RU  UA  EN

Пʼятниця, 15 листопада
  • НБУ:USD 41.00
  • НБУ:EUR 43.15
НБУ:USD  41.00
Політика

Дмитро Ярош: Я вірю в парад перемоги України в Москві

Засновник "Правого сектору" сприйняв чергову кримінальну справу як подарунок на день народження

Засновник "Правого сектору" сприйняв чергову кримінальну справу як подарунок на день народження Народний депутат України Дмитро Ярош Фото: EPA/UPG

30 вересня Слідчий комітет Росії повідомив про порушення кримінальної справи проти засновника "Правого сектору" Дмитра Яроша та діючих лідерів організації Андрія Стемпіцького, Андрія Тарасенка та Валерія Воронова, а також прес-секретаря "ПС" Артема Скоропадського. ДМИТРО ЯРОШ, якому сьогодні виповнилося 45 років, в інтерв’ю "Апострофу" повідомив, що розцінює повідомлення російських слідчих як подарунок на день народження. Він також розповів про те, чи можливо сьогодні в анексованому Криму та окупованому Донбасі вести партизанську війну та коли українські військові пройдуть із парадом в Москві.

- Пане Дмитро, сьогодні з’явилося повідомлення про те, що проти вас в Росії відкрили кримінальну справу за використання заборонених засобів ведення війни. Як це прокоментуєте?

- Це вже не перша кримінальна справа, відкрита проти мене. Тому скільки їх буде ще, немає ніякої різниці.

- А скільки загалом кримінальних справ проти вас відкрито?

- Я їх не рахував. Кілька точно є. Я знаю, що є кримінальна справа за Чечню, в якій я жодного разу не був. Є інші кримінальні справи.

- Як ці кримінальні справи вплинули на ваше життя? Чи до вас не підбираються російські спецслужби?

- Від Служби безпеки України за ці два з половиною роки неодноразово надходила інформація про можливість якихось дій з боку диверсійно-розвідувальних груп з Російської Федерації конкретно по мені. Деколи їх нейтралізовували, а деколи - це була дезінформація, неправда. Але це ж війна, це нормальний стан. Ми воюємо проти них, а вони воюють проти нас.

- Хоча ви до "Правого сектора" вже не належите, але виходить, що з вашими колишніми побратимами бійцям вас тепер об’єднує одна кримінальна справа…

- А чому колишніми? Ви думаєте, якщо ми належимо до різних організацій, то ми перестали бути побратимами? Ті хлопці були, є і будуть мені побратимами. По Артему Скоропадському - взагалі смішно, бо тут йдеться про порушення правил ведення війни, а Артем ніколи не брав участь в жодних бойових діях. Це просто фарс з боку Росії.

- Як ви думаєте, чому інформацію про цю кримінальну справу оприлюднили саме зараз?

- Мабуть, вирішили подарунок мені на день народження зробити, бо я дивлюсь, що там дата якраз 30 вересня.

- Я вас щиро вітаю!

- Дякую.

- Нещодавно під час так званої "диверсії" в Криму українська влада виправдовувалась, що ніяких диверсій не проводила. Але чому справді не вести партизанську війну в Криму, адже це наша територія?

- Ви абсолютно правильно говорите, що це наша територія. І те, що ми самі вважатимемо за необхідне, те й будемо там робити. Якщо буде необхідність ведення партизанської війни - то буде партизанська війна. Якщо буде необхідність ведення якихось пропагандистських акцій - то будуть такі акції.

Ми вільні у виборі методів і засобів ведення цієї війни, бо не ми прийшли на цю землю і її окупували, а це наш віковічний ворог Росія прийшла і окупувала частину нашої землі. Все, що буде в інтересах нашої держави і нашої нації по Криму і по тимчасово окупованих районах Донецької і Луганської області, ми будемо робити. Для того, щоб ці території були якомога швидше звільнені політичним шляхом і військовим шляхом.

- Колишній боєць ДУК "Правий сектор", журналіст і блогер Олена Білозерська останнім часом говорить про необхідність ведення партизанської війни в Криму. Чи готуєтеся ви до неї і як її будете вести?

- Я не знаю, що там говорить Олена Білозерська. Про партизанську війну краще не говорити, а якщо буде така необхідність, краще її робити. Це та тема, про яку не варто говорити.

- Чи можлива партизанська війна на окупованому Донбасі?

- Є різні види партизанської війни. Є війна в лісах і степах. За нинішніх умов ведення такої класичної партизанської війни, якою вона була під час ІІ Світової Війни, в степах Донбасу практично є неможливим. Партизани і зараз діють, час від часу інформація про це проходить… Або про ліквідованих керівників банд-формувань та про певні диверсії, і так далі. Звичайно, що робота ведеться.

- В Криму відбулися так звані вибори в Держдуму і відповідно будуть вакантні посади, в тому числі - і посада генпрокурора. Як гадаєте, кого Путін пришле в Крим замість Поклонської і Аксьонова.

- Я не дуже відстежую. Чесно кажучи, мені все одно, хто буде їхнім гауляйтером цієї території. Там встановлено фашистський режим. Ми це бачимо і по репресіях проти українських патріотів, проти кримських татар. Хто там буде, це вже ролі не грає, бо все одно вони - маріонетки в руках Путіна.

- В Мінську було підписано нове рамкове рішення по Донбасу, відповідно до якого важке озброєння має бути відведене від лінії розмежування протягом 30 днів. Ви вірите, що у Мінському процесі настав новий етап?

