Самі не зрозуміли: навіщо прихильники Саакашвілі штурмували Жовтневий палац

"МіхоМайдан" набирає обертів, якщо не в плані масштабності протесту, то, принаймні, в плані його скандальності. У неділю, 17 грудня, прихильники Міхеіла Саакашвілі намагалися штурмом взяти Міжнародний центр культури і мистецтв (колишній Жовтневий палац) у Києві, але напоролися на жорсткий опір правоохоронців і залишили свій революційний план невиконаним. Примітно, що після невдалого штурму низка прихильників екс-президента Грузії відхрестилися від опального політика. Та й сам Міхо зізнався, що погарячкував. Навіщо взагалі було намагатися перетворити Жовтневий на новий Зимовий, розбирався "Апостроф".

Чи був наказ?

"Мої рідні, прошу вас, не треба піддаватися на їхню провокацію. Прошу вас, припиніть, не треба робити штурм. Я, Міхеіл Саакашвілі, закликаю вас не робити штурму", - кричав політик під стінами Жовтневого палацу, поки активісти штовхалися з правоохоронцями, намагаючись потрапити всередину будівлі.

"Поліцейські та нацгвардійці без зброї стримують натиск вандалів, які розбивають скло і виламують двері в громадську будівлю", - коментував події нардеп Антон Геращенко.

Щоб зрозуміти, навіщо прихильники Міхо ломилися в Жовтневий, відмотаємо події трохи назад: чи закликав Саакашвілі до штурму палацу?

Так, після рішення Печерського райсуду столиці відпустити Саакашвілі та не застосовувати до нього жодного запобіжного заходу екс-президент Грузії пішов на друге коло протестів і призначив нове віче за імпічмент президента на неділю, 17 грудня. За день до часу "Ч" в кращих традиціях революційного планування у вагонах столичної підземки навіть з'явилися кольорові агітки із закликом вийти в центр Києва, підтримати протест, висловити недовіру Петру Порошенку і взагалі, мовляв, олігархи зажралися – геть!

Дивіться також: Як прихильники Саакашвілі брали в облогу Жовтневий палац: ексклюзивні фото

У підсумку 17 грудня у парку Шевченка, за даними поліції, зібралося близько 2 тисяч мітингувальників, які колоною рушили в бік Майдану.

На Майдані на Міхо вже чекали сцена і мікрофон. Після промови з хештегами "бариги", "олігархи", "імпічмент" Саакашвілі проголосив наступне: "Ми зараз звідси йдемо у палац Жовтневий, і в Жовтневому палаці буде штаб нашої координаційної ради, щоб нас не ганяли по наметах вночі. Ви ж бачите, що все це дуже мирно, скільки б вони не говорили про перевороти, ніяких переворотів ми не робимо. Ми ж не йдемо займати Банкову чи Верховну Раду. Ми зараз підемо до Жовтневого палацу, там буде штаб. Єгор [Соболєв] вже в Жовтневому палаці".

Прихильники екс-президента Грузії рушили від Майдану до МЦКМ, де і сталися сутички з силовиками. У результаті сутичок, за даними Нацполіції, постраждало 15 нацгвардійців і 17 поліцейських. "Крім того, у деяких військовослужбовців забрали спецзасоби", - зазначили правоохоронці.

Силовики наполягають, що особливої цинічності штурму Жовтневого додає той факт, що під час заворушень всередині будівлі перебували діти, які прийшли на свято до Дня святого Миколая. Однак на сайті МЦКМ ніякої анонсуючої інформації про свято немає, а в день штурму в Жовтневому проходив джазовий концерт.

Коли пристрасті вщухли, екс-президент Грузії видав свою цікаву версію: виявляється, у МЦКМ в двох орендованих кімнатах мали створити офіс-штаб дружини українських військовослужбовців, "звідки вони будуть захищати свої права солдатських дружин і піклуватися про своїх чоловіків". Нібито про це домовився нардеп від "Самопомочі" Єгор Соболєв. Але коли активісти підійшли до Жовтневого, щоб підтвердити свої наміри про оренду кімнат, почалися провокації.

Що це було?

На це питання не змогли відповісти навіть соратники Міхо, які за кілька годин після бійок на своїх сторінках в соцмережах відхрестилися від організації заворушень.

"Перш ніж закликати людей зі сцени, потрібно думати, куди ти їх кличеш", - написав Єгор Соболєв, зазначивши, що взагалі прийшов під стіни МЦКМ тільки для того, щоб вгамувати активістів.

