Суддя Окружного адміністративного суду Києва заборонила Київраді підписувати та публікувати рішення про перейменування проспекту генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича. Суд прийняв таке рішення на підставі позову громадських організацій. Чому проблема щодо перейменування має штучний характер, а рішення суду суперечить нормам законодавства, "Апострофу" розповів голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В’ятрович.
- Чому намагаються заблокувати цей процес (перейменування вулиць у Києві, - "Апостроф")?
- Перейменування відбувалося з дотриманням всіх процедур: перейменування підтримала топонімічна комісія, було активне громадське обговорення, за результатами якого відбулося голосування на сесії міської ради. Тому будь-яке намагання призупинити втілення цього рішення, покладаючись на закон, є абсолютно неможливим через те, що процес перейменування пройшов з дотриманням закону. Що стосується такої уваги до постаті Романа Шухевича, то це найбільш яскрава історична постать ХХ століття, антирадянський символ, який співмірний зі Степаном Бандерою. Тому для багатьох увічнення такої людини в столиці України буде означати майже остаточний розрив з радянським минулим, чого вони, очевидно, не хочуть.
- Цей процес ініціюють екс-регіонали. Це їх власна життєва позиція чи політичне замовлення?
- Ці так звані екс-регіонали - абсолютно проросійські, залежні політики. Я сумніваюсь, що це їх життєва позиція, це швидше виконання якихось зобов’язань перед Росією. Для Росії дуже важливо утримувати Україну в орбіті свого впливу, зокрема через історію. Показово, що ця боротьба проти історії, Бандери, Шухевича порівнюється з боротьбою проти європейської інтеграції, нищівною критикою безвізу тощо.
- Під час війни з Росією, яке значення таких перейменувань для перемоги над ворогом?
- Має дуже важливе значення, заважаючи на те, що Росія у цій війні спирається на рештки того радянського, що є у свідомості українського суспільства. Чим менше цього радянського залишатиметься, тим менше можливостей для розгортання антиукраїнських дій Росії на території України.
Якщо говорити в цьому контексті про Шухевича, то він став символом найбільш успішного спротиву радянському тоталітарному режимові, думаю, що такі символи зараз надзвичайно потрібні українському суспільству для мобілізації на боротьбу проти сучасної Росії.
- Хто міг би ще стати таким символом як Бандера, Шухевич?
- Очевидно, що це Симон Петлюра – людина, яка стала символом українського національного руху у ХХ столітті. Це фігура, яка зазнала фальсифікацій та приниження з боку радянської, а зараз російської пропаганди та історіографії.
- Суспільство готове до таких перейменувань?
- Як свідчать дослідження центру Разумкова, більшість українців (понад 50%) підтримує такі рішення й декомунізацію в цілому. Зважаючи на те, наскільки активними є обговорення щодо цих перейменувань, то питання справді важливе для людей. Можна сказати, що в активної частини суспільства є абсолютне розуміння, чому це повинно відбуватися.
Я не вважаю, що перейменування проспекту генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича мало відбутися після якоїсь додаткової інформаційної роботи. Я переконаний, що інформації про Романа Шухевича в інформаційному просторі достатньо для того, щоб зробити висновки про те, що він заслуговує, щоб проспект було названо його ім’ям.
Роботу з подальшого інформування з приводу того, ким був Шухевич та чому він заслуговує на це перейменування, слід продовжувати. Але не варто робити її прологом до самого перейменування.
- Чи можна говорити, що ця проблема, яка виникла навколо перейменування проспекту Ватутіна на проспект Шухевича, має штучний характер?
- Так, проблема штучна, я в цьому переконався, бо неодноразово чув, що робота, яку ми робимо, призведе до розколу в суспільстві та громадянської війни, будуть протести тих, хто не погоджується з перейменуванням. Але такого немає, тому вважаю, що декомунізація відбулася успішно, зокрема, завдяки підтримці активної частини суспільства.
- Чи існує ризик того, що місцева влада може своїми ініціативами довести ситуацію з перейменуванням до абсурду - в кожному селі будуть вулиці Шухевича та Бандери? Чи не нагадуватиме це радянські часи з безліччю вулиць, провулків, проїздів та тупиків імені Леніна в кожному населеному пункті?
- Такої ситуації не буде. Бо згідно з українським законодавством перейменування відбувається виключно з ініціативи місцевої громади. Тому в нас не виникне така ситуація, коли громади будуть синхронно приймати рішення про перейменування всіх вулиць на Бандери та Шухевича. Цю ситуацію не варто порівнювати з радянськими часами, коли не було жодного громадського обговорення, а існувала лише лінія партії.
