Останні кілька днів увага громадськості була прикута до процесу призначення директора Державного бюро розслідувань і скандалів, що його супроводжували. Новий правоохоронний орган покликаний перейняти на себе функції розслідування особливо тяжких злочинів та злодіянь, вчинених високопоставленими чиновниками та правоохоронцями. Хоча закон про ДБР набув чинності більше, ніж півтора року тому, саме бюро досі так і не запрацювало. Кому невигідний новий орган і до чого призведе зволікання з його запуском, розбирався "Апостроф".
Труба для ДБР
Державне бюро розслідувань (ДБР) мало стати українським аналогом американського ФБР. Створення нового органу було передбачено коаліційною угодою та умовами надання Україні безвізового режиму з Євросоюзом. Хоча спроби створення бюро розслідувань робилися ще домайданною владою. Так, у 1998 році на той момент президент Леонід Кучма видав указ "Про національне бюро розслідувань України". Однак тоді Конституційний суд постановив, що указ "виданий з перевищенням повноважень президента України й не відповідає Конституції".
Крім того, створення ДБР передбачав новий Кримінальний процесуальний кодекс, який Верховна Рада ухвалила в 2012 році. Остаточно вирішити питання створення ДБР на законодавчому рівні вдалося вже після Революції Гідності. Закон про ДБР був ухвалений парламентом 12 листопада 2015 року і набув чинності 1 березня 2016 року. Згідно із законом, до підслідності нового органу зокрема віднесені злочини, вчинені високопосадовцями – екс-президентами, міністрами та їх заступниками, нардепами, прокурорами, суддями та поліцейськими.
У прикінцевих положеннях КПК було передбачено, що норми про підслідність ДБР вводяться в дію не пізніше, ніж за 5 років з дня набрання чинності кодексу, тобто не пізніше 20 листопада 2017 року. Саме з цього дня Генеральна прокуратура втрачає повноваження щодо досудового розслідування справ і має передати їх Держбюро розслідувань або Національному антикорупційному бюро. Але оскільки перше так і не запрацювало, багато хто заговорив про правовий колапс.
Поки конкурсній комісії вдалося обрати директора ДБР та його заступників. Так, у четвер, 16 листопада, усі дев'ять членів комісії віддали свої голоси за Романа Трубу як кандидата на посаду голови нового відомства. Його першим заступником комісія обрала Ольгу Варченко, ще одним заступником – Олександра Буряка. Тепер відібрані кандидатури направлені прем'єр-міністру, остаточно їх має затвердити президент України Петро Порошенко.
Варто зазначити, що тривалий час фаворитом конкурсу на посаду директора ДБР був перший заступник керівника Головного департаменту стратегічного планування та оперативного забезпечення Адміністрації президента Олексій Горащенков, що неофіційно підтверджували у провладних колах. Але за кілька днів до фіналу конкурсу екс-співробітниця Національного агентства з питань запобігання корупції Ганна Соломатіна заявила, що він був куратором Банкової щодо НАПК і нібито з ним співробітники агентства мали погоджувати результати перевірки е-декларацій українських чиновників. Ця історія змусила АП шукати нового кандидата і, за інформацією ЗМІ, за день до голосування за директора було запропоновано підтримати кандидатуру Труби, який наразі очолює юридичну фірму "Сектор права". Відомо, що кандидат пройшов за протекцією секретаря РНБО Олександра Турчинова. Імовірно, він же і запропонував президенту цю кандидатуру і його повну лояльність.
Цікаво, що журналіст Роман Бочкала опублікував у себе в Facebook результати тестів кандидатів, де навпроти імені Труби стоїть результат "ненадійна особа (супервисокий ризик)", що тим не менш не завадило йому отримати одностайну підтримку від конкурсної комісії.
Хто гальмував запуск Держбюро розслідувань
Уже зараз у владі впевнені, що Держбюро розслідувань буде повністю готове до роботи тільки за рік. Головним винуватцем зриву дедлайну нардепи називають Кабінет міністрів.
"Затримка сталася через те, що в законі "Про Державне бюро розслідувань" було зазначено, що потрібно провести співбесіду на поліграфі. А процедуру співбесіди мало затвердити Міністерство охорони здоров'я. Це затягнулося на вісім місяців. І це було вигідно всім", - розповів "Апострофу" нардеп від "Народного фронту" Антон Геращенко.
Один з членів конкурсної комісії також вказує на провину Кабміну.
