Верховна Рада 7 лютого ухвалила резонансний законопроект №9524, згідно з яким спостерігачі ОБСЄ з російськими паспортами не зможуть потрапити в Україну і працювати на президентських виборах 31 березня. І на парламентських виборах восени їх теж не буде... і на місцевих виборах у 2020 році... Загалом, поки Росія залишається державою-агресором, її громадянам заборонили спостерігати за будь-якими виборами в Україні. За дане рішення віддали свій голос 232 нардепи. Народні обранці аргументують своє рішення тим, що потрібно всіма способами обмежувати вплив РФ на українські вибори, і навіть якщо росіяни є членами міжнародних демократичних інститутів, все одно від гріха подалі краще не підпускати їх до наших виборів на гарматний постріл. І в принципі така логіка справедлива, проте на Заході вже встигли розкритикувати українську ініціативу. Чи не поставлять зміни в законодавство під загрозу легітимність президентських виборів, розбирався "Апостроф".
У гості без запрошення
Вперше про заборону працювати російським спостерігачам в Україні заявив глава МЗС Павло Клімкін ще в січні. Пізніше, у лютому, аналогічну заяву зробив президент Петро Порошенко.
"Я, як президент України, віддам наказ, як Верховний головнокомандувач, Держприкордонслужбі України не пустити (спостерігачів від РФ, -"Апостроф"). І гарантую вам і українському народу, що наказ Верховного головнокомандувача буде виконаний", - підкреслив Порошенко в ефірі одного з телеканалів.
Втім, президент вирішив зайвий раз не ризикувати, оформлюючи цю ініціативу у вигляді наказу, а дозволив показати себе парламенту. У стінах ВР відповідний законопроект був зареєстрований у понеділок, 4 лютого, а вже в четвер, 7 лютого, закон був прийнятий за основу і в цілому. У законі, звичайно, прописана не пряма заборона на роботу спостерігачів із Росії. Спостерігачем не може бути особа, "яка є громадянином (підданим) держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом". А так як окупантом ВР визнала тільки Росію, інших варіантів бути не може.
А що ж росіяни? Як виявилося, вони хочуть потрапити до нас на вибори, і навіть дуже. Ще до прийняття закону, коли ініціатива недопуску росіян була оформлена тільки у вигляді жорстких заяв, в російському МЗС зазначили, що будуть домагатися появи своїх спостерігачів на президентських виборах в Україні. А глава зовнішньополітичного відомства РФ Сергій Лавров навіть нагадав, що його країна взагалі-то, отримала запрошення на українські вибори, і відмовлятися від нього не збирається.
Запрошувала Росію, звичайно ж, не Україна, а Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ), яке діє під егідою ОБСЄ. Саме це відомство займається організацією міжнародного спостереження за виборами в різних країнах світах. У свою чергу, місію БДІПЛ запросило українське МЗС.
"МЗС направило запрошення взяти участь в спостереженні за виборами на адресу Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ від імені міністра закордонних справ України Павла Клімкіна", - відповіли "Апострофу" у МЗС.
Однак є нюанс: "МЗС України офіційно поінформувало БДІПЛ ОБСЄ, що не братиме заявки від власників російських паспортів для реєстрації офіційними спостерігачами від іноземних держав чи міжнародних організацій", - додали нам в українському зовнішньополітичному відомстві.
Тобто європейців заздалегідь попередили: ласкаво просимо, але будь ласка, без росіян.
Однак прес-секретар БДІПЛ Томас Раймер заявив "Апострофу": "Відповідно до формату місії ми вже направили запит всім державам - учасницям ОБСЄ про направлення спостерігачів для участі в місії БДІПЛ".
А якщо запит надіслано всім державам - учасникам ОБСЄ, то значить, і Росії.
Росіяни ОК?
У такому випадку, чи має наша держава законне право не пустити росіян?
Уся справа в тому, що уніфікованого міжнародного законодавства з цього питання немає.
"Варто враховувати відсутність імперативних норм міжнародного права або зобов'язань запрошувати всі без винятку держави - учасниці ОБСЄ спостерігати за виборами", - запевняють в МЗС.
З одного боку, "Декларація принципів міжнародного спостереження за виборами", яку Україна підписала в 2006 році, вказує, що міжнародна спостережна місія може бути організована за умови, якщо країна, в якій проводяться вибори "запрошує або яким-небудь іншим способом виявляє свою готовність прийняти міжнародні місії".
