Майже три роки триває розслідування справи про розстріли Небесної сотні, але українське суспільство так і не отримало відповіді на питання про те, хто стріляв і коли буде покарано винних. За цей час правоохоронні органи, зокрема, Генпрокуратура так і не розкрила імен тих, хто причетний до кривавих подій на Євромайдані. На сьогоднішній день, незважаючи на гучні заяви колишніх і нинішнього генпрокурорів, покарана за все лише одна людина.
18-20 лютого виповнюється рівно три роки з моменту трагічних подій під час Євромайдану. Тоді за ці три дні загинуло більше сотні протестувальників і ще 17 силовиків. Але винні в розстрілах досі не названі, не зважаючи на заяви всіх попередніх і нинішнього генпрокурорів. І перший постмайданівський генпрокурор Віталій Ярема, і Олег Махніцький та Віктор Шокін, заявляли про відчутний прогрес у справі щодо розстрілу Небесної сотні. Шокін в жовтні 2015 року навіть заявив про те, що "справа фактично розслідувана", при цьому звинуватив Махніцького в затягуванні процесу і фактичному провалі розслідування.
Нинішній глава ГПУ Юрій Луценко вважає, що прокуратура істотно просунулася у справі Майдану. За його словами, за злочини під час Євромайдану, засуджено 35 осіб. Також Луценко повідомив, що зараз органи прокуратури розслідують 259 проваджень про злочини, вчинені під час протестів, тоді як про підозру повідомлено 350 фігурантам. Також в прокуратурі розслідуються справи і про постріли в силовиків з боку Майдану.
Пізніше глава Департаменту спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк, який фактично є головним слідчим у цій справі, повідомив, що "з 35 вироків реальне покарання застосоване лише до однієї особи — одного з тітушок". Також Горбатюк уточнив, що з тих 350 людей, яким оголошено підозру, 48 є високопоставленими чиновниками. При цьому Горбатюк підкреслив, що судові розгляди "не дійшли навіть до екватора".
Слід зазначити, що зараз під вартою перебувають п'ять колишніх співробітників спецпідрозділу МВС України "Беркут" Сергій Зінченко, Павло Аброськін, Олександр Маринченко, Сергій Тамтура, Олег Янішевський. Екс-беркутівцям було повідомлено про підозру у вбивствах активістів Євромайдану 20 лютого на вулиці Інститутській. Святошинський районний суд об'єднав кримінальні провадження стосовно колишніх беркутівців Маринченко, Тамтури, Янишевського, обвинувачених у розстрілі 48 активістів Євромайдану, зі справою Зінченка і Аброськіна, яких звинувачують у вбивстві 39 майданівців. Вважається, що саме у цій справі, щодо розстрілів 20 лютого, слідство просунулося найбільше. Решта беркутівців, яким було оголошено підозру за цим епізодом, втекли до Росії, де більшість з них отримали громадянство.
У лютому 2017 року стало відомо, що Росія відмовила Україні в екстрадиції 12 екс-беркутівців, так як вони тепер є громадянами Росії. У тому числі і в екстрадиції екс-командира "Беркута" Дмитра Садовника.
Загалом, підозри в розстрілах генпрокуратура висунула проти колишнього керівництва країни і правоохоронних органів, зокрема, щодо екс-президента Віктора Януковича, міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка.
У прокуратурі говорили, що накази віддавав безпосередньо Янукович. "Ми бачимо, що на вершині цієї піраміди знаходиться безпосередньо Віктор Янукович, який давав незаконні вказівки... А далі вже йдуть інші особи, які все це виконували",— в 2015 році заявляв прокурор Владислав Куценко.
Януковича у справі про розстріли на Майдані пізніше допитували по Скайпу, правда, в якості свідка у справі беркутівців. Свою вину президент-втікач всіляко заперечував, а звинувачував вже нинішню українську владу.
Пізніше стало зрозуміло, що ніякого відчутного ефекту допит Януковича не дав, а адвокат Небесної сотні Євгенія Закревська розповідала "Апострофу", що, на її думку, захисники беркутівців діяли в інтересах Януковича і ініціювання допиту більше схоже на піар.
Генпрокурор пізніше заявив, що вже з березня ГПУ готова буде пред'явити нові підозри Януковичу та іншим екс-чиновникам.
Незважаючи на всі гучні заяви, можна говорити, що слідство мало просунулося в розслідуванні. Адвокати кажуть про свідоме затягування справи, і серед причин називають не тільки великий обсяг, а й небажання самих правоохоронців і керівництва країни довести цю справу до завершення. Адвокат сімей Небесної сотні Віталій Титич розповів "Апострофу", що є безліч об'єктивних і суб'єктивних факторів, які впливають на розслідування. "Слідство не забезпечено на належному рівні, ні матеріальними ресурсами, ні людськими, ні технічними. Це є ганебним, що головне розслідування в Україні, як його назвали керівники держави, на такому рівні. До об'єктивних причин можна віднести і неякісне розслідування в через низьку кваліфікацію слідчих ", — говорить юрист.
