RU  UA  EN

Понеділок, 17 червня
  • Лайм
НБУ:USD
  • НБУ:USD
  • НБУ:EUR
26.20
Політика

Голосування за кращий ресторан Києва

У Путіна є таємний план щодо українських моряків - юрист-міжнародник

Євген Пронін вважає, що українські моряки стануть "розмінною" картою в політичних іграх

Термін Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Росією та Україною закінчується 1 квітня 2019 року. Чи стане це черговою перешкодою для звільнення українських моряків, і чи зможуть світові лідери переконати Путіна відпустити військовополонених, "Апострофу" пояснив юрист-міжнародник ЄВГЕН ПРОНИН.

- Якщо згадати ситуацію в Азовському морі 27 листопада 2019 року, наскільки правомірними були дії українських моряків і як можна оцінити відповідні дії РФ?

- Якщо говорити про правомірність, де-юре дії наших моряків абсолютно виправдані, тому що та частина, куди потрапили моряки, - це нейтральна частина вод і, крім того - води, наближені до української територіальної зони, а не Російської Федерації. Де-юре Крим - український, і жодна серйозна міжнародна організація не визнала півострів російським, тому моряки абсолютно законно виконували ту роботу, яку виконували попередні 26 років. РФ скористалася цим моментом.

Було багато чуток щодо того, що це було спланованою провокацією з боку українського керівництва. Якщо відійти від політичних колотнеч і говорити тільки з точки зору юриспруденції, то наші моряки мали повне право перебувати в тих водах.

- Що говорить про цю ситуацію міжнародне право?

- Міжнародне право теж говорить, що навіть воєнізовані формування мають право з метою охорони або моніторингу тієї чи іншої території перебувати в територіальних або нейтральних водах. Ця ситуація не стала винятком.

- Після того як українські моряки потрапили в полон, почалися спекуляції з приводу їхнього статусу військовополонених?

- Було абсолютно зрозуміло, що міжнародні організації в таких випадках виступають арбітрами. Українська позиція від самого початку була така, що моряки - це військовополонені, адже є відкритий військовий конфлікт між Росією і Україною. Ми повинні по процедурі звернутися до якогось арбітра, зокрема до ООН. А Російська Федерація співає ту ж пісню: війни немає, немає відкритого конфлікту, а на Донбасі, можливо, воюють добровольці.

Ви ж знаєте позицію президента Путіна: Україна говорить, що це військовополонені, а Росія - що наші моряки вторглися в російські води, і розцінює їх як порушників закону. РФ розуміє, що, якщо вони визнають статус військовополонених, буде зовсім інша розмова. Можливо, хтось скаже, що ООН довго визнавала статус військовополонених, проте я вважаю, що три місяці - це прийнятний термін. За Женевською конвенцією цей статус дає, зокрема, розуміння, яке міжнародне законодавство повинно застосовуватися в цій ситуації.

Фото: Євген Котенко / Апостроф

- Яким чином цей статус допоможе захистити моряків у міжнародних судах та інших міжнародних інстанціях?

- Ситуація щодо міжнародних судів позитивна в тому сенсі, що, швидше за все, будуть задовольняти позови української сторони, можливо, з якимись коригуваннями. Тому що всьому світу зрозуміло, що зараз відбувається на території України. А що стосується російських і кримських судів, то з українськими політичними в'язнями і військовополоненими завжди грає одна і та сама скрипка - їх вважають злочинцями, які порушили територіальну цілісність або ж незаконно перетнули кордон, або звинувачують у вбивстві російських громадян, як це було з Надією Савченко, і судять їх за внутрішнім законодавством РФ як звичайних злочинців. Їх не видають по екстрадиції, хоча відповідний договір із РФ у нас є, і всі 24 роки, до подій на Майдані, ця процедура проходила нормально. За останні три роки ми не отримали жодного політв'язня. Ви всі бачите ситуацію з Олегом Сенцовим, Романом Сущенком... Я як адвокат беру участь у справі Романа Сущенка з української сторони, і нам весь час щось обіцяють - то на травень, то на вересень...

Тут все просто: ми вважаємо наших моряків військовополоненими, а РФ - порушниками російського законодавства. ООН все розставила за нормами міжнародного права і визнала наших моряків військовополоненими.

Друге питання - реалізація рішень суду: ми всі бачимо, що, коли Європейський суд з прав людини виносив рішення з приводу Юрія Луценка чи Юлії Тимошенко, вони у нас не реалізовувалися. За рішенням міжнародного арбітражу з боку Росії буде та ж історія: вони будуть говорити, що у них своє, російське законодавство, і моряків не відпустять. У кращому випадку ці хлопці, герої, стануть розмінною картою і їх зможуть обміняти на російських злочинців.

- Тобто жодне рішення міжнародної інстанції не змусить Росію відпустити наших полонених моряків?

- Римський статут Росія не ратифікувала, тому застосовувати рішення суду в Гаазі ми до них не можемо. Міжнародний суд ООН також не працює з ними. ЄСПЛ вони вважають самим "лайтовим" судом, рішення якого можуть не виконувати - Росія є найбільш злісним порушником рішень Європейського суду з прав людини. Тому документ то буде, але РФ не буде виконувати це рішення. Це невиконання може стати приводом для посилення санкцій. Те, що Росія виконає рішення будь-якого міжнародного суду при президентові Путіні, я виключаю.

- Як на ситуацію може вплинути той факт, що 1 квітня Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і РФ припинить свою дію?

