Американський політолог ЮДЖИН ЧАУСОВСЬКИЙ працює старшим аналітиком із тематики пострадянського простору в американській приватній розвідувально-аналітичній компанії Stratfor. "Апостроф" розпитав його про те, чого він очікує від українського політикуму перед виборами у 2019 році та як ці вибори може використати Росія.
- В Україні починається новий політичний сезон, за декілька місяців мають відбутися президентські вибори. Чого ви очікуєте від цього періоду?
- Як і під час будь-якого періоду виборів, атмосфера буде політично зарядженою. Особливо зараз, коли опитування не демонструють особливо доброго становища [чинного президента Петра] Порошенка, і з ним змагатимуться інші кандидати. Тому, думаю, ми можемо очікувати дуже динамічного політичного періоду, багато звинувачень і, якщо хочете, політичного театру, який наростатиме до кінця цього року та на початку наступного.
- Як це вплине на відносини України з ЄС та Росією?
- Думаю, ЄС хоче політичної стабільності в Україні – щоб економічні, безпекові відносини залишалися неухильним курсом. Тому для ЄС важливі не так конкретні деталі політичної кампанії, як збереження загальних стратегічних відносин.
Очевидно, що Росія зацікавлена в протилежному – політичній нестабільності в Україні. Тому будь-що, здатне підірвати стабільність України, – політично чи в плані безпеки – цікавить Росію, і вона працюватиме задля цього прямо й непрямо. Через маніпуляції з політичними кандидатами й партіями, чи пропаганду й інформаційні технології, чи інші способи ведення "гібридної війни". Тому це боротьба стабільності з нестабільністю, якщо говорити про те, чого прагне ЄС, а чого Росія.
- Чи бачите ви ознаки більш м’якої позиції ЄС щодо внутрішньої політики Києва з огляду на близькість виборів?
- Я не певен, що варто це називати м’якшою позицією. Думаю, у ЄС знають про делікатні політичні моменти в Україні. Тому не думаю, що вони робитимуть щось, щоби вплинути на процес виборів. З боку ЄС вимоги щодо реформ та антикорупційних зусиль, звісно, залишаться. Не думаю, що буде якесь пом’якшення політики, окрім намагання впевнитися, що вибори пройдуть якнайгладше.
- Поширеною є думка, що в другому турі боротися будуть Порошенко та Тимошенко. Хто міг би скласти їм конкуренцію?
- Уже є певна кількість кандидатів. Якщо поглянути на результати соціологічних опитувань, симпатії розподілилися доволі рівномірно. Є лідер "Океану Ельзи", інші фігури… Та скажемо одну річ: опитування в Україні, як ви знаєте, можуть сильно вводити в оману. Крім того, до виборів ще декілька місяців, і ще може статися щось, що тим чи іншим чином вплине на результати опитувань. Однак через труднощі Порошенка та деякі його непопулярні кроки, пов’язані з реформами, є простір для інших кандидатів – більше, ніж на багатьох попередніх виборах. Мені складно говорити про конкретних осіб і те, хто на цьому етапі має хороші шанси перемогти. Але справді виглядає, що поле залишається відкритим.
Чим більше суперечливих фігур долучаться до перегонів, тим динамічнішою може стати ситуація. Але, думаю, незалежно від того, хто виграє, зовнішня політика України, яка була відмітною ознакою періоду після Майдану, повинна залишитися більш-менш незмінною, незалежно від того, чи переможе Порошенко, Тимошенко або хтось із "темних конячок".
- Як цими виборами може скористатися Росія? Вона матиме свого сильного кандидата?
- Думаю, Росія – очевидно, через конфлікт на Сході України й через те, як політична ситуація змінилася з часу Євромайдану – не має жодного серйозного проросійського кандидата, який має значні шанси виграти вибори. Тому Росія – що вона робить і в інших явно прозахідних країнах, де немає небезпечних чи помітних проросійських кандидатів – спробує посіяти якнайбільше хаосу. Тобто намагатиметься спричиняти розбіжності між прозахідними кандидатами, щоби підірвати їхню підтримку. Для цього Росія вдаватиметься до методів на кшталт поширення пропаганди й дезінформації, намагатиметься створити якнайбільший безлад, щоби будь-який з основних прозахідних кандидатів виглядав слабким, був непопулярним.
- Якщо говорити про кандидатів і партії, думаєте, на парламентських виборах ситуація буде іншою?
- На парламентських виборах показники можуть бути вищими, тому що тут не одна людина є кандидатом. У проросійських партій немає шансів здобути більшість чи щось таке. Але певні шанси проросійські партії та ті, які помірковані в питанні Росії, мають. Однак з огляду на зміни в політичній системі ці партії не мають шансів прийти до влади чи скласти реальну конкуренцію широкому прозахідному спектру.
- Як може Москва використати для впливу на вибори питання Донбасу, власні дії на Донбасі?
- Те, як Москва використовує Донбас, – це більш довготермінова стратегія знекровлення української держави, порушення територіальної цілісності України. У контексті виборів це лише засоби, які Росія використовує, щоб послабити український уряд та Україну загалом.