Також Титич вказав на величезну протидію з боку правоохоронної системи та колишньої української влади. "У них є всі карти в руках, судова система, правоохоронні структури створювалися ними і вони взяли її повністю під контроль, тому вони тримають всі нитки в своїх руках і якщо можна щось завалити, то вони це роблять. Крім того, є тотальна протидія правоохоронних органів, які знищували докази замість того, щоб їх зберігати.
А ще часто судді і є ті самі підозрювані, іноді навіть обвинувачені в кримінальних провадженнях, пов'язаних з протидією акціям протесту, і вони розглядають цю справу. Ну, яке вони можуть виносити рішення в такому випадку?
Тобто, з одного боку керівники держави ляскають себе в груди і пускають скупі сльози на Інститутській, кажуть, що все буде розслідувано, і в той же час суддя Печерського суду 7 місяців не дає доступу до матеріалів на запит слідчого ", — додає Титич.
Народний депутат України і активіст Євромайдану Ігор Луценко також розповів "Апострофу", що причинами такого повільного розслідування справи є відсутність політичної волі у вищого керівництва держави, перешкоджання з боку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова і непрофесіоналізм слідчих. "Політичної волі немає, тому що очевидно, що з Опоблоком йде політична співіпраця, і не з руки когось із них притягнути до відповідальності. Бо прецедент награбованого майна він небезпечний і для самого Порошенка, бо він не так сильно відрізняється від своїх колишніх колег з Партії регіонів. Ну, і в цілому по Майдану просто Порошенко не питав жорстко ні з Махніцького, ні з Шокіна результати розслідування. Що стосується Авакова, то зрозуміло, що йому потрібна своя ручна поліція і за рахунок цього він багатьох поліцейських покриває ", — впевнений парламентарій. Нардеп також вважає, що генпрокурор перетворив цю справу в політичну. "На відміну від всіх інших прокурорів, Луценко цю справу зробив політичною. В тому, що він хоче показати суспільству результати розслідування справ по Майдану, у мене немає сумнівів, що він робить якісь зусилля, але інше питання: чи доб'ється він чогось? " — розповів Луценко.
Про непрофесіоналізм слідчих, як однієї з основних причин повільного розслідування справи говорить і політичний експерт Тарас Чорновіл. "Основний фактор затягування, на превеликий жаль, в слідчій оперативній групі, яка займається цим питанням і в дуже повільних діях Горбатюка. Йому створили хороший імідж, його хвалять антикорупціонери, всі його сприймають добре. Я не сумніваюся, що він чесний, але він має кілька особливостей. Перше, він реально боїться йти зі справою до суду, він має з цим проблеми, і тому ним керує логіка затягування процесу. Чому адвокати Небесної сотні жодного разу не виступили критично щодо нього? Більш того, піднялося багато шуму, коли Луценко йому оголосив догану за повільний розгляд справи і небажання притягувати винних до процедури заочного засудження. Проблема існує в слідчій групі, її вже звільнили від багатьох задач: на ній висіли справи за злочинами команди Януковича, в тому числі, фінансово-економічними, але у них відібрали все, крім злочинів проти Майдану. Залишили більшу половину, тієї слідчої групи, яка була — приблизно 50 слідчих, які повинні розслідувати одну справу, але вони і її розслідувати не можуть. Мені здається, це якась унікальна безпорадність, і саме через позицію адвокатів Небесної сотні, поміняти слідчо-оперативну групу кардинально, передати справу іншій групі просто неможливо сьогодні. Розслідування стало заручником громадської думки, яка взялася вибілювати тих слідчих, які, відверто кажучи, свою роботу не виконують", — прокоментував "Апострофу" Чорновіл.
Слід зазначити, що прогресу в розслідуванні немає, не тільки щодо до масового розстрілу учасників протестів під час подій на Майдані 18-20 лютого, але і щодо до перших, і, мабуть, найвідоміших жертв Майдану — Сергія Нігояна, Романа Сеника та Михайла Жизневського, яких убили 22 січня 2014 року.
"Ніякого руху в цьому кримінальному провадженні немає. Там можна щось встановити виключно за допомогою свідчень тих осіб, які вчинили цей злочин, були прямо до нього причетні, але очевидно, що очікувати таких речей неможливо. У цій справі багато проблем, наприклад, зброю не можна ідентифікувати. Стосовно Нігояна — це картеч, щодо Жизневського - це "Форт", його вбили патроном для зупинки транспортних засобів. Так, офіційно цей патрон ніде не продавався, він був виключно на озброєнні МВС, але цього недостатньо для кримінального обвинувачення конкретної особи", — пояснив "Апострофу" Віталій Титич адвокат сімей Небесної сотні.
