"Гіві відправився на зустріч до Мотороли" – так звістку про ліквідацію ватажка батальйону бойовиків "Сомалі" Михайла Товстих у Донецьку зустріли в соцмережах. Багато хто вважає такий фінал Гіві закономірним. Однак часті ліквідації бойовиків змушують задуматися про те, яку мету переслідує Кремль, проводячи ці зачистки, і як це відіб'ється на подіях на Донбасі. "Апостроф" поцікавився, що стоїть за вбивством чергового ватажка бойовиків.
Юрій Карін, військовий експерт і головред сайту "Інформаційний спротив":
Хто такий Гіві? Це – продукт російської пропаганди. Навколо Гіві і Мотороли роздули багато шуму, а насправді вони не є професійними військовими. А Гіві ще й був не в ладах і з Захарченком. Зараз Кремль проводить зумисну зачистку бойовиків на Донбасі, щоб взяти ситуацію під свій контроль. Донбаських ватників їм не шкода, вони стали не потрібні. Їх замінять на якісних російських військових для того, щоб взяти ситуацію в свої руки. У російських військкоматах вже розпочався набір контрактників. Тепер потрібно готуватися Плотницькому і Захарченку, вони – наступні на черзі.
Зорян Шкиряк, радник міністра внутрішніх справ:
Я неодноразово говорив, що, за нашими оперативними даними, рішення про ліквідацію ватажків терористичних банд в Кремлі було ухвалено давним-давно, бо Путін не залишить живими основних свідків своїх військових злочинів і актів терору проти держави Україна.
Стосовно ліквідації Гіві, я все ж таки схиляюся до того, що це була узгоджена позиція Захарченка із російськими спецслужбами, конфлікт між Гіві та Захарченком досяг певного апогею. Мова йшла як про перерозподіл фінансових потоків, так і про перерозподіл сфер впливу, перерозподіл награбованого, тієї "допомоги", яка надходила від Російської Федерації.
А в загалі для нас немає значення. Зачистили – і зачистили. Точно, я думаю, в Україні сльозу ніхто не пустить. Від перестановки доданків сума не змінюється. Прийде інший такий самий покидьок, як і Гіві, який більш лояльний до тієї чи іншої структури Російської Федерації. Війна не припиниться ні в якому разі, агресія буде тривати. Ми повинні й в подальшому працювати над зміцненням обороноздатності й захищати національні інтереси України, працювати над захистом нашого інформаційного простору.
Анатолій Октисюк, старший експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД):
Очевидно, що йде зачистка одіозних бойовиків-терористів. Щотижня там когось вбивають, або хтось вмирає при загадкових обставинах. Це все робиться для того, щоб створити сприятливі умови для проведення амністії в Україні і наступного кроку – виборів. Російські спецслужби зачищають поле, щоб забулося все те, що ті зробили. Немає людини – немає проблеми. Тоді і буде менше питань щодо амністії. Кремль готує ґрунт для нових переговорів. Це хороші вихідні умови для запуску нового переговорного процесу. Далі завдання: вирішити, що робити з Захарченко і Плотницьким. Думаю, їх там же ліквідують або кимось замінять.
Андрій Діхтяренко, журналіст, головний редактор "Реальної газети":
Питання не в тому, хто вбив Михайла Товстих, – "деенеровці", українські спецслужби, диверсанти або хто-небудь ще. Проблема таких людей, як Гіві, зараз в тому, що вони не потрібні нікому: ні своїм "новоросам", ні українській стороні, ні своїм російським кураторам. Вони відпрацювали своє, встигли дуже сильно наслідити як в плані військових злочинів, так і в плані якихось бізнес-розборок, у яких так чи інакше брали участь. Той же Гіві публічно на камеру принижував українських військових. Для людей, які воюють і з тієї, і з іншого боку, подібні вчинки неприйнятні з цілого ряду неписаних кодексів. Зараз усі чудово розуміють, що якщо ти катуєш військового супротивника, то завтра з тобою інша сторона може зробити теж саме, якщо не гірше. Знаю, що серед людей, які воюють з тієї сторони зокрема, лише один цей вчинок викликав велике відторгнення. І таких людей, як Гіві або Моторола, незважаючи на весь російський піар і сумнівну славу, мало хто поважав.
Вбивство цих людей, як би це цинічно не звучало, виглядає цілком природно. Ці люди не влаштовують нікого. Вони встигли вже зробити свою брудну роботу і тепер так чи інакше сходять з політичної сцени.
Але те, що зараз відбувається в ДНР, і те, що відбувається в ЛНР, – різні процеси. Так, нещодавня смерть Болотова може бути пов'язана з боротьбою за владу всередині Луганська. У Донецьку – більше схоже на прибирання сцени, зачистку від небажаних в плані іміджу "елементів".
Чи покращиться Мінський процес – сумніваюся. Складно сказати, чи буде загострення. Адже воно вже існує. Так чи інакше, усі чекають, що в цьому році будуть якісь зрушення, які будуть зроблені кроки і однією, і другої стороною, щоб залагодити цей конфлікт. Поки не дуже на це схоже, але надія є. Якраз позбавлення від таких осіб, як Гіві і Моторола, - добрий знак для всіх, хто стежить і з нетерпінням чекає, коли ж ця війна закінчиться. Чим менше таких людей залишиться, тим все-таки легше буде сідати за стіл переговорів: на сцену тоді вийдуть інші люди, не бойовики, які заплямовані кров'ю. Тоді буде простіше вирішити цей конфлікт.
Аркадій Бабченко, російський журналіст:
На самому початку цієї війни я говорив, що, якщо ти починаєш будувати бандитську квазідержаву, то жити ти будеш добре, але недовго. І нічим іншим це скінчитися не могло. Хто його підірвав? Або Росія прибирає неугодних, або місцеві бандитські розборки за гроші і котеджі, або це спецслужби України – не суть важливо. Ніякого іншого варіанту розвитку подій бути не могло. І обов'язково слід далі чекати нових зачисток серед бойовиків.
Колись це все устаканиться: туди посадять людину з Москви, яка буде влаштовувати РФ, поляна буде захищена, і на цьому все зупиниться. Якщо, звичайно, до того моменту ДНР і ЛНР будуть існувати. До того моменту там будуть взаємні підриви, взаємні вбивства. Це – суть подібних квазідержав, нічого іншого там в принципі не може бути. Подивіться на Чечню зразка 1998 року – і все стане зрозуміло. Далі, можливо, на Донбасі буде Придністров'я чи Абхазія – не визнані ніким держави без можливості виїхати і ввести бізнес. Інших варіантів там немає ніяких.
