У минулому році на діяльність Ради виділили 933 млн грн, а в цьому, з урахуванням зростання депутатських зарплат, сума може скласти 1,128 млрд грн. Ці гроші планують виділити на витрати депутатів, автобазу та висвітлення діяльності парламенту в ЗМІ. Кошторис поки не затвердили, оскільки 17 січня в Раді не набралося необхідної кількості голосів. Якщо порівнювати цю суму з тією, яку держава планує витратити на стипендії (4 млрд грн) або пенсії (156 млрд грн), то здається, що депутати запросили собі не так вже й багато. Звичайно, якщо не враховувати, що пенсіонерів в Україні близько 12 млн (дані за 2016 рік), а обраних депутатів всього 423. Трохи більше, ніж депутатам, дісталося Фонду соціального захисту інвалідів — 1,4 млрд грн, а також ветеранам та їх сім'ям на лікування і реабілітацію — 1,9 млрд грн. А ось на шкільний інвентар, меблі та підручники планується витратити в 2,3 рази менше, на відпочинок дітей у таборах "Артек" і "Молода гвардія" — в 7 разів, на премії та гранти для обдарованих школярів і студентів — у 49 раз.
Найбільш економні і найбільш марнотратні
Звичайно, у всіх країнах світу члени парламенту не обмежені в засобах, але є депутати і скромніше українських. Наприклад, у Грузії на витрати парламенту в 2017 році виділили 58 млн ларі, тобто 21,8 млн доларів, українські ж 1,128 млрд грн дорівнюють 40,8 млн доларів за курсом Нацбанку. У Вірменії депутати і зовсім обмежилися 9 млн доларів. Більш того, нашим депутатам вдалося обійти за видатками навіть Швейцарію, там, за даними swissinfo.ch, на одного депутата на рік виділяють близько 140,9 тис. євро. Оскільки в парламенті 246 осіб, то річні витрати становлять 34,7 млн євро, що трохи менше витрат на український парламент, які становлять 38,2 млн євро за курсом НБУ. При цьому варто враховувати, що зарплата швейцарського депутата трохи вище середньої зарплати в країні. У Франції і Португалії депутат отримує вдвічі більше середньої, Австрії та США — втричі, ну, а в Україні, враховуючи кошторис на 2017 рік, у 5,7 разів, приблизно таке ж співвідношення в Росії та Італії. Але, на щастя, до Бразилії, де зарплата нардепа в 10 разів вище середньої, нам ще далеко.
Крім чистої зарплати, депутат будь-якої країни отримує додаткове фінансування. Так в 140,9 тис. євро швейцарського депутата входять зарплата (60 тис. євро), оплата транспорту, харчування та проживання у готелях (50 тис. євро), канцелярські товари та витрати на помічників (30,9 тис. євро). Українські депутати теж включають витрати на поїздки і канцелярські приналежності до кошторису. Наприклад, на свій проїзд по території України вони виділили близько 12,8 млн грн — лише на 6 млн менше, ніж на пільговий проїзд для студентів. Крім того, їм відшкодовуються витрати за проживання, канцелярію, телефонний зв'язок і відрядження у виборчі округи. Радує, що порівняно з минулим роком сума цих витрат не збільшилася, вона становить 208,7 тис. грн на кожного депутата. Також у парламенті передбачений зарплатний фонд для помічників, торік кожному депутату з цього фонду виділили 300,9 тис. грн. Якщо скласти всі витрати на забезпечення діяльності депутата і його щомісячну зарплату в 25 тис. грн, то річні витрати на одного нардепа складуть 809,6 тис. грн.
А от судячи з того, що бюджет на медицину і освіту особливо не збільшився, порівняно з минулим роком, то учням і хворим краще забезпечення не світить і в 2017 році.
450 — багато чи мало?
Неодноразово піднімалося питання про те, що Рада дорого обходиться країні. І якщо ж вчителям і лікарям зарплати піднімають за рахунок скорочень, чому б не застосувати це правило і для нардепів? Про те, що в парламенті їх занадто багато, говорили вже не раз. Наприклад, у Грузії всього 150 депутатів, а в Білорусі - взагалі 110.
