Росія постійно змінює тактику, в тому числі скорочуючи кількість терактів на окупованих територіях та збільшуючи на підконтрольних Києву. Про те, хто зможе зупинити Володимира Путіна і як Україна буде використовувати закон про переформатування АТО, якщо його ухвалить Верховна Рада, в бліц-інтерв'ю "Апострофу" розповів екс-заступник начальника Генштабу генерал-лейтенант Ігор Романенко.
- Чи ймовірні провокації з боку Росії на Донбасі напередодні саміту G-20? Чи буде Путін використовувати цей фактор для того, щоб перекласти всю відповідальність за конфлікт на Україну і виставити її перед Заходом "терористичною державою", з якою не варто вести переговори?
- В тому або іншому вигляді Путін буде намагатися нав'язати цей напрямок. Для цього він буде використовувати військові арсенали, які має. Головний його важіль - застосування збройних сил. Ми неодноразово бачили: коли проходили зустрічі в Нормандському форматі або інших форматах, то відбувалося загострення. Це всі вже розуміють. В різних структурах кажуть, що його прийоми стають відомими, і все частіше роблять заяви щодо того, що він просто шахрай, який використовує відомі методи. Хоча завжди піднімається питання: "Це ще треба довести".
Я думаю, що висока ймовірність того, що будуть нові провокації, нові підходи. І нові підходи вже задіяні - це і підрив полковника Шаповала [в Києві], і полковника СБУ [Олександра Хараберюша] в Маріуполі, і кібератаки. Росіяни вже проаналізували ситуацію в Україні і розуміють, що старі методи не дають бажаних результатів. Посилюється диверсійна боротьба, продовжуються кібератаки.
Другу хвилю кібератак, яка повинна була відбутися, СБУ вже заблокувала - вони краще підготувалися, допомогли закордонні фахівці. Зараз розглядається питання допомоги з боку зарубіжних партнерів. Боротьба триває. Там, однозначно, по серверах, які вилучили, по діях, які вчинялися, можна доводити, що це росіяни. Знайдуться (в Україні, - "Апостроф") ті, хто скаже: "Ви все будете говорити, що це Росія". По-перше, так воно і є насправді. По-друге, Росія робить все, щоб тут перебували їхні апологети, які поводили би себе таким чином.
- Можемо говорити, що Росія переходить від примітивних провокацій на окупованих територіях до більш витончених способів дестабілізації підконтрольних Києву територій?
- Там [на окупованій території] це вже приїлося, і вони вже не вважають, що це ефективно.
- 17 липня - річниця катастрофи "Боїнга" на Донбасі. Чи буде цього разу чергова порція вигаданих Росією фактів, що спростовують її причетність до цієї трагедії або ж вони будуть мовчати?
- Звичайно. У зв'язку з тим, що буде річниця, вони будуть знаходити і шукають нові свідоцтва цим обставинам. Вони пройшли шлях, коли вигадували літаки (українські літаки, що начебто збили малайзійський авіалайнер, - "Апостроф") та інші засоби, розповідали про трупи, які були завантажені, а потім підірвані. Зараз новий фейковий підхід - це український "Бук". Вони погоджуються, що був "Бук", але (за словами російських пропагандистів, що вже спростовано слідством, - "Апостроф") український і з підконтрольної Україні території.
- Ймовірно, вони будуть цю версію розганяти?
- Їм потрібно щось для внутрішнього споживання і пропаганди використовувати. Обличчя зберігати треба. Війну треба вести далі, тому треба певним чином обробляти своїх громадян.
- Продовжуючи тему війни на Донбасі. Найближчим часом в Раді будуть голосувати за законопроект щодо переформатування АТО. Якщо його ухвалять, як зміниться ситуація на фронті?
- Найголовніше, що закон буде сприяти використанню Збройних сил та інших структур, які б забезпечували дії силових державних структур в тому, щоб відновити визнані кордони України і суверенітет України.
- Ми можемо використовувати цей закон для посилення власних позицій?
- Звичайно, але його потрібно ґрунтовно підготувати. Це може або стати початком припинення війни, причому з позитивними результатами для України, або бути холостим пострілом.
- Росія може використовувати цей закон як привід для ескалації конфлікту, звинувативши Україну в порушенні Мінських угод?
- А що ми порушили? Ми закликаємо рухатися по Мінську, вони цього не хочуть. Кожен трактує по-своєму, а зрушень вперед немає. Для того, щоб реалізувати Мінськ, потрібно на цілодобову роботу завести ОБСЄ, озброїти її спостерігачів, а росіяни проти, тому і просування немає. Їх можна примусити силою, і це треба робити.
Також не виконуються два перших пункти Мінських угод - перемир'я і обмін полоненими, а це буде тривати до тих пір, поки Путіна не додавлять. Така можливість і план є у американців. Європейці (Німеччина і Франція) в цьому сенсі залежні економічно, отже і політично.
Як тільки американці заговорили про нові санкції, пов'язані зі скрапленим газом та "Північним потоком-2", то відразу Німеччина, Австрія і Франція заявили, що це не узгоджувалося з європейцями і завдає їм шкоди...
Німці будують "Північний потік" - постачають труби і все інше. Турки кораблі зі скрапленим газом у Чорне море не пропускають. Мотивують це небезпекою для Стамбула, хоча бойові російські кораблі пропускають зі зброєю, і нічого, а тут цивільний корабель. Коли ризики використовуються у військово-політичних цілях, то це багато про що говорить.
Я вважаю, що у них недостатньо сили, щоб змінити позицію Путіна. Його можна тільки силою змусити, а це можуть зробити тільки американці.
- Якою буде американська стратегія?
- Якщо в Трампа співпадуть бізнес-підхід мільярдера та позиція успішного державного менеджера, то можна мати економічну і військово-стратегічну користь. Якщо Америка почне постачання свого газу, то це - обвал Росії. Якщо американці обмежать можливість будувати нафтопроводи, то вони посилять контроль у цій сфері. Тільки в Америці і Канаді є технології для розробки енергоносіїв у складних північних умовах, у росіян таких технологій немає.
Якщо цей процес буде запущено, то, однозначно, це призведе до дуже серйозних наслідків для економіки Росії, на рівні тих наслідків, які були з нафтою і газом для Радянського Союзу. Коли це почало працювати, то спочатку розвалилася Рада економічної взаємодопомоги (РЕВ) з Варшавським договором, потім розвалився Радянський Союз. Якщо вони будуть рішуче просуватися вперед, то це чекає й на Росію.
- Сьогодні третя річниця визволення Слов'янська та Краматорська. Звільнення цих населених пунктів пройшло без масштабних бойових сутичок. Якою, на вашу думку, може бути операція зі звільнення інших населених пунктів Донбасу, враховуючи, що противник знайомий з місцевістю і зміцнив свою оборону, та й підтримка населення є?
- В залежності від варіанту звільнення - мирного чи силового. Я не представляю інтереси влади, а висловлюю свою експертну думку, тому вважаю, що "хорватський сценарій" або його частина для звільнення цих територій повинні готуватися силовими структурами. Самі структури потрібно зміцнювати і забезпечувати засобами, підвищувати потенціал.
Це навіть при мирному вирішенні буде запорукою того, що воно буде просуватися.
- Це буде додатковим аргументом на випадок непередбачених ситуацій?
- Так. Я думаю, так. Якщо є можливість врятувати життя сотень тисяч наших військовослужбовців, то треба намагатися це зробити.