Начальник департаменту спецрозслідувань Генпрокуратури України СЕРГІЙ ГОРБАТЮК, що займається розслідуванням злочинів, скоєних під час Революції Гідності, у другій частині інтерв'ю "Апострофу" розповів про нових свідків перших вбивств на Майдані, про співпрацю політиків та правоохоронців зі слідством, про те, як судова реформа вплине на розгляд справ, і ймовірну роль ФСБ Росії у подіях початку 2014 року в Києві.
Першу частину інтерв'ю читайте тут: Порошенко може прискорити розслідування справ Майдану, але не приходом до суду - Сергій Горбатюк
- Чи охоче зі слідством співпрацюють політики, правоохоронці?
- Політики в більшості своїй поприходили на допити, але за другим, третім, четвертим викликом, тільки одиниці – самостійно. Не відчувається яскравого бажання допомогти, водночас ще не всі прийшли, не всі допитані. Той самий Юрій Мірошниченко (нардеп від Опоблоку, під час Майдану - депутат Верховної Ради від Партії регіонів, - "Апостроф") тривалий час викликається, але так і не хоче з’явитись на допит, користуючись депутатською недоторканністю.
А щодо правоохоронців, то в нас теж ситуація катастрофічна в тому плані, що більшість із них не тільки не надають повноцінних правдивих показань, але ще й продовжують працювати у правоохоронних органах. Тобто працюють особи, які не сприяють розкриттю злочинів. Ми ж не можемо застосовувати якийсь додатковий вплив, але керівництво МВС, СБУ могли би цей момент використовувати під час тих же самих атестацій, перепризначення в поліцію. Ось якщо є твої показання під час розслідування – то це запорука того, що ти далі будеш працювати. Правоохоронці йдуть на посади і отримують зарплати за те, що вони допомагають або попереджати, або розкривати злочини. І якщо ти якісь дані приховуєш від слідства, якщо ти кажеш, що нічого не бачив, то на 99% це неправда, бо якщо не був безпосереднім свідком якихось подій, то за часів Майдану ти обов’язково стикався хоча б з якимись незаконними наказами.
- А чи знаєте ви, скільки фігурантів справ - співробітників МВС, прокурорів, суддів - досі працюють в органах влади?
- З тих, кому не повідомлено про підозру, але які були чи могли бути свідками подій і показання яких відсутні, складно сказати. А з повідомлених зараз десь 12 осіб. Це в основному працівники міліції. Є серед прокурорів як мінімум один. Єдине, що він з керівної посади був переведений на нижчу, але працює. В основному це ті ж самі "беркутівці", їх керівники чи слідчі МВС. Але є три особи на керівних посадах у Нацгвардії та в Департаменті превентивної діяльності Нацполіції.
- Чи є якийсь прогрес у розслідуванні перших вбивств – Сергія Нігояна та Михайла Жизневського? Ви казали, що у цих справах найскладніше, але, наприклад, справа козака Гаврилюка розслідувалася швидко.
- Дійсно, там не досягнутий зараз результат, тобто не розкритий злочин, але зсуви є, тому що проведені додаткові експертизи, які дозволяють просунутись, виокремити підрозділ правоохоронців, який там був. В тому числі, як не дивно, у нас і додаткові свідки одного з вбивств за три роки, на щастя, знайшлись. Звичайно, все це складно, враховуючи відсутність показань правоохоронців, але робота йде, а тому надія на розкриття залишається.
- Є інформація про те, що щодо 16 суддів направлені заяви про притягнення до відповідальності. Чому тільки зараз? Адже справи були відкриті ще в 2014 році?
- Справи були відкриті впродовж 2014-2017 років. І це не тільки ГПУ, а загалом правоохоронними органами в Україні. Це ті, стосовно кого обвинувальні акти направлені до суду.
Сергій Горбатюк
- Ще процитую вас: "...підтверджено, що представники ФСБ, МВС РФ приїжджали і цікавилися інформацією щодо Майдану, а також проводили консультації співробітників СБУ і МВС". А чи є якісь підозри щодо "російського сліду" на Майдані?
- Дійсно, допомога в консультаціях була, але проблема в тому, наскільки далеко заходили ці консультації. І це теж проблема свідчень, тому що жодних документів з цього приводу не складалось. Усе впирається в показання, які в більшості своїй представники СБУ, які з ними контактували, не дають. Тому на сьогодні говоримо про наявність консультацій, але не можемо говорити про підбурювання чи пособництво, яке призвело до вчинення злочинів, саме на підставі зібраних доказів. Відповідно, і підозр з цього приводу немає, але цей напрямок продовжує відпрацьовуватись. Сподіваємось, що все ж таки ми дамо остаточну оцінку їхнім діям.
- З кінця минулого року активно обговорюється процес ліквідації судів у рамках судової реформи. Що ж тоді станеться зі справами, які слухаються судах, що підлягають ліквідації?
- За загальним правилом КПК, який зараз діє, у цих справах має бути визначена нова підсудність, і вони всі мають починатися спочатку. Якщо зараз не вносити ніяких змін. Якщо суд ліквідувався, суддя буде переведений до якогось іншого суду. І питання, чи буде переведений, бо для того, щоб бути переведеним, треба, щоб він пройшов перевірку.
