Рішення Кабміну про відставку в. о. голови Державної фіскальної служби (ДФС) Мирослава Продана свідчить про те, що в протистоянні між прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом і президентом Петром Порошенком перемогу святкують у таборі останнього. Чому голові уряду довелося пожертвувати своїм близьким соратником і які ще "гачки" є у Банкової на прем'єра, розбирався "Апостроф".
Як Кабмін прикрився конкурсом
У середу, 5 вересня, Кабінет міністрів відправив у відставку виконуючого обов'язки голови Державної фіскальної служби Мирослава Продана. Це рішення уряд ухвалив на підставі його заяви про звільнення за власним бажанням. У Кабміні обставили звільнення бажанням провести відкритий конкурс на посаду глави ДФС. "Питання, щодо якого ми з вами вже давно дискутували, це проведення конкурсу на позицію глави ДФС. Проведення такого відкритого та прозорого конкурсу є дуже важливим для подальшої реформи, в тому числі ДФС. Сьогодні уряд ухвалив рішення про початок та проведення такого конкурсу", – повідомила журналістам в. о. міністра фінансів Оксана Маркарова.
Втім, як зазначають джерела "Апострофа", бажання провести конкурс – не більш ніж виверт і спроба зберегти обличчя. Відставка Продана – вимушений хід, на який довелося піти Володимиру Гройсману, щоб уникнути грандіозного скандалу: в Генпрокуратурі, відзначають співрозмовники, щосили "кували" кримінальні справи проти його підопічного.
Останнім часом над головою Продана, близького соратника голови уряду, почали згущуватися хмари. Усе це відбувалося на тлі погіршення відносин між Порошенком і Гройсманом. А також непростих відносин між прем'єром і головою СБУ Василем Грицаком, а також генпрокурором Юрієм Луценко. Нагадаємо, митною службою керує саме ДФС. Наприкінці червня Кабмін у межах експерименту дозволив здійснювати контроль над митниками Національній поліції, тим самим включивши в схему міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Цим рішенням з митниці почали витісняти Службу безпеки України, що призвело до негайної реакції.
Сигнали почали надходити ще влітку. На початку серпня СБУ разом зі слідчими Генпрокуратури затримала главу управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області Руслана Осмоловського, що входить в команду Гройсмана-Продана. Також у ЗМІ почали мусуватися чутки про підготовку затримання в. о. голови ДФС Мирослава Продана. Той ризикував повторити шлях свого попередника Романа Насірова, який був затриманий у березні 2017 року і став відомим всій Україні завдяки своїй картатій ковдрі.
Як розповів "Апострофу" експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Ігор Петренко, у Гройсмана просто не залишалося місця для маневру. "Очевидно, Гройсман зрозумів, що Продана вже не врятувати. Прем'єр його захищав, просував. Але скандал (з можливим затриманням, – "Апостроф") міг погано позначитися на політичному майбутньому Гройсмана. Очевидно, він вирішив зіграти на випередження. А історія з конкурсом – красивий меседж для публіки", - зазначив політолог.
Чому ж голові уряду довелося відступити? "Там битва велася і з Порошенком, і з СБУ. Плюс не варто забувати про інтереси Арсена Авакова. Тому Гройсман вирішив відступити для збереження себе на посаді прем'єра і для політичного майбутнього. Гройсман і його люди залізли в нішу, яка споконвічно належала іншим людям. На майбутнє в таких історіях вони будуть домовлятися, сторговуватись", - говорить "Апострофу" Ігор Петренко.
Війна за надра
Історія з Проданом – далеко не одиничний випадок, де стикаються інтереси прем'єр-міністра й інших могутніх фінансово-політичних груп. Приміром, назріває серйозна боротьба за інше дуже апетитний напрямок. 3 вересня співробітники прокуратури та Національної поліції затримали високопосадовця Державної служби геології та надр України (Держгеонадр) за підозрою в отриманні хабара, розмір якого становить 3 тисячі доларів. https://apostrophe.ua/news/society/accidents/2018-09-04/stavlennik-semeraka-v-gosgeonedrah-arestovan-za-vzyatku/140025
Генпрокурор Юрій Луценко розповів, що гроші вимагались – і були отримані – "за сприяння в оформленні документів на видобуток торфу".
Сума хабара, на якій спіймали чиновника, відносно невелика, проте, за твердженням правоохоронців, йдеться про систематичні побори підприємців. У Нацполіції повідомили, що чиновник організував цілу схему збагачення – "за вирішення питань, які входять в коло його компетенції, вимагав і отримував від представників бізнесу неправомірну вигоду".
