У середу, 19 жовтня, Верховна Рада звернулася до уряду Нідерландів з закликом ратифікувати Угоду про асоціацію України з ЄС. Раніше, як відомо, прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте заявив, що Нідерланди навряд чи підуть на це. Поки ж, здається, ні у кого в Європі та Україні немає розуміння, як діятиме Угода про асоціацію, якщо Нідерланди не підтримають документ. Один з варіантів – додатковий документ, який регламентуватиме ступінь участі Нідерландів в Угоді. Дипломати і міжнародники зазначають, що на даний момент і Україна, і Брюссель мало що можуть зробити, і всі карти в руках у нідерландської сторони.
19 жовтня, підтримавши звернення до держав-членів ЄС, їх національних парламентів та міжнародних організацій, Верховна Рада закликала Нідерланди завершити ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом. Народні депутати України (за рішення проголосували 235 із 348) хочуть, щоб нідерландський уряд разом з європейськими інститутами виробив рішення, яке задовольнить усі сторони переговорів: Україну, Нідерланди та ЄС. Нідерландську сторону депутати закликали провести повторне голосування в обох палатах парламенту.
У четвер президент України Петро Порошенко зустрічається з керівництвом ЄС та низки країн Союзу в рамках дводенного саміту ЄС в Брюсселі. Одне з питань на порядку денному – якраз Угода про асоціацію. Заплановані бесіди українського президента з президентом Європейської ради Дональдом Туском, Єврокомісії - Жан-Клодом Юнкером і Європарламенту - Мартіном Шульцем.
У липні 2015 року парламент Нідерландів завершив процедуру ратифікації Угоди. Але, як відомо, навесні 2016 року в країні пройшов консультативний референдум (тобто такий, котрий ні до чого не зобов'язує юридично), на якому більшість учасників висловилися проти асоціації України з Євросоюзом, внаслідок чого нідерландський уряд відмовився затвердити прийняте раніше рішення. Тепер Єврокомісія разом з Києвом очікують від Нідерландів пропозицій щодо подальших дій у цьому питанні.
Місяць тому прем'єр Нідерландів Марк Рютте зізнався, що влада країни навряд чи ратифікує Угоду. Він припустив, що вони можуть не ратифікувати документ в частині запровадження поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі, але при цьому Угода може залишитися в силі і буде діяти в цій частині для інших 27 країн ЄС, які повністю ратифікували документ. Тоді заступник глави Адміністрації президента Костянтин Єлісєєв сказав, що в АП не роблять із заяви Рютте трагедію, оскільки уряд Нідерландів готується до парламентських виборів, які відбудуться в країні в березні наступного року. За його словами, сторони знайдуть компроміс щодо механізму ратифікації, і Київ буде відстоювати позицію, що в Угоду не повинні вноситися зміни.
Станом на кінець вересня, якщо вірити єврокомісару з питань торгівлі Сесілії Мальмстрьом, Брюссель пропозиції нідерландської сторони не отримав. На недавньому брифінгу посол ЄС в Україні Хьюг Мінгареллі висловив великий сумнів, що Нідерланди завершать ратифікацію до 24 листопада, коли має відбутися саміт Україна-ЄС у Брюсселі. Хоча парламент Нідерландів своєю постановою вимагав від уряду внести рішення щодо угоди не пізніше 1 листопада.
Народний депутат від БПП і член групи Верховної Ради з міжпарламентських зв'язків з Нідерландами Олексій Гончаренко визнав, що особливої практичної користі від призову Ради до Нідерландів не буде, але депутати, вважає він, повинні були це зробити, навіть якщо змінить свою думку лише один нідерландський депутат.
"Там проблемна ситуація, враховуючи результати референдуму та вибори у самих Нідерландах. Загроза в тому, що Нідерланди можуть відмовитися ратифікувати Угоду. І на цьому буде поставлена крапка, навіть якщо одна країна не ратифікує, це буде означати, що Угода не відбулася", – висловив думку Гончаренко. Він припустив, що документ може бути доповнено окремим документом, який би регламентував, від яких положень нідерландська сторона відмовляється. Але в такому випадку Угоду все одно має бути підтримано парламентом Нідерландів.
Віце-прем'єр з європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Клімпуш-Цинцадзе сказала в коментарі "Апострофу", що Київ повинен нагадати про відповідальність парламенту і уряду Нідерландів і закликати до тиску ті країни-члени ЄС, які завершили ратифікацію ще в минулому році.