"Навіщо потрібен штурм Жовтневого палацу, не розумію, - дивується нардеп Мустафа Найєм. – Для мирного протесту думаючих громадян це безглуздо, а для зміни влади і системних змін – дріб'язково. Та й революції починаються не з цього".

Прокоментувати ситуацію "Апострофу" Найєм відмовився, мовляв, його там не було, а значить, і повідомити йому нічого. Не захотів коментувати дії Міхо і екс-міністр оборони Анатолій Гриценко, який, до речі, приходив підтримувати Саакашвілі в суді.

Нардеп Віктор Чумак зізнався, що не до кінця розуміє логіку дій Саакашвілі.

"Саакашвілі - досить імпульсивний товариш, можливо, хтось і підкинув ідею: а йдемо до палацу, там щось є, і він пішов. Видно, що це не було домашньою заготовкою, - каже "Апострофу" Чумак. – Я сам не зрозумів, навіщо це потрібно було робити. Я дзвонив потім людям і питав, навіщо це робити, але вони, мені здається, самі до кінця не зрозуміли".

"Це була помилка, емоційне рішення і провокація, - додає "Апострофу" ще один соратник Саакашвілі, нардеп Юрій Дерев'янко. – Хтось свідомо хотів, щоб на цю провокацію клюнули, і вона, на жаль, сталася. Мова йшла про те, щоб дружини, у яких чоловіки зараз політв'язні, патріоти, організували якийсь штаб, щоб захищати своїх чоловіків. Нібито їм обіцяли кілька кімнат у МЦКМ. Ветерани "Донбасу" на сцені попросили Саакашвілі, щоб він підтримав цю ідею і якось переконав адміністрацію Жовтневого. Пан Міхеіл, я так думаю, розуміючи трагізм ситуації, коли чоловік сидить у в'язниці, а дружина звертається за допомогою, просто емоційно зреагував і вирішив особисто допомогти. Зараз вже зрозуміло, що це помилка і підготовлена провокація, адже на жодному марші жодних людей у балаклаві ніхто не бачив, а тут якісь люди з'являються в балаклавах, роблять якісь агресивні дії. Це зроблено для того, щоб перемкнути фокус уваги з вимог протесту на заворушення і неправильні речі".

Однак, на думку політолога Петра Олещука, насправді важливий не сам тактичний маневр - похід на МЦКМ - а стратегія, яка за цим маневром стоїть.

"Наразі протест орієнтований на виконання простого алгоритму: ми повинні повторити Майдан. Усі атрибути, які у суспільній свідомості асоціюються з Майданом, потрібно повторити. Захоплювали тоді будівлі? Значить, і зараз потрібно щось захопити. Були тоді марші? Значить, ми теж повинні марширувати. Були сутички з поліцією? Значить, і зараз повинні бути зіткнення з поліцією. Нібито якщо ти будеш робити те, що люди робили під час Майдану, ти отримаєш такий саме результат, який був на Майдані. У результаті інформаційний простір насичується інформприводами і простір заповнений виключно Саакашвілі", - пояснив "Апострофу" Олещук.

Але для чого Саакашвілі забивати собою весь інформаційний простір і домагатися обговорення своєї персони на ТБ, в метро, на вулицях, ринках, магазинах?

"А інформаційне домінування – це теж політичний капітал і політичний вплив, - додає Олещук. – Згадайте лист Саакашвілі до Порошенка, де говорилося про те, що треба домовлятися, треба йти шляхом деескалації. А для того, щоб з тобою справді говорили і домовлялися, ти повинен являти собою політичну одиницю. Якщо ти домінуєш в інформаційному просторі, то ти таку одиницю собою являєш. З тобою вже будуть змушені говорити, зокрема і за посередництва західних партнерів. В результаті сурогатне політичне домінування можна виміняти вже на реальні преференції".

Критики Саакашвілі після інциденту під стінами МЦКМ стали стверджувати, що МіхоМайдан приречений. Але експерти не поспішають з такими висновками.

"Давайте відділимо рух Саакашвілі від людей, які не задоволені ситуацією в країні, - коментує "Апострофу" політтехнолог Віталій Бала. – На мою думку, жодна політична сила не здатна вивести таку кількість людей на вулиці. Усі досягнення опонентів влади – скоріш прорахунки і помилки самої влади. Люди виходять не за конкретного політика чи політичну партію, а проти тих рішень, які ухвалює чинна влада. Це було вчора, це було в 2013 році. Політики тільки намагаються очолити протестні настрої і пробувати ними керувати".