Головною загрозою для України на тимчасово окупованих територіях Донбасу залишаються регулярні російські війська і найманці, а не місцеві ватажки бойовиків. Про це, а також закони щодо Донбасу й те, чи загрожує Україні агресія РФ у вигляді повномасштабної військової операції, в інтерв'ю "Апострофу" розповів координатор групи "Інформаційний спротив", народний депутат ДМИТРО ТИМЧУК.
- Ватажок бойовиків так званої ДНР Олександр Захарченко заявив, що окупований регіон може повернутися до складу України, якщо в Києві відбудеться зміна влади, або ж повернення Донбасу можливе, якщо вбити півтора мільйона жителів ОРДЛО, які начебто за Росію. Які загрози несе цей меседж?
- Захарченко залишається в своєму репертуарі. І я не думаю, що всі його висловлювання про те, що "ми дійдемо до Ла-Маншу", що "ми завтра захопимо Київ, потім захопимо Харків", чогось варті. Зараз він говорить про те, що ОРДЛО може повернутися до складу України за іншої влади, маючи на увазі проросійський протекторат.
Я не думаю, що ці заяви Захарченка з кимсь погоджують. Та і його рівень інтелектуального розвитку залишає бажати кращого.
З іншого боку, це емоції у відповідь на закон про реінтеграцію Донбасу, який буде ухвалюватися в другому читанні. Я впевнений, що в Москві, Луганську і Донецьку уважно вивчили обидва законопроекти - і закон №7163 ("Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях"), і закон №7164 ("Про створення необхідних умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей").
З приводу продовження особливого статусу (положення про особливості місцевого самоврядування, - "Апостроф") для Донбасу, то в Москві спочатку раділи і вітали закон, але його уважне вивчення дає розуміння, що, по-перше, ці два закони дуже пов'язані між собою, по-друге, ніяких плюсів через продовження особливого статусу на рік для бойовиків немає. З тієї простої причини, що в законі, який діяв три роки, була чітко вказана дата місцевих виборів на Донбасі – 7 грудня 2014 року. Відповідно, в законопроекті №7163 закладаються передумови, щоб перенести цю дату, а в законопроекті №7164 зазначено, що всі ці норми можуть діяти тільки після виведення російських військ з Донбасу.
Насправді те, що в Москві сприйняли як перемогу, для них такою не є. А те, що у нас кричали, що це зрада, я б так не називав.
А півтора мільйона жителів Донбасу, яких "треба вбити" – це не більше, ніж емоційна фантазія і бурхлива уява пана Захарченка та його реакція на ці закони.
- Яких загроз варто очікувати від Росії у зв'язку з ухваленням законів?
- Коли йдеться про те, що півтора мільйона людей будуть битися до останньої краплі крові проти "української хунти" у разі військового вирішення проблеми Донбасу, я особисто в це абсолютно не вірю. Тут потрібно розуміти, що і навесні 2014 року жителі Донбасу не так сильно рвалися воювати з "проклятою київською хунтою". Якби не російські найманці і регулярні підрозділи ЗС РФ, то ніякої проблеми Донбасу на сьогодні б не було.
Тому загрозу можуть нести тільки дії Росії, а не цих шавок із так званих ЛНР і ДНР.
- Чи будуть нові загрози після ухвалення закону, в якому Росія називається агресором?
- Я вже вкотре повторюю, що Україна визначила Росію агресором ще в січні 2015 року. Є відповідна постанова Верховної Ради України. Це міф - те, що ми не називали Росію агресором.
Інше питання, що в постанові ВРУ не були визначені юридичні наслідки цього визнання. А законопроект №7163 уже визначає ці наслідки – території ОРДЛО є окупованими, Росія несе повну відповідальність за їх утримання і так далі. У цьому вся різниця.
А Україна законодавчо назвала Росію агресором ще два роки тому.
"Відповідно до законопроекту 7163 території ОРДЛО є окупованими, і Росія несе повну відповідальність за їх зміст", - відзначає Дмитро Тимчук
- В такому разі, чи може Київ оголосити Росії війну? Які це матиме наслідки?
- Ми, взагалі-то, законодавче поле міняємо під те, щоб проводити бойові дії на Донбасі, але при цьому не оголошувати стан війни з Росією. У цьому спочатку була основна проблема, оскільки наше пострадянське законодавство і те, що напрацьоване за час незалежності України, будувалося таким чином, що передбачалася тільки широкомасштабна відкрита агресія. Ніхто не передбачав варіантів гібридної війни. Відповідно до чинного закону про оборону, президент України повинен був подавати до Верховної Ради рішення про оголошення стану війни з агресором, оголошувати військовий стан на всій території або на частині, залученій в конфлікт, створювати ставку верховного головнокомандувача, яка вже командувала б усіма військами по всіх напрямках.
