"Кримчан позбавлять українського громадянства" – такими заголовками рясніли російські ЗМІ після запропонованих президентом України змін до закону "Про громадянство", які стосуються жителів Криму з подвійним громадянством. Хоча президентський законопроект зовсім не пропонує забирати українські паспорти в усіх кримчан поголовно, доля їх громадянства все одно неясна. У чому ж сутність пропозицій і хто може офіційно перестати бути громадянином України в Криму, розбирався "Апостроф".
Президент Петро Порошенко 19 квітня зареєстрував у Верховній Раді законопроект №8297 "Про внесення змін до закону України "Про громадянство України" щодо вдосконалення окремих положень", визначивши його як невідкладний. На думку юристів Адміністрації президента, останнім часом інститут громадянства часто використовується для вирішення цілей, не сумісних з інтересами національної безпеки України. А введення безвізового режиму з Європейським союзом активізувало діяльність в країні організаторів каналів нелегальної міграції, які розглядають Україну як транзитну територію на шляху до країн ЄС. Саме тому вирішили запропонувати зміни до законодавства, які б захистили інститут громадянства в державі.
Законопроект №8297 пропонує визначити коло осіб, які можуть отримати українське громадянство за ознакою територіального походження, встановити підстави для відмови в отриманні громадянства та його втрати, а також визначити, за яких умов мешканців Криму можна позбавити українського громадянства. Останній пункт і викликав найбільші суперечки.
По суті, у президента пропонують ввести два поняття – недобровільне і добровільне набуття російського громадянства в Криму. У першому випадку кримчанам не варто хвилюватися, тому що окупаційні адміністрації змусили їх прийняти громадянство РФ. Але якщо є докази органів іноземної держави, що ці жителі півострова брали участь у виборах або, наприклад, служили в російській армії, Україна може автоматично забрати у них громадянство.
У теорії законопроект розділяє випадки добровільного і недобровільного набуття громадянства. Але на практиці незрозумілі механізми, яким чином міграційна служба зможе визначити, хто має право залишатися українським громадянином, а хто ні.
Ще більшої плутанини в цю історію привнесла нардеп від "Блоку Петра Порошенка", представник президента в парламенті Ірина Луценко, яка заявила, що запропонована норма все-таки не буде стосуватися тих, хто брав участь у виборах в Криму, служив у російській армії або ж отримав паспорт РФ не з власної волі. А от якщо з власної – доведеться забути про громадянство України. Яким чином цей процес буде регулюватися, вона не уточнила.
"Цей законопроект – один великий підводний камінь, - каже в коментарі "Апострофу" юрист Української Гельсінської групи з прав людини Анна Рассамахіна. – Зазвичай я можу зрозуміти логіку дії тих чи інших проектів законів. Тут же я перебуваю в розгубленості. Поки що мені здається, що основна мета документа – це підняти цунамі в інформаційному просторі".
Юрист переконана, що ці норми в жодному разі не можуть бути застосовані щодо Криму, тому що підтвердити наявність російського громадянства у жителів півострова, їхню участь у виборах або проходження служби в російській армії можна, тільки отримавши документи окупаційної влади. "Але за законом ми не можемо визнавати будь-які подібні документи", - зазначає Рассамахіна, посилаючись на норму закону "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".
Незаконні вибори президента РФ в Криму
Так, у пункті 2 статті 9 вищезгаданого закону говориться, що будь-який документ, виданий органами окупаційної влади, є недійсним і не створює правових наслідків. А в пункті 4 тієї ж статті вказується, що встановлювати зв'язку з незаконними органами чи посадовими особами на тимчасово окупованій території можна виключно для забезпечення національних інтересів, прав і свобод українських громадян або відновлення у непідконтрольних районах конституційного ладу України. Але нічого не говориться про наміри відстежувати, хто і яким чином в Криму отримав російське громадянство.
"Не можна дізнатися роки згодом, добровільно чи недобровільно було отримано громадянство", - акцентує увагу Рассамахіна.
Досить дивним формулюванням в президентському законопроекті стурбовані і представники кримських татар. Нардеп від БПП і голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров нагадує: законодавством України визначено, що примусове автоматичне набуття громадянства Російської Федерації не є підставою для втрати українського.
"Якщо кримчани і ходили на вибори, то ми можемо тільки здогадуватися, з якими залякуваннями і психологічним тиском це відбувалося. Або, наприклад, хлопця призвали в російську армію, що для них є обов'язковим. У нього є два виходи: або йти в тюрму, відмовляючись служити в армії, чи все-таки виконати вимогу окупаційної влади. Тому цю норму про громадянство на окупованих територіях буде складно реалізувати", - озвучив свою позицію в коментарі "Апострофу" голова Меджлісу.
Призовники біля будівлі військкомату, Сімферополь
При цьому Чубаров пропонує не відмовлятися від цієї норми зовсім, а прописати її інакше, щоб задіяти тоді, коли громадяни України добровільно отримують громадянство іншої держави, зберігаючи українське, і потім здійснюють вчинки щодо законодавства цієї держави.
Депутат від "Батьківщини" Ігор Луценко прогнозує ще одну масштабну катастрофу в разі ухвалення таких змін в поточній редакції. "Держслужбовці в Криму, які перейшли на бік Росії, зараз звинувачуються у держзраді. Проти них порушені кримінальні справи, і вільно приїхати в Україну вони не можуть, інакше їх тут затримають. Але якщо ми на законодавчому рівні позбавимо їх українського громадянства, то притягнути до кримінальної відповідальності за держзраду ми їх вже не зможемо, тому що вони будуть представниками іноземної держави", - пояснив він "Апострофу".
Таким чином українська влада зможе тільки полегшити життя колаборантам в Криму, які будуть звільнені від відповідальності за сприяння окупантам і навіть зможуть вільно пересуватися Україною.
Наразі зміни в закон "Про громадянство" знаходяться в парламентському комітеті з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, детально їх ще не аналізували. Найближче засідання комітету, на якому розглянуть проект закону, як стало відомо "Апострофу", відбудеться 16 травня.
Рефат Чубаров переконаний, що документ вдасться допрацювати: це йому пообіцяли в Адміністрації президента. "Я говорив з деякими представниками АП, вони погоджуються, що ці норми невдало виписані, і готові з комітетами доопрацювати", - повідомив він "Апострофу".
Тепер все залежить від наявності політичної волі та здатності законодавців прописати норми таким чином, щоб вони були юридично правильним і відповідали інтересам України.