- Я думаю, що якогось там розведення сторін, судячи з тої інформації, яку я отримую станом на зараз, не передбачається. Ми бачили заяву начальника генерального штабу, генерала армії Муженка про те, що вогонь не припинено. А це вже порушує ті домовленості, які були підписані. На мій погляд, відведення українських збройних сил, з будь-якої території нашої держави, це, м’яко кажучи, не правильно. Його не може бути. Але побачимо, що буде далі.

- Чи може статися так, що ЗСУ, відповідно до домовленостей, відійдуть від лінії розмежування, а "Правий сектор" та деякі інші добробати залишаться?

- Підрозділи української добровольчої армії в повному підпорядкуванні командування АТО і ми не збираємось робити зараз якихось демаршів. В нас повне порозуміння. Ми, на щастя, дуже непогано воюємо, і я не бачу необхідності не виконувати якісь накази командування АТО. Звичайно, що якщо, не дай Боже, буде зрада національних інтересів, здача територій, ми патріоти і зобов’язані ставати на захист нашої Конституції, наших прав і свобод. Тоді будемо бачити, а поки що якоїсь зради страшної я не спостерігаю.

- Тобто виконання пунктів Мінських домовленостей не є зрадою національних інтересів?

- На цей момент не буде. По-перше, я дуже сумніваюсь, що буде розведення,як вони там домовлялися, бо йде геополітична гра. На нас тисне Європа, на нас тиснуть різні міжнародні чинники, бо Росія більш впливова в міжнародних організаціях і відповідно наша влада маневрує. Але при тому всьому, це ще далеко не зрада.

- Коли ви останнє були в зоні АТО? Розкажіть, яка там зараз ситуація?

- Я там перебуваю постійно, тиждень тому був останній раз. Ситуація доволі стабільна, принаймні там, де стоять наші підрозділи. Якихось занепадницьких настроїв в підрозділах добровольчої армії немає. ми постійно працюємо над підвищенням своєї бойової готовності і підготовки.

- Деякі експерти прогнозують, що Мінський процес може тривати хоч сто років. Скільки ще років на передовій готові стояти наші солдати?

- Я думаю, що ми маємо всі шанси набагато раніше звільнити окуповані райони Донбасу, десь за два чи за три роки. Але солдат має виконувати накази, і він буде стояти там стільки, скільки треба. На мій погляд, дуже багато буде залежати від геополітичних і політичних рішень, бо українські воїни готові йти в наступ, готові перемагати. Ми це доводили на "промзоні" протягом останніх восьми місяців, доводили це в Широкіному. Тут зараз слово за політиками в першу чергу. Якщо буде політична воля, то підемо вперед і звільнимо території.

- А який дієвий метод звільнення Донбасу: військовий прорив, ліквідація лідерів "ДНР/ЛНР" чи може все закінчиться тільки після того, як буде усунуто Путіна?

- От якщо зараз я скажу "усунути Путіна", то мене ще й у міжнародному тероризмі звинуватять. Я вже не раз казав, що тут потрібен комплексний підхід. Не можна тільки одними військовими методами перемогти в цій війні, бо вона справді є гібридною. Тут треба включати всі важелі впливу, включно з ліквідацією найодіозніших злочинців, які керують бандитськими угрупуваннями, включно з проведенням різноманітних диверсійних акцій, включно з потужною інформаційною кампанією не тільки на окупованих територіях, а й у світі. Це цілий комплекс питань. Коли ми все це виконаємо, тоді і звільнимо наші території.

- На вашу думку, це не залежить від того, хто керує в Росії - Путін чи хтось інший?

- Уявімо гіпотетично, що Путін помер. Звичайно, тоді певна часова зона турбулентності в Росії з’явиться, поки вони будуть боротись за владу між собою. Але якщо проаналізувати політичний спектр сучасної Росії, то там всі - імперці, кожен з тих, хто представляє владу, чи опозицію, якої там майже нема (це різні напрямки влади ), є імперіалістами. Тому їхня імперська політика продовжиться. Для України єдиний вихід - це зробити максимум для того, щоб ліквідувати "Російську імперію" як явище, щоб на місці "Російської імперії" виникло багато національних держав тих народів, які живуть на цій землі.

- Ви, можливо, чули про книжку письменника Василя Кожелянка "Дефіляда в Москві". Чи вірите ви в те, що дефіляда українців у столиці РФ стане реальністю?

- Я читав цю книжку. Все може бути. Може бути й парад перемоги в Москві. Я справді в це вірю, докладемо максимум зусиль, щоб таке сталося. А може вже досить задавати мені в день народження так багато питань? Ви б краще приїхали, ми б випили? (сміється)

- Буквально останнє питання. З’явилися розслідування катастрофи рейсу МН17, в якому говориться про те, що "Бук", який збив Boeing рейсу MH17, прибув з Росії. Як ви вважаєте чи було це особисте рішення Путіна - прислати в Україну цей "Бук"?

- Мені здається, що він прийняв стратегічне рішення про те, що регулярні військові частини Російської федерації можуть брати участь в штучно спровокованому військовому конфлікті. Том в будь-якому випадку Путін несе безпосередню відповідальність за збитий Boeing. Але, звичайно, були люди, які командували "Буком", щоб він міг переїхати з точки А в точку Б. Зрештою, це організоване злочинне групування.

- Як загалом оцінюєте результати оприлюдненого розслідування по збитому Boeing?

- Я розцінюю позитивно і вважаю, що власне у політико-правовій площині це справді буде допомога. В мене сумнівів не було в цьому (що "Бук" з Росії, – Апостроф) з самого початку. Те, що міжнародне співтовариство нарешті це усвідомило, це, звичайно, позитивно. Сподіваюся, що в якійсь мірі нашій дипломатії це допоможе.

Читайте також