А в нас йдуть бойові дії тільки на певних ділянках у певному регіоні. Відповідно як штаб АТО, так і об'єднаний оперативний штаб матимуть повноваження тільки на цій території, а не на території всієї України. Тобто багато нюансів.
Звичайно, законопроект №7163 приймається дуже пізно, оскільки вже в 2015 році було зрозуміло, що ми перейшли в повністю військову операцію, що постійно підправляти законодавство під реалії АТО – це проблематично, складно, громіздко і невиправдано. Але ми пішли тим шляхом.
Зараз законопроект №7163 повністю відповідає існуючим реаліям. Він побудований на агресії Росії, передбачає повноцінну військову операцію і відповідає тим викликам, які несе гібридна війна.
А дії Росії? Зараз все впирається у визначення формату можливої миротворчої місії на Донбасі.
Ми їм не оголосимо війну з однієї простої причини. Порівняйте військово-економічний потенціал і збройні сили України і Росії за чисельністю і складом. Це було б дуже необачно з нашого боку, по-перше.
По-друге, треба розуміти, що після шести хвиль часткової мобілізації населення вже втомилося від проведення подібних заходів, загалом, українці просто втомилися від війни. А війна з Росією – це однозначно загальна мобілізація. Тому це не буде варіант весни 2014 року, коли можна було на хвилі патріотизму мобілізувати наших людей у високому морально-психологічному стані. Зараз такої картини не буде. Змушувати людей воювати з-під палки – це теж не кращий варіант.
Є ще одна деталь, яка стосується загальної мобілізації. Це не просто – взяв у руки зброю і пішов воювати. Це ще й переведення економіки на військові рейки. Якщо нашу економіку зараз змусити працювати виключно на фронт, то та негативна економічна ситуація, яка є на сьогодні, перетвориться на колапс протягом декількох тижнів. Тобто з будь-якої сторони варіант оголошення війни Росії для нас закінчиться трагічно.
- Чи є загрози, що Росія почне широкомасштабну операцію навіть без оголошення війни?
- Безумовно. І наш Генштаб відпрацьовує відповідний сценарій протидії. Зараз бойові дії на Донбасі йдуть з використанням лише сухопутних військ. Інші види Збройних сил використовуються обмежено, зокрема ВМС у вигляді морської піхоти. Авіація використовується лише при забезпеченні – евакуації поранених і так далі. Для виконання бойових завдань авіація не використовується.
Але, тим не менше, бойова підготовка йде дуже насичено. За останні два роки в повітряних силах йде наліт за рівнем міжнародних нормативів – 110-120 годин на льотчика за рік. Тоді як ще в 2015 році у нас елітні льотчики мали наліт максимум у 30-40 годин. Тобто треба розуміти, що наш Генштаб відпрацьовує всі варіанти, в тому числі варіант широкомасштабної і відкритої агресії Російської Федерації проти України.
"Генеральний штаб України відпрацьовує всі варіанти, в тому числі варіант широкомасштабної і відкритої агресії Російської Федерації проти України", - говорить координатор групи "Інформаційне опір"
Наскільки ми зможемо стримувати агресію, які будуть наслідки і яка буде тривалість цих дій – сказати досить проблематично. Але очевидно, що нам необхідно буде розраховувати і на територіальну оборону, на створення бази партизанської війни і так далі. У відкритому протистоянні у Збройних сил України шансів довго протриматися не так багато, а тим більше перейти в наступ і дійти до Уралу.
- Але питання не в цьому. Якщо путінські танки підуть на Київ, то головне питання - як стримати ворога.
- Я б не говорив про путінські танки, які підуть на Київ. Сучасна операція – а я думаю, що росіяни не такі дебіли, щоб проводити відкриту агресію виключно силами танків і мотострілкових частин і з'єднань – починається з роботи авіації і ракетного озброєння. Знищуються комунікації, пункти управління військами, цивільні об'єкти стратегічного призначення. Тільки після цього вступають в дію сухопутні війська – мотострілкові і танкові частини.
Ми можемо довго розповідати про ППО. Як представник комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони, я володію певною інформацією, яку, на щастя, не можна озвучувати. Але я вам скажу, що у нас там все далеко не так гладко, як хотілося б.
- В такому разі, чи допоможе нам американська летальна зброя, яку ми так хочемо отримати з-за океану?
- По-перше, ще немає принципової згоди щодо летальної зброї. Тому досить таки проблематично ділити шкуру невбитого ведмедя. Ми можемо висловлювати свої побажання, а американська сторона по лінії військових може навіть погоджуватися з цим. Але поки в Білому домі немає політичного рішення, це все розмови ні про що.