Правда, в цьому ж документі зазначено, що "не можна включати до складу міжнародної місії зі спостереження за виборами людину, яка має будь-які політичні, економічні чи інші інтереси, які можуть пошкодити дотриманню точності й об'єктивності при проведенні спостереження". А заперечувати, що у російських громадян можуть бути свої політичні інтереси в Україні - нерозумно. Але чи можна з юридичної точки зору відразу ж усіх громадян Росії вважати за визначенням такими, хто бажає зашкодити точність і об'єктивність спостереження за виборами?
А є ще так званий Копенгагенський документ 1990 року, в якому зазначено, що держави - учасниці ОБСЄ можуть запрошувати спостерігачів від будь-яких інших держав-учасниць ОБСЄ та будь-яких відповідних приватних установ та організацій, які виявлять бажання цього, спостерігати за ходом їх національних виборів в обсязі, що дозволяється законом. Крім того, в статті 8 документа вказується, що держави-учасниці ОБСЄ вважають, що "присутність спостерігачів, як іноземних, так і національних, може підвищити авторитетність виборчого процесу для держав, в яких проводяться вибори".
Але, крім правових, є в цій історії і політичні нюанси. А вони ще більш заплутані. Наприклад, спецпредставник Держдепу США щодо Україна Курт Волкер у своєму Twitter спочатку заявив, що російські спостерігачі в складі БДІПЛ - це ОК.
"Нормально, якщо в складі будуть російські спостерігачі, але під керівництвом БДІПЛ", - зазначив Волкер. Після чого досить різко вказав Україні - "Ніяких ігор!".
А потім, переспавши із цією думкою, дипломат підкоригував свою позицію. "Необхідно пам'ятати, що Росія є агресором в Україні, а значить, стурбованість України безпекою дуже реальна", - написав Волкер.
У самому ж БДІПЛ рішення депутатів зустріли із розчаруванням.
"Рішення про відмову в акредитації громадянам однієї з держав-учасників є безпрецедентним і суперечить зобов'язанням всіх держав - учасниць ОБСЄ запрошувати спостерігачів від будь-яких інших держав - учасниць ОБСЄ", - заявила директор Бюро Інгіб’єрг Сольрун Гісладоттір.
Таким чином, Україна опинилася між двома групами ризиків, коли на одній шальці терезів - ризики, пов'язані з безпекою виборчого процесу, а на іншій - іміджеві втрати, аж до потенційного визнання виборів президента недемократичними. І в цій непростій ситуації з двох зол треба вибирати меншу. Але яке ж зло менше?
Імідж чи безпека
Розберемо першу групу ризиків: чи варто Україні побоюватися дестабілізуючої роботи російських спостерігачів? Чи дійсно члени БДІПЛ ОБСЄ з російськими паспортами здатні вплинути на виборчий процес? У парламенті запевняють, що здатні.
"За інформацією Служби зовнішньої розвідки України, Російська Федерація готує безпрецедентне втручання у вибори України, передбачивши на це 350 мільйонів доларів США", - заявила представник президента в парламенті Ірина Луценко.
Правда, в складі СММ ОБСЄ на Донбасі також присутні росіяни. У різні періоди конфлікту їх кількість варіювалася, але стабільно кілька десятків громадян РФ завжди включені до складу місії. При цьому особливих претензій з української сторони з цього приводу ніколи не звучало.
Але одна справа - росіяни на Донбасі, й зовсім інша справа - в Києві.
"Так чи інакше, вплив російських спостерігачів буде відчутним, - пояснює "Апострофу" військовий оглядач сайту "Інформаційнй спротив" Олександр Коваленко. - По-перше, ці люди не є неупередженими. Більш того, цілком очевидно, що їх проінструктують відповідні спецслужби РФ. По-друге, в самій РФ існують величезні проблеми з виборами як в Держдуму, так і з виборами президента. Неодноразово були факти численних вкидань бюлетенів, впливу на результат виборів на користь того чи іншого кандидата. Тобто досвід у них колосальний. І я не здивуюся, якщо вони поділяться цим досвідом в інтересах того чи іншого кандидата в Україні. Або самі будуть брати участь у вкиданнях. Спостерігачі РФ можуть проводити провокації, створюючи ситуації, які іноземним співтовариством сприйматимуться як порушення демократичного процесу волевиявлення". Також експерт підкреслив, що не варто забувати про серйозне політичне лобі Росії в Італії, Австрії, Франції, Німеччині.
