25 жовтня російська влада після довгих переговорів прийняла рішення відпустити на волю кримськотатарських політиків Ахтема Чийгоза та Ільмі Умерова, яких було засуджено в анексованому Криму. Домогтися такого успіху в переговорах з Кремлем вдалося не Україні, а Туреччині. Важливі деталі дізнався "Апостроф".
Хто допоміг Чийгозу і Умерову
Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров був затриманий співробітниками ФСБ Росії ще в травні 2016 року. Тоді його звинуватили в публічних закликах до сепаратизму. 27 вересня 2017 року Сімферопольський районний суд в анексованому Криму засудив заступника голови Меджлісу до двох років колонії-поселення.
Його земляка і заступника голови Меджлісу Ахтема Чийгоза затримали в січні 2015 року. Головним звинуваченням проти Чийгоза була його участь у мітингу 26 лютого 2014 року на підтримку територіальної цілісності України під стінами Верховної Ради Криму. Чийгоз отримав більш суворий вирок – 8 років колонії.
З моменту затримання Умерова і Чийгоза їх справи в Україні та в усьому світі називали політично мотивованими. Нагадаємо, Меджліс кримськотатарського народу в Росії названий "екстремістським". З того ж часу почалися переговори щодо звільнення політв’язнів. Україна закликала світове співтовариство підключитися до цього процесу. А одним з головних союзників у цьому питанні стала Туреччина в особі її президента Реджепа Таїпа Ердогана.
Читайте також: На Путіна вчинили особливий тиск: Чубаров про звільнення заручників Кремля в Криму
Одразу після новини про звільнення Умерова і Чийгоза президент Петро Порошенко на своїй сторінці у Facebook висловив подяку Ердогану за допомогу в процесі. Він зазначив, що ця тема обговорювалася з президентом Туреччини у Нью-Йорку під час Генеральної асамблеї ООН і під час візиту Ердогана до Києва 9 жовтня.
У зв'язку з цим головним переговірником з Кремлем заслужено називають саме Туреччину, керівництву якої вдалося знайти підхід до президента РФ Володимира Путіна.
"Я від самого початку говорив, що політичного рішення в подібних справах немає. В Росії немає суду, в Росії є придаток виконавчої влади, який втілює в життя політичні рішення. І якісь політичні рішення з іншим знаком можуть прийматися тільки на політичному рівні. Не випадково за останній місяць президент Туреччини зустрічався і з Володимиром Путіним, і з Петром Порошенком. І, мабуть, були досягнуті певні політичні домовленості", - розповідає "Апострофу" адвокат кримськотатарських політиків Микола Полозов.
Він підкреслив, що про підготовку звільнення Умерова та Чийгоза українська влада знала давно, це не вирішувалося за день-два. До того ж, була умова нерозголошення інформації.
"Це було, перш за все, вимогою турецької сторони", - пояснює адвокат, додаючи, що він не може розкрити всі деталі.
Варто зазначити, що Чийгоза і Умерова не просто відпустили, а помилували. А самі укази про помилування засекречені. Полозов підкреслив, що його підзахисні не писали ніяких прохань про помилування.
Тим часом, заступник голови комітету Держдуми РФ у справах національностей, один із кримських політиків, що підтримали свого часу окупантів, Руслан Бальбек розповів російським ЗМІ, що замість Чигйоза і Умерова про помилування просив муфтій мусульман Криму Еміралі Аблаєв.
"За інформацією, що є в мене, за зверненням муфтія мусульман Криму, духовного лідера кримських татар, президент Російської Федерації, сповідуючи принципи гуманізму, помилував… Ахтема Чийгоза та Ільмі Умерова. І, незважаючи на те, що найкраще місце для них – це в'язниця, вони звільнені з-під варти і за їхнім бажанням передані турецькій владі", - прокоментував Бальбек одному з російських інформагентств.
Сам Чийгоз вже заявив, що муфтій Криму співпрацює з окупантами, і зазначив, що не вважає Аблаєва самостійною особою. Муфтій же подякував Путіну за рішення помилувати заступників голови Меджлісу.
