У 2019 році в Україні зареєстровано рекордну кількість кандидатів на пост президента - 44 претенденти. Для порівняння, в 2014 році було майже вдвічі менше - 21 кандидат. Але не всі зареєстровані претенденти мають намір дійсно активно боротися за пост президента, у деяких зовсім інші завдання. Раніше "Апостроф" вже писав про кожного кандидата, а тепер ми докладно зупинимося на популярній технології "технічних кандидатів", навіщо вони потрібні. Які штаби й кого висувають "техніками" на нинішніх виборах - читайте в нашому матеріалі.
Навіщо і кому потрібні технічні кандидати
Технологія технічних кандидатів не з'явилася в 2019 році, вона існувала завжди. За класикою політтехнологій, технічні кандидати, якщо узагальнити, це своєрідні дублери, які допомагають провідним кандидатам зменшувати шанси своїх конкурентів на виборах. Такі люди не ставлять собі за мету виграти вибори, вони навіть не рвуться до Верховної Ради наступного скликання зі своєю партією. Цей вид кандидатів ділиться на три типи.
Перший - спойлери. Такі кандидати відтягують голоси конкурентів в одному електоральному "осередку". У спойлера програма та публічні меседжі схожі на риторику когось із лідерів перегонів, проти кого він виступає. Його мета - забрати хоча б 2% в іншого, більш серйозного кандидата, який йде за перемогою. Крім цього, спойлери часто намагаються заплутати електорат. Наприклад, таким же прізвищем, як у одного з лідерів, схожою назвою партії. Так, кандидатом-спойлером можна назвати вже колишнього депутата від "Народного фронту" Юрія Тимошенко, якого зареєстрували в ЦВК як кандидата в президенти. Він виступить спойлером для Юлії Тимошенко через ідентичність їхніх ініціалів. Голосуючи в бюлетені за Юлію Тимошенко, можна легко помилитися і поставити "галочку" за Юрія Тимошенко.
"Його поява може відобразитися на деяких показниках Юлії Тимошенко, через схожість прізвищ вона може втратити близько половини відсотка. Це незначні втрати, але в разі якщо кандидати будуть йти нога в ногу, то це може бути принциповим", - заявив "Апострофу" глава комітету виборців Олексій Кошель.
Сюди можна віднести також і народного депутата від "Блоку Петра Порошенка" "соціаліста" Сергія Капліна, який відкрито є спойлером Тимошенко навіть на бігбордах. Наприклад, обігрує її обіцянку зменшити ціну газу вдвічі, обіцяючи зробити це в чотири рази.
"У Капліна це може бути й прив'язка до сильнішого кандидата. Така технологія також використовується, але ознак технічності тут все ж більше", - вважає Кошель. Проти нього, втім, активно виступає ще один політик, який несподівано "знайшов" себе на соціалістичному полі - це екс-радник міністра внутрішніх справ Ілля Ківа, він працює в протилежному політичному таборі. Ківа і Каплін періодично "кусають" один одного в публічній площині та всіляко один з одним конкурують.
Крім того, технічним кандидатом, який підпадає під цю категорію, називають ще одного екс-главу СБУ - Ігоря Смешка. Він може грати на електоральному полі Анатолія Гриценка, також опонента Петра Порошенка, критикуючи главу "Громадянської позиції" за дії під час керівництва Міністерством оборони.
Є ще один тип кандидатів. Його політтехнологи називають "торпедою". Ці кандидати агітують здебільшого не за себе, а проти когось іншого, при цьому вони не розгортають ніякої широкої політичної активності, не їздять по регіонах, але можуть виступати на телебаченні або розвішувати бігборди. Вони мало говорять про себе, але негативно відгукуються про конкурента свого замовника, так як в штабах не сильно люблять називати прізвища своїх суперників. Таким кандидатом, наприклад, є екс-журналіст і ведуча Юлія Литвиненко, яка зараз активно виступає на телеканалі "Прямому", афілійованому з оточенням нинішнього президента, і критикує Юлію Тимошенко. І навіть реклама Литвиненко витримана приблизно в тій же кольоровій гамі, що й реклама "Батьківщини". Не обходить стороною Литвиненко і ще одного лідера соціологічних опитувань та конкурента Петра Порошенка - шоумена Володимира Зеленського.