Ще в 2015 році була зареєстрована електронна петиція до президента, яка пропонувала залишити в Раді 100 депутатів. Вона набрала необхідну кількість підписів, Петро Порошенко розглянув її, але не затвердив. Між тим скоротити кількість парламентаріїв пропонували навіть самі депутати. Так, нардеп від Народного фронту Вікторія Сюмар вважає, що Раді достатньо 150 нардепів.
"Вважаю, що 450 депутатів — це багато. В основному, це статисти, робота яких полягає в тому, щоб натискати на кнопки", — заявляла Сюмар.
Думки, що кількість парламентаріїв варто скоротити, дотримуються й інші народні депутати — Антон Геращенко, Борис Колесніков, Володимир Парасюк і Михайло Поживанов.
"Оптимальна кількість депутатів у Раді — 200 осіб", — сказала Парасюк в коментарі "Апострофу". На його думку, скорочувати число депутатів потрібно не заради скорочення фінансування, а для підвищення ефективності роботи. Тому потрібно залишити 200 депутатів, які будуть добре працювати за гідну заробітну плату та не будуть прогулювати.
Зазначимо, що сам Парасюк при цьому аж ніяк не є зразковим депутатом. Як свідчать дані на сайті Верховної Ради, він відвідав лише близько третини всіх засідань парламенту.
Скоротити або депрофесіоналізувати
Але чи дійсно скорочення допоможе заощадити бюджет? І чи впораються депутати зі своєю роботою, якщо їх буде менше?
"Питання не в тому, скільки має бути депутатів. У свій час Болгарія провела радикальне скорочення депутатського корпусу, а у деяких держав депутатів набагато більше, ніж у нас. Мова йде про ефективність їх роботи. Я думаю, що частково можна піти шляхом депрофесіоналізації депутатського корпусу", — заявив у коментарі "Апострофу" політолог Кость Бондаренко.
В Україні до 1993 року існувала норма, згідно з якою депутати отримували символічну платню у Верховній Раді, паралельно народні обранці мали основну роботу виконували свої депутатські обов'язки фактично на громадських засадах. У багатьох країнах така практика досі є. Наприклад, у Польщі всі міністри одночасно є депутатами. Політолог вважає, що українським парламентарям теж потрібно повернутися до такого суміщення.
"З одного боку, можна скорочувати кількість депутатів, тим більше що в 2000 році на референдумі народ України проголосував за скорочення депутатського корпусу до 300 осіб, але це рішення так і не було ухвалено. Але з іншого боку, як показує досвід, у той час, коли нардепи працювали на непрофесійній основі, вони були набагато ефективніше, ніж нинішній парламент", — пояснює Бондаренко.
Але точно сказати, яке число депутатів буде оптимальним для Ради, складно. Цифри називають різні, наприклад, депутат Борис Колесніков запропонував взагалі обмежитися 75-150 депутатами.
Директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала вважає, що зменшення фінансування Ради — питання другорядне, набагато важливіше її функціональність, і тут кількість депутатів важливої ролі не грає.
"Я думаю, що питання треба розглядати не з точки зору скорочення чи не скорочення депутатів. Потрібно виходити на рационалізування системи управління. Якщо говорити про законодавчий орган, то я прихильник двопалатного парламенту, де нижня палата обирається за відкритими партійними списками, а верхня — на мажоритарній основі від регіонів. Це було б правильно", — зазначив він у коментарі "Апострофу".
Політолог вважає, що Рада не справляється з тими викликами, які зараз стоять перед країною, а зміна кількості депутатів не допоможе вирішити проблему.
Враховуючи думку експертів, можна зробити висновок, що навіть якщо кількість депутатів у парламенті скоротять, то це не означає, що на Раду виділять менше грошей. Якщо обов'язки поділять між рештою парламентаріями (скільки б їх не було), то кошти – тим більше. Збільшать кожному розтрати на канцелярію, дзвінки і відрядження, помічників більше виділять, яким теж потрібно платити. Звичайно, не забудуть депутати збільшити собі зарплату, раз навантаження зросло.