"Ми провели конкурси швидко, дійшли до детектора брехні. Але положення і закону про детектор брехні немає. А в законі про ДБР прописано обов'язкове проходження детектора. А для цього потрібна була сертифікована програма. Ми написали лист, її Кабмін доручив провести Міністерству охорони здоров'я, воно її писало, потім два місяці її затверджував Кабмін. Коли затвердили, виникло питання, де брати гроші. Для цього потрібно провести тендер. Але на комісії вирішили зробити по-іншому. Долучили міжнародних партнерів, вони погодилися. Потім комісія вибрала поліграф. Це все не від нас залежало", - поділився він з "Апострофом".
Головним винуватцем у зриві дедлайну запуску ДБР називають Кабінет міністрів України
Така тривала процедура наводить на думку, що із запуском нового органу, який має зайнятися злочинами топ-чиновників і правоохоронців, тягнули цілеспрямовано. Джерело "Апострофа" у фракції "Блок Петра Порошенка" підтверджує: у владі не хочуть появи ДБР.
"З'являється ще один потужний орган, який бореться з корупцією і злочинністю у вищих ешелонах влади. З'являється конкурент, який буде мати право працювати під НАБУ. Забирають у Генпрокуратури такий потужний важіль, як слідство. Тому і для них невигідна поява ДБР", - розповів співрозмовник видання.
Начальник управління спецрозслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк в коментарі "Апострофу" взагалі заявив, що Україні не потрібне Держбюро розслідувань, принаймні в такому вигляді, в якому його хочуть запустити.
"Це зайва трата коштів. На мою думку, ДБР має бути основним слідчим органом в державі, який займається тяжкими злочинами загальнокримінальної і низької корупції, яка не підпадає під НАБУ, - сказав "Апострофу" Горбатюк. – Коли готувався закон, то в ньому було розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів проти особистості, тобто вбивства, бандитизм, злочинні організації та угруповання. А передостаннім голосуванням це викреслили, і наразі в нього залишилося розслідування загальнокримінальних злочинів – вбивства, ДТП, крадіжки, дрібна корупція, не підслідна НАБУ – скоєних правоохоронцями та вищими посадовими особами. Це невелика кількість злочинів. Незрозуміло, навіщо створювати масу підрозділів для такого вузького кола злочинів? Воно фактично стає таким органом, який буде впливати на правоохоронців і на вищих посадових осіб без взяття на себе функцій головного слідчого органу держави".
Зазначимо, сам Сергій Горбатюк також подавався на посаду директора бюро, але його кандидатуру конкурсна комісія відсіяла на відбірковому етапі через відсутність п'ятирічного стажу роботи на керівних посадах.
Крім обрання директора відомства та його заступників, гальмується також процес набору штатних співробітників нового правоохоронного органу. У самому законі про ДБР не прописані кваліфікаційні вимоги до майбутніх працівників, тому нардепи запропонували його доповнити.
"Кожного разу на погоджувальну раду вноситься відповідний законопроект. Але спікер Андрій Парубій не ставить на голосування зміни до закону про ДБР", - зазначає джерело.
Така ситуація може призвести до того, що навіть якщо президент і затвердить кандидатуру директора бюро вчасно, воно так і не запрацює, адже ніхто не буде знати, яким чином набирати штат.
Правовий колапс
Без рядових співробітників і приміщення Держбюро розслідувань не зможе перейняти кримінальні справи від Генпрокуратури, яка з 21 листопада втрачає функцію слідства.
"Природно, нікому нічого передано не буде, оскільки немає кому передавати. Державне бюро розслідувань створено, якщо говорити юридично. Але воно не виконує на сьогодні функції досудового слідства, оскільки в ньому відсутній хоча б один призначений співробітник. Хоча закон вимагає цієї передачі справ", - пояснює "Апострофу" юрист і прокурор ГПУ Владислав Куценко.
Щоб вирішити проблему, що склалася, був підготовлений законопроект про внесення змін до прикінцевих положень Кримінального процесуального кодексу, який пропонував продовжити повноваження Генпрокуратури з розслідування справ на один рік. Секретар комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Антон Геращенко обіцяв, що його розглянуть 16 листопада. Але депутати не змогли навіть включити законопроект до порядку денного. Втім, сам Геращенко вважає, що в парламенті навряд чи знайдуться голоси для того, щоб дозволити ГПУ розслідувати справи ще цілий рік.
"Максимум, що можна дати прокуратурі – це півроку. І за ці шість місяців запустити роботу ДБР", - вважає нардеп.