Думаю, на цьому етапі немає великого ризику значної ескалації, бо для Росії це може мати ефект, протилежний бажаному. Якщо буде якийсь значний наступ і багато жертв, це лише може підвищити підтримку Порошенка, Тимошенко чи когось із більш націоналістично налаштованих кандидатів, які будуть навіть жорсткішими щодо Росії.
Бойовики залишають свої позиції поблизу Донецька, Україна
- Чого, на вашу думку, очікує від українських виборів Вашингтон?
- Думаю, США, як і ЄС, насамперед зацікавлені в підтриманні політичної стабільності в Україні, щоби відносини з українським урядом не постраждали. Я маю на увазі ширші економічні та безпекові зв’язки, які розвинули за останні чотири роки. Тож для США справа не так в особистостях, як у вибудуваних досі відносинах.
- Тобто непублічна підтримка Сполученими Штатами одного з кандидатів у президенти України неможлива?
- Вважаю, що вона малоймовірна. США не мають якоїсь конкретної зацікавленості в якійсь одній персоні, поки політика залишається прозахідною.
- Наскільки на українські вибори може вплинути процес щодо Пола Манафорта? Зважаючи на його роботу в Україні.
- Очевидно, що питання Манафорта є важливою проблемою в США. Але його робота в Україні – це лише один із фрагментів його портфоліо. Тобто справа не стосується конкретно України. Але, звісно, якби стало відомо про якісь зв’язки Манафорта з кимось з українських кандидатів чи партій в Україні, це могло б змусити США задуматися, чи варто підтримувати їх і працювати з ними.
- Справа Манафорта – лише частина розслідування російського втручання у вибори. Зараз зрозуміло, якими можуть бути наслідки цього розслідування спецпрокурора Мюллера?
- Ми вже бачили певні наслідки розслідування: були висунуті звинувачення проти деяких російських посадових осіб. Це розслідування фактично змушує адміністрацію Трампа діяти щодо Росії, і це справді відбувається – санкції проти РФ розширюють. У майбутньому, думаю, тенденція збережеться, бо розглядають і інші законопроекти про санкції.
І звісно, чим більше з’являтиметься інформації в процесі розслідування Мюллера, тим сильнішим буде тиск на адміністрацію Трампа, щоби та діяла щодо Росії. Слід очікувати, що розслідування негативно вплине на відносини США з Росією, навіть коли Трамп намагається вибудувати дипломатичні контакти з Путіним.
- Невдовзі вибори відбудуться і в Сполучених Штатах. Яке значення на цих виборах до Конгресу матимуть питання Росії та України?
- Основним аспектом на цих виборах є російське втручання у вибори. Звісно, ми бачили наслідки цього у випадку з президентськими виборами, але є занепокоєння й ознаки того, що Росія продовжує деякі свої зусилля. І це спричинює дискусії всередині американського уряду щодо того, як реагувати на дії Росії, які санкції запроваджувати. Від того, що стане відомо до виборів, залежить, як виглядатиме дискусія щодо покарання Росії, передусім санкціями.
- Є думка, що смерть Джона Маккейна символізує перетворення Республіканської партії на партію, яка підтримує Трампа та заперечує російське втручання. Ви згодні з цим? І чи будуть республіканці й у новому скликанні Конгресу підтримувати Україну, як раніше?
- Не думаю, що смерть Маккейна суттєво змінить підтримку України Сполученими Штатами. У Конгресі була згода обох партій, чому слід зберігати тиск на Росію, реагувати на такі дії Росії, як втручання у вибори, війна в Україні, підтримка Північної Кореї. Це не стосується лише однієї особи. Конгрес доволі єдиний, коли це стосується питання Росії.
Тому я не бачу, як те, що Маккейн пішов із життя, може вплинути на це. Хоча він і відігравав у цих зусиллях значну роль, вони однаково триватимуть у Конгресі, що безпосередньо впливатиме й на президентську адміністрацію США.
Сенатори США Том Коттон, Джон Маккейн і Джон Баррассо під час спільної прес-конференції в Києві, Україна 20 червня 2015 року
- Як ви оцінюєте ситуацію в Азовському морі й загрози з боку росіян? Ви припускаєте, що Росія може спробувати пробити сухопутний коридор до Криму?
- Думаю, це дуже малоймовірно. Якби Росія планувала пробити коридор суходолом до Криму, вона би вже, мабуть, це зробила. І хоча Росія з військо-тактичної точки зору може мати можливості зробити це, реакція на її попередні дії в Криму та на Сході України у вигляді широкої західної підтримки, санкцій й політичного тиску на РФ, змушує Росію двічі подумати, перш ніж намагатися отримати сухопутний коридор. Я б не виключав цього повністю, оскільки через зміни політичних тенденцій відбутися може все, але зараз ризик є примарним.
- Що має робити Україна, аби запобігти повільному захопленню Азовського моря?
- Не мені говорити, що слід робити Україні. Але можу сказати, що Україна посилює свої безпекові відносини з Заходом і США. Свідченням цього є надання комплексів Javelin, збільшення кількості військових навчань спільно зі США й НАТО. Тому чим більше підтримки у сфері безпеки Україна отримає від Заходу, тим легше буде уникнути того, щоби такі ситуації, як зараз в Азовському морі, стали значно серйознішими.