Звичайно, залишившись вдома, російські чиновники почнуть розганяти тези про "тоталітаризм хунти" і "недемократичні вибори". Але ефект від таких заяв з-за кордону, без реальної присутності на виборах, буде наближатися до нуля. І тут вступає в силу принцип поводження з російськими пропагандистами: нехай краще сидять вдома, обговорюючи Україну в ток-шоу, ніж приїжджають до Слов'янська і знімають фейки про розіпнутих хлопчиків.
Хоча, навіть якщо б росіяни і приїхали спостерігати за виборами президента, а потім почали активно тиражувати фейки, на оцінку Заходу це навряд чи вплинуло б.
"Потрібно розуміти, що мова йде про сотні спостерігачів. І якщо серед них буде кілька співробітників російських спецслужб, які займуть окрему позицію, це не вплине на загальний результат", - сказав "Апострофу" дипломат Богдан Яременко.
Але як бути з другою групою ризиків - іміджевими втратами. Чи не стануть вони настільки відчутними, що поставлять під сумнів легітимність виборів?
"Ми є членами ОБСЄ. Ми визнаємо всі правила, процедури, більш того, як держава - учасник організації ми їх визначаємо разом з іншими країнами. Тому вносити зміни в правила, обмежуючи представників якоїсь країни від участі у спостережній місії - дивна поведінка, - додає Богдан Яременко. - Серед спостерігачів з будь-якої країни можуть бути представники спецслужб або колишні військові. Але вони всі їдуть в складі делегації ОБСЄ, а не як представники конкретної країни. І ОБСЄ відповідає за якість їх роботи".
Втім, на думку екс-міністра закордонних справ Володимира Огризка, побоюватися невизнання наших виборів міжнародною спільнотою не варто.
"Демократичність виборів не залежить від присутності представників країни-агресора на території жертви агресії. Буде достатньо представників європейських країн, міжнародних організацій. Ми не повинні бути більш святими, ніж Папа Римський. У нас є чітка власна лінія, ми її визначили, і ми не порушуємо ніяких принципів ОБСЄ. А ось країна, яка порушує, ще й нахабно вимагає від тієї країни, на яку вона напала, щоб ми допускали її представників на свою територію. Тут потрібно було б подумати представникам БДІПЛ зі своєї сторони не допускати росіян до участі в спостережній місії", - прокоментував ситуацію "Апострофу" Володимир Огризко.
Неофіційно дипломати діляться досвідом вирішення подібних випадків в інших країнах, наприклад, випадком Азербайджану і Вірменії.
"Обидві країни теж колись пробували зіграти в схожу гру, але їм швидко дали по рукам і запропонували не створювати непотрібну нікому проблему. У відповідь ОБСЄшники взяли на себе зобов'язання провести неофіційну роботу з проблемною країною, щоб там зрозуміли, що їм не слід направляти спостерігачів. Зрештою приймаюча країна може просто нікого не пропустити на свою територію - під будь-яким приводом, серйозним чи ні. Все зрозуміють, чому росіян просто відправлять з Борисполя назад до Мінська або Відня, посміються, і ніхто до України не буде мати претензій - подумаєш, повернули нових Петрових з Бошировими назад в Росію. Негативним ставленням до росіян зараз вже нікого не здивуєш. Але українська сторона вирішила піти на відкритий конфлікт, не тільки не маючи при цьому підтримки союзників, але безпосередньо суперечачи їхнім рекомендаціям, а в останні дні - наполегливим вимогам. Коли до Києва приїхав Лайчак (чільний в ОБСЄ словацький міністр закордонних справ, - "Апостроф"), він прямо просив Клімкіна не робити цього і не нариватися на скандал. Але не почули не тільки його, а й багатьох інших друзів України. Такі речі не забуваються - дуже скоро якесь прохання України, можливо, набагато більш важливе, ніж пара російських спостерігачів, зустріне холодну відмову", - розповів "Апострофу" західний дипломат, який працював колись в структурі ОБСЄ.
В результаті всієї цієї історії західні дипломати тільки знизують плечима і роздумують про те, навіщо все це було потрібно Україні. А слухаючи все гучніші заяви лідерів опозиції і громадських активістів про підготовку масового підкупу виборців та інших численних прикладів фальсифікацій, що готуються, багато хто з них вже прямо запитує - а чи не є ця історія димовою завісою для масових порушень? Щоб замість спостереження міжнародні організації та ЗМІ обговорювали питання недопуску росіян?