Тим часом у Генпрокуратурі придумали ще кілька варіантів, як не втратити свої повноваження і продовжувати розслідувати справи.
"Є така стаття 36 КПК "Прокурор", вона регулює повноваження прокурорів у кримінальному процесі. І там є частина 5, яка дозволяє прокурору, в тому числі генеральному і регіональному, доручати проведення слідчих дій будь-яким органам досудового слідства у разі, якщо розслідування проводиться неефективно. Якщо, наприклад, у якійсь кримінальній справі проводяться слідчі дії, але генеральний прокурор вважає, що слідство ведеться неефективно, довго, він своєю постановою може передати цю справу на розслідування іншому органу", - розповідає прокурор Владислав Куценко.
Генпрокуратура може передавати розслідування справи іншому органу, якщо вважатиме, що слідство ведеться неефективно
Таким чином, щоб уникнути передачі справ органу, що де-факто ще не існує, генпрокурору Юрію Луценку пропонують послатися на цю статтю і заявити, що ДБР неефективно розслідує справи.
"Думки прокурорів різняться, наскільки це буде юридично вірно. Оскільки прокурор має право безапеляційно передавати справи від одного органу до іншого в разі неефективного слідства. Але щоб назвати його неефективним, воно має початися", - продовжує прокурор.
Тому в запасі ГПУ є ще один варіант. "Спробувати роз'яснити норми закону про ДБР, що зокрема вже зробив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ. 2 березня 2016 року він зробив роз'яснення з питань підслідності справ ДБР. І в останньому абзаці цього роз'яснення він дійшов таких висновків: "Початок дії положень ч. 4 ст. 216 КПК України пов'язаний не з моментом набуття чинності закону, що регулює діяльність ДБР як державної установи, а з моментом початку здійснення останнім функції органу досудового розслідування. До цього часу, згідно з абзацем 1 і 2 пункту 1 розділу "Перехідні положення" КПК України, повноваження щодо досудового розслідування здійснюють слідчі органи прокуратури", - коментує Куценко.
Іншими словами, відповідно до висновку суду, передавати справи ДБР потрібно буде тільки тоді, коли бюро зможе фактично здійснювати функції досудового розслідування – тобто коли будуть призначені керівники і слідчі. Втім, у ГПУ зазначають: роз'яснення суду – це не закон, тому треба ще прийти до єдиної позиції щодо застосування цієї норми закону.
"Однозначно правового колапсу не станеться, вихід буде знайдено. Органи прокуратури будуть продовжувати слідство. А відкривати кримінальні провадження прокурори і після 20 листопада зможуть", - упевнений Куценко.
Проблеми для НАБУ
Як уже зазначалося, частина справ Генпрокуратури має перейти до НАБУ, з чим теж пов'язані певні ризики.
"Передача значної кількості кримінальних проваджень до НАБУ може істотно ускладнити або навіть паралізувати на якийсь час роботу цього органу з розслідування поточних кримінальних проваджень, а також виявлення і розслідування нових кримінальних правопорушень, що належать до їх підслідності. І це жодним чином не поліпшить розслідування старих справ", - заявив у коментарі "Апострофу" Сергій Горбатюк.
Він стверджує, що керівництво ГПУ наразі ніяких реальних кроків для усунення цієї проблеми не робить, а воліє використовувати ситуацію для створення додаткових проблем НАБУ. Зазначимо, що раніше Юрій Луценко заявляв, що НАБУ, найімовірніше, не зможе впоратися з великою кількістю справ (близько 20 тисяч) через невеликий штат.
У самому НАБУ також визнають, що нові справи можуть негативно вплинути на роботу відомства.
"Передача такої кількості проваджень до НАБУ, у штаті якого працює близько 200 детективів, фактично зупинить всі поточні розслідування бюро щодо топ-корупціонерів", - констатували в бюро.
Однак прокурор ГПУ Куценко не бачить в цьому проблеми. "Ця процедура у нас триває з моменту створення НАБУ. Оскільки підходить час, то тут будуть проходити узгодження між [директором НАБУ] Артемом Ситником, [головним антикорупційним прокурором України] Назаром Холодницьким і Луценком про терміни передачі справ, їх кількість. Самі представники НАБУ приїжджали до ГПУ ще в 2016 році, до призначення Юрія Луценка, вивчали справи, які їх цікавили, писали список. Прокурори їм передавали ті справи, які їх цікавили. Але забрати всі справи у них не було можливості через невеликий штат", - пояснює Куценко.
