Новий президент США Дональд Трамп офіційно вступить у свої повноваження 20 січня наступного року. До цього часу Україна має виробити нову стратегію щодо взаємодії із США, яка буде залежати і від того, яку команду набере новий американський президент. На думку експертів, такої стратегії досі не існувало, між тим, нова реальність може вимагати доопрацювання, а то і зовсім переробки зовнішньополітичної стратегії Києва. І це, за чутками, може супроводжуватися навіть відставкою міністра закордонних справ Павла Клімкіна.
Перемога Дональда Трампа і необхідність формування нової стратегії у відносинах з США — загадка, яку українській владі доведеться вирішити протягом наступних кількох місяців. Дональд Трамп офіційно займе посаду президента 20 січня. Не в останню чергу вироблення нових відносин буде залежати від складу адміністрації нового президента США. В американських ЗМІ вже з'явилися прізвища ймовірних кандидатів. Головна проблема для Трампа — досить убогий список людей з Республіканської партії, яких він міг би призначити на ключові посади, оскільки абсолютна більшість республіканців не підтримували Трампа до самого моменту його обрання.
Більшість претендентів — суворо консервативні. Всі вони, до речі, — білі чоловіки в солідному віці. Серед них є і колишні суперники мільярдера в передвиборній боротьбі. Так, губернатор штату Нью-Джерсі Кріс Крісті є одним з кандидатів на посаду генерального прокурора. Інший претендент на цю посаду — губернатор Арканзасу Аса Хатчінсон. Відомого нейрохірурга Бена Карсона, який зійшов з дистанції і виступив на підтримку Трампа, також можуть віддячити посадою міністра охорони здоров'я і соціальних служб.
Прізвища інших учасників кампанії Трампа Ньюта Гінгріча, Джеффа Сешнза і Роберта Коркера також звучать в контексті формування президентського кабінету. Так Гінгріч, як і голова комітету Сенату з іноземних справ Роберт Коркер, претендує на посаду Держсекретаря США. Сенатор від Алабами Сешнз може стати главою Пентагону. Засновник нафтової компанії Lucas Oil Форрест Лукас претендує на посаду міністра внутрішніх справ США, а колишній співвласник інвестбанку Goldman Sachs Стівен Мнучин — міністра фінансів.
Ряд експертів вже відзначали, що призначення деяких претендентів було б хорошим знаком для України. Зокрема, Коркер, Сеншз, Гінгріч і майбутній віце-президент США Майк Пенс стоять на традиційних жорстких республіканських позиціях. Вони підтримують надання Україні так званого летального зброї і явно не прихильні до Кремля. При цьому Майка Пенси називають одним з найбільш консервативних політиків. Зразком для нього є Дік Чейні, прихильник сильної Америки та вкрай жорсткий політик епохи воєн в Іраку і Афганістані. Відомо, що в питаннях, що стосуються Росії та України, Пенс неодноразово дискутував з Трампом.
Правда, радником нового президента США з питань національної безпеки, як повідомляють ЗМІ, майже напевно стане відставний генерал-лейтенант Майкл Флінн, який колись відвідав вечірку Russia Today і сидів за одним столом з Володимиром Путіним.
Незважаючи на те, що в оточенні Трампа вистачає проукраїнськи налаштованих політиків, перешкодою у вибудовуванні нових відносин, можуть стати образливі вислови, які лунали на адресу майбутнього переможця американської президентської гонки з боку деяких українських політиків. Так, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков після заяви Трампа про те, що він розгляне визнання Криму російським, назвав кандидата від республіканців "небезпечним і безсоромним маргіналом, що підігрує Путіну". Коментуючи цю ж тему, екс-прем'єр Арсеній Яценюк написав, що Трамп кидає виклик цінностям вільного світу.
Втім, лаяли Трампа і в інших країнах, тому директор департаменту міжнародних двосторонніх відносин фонду "Майдан закордонних справ" Олег Білоколос вважає, що образи на адресу Трампа від представників України не позначаться на україно-американських відносинах: "Навряд чи це буде чинником у двосторонніх відносинах — вони вище цього".
На думку Білоколоса, Україна взагалі не мала жодної стратегії щодо взаємодії з новою адміністрацією президента США: "Судячи з інтерв'ю нашого посла в США Валерія Чалого, у нього є контакти з людьми, наближеними до Трампу і просто авторитетними республіканцями. Потрібно провести, як мені здається, мозковий штурм і визначитися з пропозиціями та ідеями, з якими після формування нової адміністрації можна виходити на американців і говорити предметно".
Він запропонував, по-перше, створити в Україні центр американських досліджень, до порад якого прислухалися б в українському керівництві. По-друге, вважає Білоколос, потрібно залучати американський бізнес, щоб була увага до України на серйозному рівні. По-третє, поглиблювати військове співробітництво між Україною і США. Ще один спосіб розширити відносини — створити атмосферу довіри, виконуючи дані Білому дому обіцянки.
А на думку старшого аналітика Міжнародного центру перспективних досліджень Анатолія Октисюка, природним наслідком обрання Трампа президентом повинні стати кадрові рішення всередині українського дипломатичного корпусу, які можуть вилитися навіть у зміну міністра закордонних справ. "Ходять чутки, що в нових умовах готується відставка глави МЗС. І вона може статися навіть за власним бажанням Клімкіна. Дипломати говорили мені, що він може бути призначений послом у Римі, а його дружина — послом у Ватикан. І тоді питання: а хто замість Клімкіна?" — сказав "Апострофу" Октисюк. Він пояснив, що у разі відходу Клімкіна потрібно починати все заново" в питанні реалізації Мінських домовленостей, адже вважається, що позиція Клімкіна повністю відповідала позиції президента.
Як зазначив Олег Білоколос, дізнатися, що Трамп і його адміністрація збираються робити з "Мінськом", ймовірно, можна буде з інавгураційної промови нового президента, яка буде проголошена 20 січня.
Екс-міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко, у свою чергу, вважає, що відставка Клімкіна не стане вирішенням проблеми, оскільки деякі ініціативи МЗС блокуються на рівні АП. Екс-міністр також переконаний, що системної стратегії українські дипломати не мають. "Думаю, що вся зовнішня політика останнім часом була рефлекторною: щось відбувається і виникає якась реакція. Ніякої стратегії ані щодо ситуації на сході України, ані щодо того, як залучати до вирішення цієї проблеми наших західних партнерів просто не існувало. Для початку потрібно задатися питанням, чи потрібно її розробляти і хто буде її реалізовувати", — сказав він.