У Адміністрації президента казали, що вони підготують якісь зміни, але на сьогодні цих змін немає, вони у Верховну Раду не внесені, тому я навіть не можу зрозуміти, в чому вони полягатимуть. Питання: для чого було робити ліквідацію, якщо можна було зробити реорганізацію? Тоді було би правонаступництво, судді мали би право далі розглядати справи. Тобто це знову якась законодавча, так би мовити, міна, яка може вибухнути з різким мінусом для розгляду цих справ у судах.
Сергій Горбатюк
- Взагалі треба було ліквідовувати суди, на вашу думку?
- Такі ліквідації не потрібно було робити, це моя думка. Загалом, мені здається, що реформи не тим шляхом йдуть. Основним стрижнем реформи мало бути визнано реагування на порушення, притягнення до відповідальності й звільнення тих суддів (втім, як і прокурорів, поліцейських і працівників СБУ), які грубо порушили закон.
Наприклад, та ж Вища рада правосуддя, коли ми пишемо до неї скарги на суддів, які перешкоджають розслідуванню, каже, що в неї на розгляді перебуває 12 тисяч скарг, які прийшли з Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Загальний штат суддів - усього приблизно 9,5 тисяч, а реально здійснюють правосуддя десь 5-6 тисяч, але маємо 12 тисяч скарг. Є, звичайно, скарги й надумані, які не підтверджуються. Але якщо взяти навіть п’яту частину цих скарг, то якби вони дійсно підтвердились, то це було б реальне очищення, коли за конкретне порушення конкретний суддя був би звільнений, а на його місце взяли б нового за відкритим конкурсом. А так усіх суддів відправляють на перевірку, навіть тих (якщо є такі), які працюють чесно і справедливо, їм теж кажуть: тебе разом з усіма ставимо в конкурс, ти теж будеш здавати тести, проходити перевірку. І це на фоні того, що у кожного з них є десятки справ. І тут вже питання стоїть перед суддею, чи займатись розглядом цих справ, чи зосередитись на тестах.
Це можна було б робити у такому вигляді, якби можна було припинити вчинення злочинів на якийсь час або видати наказ: не вчиняйте злочини, допоки ми не проведемо реформування. А так щоденно відбуваються нові злочини, і їх треба комусь розслідувати, треба комусь у суді розглядати. Тому саме непродумані механізми реформування, на мою думку, шкодять процесу.
- А як це вплине на справи Майдану, якщо все ж таки ліквідують, як хочуть?
- Якщо не буде ніяким чином це питання врегульовано законодавчо, то вони почнуться спочатку. Якщо ми беремо 20 лютого, то вже три роки слухається справа. І допустити, що знов це буде спочатку…Це не просто буде шкода для справи, а це й знущання над потерпілими, які змушені будуть повторно приходити в суд. І коли це вже закінчиться, буде невідомо.
- А чи намагались ви комунікувати на цю тему з кимось із АП, з депутатами, з тими, хто може вплинути на ситуацію?
- Своєму куруючому заступнику і генеральному прокурору десь тиждень тому комплексно подав записку про те, яка проблематика супроводжує розслідування, що ці питання треба вирішувати, у тому числі для інформування АП.
Сергій Горбатюк
- І не можу не спитати про так звані "поправки Лозового" до судової реформи, яка набуде чинності 15 березня. Нам в коментарі ви казали, що в результаті будуть закриті всі справи, що стосуються злочинів проти активістів Майдану і злочинів високопосадовців, так?
- За початковим формулюванням поправки Лозового, дійсно фактично всі старі справи, які розслідуються понад шість місяців або рік (в залежності від тяжкості злочину), підлягали закриттю – і з підозрою, і нерозкриті злочини. Саме у такому вигляді поправки були проголосовані (це характерно для депутатів, котрі у більшості не знають, за що голосують). Потім виступили в комітеті й сказали, що ні, ми не таке проголосували. І в цьому, на мою думку, теж вбачаються ознаки фальсифікації.
Але закон має інше формулювання – і вже прямих норм про те, що після шести місяців або року підлягає справа закриттю, немає. Але там є маса зачіпок, які створюють проблеми, що дозволять у більшості цих кримінальних справ прийти до того ж самого результату. Це, наприклад, продовження строків, де рішення судді не оскаржується, тобто якщо суддя не продовжить строк розслідування (а за цим законом продовження строків передається суду), то одразу настає обов’язок слідчого на другий день закрити.
Далі у нас поправкою в межах так званої реформи "маски-шоу стоп" створилась ситуація, що слідчі стоять в чергах: щоб отримати дозвіл суду, потрібен місяць, щоб подати клопотання. Якщо зараз цей закон 15 березня набере чинності, і в суді додатково треба буде отримувати ще десятки тисяч дозволів на проведення експертиз і продовження строків, то отримати вчасно дозвіл суду на продовження строків слідства буде практично неможливо. І це, знову ж, призведе до зобов’язання закрити кримінальне провадження.
Я про це написав керівництву ГПУ, проголосив про проблему у понад 100 інтерв'ю і виступах у ЗМІ, але поки ситуація, на жаль, не змінюється. Тут же, розумієте, нічого спільного з вдосконаленням законодавства немає. Тут стоїть питання до депутатів: а на кого ви працюєте, якщо ви створюєте перешкоди для розслідування? У будь-якому разі ви не виконуєте головний обов’язок держави, яка захищає безпеку громадян, їх недоторканість і зобов’язується розслідувати будь-які кримінально-правові посягання. А то таке складається стійке враження, що вони ухвалюють рішення в чиїхось інтересах, щоб ці справи могли закрити вже на етапі слідства, не доводячи до суду.