Третій тип технічних кандидатів - це кандидати-бізнесмени, які мають своїх представників в комісіях: керівників і спостерігачів, які можуть допомогти в організаціях фальсифікацій. Деякі експерти до таких відносять Юрія Кармазіна.
"Кандидатів-бізнесменів, які торгують місцями у виборчих комісіях, ми побачимо вже після реєстрації членів дільничних виборчих комісій. І після цього можна буде говорити, що ці кандидати виконують ролі технічних, і їх кандидатури можуть працювати на користь фаворитів виборчих кампаній. Якщо кандидат, який не має коштів на ведення повноцінної агітаційної кампанії, реєструє членів дільничної комісії, то це дасть зрозуміти, що тут є ознаки технічності ", - коментує Кошель.
Технічним кандидатом від команди чинного президента також можна назвати підприємця і лідера партії "5.10" Геннадія Балашова, який в 2014 році вже підтримував Порошенка. Вцілому ж експерти нараховують близько 10 технічних кандидатів, які можуть діяти в інтересах чинного президента.
Тривалий час в політикумі також курсувала інформація про Юрія Бойка як технічного кандидата для Петра Порошенка в якості зручного спаринг-партнера в другому турі. Однак після появи в якості кандидата Володимира Зеленського, який знаходиться в лідерах рейтингу, відбувся зсув Бойка в соціологічних опитуваннях, і він регулярно опиняється на четвертому місці.
Технічним називають і екс-главу Служби безпеки України Валентина Наливайченко. Його завданням може бути поставити під сумнів Порошенка як головнокомандувача, наприклад, з огляду на минуле Наливайченка як керівника спецслужби. Крім того, неофіційно до таких же технічним кандидатам відносять і екс-главу "Аграрної партії", яку нещодавно роздирали внутрішні конфлікти, про що "Апостроф" неодноразово писав.
До технічних кандидатів відносять також і колишнього міністра екології та природних ресурсів, призначеного в уряд за квотою "Батьківщини", Ігоря Шевченка, який вирішив за допомогою виборів знайти собі дружину, про що на початку січня почав повідомляти з бігбордів.
Скільки реальних претендентів на пост президента
Виходить, що з 44 претендентів на пост президента, реально боротися за головне крісло в країні готові не більше 10 кандидатів, а реальними лідерами гонки є лише три кандидати. Інші ж переслідують безліч інших цілей та лише плутають виборців.
Чи можна зменшити кількість технічних кандидатів в Україні? Одного збільшення грошової застави було б недостатньо, враховуючи, що технічних кандидатів найчастіше виставляють великі політичні штаби, що володіють чималим фінансовим ресурсом. Деякі експерти пропонують так звану французьку модель, коли кандидат в президенти повинен збирати підписи на свою підтримку.
"Якби застава була в два-три рази більше, то можливо їх було би менше. Але в будь-якому випадку витрати на технічних кандидатів не такі серйозні порівняно з тими бюджетами, якими оперують штаби ключових гравців. Непогана альтернатива - французька модель, коли як альтернатива застави впроваджується необхідність зібрати підписи представників органів місцевого самоврядування - мерів міст, депутатів обласних рад. Це було б непоганим доповненням до тієї ж застави, як демонстрація того, що кандидат має базову підтримку на регіональному рівні", - коментує "Апострофу" політолог Петро Олещук. Але радикально це проблему не вирішить, вважає експерт, тому що це все проблеми громадянського суспільства в Україні.
"Для більшості розвинених демократій участь когось із претендентів у якості технічного кандидата, якби це розкрилося, була б серйозним ударом по репутації і, швидше за все, несла припинення подальшої політичної діяльності. У нас же таких негативних наслідків немає, тому кандидат нічим не ризикує", - вважає Олещук.