Крім того, Полозов заявив "Апострофу", що звільненим політв'язням на сьогоднішній день не заборонений в'їзд до Криму.
"Можливо, надалі рішення зміняться, але я не можу гарантувати конкретні дії Кремля", - сказав юрист.
Роль Ердогана
Як говорилося вище, весь переговорний процес зі звільнення Умерова та Чийгоза ліг на плечі президента Туреччини Ердогана. Він відомий своїм умінням балансувати у відносинах між Росією і Європою. Незважаючи на те, що у світі Ердогана часто називають диктатором, це не заважає йому втримуватися на політичній арені та не втрачати своєї значущості.
Прикладом стало звільнення двох в'язнів Кремля. Нагадаємо, що лідерів Меджлісу після звільнення відправили до Туреччини, і лише звідти вони повинні прибути в Україну.
Адвокат Микола Полозов не виключає, що це могло бути умовою Ердогана. З іншою думкою виступив посол України в Туреччині у 2008-2016 роках Сергій Корсунський.
"Я думаю, це пов'язано з тим, що між материковою частиною України і півостровом немає прямого авіасполучення, тому вибрали Туреччину. І це вірно. Тому що Ердоган брав у цьому участь", - прокоментував він "Апострофу".
Корсунський впевнений, що Туреччина весь час порушувала питання про політв'язнів у Криму, і, можливо, це в якийсь момент набридло Путіну.
"Можливо, на певному етапі й сам Ердоган сказав Путіну, що треба мати совість [по відношенню до кримських татар]. Але я не думаю, що це означає зміну позицій по відношенню до кримських татар і Криму в цілому", - вважає дипломат.
Своєю участю в переговорах турецька влада показала, що вона готова бути мостом між Росією і західним світом, в тому числі, по переговорному процесу навколо ситуації в Україні. На думку екс-генерального консула України в Стамбулі Богдана Яременка, таким чином Туреччина намагається підвищити свою роль в Європі.
"Туреччина, яка не запровадила санкції проти Росії (маються на увазі санкції за анексію Криму, – "Апостроф"), з одного боку, має більше можливостей розмовляти з Росією, а з іншого боку повинна якось доводити відданість ідеалам і задекларованим принципам перед світом. Тому це досить розумний крок з боку турецької дипломатії", - зазначає він.
Політолог Петро Олещук також звернув увагу на те, що Росія передала політв’язнів саме Туреччині. У коментарі "Апострофу" він зазначив, що це може означати певний дипломатичний жест з боку Кремля, який відмовляється вважати Україну рівноцінним партнером.
"Таким чином Росія ще раз підкреслює, що вони не бажають мати справу з українською владою. Питання вони вирішують або з "рівноцінними партнерами" в особі Туреччини, або з Віктором Медведчуком, якого вони ставлять вище української влади", - припускає експерт. Варто зазначити, що Медведчук часто бере участь у переговорах з Кремлем в питаннях звільнення українців, в тому числі нардепа Надії Савченко та кримського активіста Геннадія Афанасьєва.
В Україні поки не поспішають робити прогнози, що ж в результаті отримає РФ за так зване "помилування" Умерова і Чийгоза. Можливо, ці плюси для Кремля не настільки очевидні і матеріальні.
"Швидше за все, це жест доброї волі, тому що Росія зацікавлена в налагодженні відносин із Туреччиною", - розмірковує Олещук.
"Навряд чи Росія висувала якісь умови Ердогану, тому що вона розуміє, що Туреччина – не та держава, яка страждає від того, що Умеров і Чийгоз незаконно засуджені. Я не думаю, що це вимагало великих жертв з боку Туреччини", - вважає Яременко.
Він додав, що в цій ситуації свої інтереси є і в Туреччини, вони можуть стосуватися Сирії, курдів, економічних проектів тощо.
"Інтереси Ердогана чітко визначені. Але час покаже, які умови і ким були висунуті заради звільнення політв’язнів", - підсумував дипломат.