13 листопада в Белграді відбулась чергова зустріч спецпредставника Держдепартаменту США щодо України Курта Волкера з помічником президента Росії Владиславом Сурковим. Тема все та ж - припинення військових дій на Донбасі та введення миротворчої місії ООН на окуповані території. За даними джерела "Апострофа" в українській владі, в переговорах США і РФ намітився прорив, більше того, вже можна давати обережні прогнози щодо дати завершення конфлікту на сході. Про який сценарій завершення війни домовляються представники Дональда Трампа та Володимира Путіна і які очікування від їхніх переговорів в Україні, з'ясовував "Апостроф".
Коли чекати миротворців на Донбасі?
Третя за ліком зустріч Волкера і Суркова не дала конкретних результатів. Американці привезли росіянам на розгляд 29 пропозицій щодо розгортання контингенту ООН до проекту резолюції Москви щодо миротворців, та погодила тільки 3 пункти.
"Небагато, звичайно. Але все-таки три - не нуль. Краще, ніж нуль", - прокоментував Сурков результати переговорів.
Пізніше на сайті посольства США в Росії з'явилася спільна заява сторін про те, що, незважаючи на різне бачення вирішення конфлікту на Донбасі, переговори продовжаться, а США і РФ проаналізують висловлені думки. Крім того, сторони зійшлися на необхідності виконання Мінських угод.
"Єдиним ключовим моментом, який обидві сторони вважають для себе прийнятним, є те, що об'єднує США і Росію - це теза, що основою повинні бути Мінські угоди. Тобто вперше прозвучало офіційно, що основою для введення миротворців повинна бути прив'язка до цих угод", - зазначив політолог Петро Олещук в коментарі "Апострофу".
Він задався питанням, який сенс від цих зустрічей, якщо вони не дають нових рішень.
"По суті ми повертаємося до вихідних положень, які були позначені ще в Мінських угодах. Тоді виникає питання, а в чому доцільність введення самих миротворців, якщо все зводиться до виконання угод?" - зазначив політолог.
При цьому невідомо, які саме три пункти схвалила Росія. Ніхто з учасників не став озвучувати деталі. До того ж, зустріч знову пройшла тихо і без гучних заяв.
Владислав Сурков
"Я думаю, що три пункти, відносно яких було досягнуто якоїсь угоди, якраз не ключові. А ключові, що стосуються місця розміщення миротворців і низки інших моментів, не були узгоджені", - сказав "Апострофу" політичний аналітик Андрій Бузаров. Він вважає, що не варто чекати швидкого узгодження позицій з важливих питань.
Разом із тим, за даними джерела "Апострофа" в українській владі, певні домовленості між США і РФ вже є. Як мінімум, американський президент Дональд Трамп і його російський колега Володимир Путін вже приблизно розуміють, як буде вирішено конфлікт на Донбасі. І остання зустріч Волкера і Суркова - тому доказ.
"Вони домовилися, в них вже є проект резолюції. По суті, вони вже перейшли до його обговорення. Це величезний прорив. Зараз Трамп і Путін, Волкер і Сурков забезпечують роботу над проектом американсько-російської домовленості щодо України. Той факт, що нас там немає, - а вони вже обговорюють документи, а потім Волкер нас інформує і ставить перед фактом - це вже повинно бути ключовим висновком", - каже співрозмовник видання.
За його інформацією, на даний момент підтримано російський проект резолюції щодо миротворців, який багато в чому відображає реалізацію Мінських угод в інтерпретації РФ.
"І той факт, що американці підготували 29 пропозицій, три з яких вже прийнятні, - це величезний прогрес. Головне - те, що вони погодилися, що, по-перше, Мінськ повинен бути основою врегулювання, по-друге, ті проблеми, які з нашої боку висувалися як неможливі для виконання (тобто контроль кордону або вибори), вирішуються шляхом введення миротворців ООН, по-третє, вирішується питання, будуть миротворці ООН розміщені на всій території Донбасу або тільки на лінії розмежування, а від цього залежить, чи буде в них багатокомпонентний мандат з функцією розгортання", - розповіло джерело "Апострофа".
В разі остаточного узгодження резолюції, за його словами, ймовірний сценарій розвитку подій може виглядати наступним чином: перший крок - контроль над лінією розмежування сторін, другий крок - ухвалення парламентом України законів про вибори, деокупацію Донбасу, третій крок - розгортання на всій території місії ООН і проведення виборів, четвертий крок - після проведення виборів фактично легітимізація місцевої влади відповідно до закону, що стосується особливого порядку місцевого самоврядування в ОРДЛО, п'ятий крок - зняття миротворців, допуск українських військ до кордону і функціонування окремих регіонів на Донбасі відповідно до українських законів.
"Фактично про це вже домовилися США і Росія", - зазначає джерело.
