Українська влада вирішила не обмежуватися забороною російських соціальних мереж та георгіївської стрічки і повернулася до обговорення введення візового режиму з РФ. У Верховній Раді відновилися переговори про голосування за відповідну постанову. Чи знайдуться голоси під візовий режим з Росією, і що може завадити ухваленню такого рішення, розбирався "Апостроф".
Проект постанови №4030 про припинення дії Угоди між урядом України і урядом Російської Федерації про безвізові поїздки громадян України і РФ був зареєстрований першим заступником голови Верховної Ради України Андрієм Парубієм в лютому 2016 року. До активного обговорення візового режиму з Росією в парламенті повернулися тільки восени, після арешту в РФ українського журналіста Романа Сущенка. У жовтні 2016 тепер вже спікер ВРУ Андрій Парубій після консультацій з лідерами фракцій виніс проект на розгляд парламенту, але депутати так його і не розглянули.
Як розповідав тодішній глава фракції "Блок Петра Порошенка" Ігор Гринів, до нього просто не встигли дійти. Але неофіційна версія була дещо інша: для голосування не знайшлося достатньої кількості народних депутатів. Найчисленніша фракція в парламенті - БПП - в більшості була проти введення візового режиму з РФ. І, незважаючи на готовність Радикальної партії і фракції "Самопоміч" підтримати проект постанови, питання віз з Росією відклали, але, як виявилося, ненадовго - вже навесні до нього знову повернулися.
Тему візового режиму з Росією в стінах парламенту активно почали обговорювати ще восени 2016 року, після того як в Росії заарештували українського журналіста Романа Сущенко
Як стало відомо "Апострофу", зараз на засіданнях фракції "Народного фронту" активно обговорюють можливість введення візового режиму з РФ. Як розповів один з парламентарів-фронтовиків, головне, чим зараз стурбовані в НФ - пошук голосів для прийняття позитивного рішення, щоб осіння ситуація не повторилася знову.
Як розповів "Апострофу" глава фракції "Народного фронту" Максим Бурбак, в НФ хочуть, щоб питання про візи з Росією було в терміновому порядку поставлене на голосування. На питання про те, чи знайдуться вже зараз голоси для ухвалення постанови, Бурбак відповів стверджувально. Підкресливши, що позитивно готові проголосувати і партнери по коаліції - фракція БПП.
Однак парламентарі від БПП неофіційно зізнаються, що піти на такий ризикований для репутації крок готові не всі, особливо у ситуації, коли можливі дострокові вибори. Не готові говорити і про однозначну позицію президента України Петра Порошенка щодо цього питання.
Публічно цю тему парламентарі від пропрезидентської фракції коментують досить стримано і акуратно. Так, за словами нардепа від БПП Григорія Шверка, введення віз з Росією - тема, яка вимагає тривалого обговорення. "Я вважаю, що санкції проти ворога - це правильна справа, але кожен раз потрібно розуміти, щоб це не виявилося санкціями проти самих себе. Як це зробила Росія свого часу, коли запроваджувала зустрічні санкції, що вдарили безпосередньо по росіянах. Тому нам не треба бути схожими на них. Я вважаю, що будь-яка ініціатива має право на існування, її потрібно уважно обговорити, порахувати, зрозуміти, хто від цього виграє, хто програє, і тільки після цього приймати рішення", - розповів він "Апострофу".
Також, за словами Шверка, поки дане голосування не обговорювалося на засіданні фракції БПП.
В інших фракціях думки розділилися, але свої голоси готові віддавати як в "Самопомочі", так і в Радикальній партії. Не готові голосувати тільки в "Опозиційному блоці", що цілком прогнозовано, з огляду на публічну риторику опоблоківців.
Поки в Раді шукають голоси, саме українське суспільство налаштоване неоднозначно щодо впровадження візового режиму з Росією. За словами соціолога, директора фонду "Демократичні ініціативи" Ірини Бекешкіної, це питання фактично розколе суспільство навпіл. "Половина сприйме позитивно - це Західний регіон, частково Центральний регіон. А Схід і Південь країни, тобто там, де багато родичів у Росії, сприймуть це негативно, звичайно, як і ті, хто їздить в Росію працювати", - прокоментувала соціолог "Апострофу".
Бекешкіна зазначає, що таке рішення не призведе до масових протестів, але буде мати негативні електоральні наслідки для влади. "З одного боку, таке рішення було б логічним, тому що ми ніби як воюємо, але це гібридна війна, вона досить половинчаста: якщо зайти в будь-який магазин, то можна побачити товари з Росії, здійснює діяльність Сбербанк Росії, але, не дивлячись на це, ми воюємо. Це якась непослідовність дій, і для людей, які мають родичів в Росії - я не знаю скільки їх, але припускаю, що багато - це матиме великі незручності", - також впевнена Бекешкіна.
Експерти вважають введення візового режиму з Росією тим рішенням влади, що прийняте пізно
У той же час дипломат і експерт фонду Майдану закордонних справ Олександр Хара вважає введення візового режиму з Росією дещо невчасним рішенням.
"Президент не виконав вимоги імперативних норм Конституції, а також закону про оборону і не вжив усіх заходів відповідно до законодавства. Відповідно, зараз ця ініціатива з візами для росіян трохи неадекватна, вона не принесе позитивний або потрібний результат повною мірою. Ми реагуємо із запізненням на збройну агресію РФ. Блокування соцмереж, візи з РФ - це мала бути стратегія протидії військовій агресії. Обмеження на пересування і поширення товарів повинні були бути введені з самого початку, і, можливо, так званої "русской весны" не було б, якби вчасно перекрили кордон", - зазначив в коментарі "Апострофу" Хара.
Дипломат також упевнений, що з Росією слід вводити не візовий режим, а особливий режим пропуску на час військових дій. "Оскільки є країна-агресор, і ми в стані війни, то треба взагалі зробити особливий режим пропуску на територію України російських громадян, і з території України теж. За великим рахунком, в стані війни ми повинні мати не візовий дозвіл, а це повинна бути окрема процедура, коли СБУ контролюватиме хто їде туди, хто їде сюди, кого не пускати зі своїх причин, і, відповідно, ми не повинні нічого пояснювати. Тому що візовий режим передбачає нормальні відносини між країнами. Хоча візовий режим - це потрібна річ, і добре, якщо його приймуть", - зазначив експерт.
У будь-якому випадку, важливо пам'ятати, що попри всі переговори і консультації, навіть у разі позитивного рішення, Верховна Рада може тільки рекомендувати Кабінету міністрів ввести візи з Росією. Подальше рішення - за Міністерством закордонних справ України і президентом Петром Порошенком, якому може не вистачити політичної волі прийняти таке рішення. Обережність у висловлюваннях з даного питання соратників президента говорить про ймовірність такого сценарію.