- Росія, як ображена жінка може сказати: "Договору немає, і ми не будемо нічого робити". Але вони і так нічого не роблять. Це може тільки стати приводом для того, щоб сказати: "Ми не дружимо, не співпрацюємо, чому ми тоді повинні застосовувати якісь норми міжнародного права і йти на діалог з вами?" Це можна розглядати, як певний лакмусовий папірець для оцінки того, як Російська Федерація "цінує" своїх підданих. Де зараз Єрофєєв і Александров? Їх же не видно! Тут сидять російські громадяни з російським паспортом, які не мають ніякого захисту, і ніхто за них навіть не бореться. У російських ЗМІ немає ніякої інформації, навіть їхні родичі не чують, що Росія щось намагається для них зробити. Тільки Україна намагається витягнути своїх громадян: забирайте своїх, віддайте нам наших.

Фото: Євген Котенко / Апостроф

Норми міжнародного права мають зобов'язуючий характер для всіх підписантів міжнародних договорів, в більшості договорів бере участь і Російська Федерація, і Україна. Україна зі скрипом, але виконує міжнародні угоди, я кажу це не тому, що я українець, а тому що - це факт, ми зацікавлені в цьому. Російська Федерація ж постійно створює приводи, щоб показати, що з часів СРСР не виконує не цікаві для них міжнародні договори і норми міжнародного права.

- Наближаються вибори, і є думка, що моряків можуть випустити в якості політичного іміджевого жесту?

- Говорячи по-молодіжному, це буде дуже "паливно", якщо зараз відпустять українських політв'язнів, військовополонених, які перебувають в РФ, і це стане бонусом для якогось кандидата. Я сумніваюся, це можуть бути такі кандидати, як Гриценко або Зеленський, у яких немає ніякої влади. Якщо про це оголосить чинний президент, то, з одного боку, це буде ніби як дуже добре, що він зміг, але з іншого - дуже схоже на якийсь політичний піар. Можливо, Російська Федерація захоче підкласти свиню Порошенку і сказати: "На тобі моряків!". Як виправдовуватися?! Адже ще не охолола історія про те, що військовий стан оголошувався під вибори. Але я виключаю ймовірність, що у когось із кандидатів у президенти є домовленість з РФ про те, щоб випустити моряків під вибори.

- Наскільки може затягнутися процес звільнення моряків? Там, де вони зараз перебувають, умови не дуже хороші, а у деяких хлопців є проблеми зі здоров'ям...

- До кінця квітня вони перебуватимуть в СІЗО в Лефортово.

Як було з Романом Сущенком? Ми дуже переживали, що коли буде винесено вердикт, то його відправлять в такі кліматичні умови, які не придатні для нього, враховуючи той регіон, з якого він приїхав. Нагадаю: Сущенко жив у Франції останній рік, а Сенцов - в Криму, при цьому Сенцова відправили просто в якесь Зауралля. Ми переживали, що з Романом Сущенком буде та сама історія, і це стане методом знищення людини. На щастя, хоча Роман - далеко від Москви, це не Сибір. Я не виключаю, що моряків та інших військовополонених можуть також відправити в несприятливі умови. Ми ж не дурні і розуміємо, що виправдувального вироку не буде, тому що - це справа політична. Якщо їх відправлять в погані кліматичні умови, це стане важелем тиску, не тільки тому, що людині фізично важко перебувати в Сибіру, а й тому, що, як родичам, так і адвокатам - важко буде туди дістатися.

- Чи є оптимістичний прогноз?

- Так. Тут зі мною можуть не погодитися багато хто з політиків або моїх колег, але для Росії головне - оголосити вирок, визнати людину злочинцем, а потім йти на переговори: типу, просіть помилування. У Путіна це, можна сказати, улюблена історія - згадаймо Ходорковського або Надію Савченко. У Росії, як і в Україні, вирок на стадії першої інстанції - це документ, який не набув законної сили, потрібно чекати апеляції. У РФ потрібно почекати близько 30 днів, щоб подати апеляцію. Але це "стрьомно", адже, не подаючи апеляцію, ми як би визнаємо, що людина винна. А подаючи апеляцію - ми боремося за людину, але продовжуємо її перебування в нелюдських умовах.

Фото: Євген Котенко / Апостроф

- Якщо буде вирок, чи доречно просити помилування?

- Завжди важливіше людське життя. Є юридичні тонкощі: не обов'язково просити помилування саме обвинуваченому. Ось коли Ільмі Умерову оголосили вирок, їх з Ахтемом Чийгозом спочатку відправили до Туреччини, а потім до Києва. І хоча ми не бачили документ, кажуть, що про помилування попросив місцевий муфтій, і на підставі цього Умерова помилували. Моряки теж можуть не визнавати свою вину, а про помилування можуть попросити їхні родичі або хтось із представників влади. Насправді, дуже багато залежить від однієї людини - президента Російської Федерації. Якщо він скаже "ні", ніякі юридичні механізми не допоможуть.

Новости партнеров

Загрузка...

Читайте також

Росія - це людожер, який вас спочатку вкусить, а потім з'їсть - американський офіцер

Україні потрібно перестати просити, а змінити стратегію, і зробити так, щоб НАТО саме захотіло прийняти її, - розповів в інтерв'ю Апострофу Гаррі Табах

Італійський страйк: чому Гройсман саботує рішення Зеленського

Намагаючись звільнити губернаторів, Володимир Зеленський вступив в конфлікт з Володимиром Гройсманом

Важливо покарати Порошенка, щоб кожен наступний це бачив - Сергій Лещенко

Нардеп Сергій Лещенко розповів Апострофу, чому Україні необхідне справедливе розслідування щодо Петра Порошенка

Новости партнеров

Загрузка...