При цьому, за його словами, можуть виникнути проблеми, якщо миротворців розмістять лише на лінії розмежування сторін, а ВР не проголосує з питань амністії або виборів. У такому випадку конфлікт буде фактично заморожено: "Якщо ж у мандат миротворців запишуть тільки проведення виборів, то це буде найбільшою загрозою, тому що проводити вибори без доступу переселенців, без доступу наших партій, без інформаційного доступу - це фактично можливість легітимізувати те, що там зараз є. У цьому величезна небезпека".
Також джерело "Апострофа" прогнозує, що проект резолюції можуть ухвалити до кінця року, а до 2019-го є шанс на остаточне вирішення питання Донбасу.
"Якщо до кінця року ухвалять резолюцію, то півроку вивчатимуть деталі, як розміщувати місію ООН. Це означає, що на осінь наступного року почнеться розгортання місії. І якраз до травня 2019 року можливі вибори на території ОРДЛО, а на жовтень - вже участь у виборах до ВРУ. Тобто фактично Петро Порошенко зможе на наступні вибори йти під гаслом миру, мовляв, він виконав те, що обіцяв. А той факт, що в нас будуть фактично незалежні утворення, які постійно будуть шуміти, це нікого не цікавить", - відзначив співрозмовник видання, резюмувавши, що від резолюції залежить, чи буде весь Донбас під контролем України, чи конфлікт буде заморожено. Крім того, дуже важливе питання, чому переговори зараз ведуться без України.
Разом з тим, в українському політикумі говорять про великі надії на переговори і вірять, що Володимир Путін вже готовий йти на конструктивний діалог, а також приймати рішення, необхідні для Києва.
"Я думаю, що вони будуть знаходити компроміс. Тому що в лютому 2018 року США, відповідно до закону про санкції, повинні повністю оприлюднити всі дані щодо кремлівської еліти (закон про персональні санкції, - "Апостроф"). Тому поступливість Росії буде наближатися з кожним днем, аж до моменту оприлюднення інформації", - сказала "Апострофу" представник президента у Верховній Раді і нардеп від фракції "Блок Петра Порошенка" Ірина Луценко.
Вона переконана, що важливим фактором є голосування у другому читанні за законопроект, що стосується деокупації Донбасу, що дозволить Україні рухатися далі в питаннях введення миротворчої місії та отримання оборонної летальної зброї. Луценко не сумнівається, що будуть поступки з боку Кремля.
А ось її колега по фракції Олексій Гончаренко підходить до питання інакше. Він намагається зрозуміти, про що насправді думає Путін.
"Ми не розуміємо одного: Путін серйозно грає в цю гру і реально готовий на миротворців або тягне час і чекає на президентські вибори (у березні 2018 року, - "Апостроф"). Якщо він внутрішньо готовий, то у нас є шанс. Але якщо він цього не хоче, то ми нічого не зможемо зробити. І Волкер не зможе його змусити", - сказав політик "Апострофу".
Нардеп упевнений, що не варто припиняти переговори. Але немає сенсу чекати появи миротворців на Донбасі до президентських виборів в Росії.
Народний депутат Олексій Гончаренко впевнений, що немає сенсу чекати появи миротворців на Донбасі до президентських виборів в Росії
Трохи іншої думки дотримується Андрій Бузаров.
"Як до президентських виборів малоймовірне [розміщення місії ООН], так і після. Не варто прив'язувати переговори до президентських виборів, тому що від цього нічого не залежить", - підкреслив аналітик.
Газ (не) зупинить Путіна
Однак самих лише зустрічей недостатньо, щоб переговори давали бажані результати. Потрібно також вживати інших заходів, які можуть негативно вплинути на економіку Росії. На думку позафракційного депутата і голови Комітету ВРУ у закордонних справах Ганни Гопко, все крутиться навколо російського газу.
"Україні потрібно розраховувати на те, що США допоможуть Європейському союзу зрозуміти, що необхідно зменшувати експорт нафтопродуктів і газу з Росії на ринки ЄС. Тому що найслабше місце Путіна криється в тому, що 75 відсотків усіх нафтопродуктів з РФ йдуть на ринки ЄС. І поки це не зрозуміють в ЄС, Путін не буде поступливим", - поділилася з "Апострофом" Гопко.
"США і ЄС потрібно виходити з новими стратегіями. Тому що цей переговорний момент може бути нескінченним", - категорично заявила вона.
А от на думку Андрія Бузарова, такий варіант тиску на Росію малоймовірний.
"Я не згоден, що ці заходи можуть якось впливати на Путіна з точки зору поступки. Можливо, такі заходи можна використовувати як форму покарання за факт агресії на Донбасі, анексію Криму. Але з точки зору того, що це дасть результат, я не розглядаю такий варіант. Це все залежить від позиції Путіна", - підсумував аналітик.