"Можливо, завдяки спільному заклику до відповідальності і свідомого прийняття рішень нам вдасться вийти на результат. Але, знову ж таки, важко вплинути на бажаний результат, коли суть дискусії та причини рішення, насправді, не стосуються безпосередньо України", - додає Клімпуш-Цинцадзе.
Дипломат, екс-посол України у Великобританії Володимир Хандогій сумнівається, що заклик ВР в Нідерландах візьмуть до уваги. "Що ми повинні зробити? Ну, ми вичерпали свої можливості. Все залежить від того, яким шляхом підуть Нідерланди, яке остаточне рішення вони приймуть, і як це буде вирішуватися всередині ЄС. З боку інших європейських держав, я сподіваюся, буде відповідний тиск (на Нідерланди, – авт.). Хоча, як мені здається, навряд чи він буде ефективним", – сказав він і пояснив, що на даний момент це, швидше, юридичне питання, ніж політичне.
Хандогій сумнівається, що Україна могла зробити щось ще, щоб перешкодити такому розвитку подій. Він додає, що наша країна потрапила під "каток євроскептичних настроїв". "Але поки що я не бачу реальних загроз для Угоди про асоціацію як такої", – поділився думкою дипломат.
Він вважає, що поки що немає однозначної відповіді на питання, що станеться, якщо Нідерланди в результаті відмовляться ратифікувати Угоду: "На думку деяких наших юристів, це буде "Угода про асоціацію з ЄС, мінус один". Тобто що це не завадить імплементації Угоди, і її будуть виконувати всі, крім Нідерландів. Але поки це тільки один зі сценаріїв".
На даний момент, на думку аналітика Міжнародного центру перспективних досліджень Євгенія Ярошенко, позиція України нагадує позицію "бідного родича, який прийшов до багатого кума просити про допомогу". Він пояснив, що, з одного боку, Києву не можна ігнорувати діалог з Нідерландами, які загальмували процес ратифікації Угоди, але, з іншого, механізмів вплинути на позицію цієї країни Україна не має.
"Заклик провести повторне голосування в Нідерландському парламенті – найбільш реалістичний і розумний в нинішніх умовах. Але питання в тому, як в Нідерландах складеться ситуація, тому що в цій країні стрімко і впевнено зростає популярність євроскептиків. Якщо політсили почнуть спекулювати на темі України, вони можуть втратити свою підтримку, а популісти отримають ще більше бонусів", – вважає Ярошенко.
Україна, зазначив він, по суті, стала жертвою євроскептиків в цій країні, але і зробила ряд помилок в плані інформаційної політики перед референдумом у Нідерландах. "Дуже сильний акцент робився на тому, що Україна хоче в Європу, просили нідерландський народ проголосувати "за". І голландці сприйняли Угоду про асоціацію як реальний крок до членства України в ЄС. А в Нідерландах, в багатій північній країні дуже негативно ставляться до жебраків", – пояснив Ярошенко і додав, що заклики українців проголосувати так чи інакше сприймалися як втручання у внутрішні справи країни.
Експерт припустив, що повторне голосування в парламенті Нідерландів буде вимагати того, щоб партії між собою домовилися щодо Угоди, а це навряд чи станеться до виборів, які відбудуться в березні 2017 року. Тиск з боку європейців і глав європейських інституцій цей процес також не прискорить.
Віце-прем'єр-міністр Клімпуш-Цинцадзе відмовилася говорити про терміни, коли може бути оприлюднене рішення Нідерландів. Київ, за її словами, активно працює над тим, щоб застереження до нератифікації були сприйняті всіма країнами ЄС. На думку Клімпуш-Цинцадзе, якщо Нідерланди все-таки відмовляться ратифікувати Угоду, "перше, що ми отримаємо - це потирання рук в Кремлі", оскільки держави ЄС зіткнуться з ще одним суттєвим викликом і подразником єдності ЄС.
Ярошенко вважає, що один із ймовірних і позитивних для Києва сценаріїв – підписання якогось додаткового протоколу Євросоюзом, усіма країнами-членами ЄС і Україною "про те, що деякі положення не будуть поширюватись на Нідерланди".
"На Нідерланди, – сказав міжнародник, – не буде поширюватися перша глава, де (прописані, - авт.) політичні положення, співробітництво у сфері безпеки і оборони, які носять скоріше декларативних характер, ніж наповнені реальним змістом".