У повідомленнях генпрокурора та Національної поліції прізвище чиновника не називалося. Юрій Луценко пише, що мова йде про виконуючого обов'язки голови Держгеонадр. На сьогодні цю посаду обіймає Олег Кирилюк. Разом з тим в повідомленні Нацполіції йдеться, що був затриманий перший заступник голови Держгеонадр. Мова йде про Миколу Фощія, який зараз тимчасово заміщує свого шефа. "Апострофу" відразу кілька джерел підтвердили: саме Фощій був узятий на місці злочину.
Втім, принципової різниці, хто конкретно попався, немає. Справа в тому, що саме відомство, а також його керівники постійно ставали фігурантами всіляких скандалів. "Апостроф" раніше докладно писав про те, що собою являють Кирилюк і Фощій. Обидва були призначені на посади, незважаючи на протести і рішення судів.
У червні 2017 року детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) проводили обшук в офісі Кирилюка в межах розслідування справи щодо незаконного видобутку бурштину.
Іноді дії керівництва відомства нагадували "театр абсурду" – в минулому році Держгеонадр мало не поставила під загрозу незалежність країни, відмовляючись продовжувати ліцензії на видобуток корисних копалин, у тому числі державним компаніям.
Але головна проблема, пов'язана з Держслужбою геології та надр, полягає в непрозорості надання нею ліцензій, на тлі чого "сприяння" в оформленні документів на видобуток торфу виглядає як легке непорозуміння.
За даними Луценка, з 2014 року лише 43 з 722 ліцензій були видані на аукціонах. Усе інше – в ході "чиновницьких ігор". Генпрокурор заявив, поки аукціони з надання дозволів не стануть обов'язковими, корупція, з якою він обіцяє рішуче боротися, буде і надалі процвітати. І конкретно в цьому з Луценком складно не погодитися.
За прикладами далеко ходити не потрібно. На своєму засіданні 30 серпня 2018 року Держгеонадр ухвалила рішення про безконкурсне збільшення ліцензійних ділянок ТОВ "Іст Юроуп Петролеум" (колишнє "Голден Деррік"), яке пов'язують з колишнім міністром екології та енергетики часів Віктора Януковича Едуардом Ставицьким та українсько-російським мільярдером Павлом Фуксом. Завдяки цьому рішенню компанія в півтора рази збільшила розмір ліцензійних ділянок, на яких вона видобуває вуглеводні.
Штовхаються ліктями
Показовим є той факт, що ГПУ чомусь переключилася на невеликі за своїми мірками хабарі. На цю деталь звертають увагу і в Кабміні. "3 тисячі доларів в Держгеонадр – це дрібно. Там є хабарі значно солідніші", - стверджує джерело "Апострофа" у Міністерстві екології та природних ресурсів.
Офіційно в Мінекології, що курирує роботу Держгеонадр, неохоче коментують затримання чиновника. У розмові з "Апострофом" міністр Остап Семерак відповів, що не знайомий з ситуацією і йому нічого про це наразі невідомо.
Небажання говорити про події, можливо, пов'язано з тим, що ніхто не хоче встрявати в конфлікт між прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом та Юрієм Луценком. Останній бачить у нинішньому прем'єр-міністрові серйозного опонента. "Для Луценка прем'єр зараз – головний політичний конкурент. Він давно розмірковує про створення партії, яку він очолить. Ця ідея має серйозні перспективи у випадку програшу Порошенка на президентських виборах. В такому разі Луценко планує об'єднатися з Віталієм Кличком і залишками БПП. Він боїться, що такі плани є і у Гройсмана, тому і веде з ним війну", - розповідає "Апострофу" джерело.
Однак у ситуації навколо Держгеонадр в Кабміні нічого страшного не бачать. "Добре, що на місці Фощія не опинився сам Кирилюк. Це ускладнило б ситуацію", - продовжує співрозмовник.
Справа в тому, що у Кирилюка є свої підв'язки в Міністерстві аграрної політики, якому також підпорядковується Держгеонадр. Кирилюк – людина Максима Мартинюка, першого заступника міністра агрополітики і близького соратника прем'єра. А з ним, як стверджує джерело, генпрокурор поки сваритися не готовий.
Але це ніяк не вплине на ходи Луценка проти Гройсмана з інших сторін. "Зупинитися вже не можна", - характеризують ситуацію в оточенні прем'єра. І прогнозують найближчим часом нове загострення відносин.
На думку експертів, цей конфлікт навряд чи завершиться для нинішнього прем'єр-міністра відставкою. "Звичайно, в майбутньому може відбуватися тиск на Гройсмана через його людей. Для Порошенка важливо, щоб прем'єр не пішов на президентські, а також став VIP-агітатором. Прибирати Гройсмана зараз не вигідно, особливо коли ще не вирішено питання з МВФ", - говорить "Апострофу" експерт Ігор Петренко.