухваленні відповідних рішень у 2010 році свідомо прияли Януковичу в узурпації влади, тобто скоїли злочин, то у неї з 30 вересня будуть вже не тільки всі законні, але і конституційні підстави для притягнення суддів до відповідальності. Звичайно, якщо для цього є підстави. А генпрокурор заявив, що такі підстави є.
- Але нардеп Єгор Соболєв каже, що з 30 вересня затримати чи заарештувати суддю КС буде неможливо без згоди самого КС...
- Я не бачу тут великої проблеми. Вирішення питання про затримання або арешт судді КС жодним чином не перешкоджає його допиту, оголошенню йому підозри, проведенню обшуків, експертиз і винесенню обвинувального вироку. Затримання та арешт судді може взагалі не знадобитися.
Безперечно, якщо це об'єктивно потрібно в інтересах розслідування, слідчим доведеться звертатися до КС з відповідним проханням. І Соболєв прав, коли говорить, що при нинішньому складі КС вельми проблематично буде отримати таку згоду, оскільки більшість його суддів пов'язані круговою порукою або, образно кажучи, пов'язані Януковичем. Але треба йти поетапно вирішувати проблеми по мірі їх виникнення. Якщо процесуальний "локомотив" зрушиться з місця, то він "проб'є" і стіну кругової поруки. Справжня проблема - в тому, що цей локомотив загнали на запасні шляхи і не хочуть звідти його виводити. Тільки заспокоюють суспільство, що він "знаходиться під усіма парами". І періодично цей пар випускають...
- "Амбарна книга" Партії регіонів стала підтвердженням того, що політсили мають корупційне джерело фінансування. Недавній річний звіт парламентських партій - тому підтвердження. У той же час вперше в історії країни в цьому році було введено фінансування політпартій з держбюджету. На це виділено 391 млн грн. На вашу думку, ці гроші можуть вивести країну із замкнутого кола, коли олігархи фінансують партії, а ті, у свою чергу, "відпрацьовують" гроші в парламенті?
- Не думаю, що "чорна" партійна бухгалтерія зникне з початком державного фінансування. Занадто "тіньовою" є діяльність партій, як, власне, і вся політика і економіка. Політичну корупцію таке фінансування не припинить. По-перше, державне фінансування покриває лише невеликий відсоток фактичних витрат партій. От ви назвали цифру 391 млн гривень, які сукупно отримають всі парламентські партії. У доларах це приблизно 15 млн. Це вартість всього трьох депутатських мандатів, якщо виходити з тих заяв, які неодноразово звучали в парламенті і ЗМІ. 5 млн доларів — таку корупційну ціну називають за прохідне місце в партійному списку до парламенту. По-друге, олігархи не випустять з рук "свої" партії, оскільки вважають їх такою ж своєю власністю, як свій будинок, автомобіль, яхту, завод або телеканал.
- Чи збираєтесь ви йти в політику за прикладом Касько і Сакварелідзе? Вам надходили відповідні пропозиції?
- З Віталієм Касько і Давідом Сакварелідзе ми спільно реалізовували справу "діамантових прокурорів". За яку фактично всі троє і поплатилися своїми посадами, що є одним з підтверджень неординарності цієї справи.
Наскільки я розумію, Віталій і Давид вирішили спробувати себе в політиці. Мені також надходили пропозиції зайнятися політичною діяльністю. Але для себе я вирішив зосередитися на професійному вдосконаленні - займаюся науковими дослідженнями проблем протидії корупції, викладацькою діяльністю, пробую себе в суспільно-правовій аналітиці, вивчаю іноземну. Нарешті є можливість трошки більше часу приділити сім'ї.
На мій погляд, усім, хто займає високі державні посади, важливо розуміти, що життя є і поза політикою і владою. До того ж, воно не менш змістовне і цікаве, ніж у владних кабінетах.
